Дисграфія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:39, 10 квітня 2020, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (Скасування редагування № 27664109 користувача Gheka-268 у Вікі не слід замінювати непрацюючі лінки, тим більше на піарний сайт - Вікі не реклама)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дисгра́фія (від грец. dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) — нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію. Розглядається як симптом при алалії, різних формах афазій, або при недорозвиненні мови. Основою дисграфії звичайно виступає неповноцінність фонематичного слуху й утруднення у вимові, які перешкоджають оволодінню фонематичним складом слова. Може бути скоректована при організації спеціальних вправ у читанні й письмі.

Розрізняють також аграфію — крайній варіант дисграфії, повну нездатність читати та писати.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]