Дитячий церебральний параліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:58, 27 лютого 2020, створена Mykola7 (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 176.98.25.40 (обговорення) до зробленого Шкурба Андрій Вікторович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дитячий церебральний параліч
Військово-морський лікар Джон Кінг у місії допомоги населенню оцінює рефлекси хворої на ДЦП дитини
Військово-морський лікар Джон Кінг у місії допомоги населенню оцінює рефлекси хворої на ДЦП дитини
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 G80
OMIM 603513
DiseasesDB 2232
MedlinePlus 000716
eMedicine neuro/533 pmr/24
MeSH D002547
CMNS: Cerebral palsy у Вікісховищі

Дит́ячий церебр́альний пара́ліч (англ. Cerebral palsy, ДЦП) є узагальненим терміном для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла. Причинами виникнення церебрального паралічу є порушення розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м'язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути видимими відразу після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Малюки з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше за всіх досягають таких віх моторного розвитку, як перевертання, сидіння, повзання та хода.

Для всіх пацієнтів з церебральними паралічами є однаково тяжкими складнощі контролю над власними рухами та координування роботи м'язів. Через це навіть простий рух є складним для виконання при ДЦП.

Прояви ДЦП

Церебральні паралічі можуть проявлятися через підвищення м'язового тонусу (гіпертонією або спастикою) чи його пониженням (гіпотонією м'язів), неконтрольованими мимовільними рухами (гіперкінезами), порушенням рівноваги, координації, утримання положення тіла, що часто ускладнює розмовні функції, розвиток ковтання, ходи, та багато інших функцій.

Часто моторні порушення супроводжуються затримкою розумового розвитку, судомами, порушенням дихання, порушенням травлення та контролю за сечовиділенням і випорожненням кишечника, труднощами при прийомі їжі, частим карієсом, деформаціями скелету, проблеми зі слухом та зором, які в майбутньому формують розлади поведінки та труднощі в навчанні.

Вираженість цих порушень коливається в широких межах від дуже незначних, майже непомітних проявів до чітко виражених грубих порушень моторних функцій.

Хоча прояви вищезгаданих симптомів можуть збільшуватися або зменшуватися протягом часу, але загалом вважається, що це захворювання не прогресує і стан хворих не погіршується.

Інтелектуальна спроможність при ДЦП

Багато осіб з церебральними паралічами мають нормальний, чи вище середнього рівень інтелекту. Але їхня здатність проявити свої інтелектуальні можливості може бути обмеженою через складності в спілкуванні. Всі діти з церебральними паралічами, незалежно від рівня інтелектуального розвитку, здатні суттєво розвивати свої можливості при відповідному лікуванні, фізичній реабілітації та логопедичній корекції.

Форми ДЦП

Виділяють такі типи церебральних паралічів:

Спастичні (пірамідні) форми

Характеризуються підвищенням м'язового тонусу, який є визначальним симптомом цього типу. М'язи є напруженими, тугими (спастичними), а рухи є незграбними чи взагалі неможливими.

В залежності від того, яка частина тіла вражається, спастичні форми ДЦП поділяються на такі:

Спастичні форми є найпоширенішими, на них припадає біля 70-80% всіх випадків.

Дискінетична (екстрапірамідна) форма

Проявляється порушенням координації рухів. Виділяють два основних її підтипи:

  • Атетоїдна (гіперкінетична) форма виявляється за повільними або швидкими неконтрольованими рухами, які можуть проявлятися у будь-якій частині тіла. Включаючи обличчя, рот та язик. Приблизно 10-20% випадків ДЦП відносяться до цього типу.
  • Атактична форма характеризується порушенням рівноваги та координації. Якщо такий хворий може ходити, то хода є невпевнена і хитка. Пацієнти з цією формою мають проблеми із виконанням швидких рухів та рухами, які вимагають точного контролю, як наприклад малювання олівцем. Така форма становить 5-10% випадків ДЦП.

Змішана форма

Є комбінацією різних форм церебральних паралічів. Поширеним є поєднання спастичних форм з атетоїдними чи атактичними.

Причини виникнення ДЦП

Існує багато можливих причин появи дитячого церебрального паралічу, вони можуть з'явитись як під час вагітності, так і під час пологів.

Перенесені матір'ю під час вагітності вірусні (герпес, віспа, краснуха, кір), бактеріальні (стрептококова, стафілококова, лептоспіроз, сифіліс, туберкульоз), протозойні (токсоплазмоз, малярія, орнітоз), грибкові (кандидоз) інфекції, а також соматичні, ендокринні, гінекологічні захворювання, як вважається, здатні зашкодити розвиткові нервової системи плоду[1].

Передчасні пологи — це серйозний фактор ризику розвитку дитячого церебрального паралічу, тому що під час таких пологів існує високий ризик крововиливу в мозок, який може призвести до розвитку церебрального паралічу. Недостатнє надходження кисню в мозок також може стати причиною розвитку церебрального паралічу.

Незважаючи на різноманітність причин ДЦП, у більшості випадків неможливо знайти точну причину його виникнення.

Лікування ДЦП

Лікування в гострий період має бути патогенетичним; в наступні періоди — патогенетичним і сиптоматичним:

Висновок

Незважаючи на всі досягнення сучасної медицини, церебральні паралічі сьогодні залишаються великою проблемою. Кількість людей з ДЦП збільшується у всьому світі. Можливо, це відбувається за рахунок того, що завдяки розвитку медицини все більше і більше недоношених дітей виживають. Сьогодні на одну тисячу населення в середньому нараховується 2-3 дітей з дитячим церебральним паралічем. Церебральний параліч однаково часто спостерігається в різних етнічних та соціо-економічних групах.

Джерела

  1. Козявкин В.И., Бабадаглы М.А., Ткаченко С.К., Качмар О.А. Детские церебральные параличи. — Львів: Медицина світу, 1999. — С. 66. (рос.)
  • Цукер М. Б., Детские церебральльные параличи, в кн.: Многотомный справочник по педиатрии, т. 8, М., 1965, с. 233-249
  • Дет­ские це­ре­браль­ные па­ра­ли­чи и пу­ти их пре­одо­ле­ния / М. Б. Эй­ди­но­ва, Е. Н. Прав­ди­на-Ви­нар­ская ; АПН РСФСР, НИИ де­фек­то­ло­гии. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1959. – 216 с.

Посилання