Долина Полеглих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Долина Загиблих)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долина Полеглих
ісп. ісп. Valle de los Caídos
Шаблон:Mcat
Abadía de la Santa Cruz del Valle de los Caídos (Comunidad de Madrid) España (3194706145).jpg
Інформація про цвинтар
40°38′29″ пн. ш. 4°09′25″ зх. д.H G O
Країна Flag of Spain.svg Іспанія
Розташування Сан-Лоренсо-де-Ель-Ескоріаль
Власник Patrimonio Nacional[d]
Відкрито 1959
Статус National monuments of Spain[d]
Охоронний статус Об'єкт культурної спадщини Іспанії[d]
Архітектор Pedro Muguruza[d] і Diego Méndez[d]
Склад
Кількість поховань 33 872
Веб-сайт valledeloscaidos.es

Долина Полеглих. Карта розташування: Іспанія
Долина Полеглих
Долина Полеглих
Долина Полеглих (Іспанія)

Долина Полеглих у Вікісховищі?
Долина Полеглих, вид з еспланади

Долина Полеглих (ісп. Valle de los Caídos) — монументальний комплекс в Іспанії, неподалік від монастиря Ескоріал, за 58 км від Мадрида в горах Гвадаррами. Має територію 1365 гектарів. Створений іспанським генералом Франциском Франко аби поховати полеглих під час громадянської війни в Іспанії. Роботи розпочалися 1940 року й тривали вісімнадцять років. Пам'ятник було офіційно відкрито 1 квітня 1959 року. Згідно з офіційною бухгалтерською книгою, вартість будівництва склала 1159 млн песет, фінансування відбувалося за рахунок тиражів Національної лотереї й пожертв.

Характеристика[ред. | ред. код]

Долина розташована в комплексі бенедиктинського абатства. Тут розташовані могили Франка та Прімо де Рівери. Дослідження зафіксувало, що принаймні 500 тіл були поховані без згоди їх сімей. Біля собору підноситься найвищий християнський хрест у всьому світі[джерело?] — 108 метрів. Видно його більш ніж за 40 миль. Дорога веде до підніжжя пам'ятника Святого Хреста в Долині Полеглих, яка має велику площу. На півдорозі є скупчення чотирьох циліндричних монолітів із граніту, 11,50 м у висоту і 1,50 м в діаметрі кожен, які називають «Juanelos». Вони були вирізьблені ще у XV сторіччі за часів правління Філіпа II, під керівництвом італійського інженера Джуанело Турріано. Висота хреста становить 150 м. До нього веде рівно тисяча символічних сходинок — саме стільки днів тривала громадянська війна[1]. На висоті 25 м, на першому цокольному поверсі стоять скульптури чотирьох євангелістів і їхні символи — Іоанна й орла, Луки і теляти, Марка і лева та Матвія і янгола. У другому цоколі 42 футів висотою зображено чотири головні чесноти: розсудливість, справедливість, силу духу й стриманість. У дворі є вхід до склепу (або базиліки). 200000 кубічних метрів були розкопані для будівництва. Вхідні двері зроблено з бронзи скульптором Фернандо Крузом-Солісом. Біля воріт — сорок святих і фігура св. Якова, покровителя Іспанії, яка увінчана в центрі.

Розташування та схема проїзду[ред. | ред. код]

Географічні координати: 40° 38'29 "N 04° 09'26" W. Розташований в горах Гвадаррами, майже на однаковій відстані від Мадрида (58 км), Авіла (55 км) і Сеговії (50 км). Його висота коливається від 985 м біля входу до 1758 м на горі пріони.

Опис[ред. | ред. код]

Усі елементи цього величезного меморіалу мають велетенські розміри, особливо базиліка, вирубана в скелі. За скелею, що несе на собі й усередині основні елементи комплексу, розташовано монастир бенедиктинців (із невеликим готелем), ченцям якого було доручено обслуговування базиліки. Головний вівтар являє собою гранітний блок. Біля підніжжя вівтаря на одній вертикальній лінії з хрестом розташовуються могили каудильйо Франсіско Франко й організатора та керівника руху фалангістів Хосе Антоніо Прімо де Рівера. Головний вівтар вінчає велетенський купол заввишки 42 м й діаметром 40,75 м, який декоровано мозаїкою з 6 мільйонів керамічних елементів. З боків від головного вівтаря розташовано входи у дві каплиці, в яких покояться залишки 33 872 жертв з обох сторін громадянської війни в Іспанії[джерело?]. Монументальний комплекс часто використовувався шанувальниками пам'яті Ф. Франко , неофалангістами та членами правих організацій для урочистих церемоній, святкування ювілеїв і подібних заходів. Але з 2007 року будь-які політичні акції в Долині Полеглих заборонено іспанським соціалістичним урядом, і такі спроби придушуються силами поліції і цивільної гвардії. З ініціативи соціалістів в іспанському суспільстві ведуться дискусії з приводу доцільності збереження цього пам'ятника[1].

Географія[ред. | ред. код]

Як і решта Гвадаррамських гір, складається з великих гранітних утворень, у рослинності переважають сосна, дуб, в'яз і деякі кущі,троянда, розмарин, чебрець. Гору оточують кілька пагорбів і кілька потоків: один з них (Boqueron Chico) подає воду до монастиря.

Відомі поховання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б РОМАН ОНИШКЕВИЧ (27.10.2012 21:23). Гори, які помирили полеглих. Новий Погляд. Процитовано 17.06.2015. 

Посилання[ред. | ред. код]