Відмінності між версіями «Долинська»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Посилання)
(Відомі люди)
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 50: Рядок 50:
 
| ремарки =
 
| ремарки =
 
}}
 
}}
'''Доли́нська''' — місто районного значення у [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]] [[Україна|України]] на початку просто залізнична станція поза населеним пунктом 1873-1884 роки (у різні часи на відміну від назви станції мало також імена Кефаліне 1884-1919 та Шевченкове 1919-1944)<ref>[https://sites.google.com/site/librarydol/Home/misto-dolinska-istoria-i-sucasnist Місто Долинська: історія і сучасність]</ref>. Адміністративний центр [[Долинський район (Кіровоградська область)|Долинського району]], важливий залізничний вузол. Площа міста — 12,13 км2. Населення — 19 319 чоловік (2011). Долинській міській раді підпорядковано село [[Степове (Долинський район)|Степове]]. У безпосередній близькості знаходиться довгобуд — [[КГЗКОР|Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР)]].
+
'''Доли́нська'''&nbsp;— місто районного значення у [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]] [[Україна|України]]. Адміністративний центр [[Долинський район (Кіровоградська область)|Долинського району]], важливий залізничний вузол. Площа міста&nbsp;— 12,13 км2. Населення&nbsp;— 19 319 чоловік (2011). Долинській міській раді підпорядковано село [[Степове (Долинський район)|Степове]]. У безпосередній близькості знаходиться довгобуд&nbsp;— [[КГЗКОР|Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР)]].
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
   
Місто розташоване в південно-східній частині Кіровоградщини, на південних відрогах [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]], за 75 км на південь від [[Кропивницький|обласного центру]].
+
Місто розташоване в південно-східній частині Кіровоградщини, на південних відрогах [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]], за 75&nbsp;км на південь від [[Кропивницький|обласного центру]].
   
 
=== Клімат ===
 
=== Клімат ===
   
Клімат в місті помірно континентальний. Найхолодніший місяць − [[січень]] (середня температура -5,5&nbsp;°C), найтепліший&nbsp;— [[липень]] (+20,2&nbsp;°C). На території Долинської щорічно випадає близько 520 мм опадів.
+
Клімат в місті помірно континентальний. Найхолодніший місяць − [[січень]] (середня температура -5,5&nbsp;°C), найтепліший&nbsp;— [[липень]] (+20,2&nbsp;°C). На території Долинської щорічно випадає близько 520&nbsp;мм опадів.
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
Рядок 64: Рядок 64:
 
[[Файл:DolynskaNL2001.png|міні|ліворуч|200пкс|Рідна мова населення Долинської за даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]]]]
 
[[Файл:DolynskaNL2001.png|міні|ліворуч|200пкс|Рідна мова населення Долинської за даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]]]]
   
Станом на [[2011]] рік в Долинській проживало 20 319 чоловік. Понад 95 % мешканців міста — [[українці]].
+
Станом на [[2011]] рік в Долинській проживало 20 319 чоловік. Понад 95&nbsp;% мешканців міста&nbsp;— [[українці]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 72: Рядок 72:
 
У [[XVIII століття|XVIII столітті]] територія, на якій в подальшому виникло місто, входила до складу [[Бугогардівська паланка|Бугогардівської паланки]] [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]].
 
У [[XVIII століття|XVIII столітті]] територія, на якій в подальшому виникло місто, входила до складу [[Бугогардівська паланка|Бугогардівської паланки]] [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]].
   
Роком заснування міста вважається [[1873]] рік коли [[20 серпня]] 1873 року через станцію Долинська [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Братолюбівська волость|Братолюбівської волості]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] новозбудованою залізничною гілкою Знам’янка - Миколаїв пройшов перший потяг. На початку просто залізнична станція, що отримала ім’я [[Маловодяне (Долинський район)|Маловодянської]] землевласниці О.Ф. Долинської яка дала притулок та сприяла вирішенню житлово-побутових проблем будівельників залізниці. Селище біля станції виникло не одразу. Його прискорений розвиток почався після [[1884]] року, коли вступила до ладу новозбудована гілка [[Катерининська залізниця|Катеринівської]] залізниці [[Довгинцеве]] (сьогодні [[Кривий Ріг-Головний|ст. Кривий Ріг Головний]]) - Долинська, тоді станція стала вузловою й отримала вихід до [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]]. Селище було названо ім’ям власника цих земель поміщика Кефали - Кефаліне.<ref name="sites.google.com">https://sites.google.com/site/librarydol/Home/misto-dolinska-istoria-i-sucasnist</ref>
+
Роком заснування міста вважається [[1873]] рік коли [[20 серпня]] 1873 року через станцію Долинська [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Братолюбівська волость|Братолюбівської волості]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] новозбудованою залізничною гілкою Знам'янка&nbsp;— Миколаїв пройшов перший потяг. На початку просто залізнична станція, що отримала ім'я [[Маловодяне (Долинський район)|Маловодянської]] землевласниці О.&nbsp;Ф.&nbsp;Долинської яка дала притулок та сприяла вирішенню житлово-побутових проблем будівельників залізниці. Селище біля станції виникло не одразу. Його прискорений розвиток почався після [[1884]] року, коли вступила до ладу новозбудована гілка [[Катерининська залізниця|Катеринівської]] залізниці [[Довгинцеве]] (сьогодні [[Кривий Ріг-Головний|ст. Кривий Ріг Головний]])&nbsp;— Долинська, тоді станція стала вузловою й отримала вихід до [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]]. Селище було названо ім'ям власника цих земель поміщика Кефали&nbsp;— Кефаліне.<ref name="sites.google.com">https://sites.google.com/site/librarydol/Home/misto-dolinska-istoria-i-sucasnist</ref>
   
 
У [[1896]] році в Кефаліному нараховувалося 25 помешкань, у яких проживало 227 жителів. На період сільськогосподарських робіт Кефаліне ставало ринком найму дешевої робочої сили, коли найманці з різних частин [[Російська імперія|Російської імперії]] вирушали на сезонні роботи у [[Кривий Ріг]], [[Херсон]] та [[Миколаїв]].
 
У [[1896]] році в Кефаліному нараховувалося 25 помешкань, у яких проживало 227 жителів. На період сільськогосподарських робіт Кефаліне ставало ринком найму дешевої робочої сили, коли найманці з різних частин [[Російська імперія|Російської імперії]] вирушали на сезонні роботи у [[Кривий Ріг]], [[Херсон]] та [[Миколаїв]].
Рядок 80: Рядок 80:
 
=== XX століття ===
 
=== XX століття ===
   
У [[1908]] році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75 млн пудів, 40 з яких припадало на [[вугілля]]. У [[1914]] році був збудований [[Цегла|цегельний]] завод, що підпорядковувався залізниці.
+
У [[1908]] році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75&nbsp;млн пудів, 40 з яких припадало на [[вугілля]]. У [[1914]] році був збудований [[Цегла|цегляний]] завод, що підпорядковувався залізниці.
   
У [[1913 ро]]ці [[Антон Макаренко]] давав такий опис Долинської:
+
У [[1913]] році [[Антон Макаренко]] давав такий опис Долинської:
   
 
{{text|Станцию и посёлок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции ещё меньше,&nbsp;— тихое было место, пыльное и бедное.<ref>[http://antmakarenko.narod.ru/liter/geroj.htm Макаренко А. С. Из истории героизма // Собрание сочинений в пяти томах.&nbsp;— М.: Правда, 1971.]</ref>}}
 
{{text|Станцию и посёлок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции ещё меньше,&nbsp;— тихое было место, пыльное и бедное.<ref>[http://antmakarenko.narod.ru/liter/geroj.htm Макаренко А. С. Из истории героизма // Собрание сочинений в пяти томах.&nbsp;— М.: Правда, 1971.]</ref>}}
   
У період з 1918 по 1920 рік найімовірніше у [[1919]] році селише Кефалівка отримало нову назву Шевченкове, тоді як створений у [[1923]] році [[Долинський район (Кіровоградська область)|Долинський район]] взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок : у межах України центром Долинського району вважалося селище Шевченкове, а у адміністративно - територіальних довідниках, що друкувалися у [[Москва|Москві]], було неіснуюче селище Долинська. Цю недоречність було усунено Указом [[Президія Верховної Ради Української РСР|Президії Верховної Ради Української РСР]] від [[15 серпня 1944 року]], у якому з метою уточнення назв населених пунктів і у зв'язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ та громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району й стали називати селищем Долинська <ref name="sites.google.com"/>.
+
У період з 1918 по 1920 рік найімовірніше у [[1919]] році селише Кефалівка отримало нову назву Шевченкове, тоді як створений у [[1923]] році [[Долинський район (Кіровоградська область)|Долинський район]] взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок: у межах України центром Долинського району вважалося селище Шевченкове, а у адміністративно&nbsp;— територіальних довідниках, що друкувалися у [[Москва|Москві]], було неіснуюче селище Долинська. Цю недоречність було усунено Указом [[Президія Верховної Ради Української РСР|Президії Верховної Ради Української РСР]] від [[15 серпня 1944 року]], у якому з метою уточнення назв населених пунктів і у зв'язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ та громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району й стали називати селищем Долинська<ref name="sites.google.com"/>.
   
 
[[7 листопада]] [[1924]] року було відкрито [[Електростанція|електростанцію]], в [[1926]]&nbsp;— елеватор. У зв'язку з запровадженням політики [[НЕП]]у, у [[1925]] році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. У [[1929]] році було організовано Долинську [[Машинно-тракторна станція|МТС]].
 
[[7 листопада]] [[1924]] року було відкрито [[Електростанція|електростанцію]], в [[1926]]&nbsp;— елеватор. У зв'язку з запровадженням політики [[НЕП]]у, у [[1925]] році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. У [[1929]] році було організовано Долинську [[Машинно-тракторна станція|МТС]].
Рядок 96: Рядок 96:
 
[[8 серпня]] [[1941]] року розпочалась німецька окупація селища. [[12 березня]] [[1944]] року в ході боїв 8-им [[Олександрія (місто)|Олександрійським]] [[Механізований корпус|механізованим корпусом]] Шевченкове було звільнено від німецької окупації.
 
[[8 серпня]] [[1941]] року розпочалась німецька окупація селища. [[12 березня]] [[1944]] року в ході боїв 8-им [[Олександрія (місто)|Олександрійським]] [[Механізований корпус|механізованим корпусом]] Шевченкове було звільнено від німецької окупації.
   
[[14 травня]] [[1957]] року [[селище міського типу]] Долинська отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60% яких становили робітники та службовці.
+
[[14 травня]] [[1957]] року [[селище міського типу]] Долинська отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60&nbsp;% яких становили робітники та службовці.
   
 
У зв'язку з будівництвом поблизу міста [[КГЗКОР|Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд]] з [[1985]] року в Долинській розпочалося інтенсивне будівництво житлових масивів. На масиві Маяк [[НДР|німецькими]] будівельниками було змонтовано кілька збірних будинків типу «Дельбау».<ref>[http://gokor.com.ua/node/159 Історія Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд]</ref>
 
У зв'язку з будівництвом поблизу міста [[КГЗКОР|Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд]] з [[1985]] року в Долинській розпочалося інтенсивне будівництво житлових масивів. На масиві Маяк [[НДР|німецькими]] будівельниками було змонтовано кілька збірних будинків типу «Дельбау».<ref>[http://gokor.com.ua/node/159 Історія Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд]</ref>
Рядок 117: Рядок 117:
 
=== Торгівля ===
 
=== Торгівля ===
   
Торговельну діяльність на території міста здійснюють Долинське [[Споживче товариство|райспоживтовариство]], [[ринок]] КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр "Долинка"». Діють сім філій [[банк]]івських установ.
+
Торговельну діяльність на території міста здійснюють Долинське [[Споживче товариство|райспоживтовариство]], [[ринок]] КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр „Долинка“». Діють сім філій [[банк]]івських установ.
   
 
=== Транспорт ===
 
=== Транспорт ===
Рядок 141: Рядок 141:
 
| ''Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;2 ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка || ''28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6'' || ''3-17-93''
 
| ''Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;2 ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка || ''28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6'' || ''3-17-93''
 
|-
 
|-
| ''НВК "Долинська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3"'' || ''28500, м. Долинська, вул. Ольгерда Бочковського, 13'' || 5-40-34
+
| ''НВК «Долинська гімназія&nbsp;— загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;3»'' || ''28500, м. Долинська, вул. Ольгерда Бочковського, 13'' || 5-40-34
 
|-
 
|-
 
| ''Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук'' || ''28500, м. Долинська, вул. О. Бочковського, 1'' || ''5-12-33''
 
| ''Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук'' || ''28500, м. Долинська, вул. О. Бочковського, 1'' || ''5-12-33''
Рядок 158: Рядок 158:
 
== Культура ==
 
== Культура ==
   
У Долинській функціонують культурно-дозвіллєвий центр, дві [[Бібліотека|бібліотеки]], районна школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка. Заснована районна краєзнавча [[премія]] імені Івана Проценка.
+
У Долинській функціонують культурно-дозвіллєвий центр, дві [[Бібліотека|бібліотеки]], районна школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка. Заснована районна краєзнавча [[премія]] імені Івана Проценка.
   
 
В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).
 
В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).
Рядок 167: Рядок 167:
   
 
=== Міська скульптура ===
 
=== Міська скульптура ===
 
 
{{Catmore|Пам'ятники Долинської}}
 
{{Catmore|Пам'ятники Долинської}}
   
 
У місті встановлені такі [[пам'ятник]]и:
 
У місті встановлені такі [[пам'ятник]]и:
 
 
* [[Макаренко Антон|Антону Макаренку]] ''(пам'ятник)'';
 
* [[Макаренко Антон|Антону Макаренку]] ''(пам'ятник)'';
 
* [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]] ''(погруддя)'';
 
* [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]] ''(погруддя)'';
* [[Ленін Володимир|Володимиру Леніну]] ''(пам'ятник) — демонтований ''26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності ([[Єврореволюція|Єврореволюції]]) та фактичного усунення президента [[Янукович]]а від влади;
+
* [[Ленін Володимир|Володимиру Леніну]] ''(пам'ятник)&nbsp;— демонтований ''26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності ([[Єврореволюція|Єврореволюції]]) та фактичного самоусунення президента [[Янукович]]а від влади;
 
* Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому ''(пам'ятник-літак)'';
 
* Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому ''(пам'ятник-літак)'';
 
* Першим механізаторам Долинської МТС ''(пам'ятний знак)'';
 
* Першим механізаторам Долинської МТС ''(пам'ятний знак)'';
Рядок 182: Рядок 180:
   
 
В Долинській встановлені такі [[Меморіальна дошка|меморіальні дошки]]:
 
В Долинській встановлені такі [[Меморіальна дошка|меморіальні дошки]]:
  +
* [[Клепач Іван Титович|Клепачу Івану Титовичу]]
 
 
* [[Тесленко Архип|Архипу Тесленку]];
 
* [[Тесленко Архип|Архипу Тесленку]];
 
* [[Воронько Платон|Платону Вороньку]];
 
* [[Воронько Платон|Платону Вороньку]];
Рядок 188: Рядок 186:
 
* К. Вишневецькому, [[Герой Радянського Союзу|Герою Радянського Союзу]];
 
* К. Вишневецькому, [[Герой Радянського Союзу|Герою Радянського Союзу]];
 
* М. Сичову, повному кавалеру [[Орден Слави|орденів Слави]];
 
* М. Сичову, повному кавалеру [[Орден Слави|орденів Слави]];
* На честь [[Революція 1905 року|революційних подій 1905 року]] на станції Долинська.
+
* На честь [[Революція 1905 року|революційних подій 1905 року]] на станції [[Долинська (станція)|Долинська]].
   
 
== Пам'ятки архітектури ==
 
== Пам'ятки архітектури ==
Рядок 201: Рядок 199:
 
* Житловий будинок на вул. Лазарєва, 10 (1900)
 
* Житловий будинок на вул. Лазарєва, 10 (1900)
 
* Житловий будинок на вул. Лазарєва, 11.
 
* Житловий будинок на вул. Лазарєва, 11.
Усі пам'ятки - місцевого значення.
+
Усі пам'ятки&nbsp;— місцевого значення.
   
 
== Спорт ==
 
== Спорт ==
Рядок 211: Рядок 209:
   
 
В [[1911]]–[[1914]] роках в Кефалівському залізничному училищі працював педагог [[Макаренко Антон Семенович|Антон Макаренко]].
 
В [[1911]]–[[1914]] роках в Кефалівському залізничному училищі працював педагог [[Макаренко Антон Семенович|Антон Макаренко]].
  +
  +
* [[Маруценко Віктор Григорович]]&nbsp;— заслужений діяч культури України, зберігач фондів Музею історії Долинського району Кіровоградської області, краєзнавець.
   
 
У місті народились:
 
У місті народились:
* [[Бадіченко Станіслав Сергійович]] (1996—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
+
* [[Бадіченко Станіслав Сергійович]] (1996—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
* [[Бочковський Іполит-Ольгерд]]&nbsp;— [[Чехи|чесько]]-український [[соціолог]] та [[політолог]];
 
* [[Бочковський Іполит-Ольгерд]]&nbsp;— [[Чехи|чесько]]-український [[соціолог]] та [[політолог]];
 
* [[Заруба Костянтин Васильович]]&nbsp;— український [[живописець]];
 
* [[Заруба Костянтин Васильович]]&nbsp;— український [[живописець]];
Рядок 221: Рядок 221:
 
* [[Лядський Тимофій Сергійович]]&nbsp;— Герой Радянського Союзу;
 
* [[Лядський Тимофій Сергійович]]&nbsp;— Герой Радянського Союзу;
 
* [[Стоян Пилип Кузьмич]]&nbsp;— український [[історик]].
 
* [[Стоян Пилип Кузьмич]]&nbsp;— український [[історик]].
* [[Яковенко Іван Вікторович]]&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017;
+
* [[Яковенко Іван Вікторович]]&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
* [[Бірча Ігор Ярославович]] — український актор.
+
* [[Бірча Ігор Ярославович]]&nbsp;— український актор.
   
 
== Фотогалерея ==
 
== Фотогалерея ==
Рядок 241: Рядок 241:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* Статті Маруценка В.Г./Інгульський Степ, альманах. Випуск І. Київ, 2016 - https://library.kr.ua/elib/alminhulstep/index.html
+
* [[Маруценко Віктор Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Маруценко]]. Статті // Інгульський Степ, збірник. Випуск І. Київ, 2017. С. 38&nbsp;— 59&nbsp;— https://library.kr.ua/elib/alminhulstep/index.html
* Статті Маруценка В.Г./Інгульський Степ, альманах. Випуск ІІ. Львів, 2017.
+
* В.&nbsp;Г.&nbsp;Маруценко. Статті // Інгульський Степ, збірник. Випуск ІІ. Львів, 2017.
 
* В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007.
 
* В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007.
* Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005.
+
* Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005.&nbsp;— https://school3.net/books/kirovogradshina%20tom1.pdf
 
* Г.&nbsp;П.&nbsp;Міщенко. Кіровоградська область. Київ, 1961. С. 67.
 
* Г.&nbsp;П.&nbsp;Міщенко. Кіровоградська область. Київ, 1961. С. 67.
 
* Боковенька-2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річча голодомору на Долинщині. Кіровоград, 2005. С. 228—229.
 
* Боковенька-2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річча голодомору на Долинщині. Кіровоград, 2005. С. 228—229.
 
* О. Іванов. Збірник віршів. Кривий Ріг, 2016.
 
* О. Іванов. Збірник віршів. Кривий Ріг, 2016.
* Чорномаз О.Д. Спогади з життя прожитого. Київ, 2016 - https://library.kr.ua/elib/chornomaz/index.html
+
* Чорномаз О.&nbsp;Д.&nbsp;Спогади з життя прожитого. Київ, 2016&nbsp;— https://library.kr.ua/elib/chornomaz/index.html
 
* Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. Кіровоград, 2003. С. 15&nbsp;— 18, 79&nbsp;— 87.
 
* Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. Кіровоград, 2003. С. 15&nbsp;— 18, 79&nbsp;— 87.
 
* [[Гусейнов Григорій Джамалович|Григорій Гусейнов]]. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. .&nbsp;— Дніпропетровськ: 2005.
 
* [[Гусейнов Григорій Джамалович|Григорій Гусейнов]]. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. .&nbsp;— Дніпропетровськ: 2005.
* Гусейнов Григорій Джамалович. Господні зерна. В 8 книгах. Кривий Ріг, 2000-2004.
+
* Гусейнов Григорій Джамалович. Господні зерна. В 8 книгах. Кривий Ріг, 2000—2004.
 
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Кіровоградська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
 
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Кіровоградська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
 
* {{книга
 
* {{книга

Поточна версія на 14:21, 19 вересня 2018

Долинська
Wappen Dolynska.png Flag of Dolynska.png
Герб Долинської Прапор Долинської
Житловий масив (Долинська).jpg
Житловий масив
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область
Район Долинський район
Код КОАТУУ 3521910100
Засноване 1873
Статус міста з 1957 року
Населення 19 037 (01.01.2018)[1]
Площа 12,13 км²
Поштові індекси 28500
Телефонний код +380-5234
Координати 48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д. / 48.11083° пн. ш. 32.76472° сх. д. / 48.11083; 32.76472Координати: 48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д. / 48.11083° пн. ш. 32.76472° сх. д. / 48.11083; 32.76472
Відстань
Найближча залізнична станція Долинська
До станції 0 км
До обл./респ. центру
 - фізична 75 км
 - автошляхами 65 км
До Києва
 - залізницею 328 км
Міська влада
Адреса 28500, Кіровоградська обл., Долинський р-н, м. Долинська, вул. Соборності України, 50
Міський голова Тернавська Віра Василівна

Commons-logo.svg Долинська у Вікісховищі

Карта
Долинська. Карта розташування: Україна
Долинська
Долинська
Долинська. Карта розташування: Кіровоградська область
Долинська
Долинська

Доли́нська — місто районного значення у Кіровоградській області України. Адміністративний центр Долинського району, важливий залізничний вузол. Площа міста — 12,13 км2. Населення — 19 319 чоловік (2011). Долинській міській раді підпорядковано село Степове. У безпосередній близькості знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване в південно-східній частині Кіровоградщини, на південних відрогах Придніпровської височини, за 75 км на південь від обласного центру.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат в місті помірно континентальний. Найхолодніший місяць − січень (середня температура -5,5 °C), найтепліший — липень (+20,2 °C). На території Долинської щорічно випадає близько 520 мм опадів.

Населення[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Долинської за даними перепису 2001 року

Станом на 2011 рік в Долинській проживало 20 319 чоловік. Понад 95 % мешканців міста — українці.

Історія[ред. | ред. код]

XIX століття[ред. | ред. код]

У XVIII столітті територія, на якій в подальшому виникло місто, входила до складу Бугогардівської паланки Запорізької Січі.

Роком заснування міста вважається 1873 рік коли 20 серпня 1873 року через станцію Долинська Олександрійського повіту Братолюбівської волості Херсонської губернії новозбудованою залізничною гілкою Знам'янка — Миколаїв пройшов перший потяг. На початку просто залізнична станція, що отримала ім'я Маловодянської землевласниці О. Ф. Долинської яка дала притулок та сприяла вирішенню житлово-побутових проблем будівельників залізниці. Селище біля станції виникло не одразу. Його прискорений розвиток почався після 1884 року, коли вступила до ладу новозбудована гілка Катеринівської залізниці Довгинцеве (сьогодні ст. Кривий Ріг Головний) — Долинська, тоді станція стала вузловою й отримала вихід до Криворізького залізорудного басейну. Селище було названо ім'ям власника цих земель поміщика Кефали — Кефаліне.[2]

У 1896 році в Кефаліному нараховувалося 25 помешкань, у яких проживало 227 жителів. На період сільськогосподарських робіт Кефаліне ставало ринком найму дешевої робочої сили, коли найманці з різних частин Російської імперії вирушали на сезонні роботи у Кривий Ріг, Херсон та Миколаїв.

З 1890-х років селище інтенсивно розвивалося. Було збудовано церкву, перші двоповерхові будинки. У 1891 році відкрито залізничне училище, а в 1901 — земську школу. Діяло локомотивне депо, пошта, телеграфне відділення, почали працювати лікарня та їдальня, активізувалася приватна торгівля.

XX століття[ред. | ред. код]

У 1908 році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75 млн пудів, 40 з яких припадало на вугілля. У 1914 році був збудований цегляний завод, що підпорядковувався залізниці.

У 1913 році Антон Макаренко давав такий опис Долинської:

Станцию и посёлок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции ещё меньше, — тихое было место, пыльное и бедное.[3]

У період з 1918 по 1920 рік найімовірніше у 1919 році селише Кефалівка отримало нову назву Шевченкове, тоді як створений у 1923 році Долинський район взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок: у межах України центром Долинського району вважалося селище Шевченкове, а у адміністративно — територіальних довідниках, що друкувалися у Москві, було неіснуюче селище Долинська. Цю недоречність було усунено Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року, у якому з метою уточнення назв населених пунктів і у зв'язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ та громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району й стали називати селищем Долинська[2].

7 листопада 1924 року було відкрито електростанцію, в 1926 — елеватор. У зв'язку з запровадженням політики НЕПу, у 1925 році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. У 1929 році було організовано Долинську МТС.

З 1932 по 1937 роки селище перебувало у складі Дніпропетровської, а з кінця 1937 до початку 1939 — Миколаївської області УРСР.

1932 року на базі залізничного училища було утворено семирічну, а пізніше — середню школу. У 1935 році в селищі відкрито середню школу для дорослих.

8 серпня 1941 року розпочалась німецька окупація селища. 12 березня 1944 року в ході боїв 8-им Олександрійським механізованим корпусом Шевченкове було звільнено від німецької окупації.

14 травня 1957 року селище міського типу Долинська отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60 % яких становили робітники та службовці.

У зв'язку з будівництвом поблизу міста Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з 1985 року в Долинській розпочалося інтенсивне будівництво житлових масивів. На масиві Маяк німецькими будівельниками було змонтовано кілька збірних будинків типу «Дельбау».[4]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Типовий будинок кінця 1980-х — початку 1990-х років забудови

Промисловість[ред. | ред. код]

У безпосередній близькості від Долинської знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.

Долинська — відомий центр переробки сільськогосподарської сировини в Кіровоградській області. Серед основних підприємств міста:

  • ТОВ «Долинський комбікормовий завод»;
  • ЗАТ «Долинський елеватор»;
  • Долинська філія ДП «Сантрейд»;
  • ПАТ «Долинський птахокомбінат».

Торгівля[ред. | ред. код]

Торговельну діяльність на території міста здійснюють Долинське райспоживтовариство, ринок КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр „Долинка“». Діють сім філій банківських установ.

Транспорт[ред. | ред. код]

Долинська — основний залізничний вузол півдня Кіровоградщини. З введенням у 1978 році в експлуатацію залізничної гілки Долинська — Помічна відкрились можливості швидких перевезень вантажів у західному напрямку. Через пасажирський вокзал в літньо-осінній період курсує понад 40 пасажирських поїздів.

Автобусні перевезення здійснює ВАТ «Долинське АТП-13541» та кілька приватних підприємств.

Медицина[ред. | ред. код]

Медичні послуги населенню міста надають центральна районна лікарня на 250 ліжок, будинок матері й дитини та станція швидкої медичної допомоги.

Освіта[ред. | ред. код]

У місті знаходиться чотири загальноосвітні школи, де навчається близько 3,5 тис. учнів та чотири дитячих садки (ДНЗ № 2 «Івушка», ДНЗ № 3 «Колобок», ДНЗ № 4 «Казка» та ДНЗ № 5 «Ружечка»). ДНЗ № 4 та ДНЗ № 5 обладнані плавальними басейнами.[5]

Назва загальноосвітнього закладу Адреса Телефон
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 28500, м. Долинська, вул. Сонячна, 4-а 5-16-06
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. С. Макаренка 28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6 3-17-93
НВК «Долинська гімназія — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» 28500, м. Долинська, вул. Ольгерда Бочковського, 13 5-40-34
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук 28500, м. Долинська, вул. О. Бочковського, 1 5-12-33

ЗМІ[ред. | ред. код]

У місті виходять дві газети — комунальна «Долинські новини» та приватна «Провінція».

З 1961 року працює районне радіомовлення. 12 травня 2003 року КП «Редакція Долинського районного радіомовлення» почало функціонувати у FM-форматі.

Релігія[ред. | ред. код]

У місті знаходиться православна Свято-Успенська церква московського патріархату. Існують релігійні громади Свідків Єгови, пресвітеріан, Євангельських Християн-баптистів, Християн віри Євангельської, адвентистів та інші.

Культура[ред. | ред. код]

У Долинській функціонують культурно-дозвіллєвий центр, дві бібліотеки, районна школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А. С. Макаренка. Заснована районна краєзнавча премія імені Івана Проценка.

В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).

На території міської ради знаходиться 12 пам'яток історії, 11 пам'яток архітектури та 2 — археології.

Пам'ятник-паровоз поблизу залізничної станції

Міська скульптура[ред. | ред. код]

У місті встановлені такі пам'ятники:

  • Антону Макаренку (пам'ятник);
  • Тарасу Шевченку (погруддя);
  • Володимиру Леніну (пам'ятник) — демонтований 26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності (Єврореволюції) та фактичного самоусунення президента Януковича від влади;
  • Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому (пам'ятник-літак);
  • Першим механізаторам Долинської МТС (пам'ятний знак);
  • Воїнам-водіям Долинської автороти (пам'ятний знак);
  • Бійцям 8-го Олександрійського механізованого корпусу (пам'ятний знак);
  • Учасникам ліквідації Чорнобильської трагедії (пам'ятний знак).

В Долинській встановлені такі меморіальні дошки:

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

  • Будинок залізничного вокзалу (1880-ті);
  • Будинок залізничного депо (1880-ті);
  • Будинок товарної контори;
  • Амбулаторія (1908);
  • Водонапірна башта (кін. ХІХ ст.);
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 2;
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 3;
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 4;
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 10 (1900)
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 11.

Усі пам'ятки — місцевого значення.

Спорт[ред. | ред. код]

В Долинській знаходиться стадіон «Колос», сім спортивних залів та три спортивних майданчики зі штучним покриттям. У місті тренується ФК «Степ», що виступає в першій групі Чемпіонату Кіровоградської області з футболу.[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

У 19011902 роках на станції Долинська працював відомий український письменник Архип Тесленко.

В 19111914 роках в Кефалівському залізничному училищі працював педагог Антон Макаренко.

  • Маруценко Віктор Григорович — заслужений діяч культури України, зберігач фондів Музею історії Долинського району Кіровоградської області, краєзнавець.

У місті народились:

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Центральна площа (Долинська).jpg На вулицях Долинської.jpg
Центральна площа Долинської
На вулицях міста

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Г. Маруценко. Статті // Інгульський Степ, збірник. Випуск І. Київ, 2017. С. 38 — 59 — https://library.kr.ua/elib/alminhulstep/index.html
  • В. Г. Маруценко. Статті // Інгульський Степ, збірник. Випуск ІІ. Львів, 2017.
  • В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007.
  • Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005. — https://school3.net/books/kirovogradshina%20tom1.pdf
  • Г. П. Міщенко. Кіровоградська область. Київ, 1961. С. 67.
  • Боковенька-2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річча голодомору на Долинщині. Кіровоград, 2005. С. 228—229.
  • О. Іванов. Збірник віршів. Кривий Ріг, 2016.
  • Чорномаз О. Д. Спогади з життя прожитого. Київ, 2016 — https://library.kr.ua/elib/chornomaz/index.html
  • Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. Кіровоград, 2003. С. 15 — 18, 79 — 87.
  • Григорій Гусейнов. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. . — Дніпропетровськ: 2005.
  • Гусейнов Григорій Джамалович. Господні зерна. В 8 книгах. Кривий Ріг, 2000—2004.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  • Сердюк Н. П. Записки Сердюка Николая Павловича. — Київ : Аграр Медіа Груп, 2011. — 384 с. — (Родовід Сердюків) — 100 прим. — ISBN 978-617-646-165-4.

Посилання[ред. | ред. код]