Дисплазія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дисплазі́я (від грец. δυσ (dys) — порушення і грец. πλάσει (plasei) — утворюю, ліплю, формую) — загальна назва наслідків неправильного формування у процесі ембріогенезу та постнатальному періоді окремих частин, органів або тканин організму; зміна розміру, форми та будови клітин, тканин або органів. Відбувається поширення недорозвинених клітин, з відповідним зменшенням кількості та зміною місцезнаходження нормальних клітин. Дисплазія часто є показником початку неопластичних процессів.

Синоніми: аномалія, вада, порушення розвитку.

Ознаки

Дисплазія характеризується чотирма головними патологічними змінами:

  1. Анізоцитоз (клітини нерівні за розміром);
  2. Пойкілоцитоз (клітини аномальної форми);
  3. Гіперхроматоз (аномалії в пігментації);
  4. Аномалії у мітотичній активності клітин.

Дисплазія, при якій розвиток та диференціація клітин не відбуваються, може бути протиставлена метаплазії, при якій клітини одного типу заміщуються клітинами іншого.

Типологія

Термін «дисплазія» застосовується по відношенню до різноманітних захворювань, в основі яких лежить аномалія розвитку тканини, клітини або органу:

  • Дисплазія кульшового суглоба
  • Дисплазія з'єднувальної тканини
  • Фіброзна дисплазія
  • Метаепіфізарна дисплазія

Термін «диспластичний» застосовується по відношенню до будь-якого патологічного процеса, в етимології якого лежить дисплазія: