Дистрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дистрес — стан при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків і проявляє дезадаптивну поведінку. Це може бути очевидним у наявності явищ невідповідної соціальної взаємодії: як-то агресія, пасивність чи ізоляціонізм[ru].

Загальний опис

Дистрес може протікати в 2-х варіантах — гострому та хронічному. У гострому варіанті дистресу надмірно сильний стресор викликає величезний викид катехоламінів і глюкокортикоїдів, надмірне підвищення кров'яного тиску, і різке падіння імунітету.

У хронічному варіанті дистресу сильний, але недостатній для швидкої смерті стресор призводить до гострого виснаження резервів КХ, глюкокортикоїдів і деяких інших гормонів. Виснаження резервів КХ призводить до того, що їх викид різко знижується, і це служить причиною важкої депресії[1].

Примітки