Диригент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Антонович Кошиць, український хоровий диригент

Дириге́нт, дириге́нтка (від лат. dirigio — направляю, керую) — людина, яка керує підготовкою твору до виконання (проводить репетиції) та керує виконанням твору (диригує) оркестром, хором, ансамблем, зокрема оперної чи балетної трупи і т. д. Крім ритму, диригент передає оркестру динамічні ефекти (посилення й ослаблення звуку), прискорення, уповільнення і зупинки руху, а також показує, коли якому інструменту вступати. Він забезпечує ансамблю стрункість і технічну довершеність виконання. Його завданням є відтворити за допомогою керованого ним колективу виконавців свої художні наміри, своє розуміння твору (інтерпретацію).

При диригуванні оркестром диригенти використовують, як правило, спеціальну диригентську паличку.

Історія[ред. | ред. код]

Як самостійний вид музичного виконавства диригування склалося в першій половині XIX століття, однак ще на єгипетських і ассирійських барельєфах зустрічаються зображення людини з жезлом в руці, який керує групою музикантів. У давньогрецькому театрі корифей керував хором, відбиваючи ритм ногою, взутою в сандалію із залізною підошвою. Разом з тим вже в Стародавній Греції була поширена практика управління хором за допомогою так званої хейрономіі (від грец. Χείρ — рука і νόμος — закон, правило), яке перейшло потім і в практику церковного виконавства в середньовічній Європі; цей вид диригування припускав систему умовних рухів рук і пальців, за допомогою яких диригент вказував співочим темп, метр, ритм, відтворював контури мелодії — її рух вгору або вниз і т. д.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рацер, 1975, с. 252

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Диригенстський порадник / В. Витвицький [и др.] ; заг. ред. В. Витвицький ; Союз український професійних музик у Львові. — Львів: Український видавничий ін-т, 1938. — 240 с.
  • Курс техніки диригування: навч.-метод. посіб. / В. Д. Доронюк ; Прикарпатський ун-т ім. В. С. Стефаника. Інститут мистецтв. — Івано-Франківськ: [б.в.], 2004. — 292 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 284—286.
  • Основи техніки диригування / М. Колесса. — К. : Музична Україна, 1973. — Вид. 2-е. — 198 с.
  • Питання диригентської майстерності / Упоряд. М. Канерштейн. — К.: Музична Україна, 1980. — 184 с.
  • Рацер E. Я. Дирижирование // Музыкальная энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М. : Советская энциклопедия, 1975. — Т. 2. — С. 251—255.