Домперидон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Domperidone 2D structure.svg
Домперидон
Систематизована назва за IUPAC
5-Chloro-1-(1-[3-(2-oxo-2,3-dihydro-1H-benzo[d]imidazol-1-yl)propyl]piperidin-4-yl)-1H-benzo[d]imidazol-2(3H)-one
Класифікація
ATC-код A03FA03
PubChem 3151
Хімічна структура
Формула C22H24ClN5O2 
Мол. маса 425,911 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 15% (перорально)
Метаболізм Кишечник, Печінка
Період напіввиведення 7—9 год.
Екскреція фекалії, Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата МОТИЛІУМ®,
«Янссен-Сілаг», Франція
UA/10190/01/01
04.09.2015-04/09/2020
МОТОРИКС,
ПАТ «Київський вітамінний завод», Україна
UA/3797/01/01
08.05.2015-08/05/2020
МОТИНОРМ
«Медлей Фармасьютікалс Лтд.», Індія
UA/3022/01/01
31.03.2016-31/03/2021
[1]


Домперидон (англ. Domperidone, лат. Domperidonum) — лікарський препарат, який за своїм хімічним складом є похідним бензимідазолу[2], що застосовується для лікування захворювань травної системи, який є блокатором дофамінових рецепторів, та має прокінетичну дію[3][4], що застосовується переважно перорально[5][6], а також ректально та рідше парентерально.[7] Домперидон уперше синтезований у лабораторії бельгійської компанії «Janssen Pharmaceutica» у 1974 році[8] у рамках дослідження антипсихотичних ліків.[9] Із 1979 року домперидон під торговою маркою «Мотіліум» отримав дозвіл на використання у клінічній практиці у Швейцарії та ФРН.[10] Натепер домперидон офіційно зареєстрований у більшості європейських країн (у частині з яких він продається як безрецептурний препарат[11]), країн пострадянського простору та азійських країнах, а також Канаді.[12][3] У США домперидон офіційно не зареєстрований FDA, і його ввезення до країни заборонено.[13]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Домперидон — синтетичний лікарський засіб, який є похідним бензимідазолу. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні центральних дофамінових D2-рецепторів, які розміщені у тригерній зоні шлунку і дванадцятипалої кишки, що призводить до зниження чутливості аферентних нервів, які передають імпульси від органів травної системи до блювотного центру ЦНС, а також до усунення спричиненого дофаміном гальмування моторики органів травлення та посилення тонусу гладеньких м'язів верхніх відділів травної системи. Усе це призводить до гальмування блювотного рефлексу.[3][14] На відміну від метоклопраміду та ітоприду, домперидон є селективним блокатором дофамінових рецепторів, і не взаємодіє із серотоніновими рецепторами, а також не впливає на вивільнення ацетилхоліну із постгангліонарних нервових закінчень.[15] Дія домперидону призводить одночасно до скорочення та посилення тонусу гладеньких м'язів порожнистих органів травної системи, наслідком чого є посилення перистальтики шлунку і дванадцятипалої кишки, пришвидшення спорожнення шлунку та підвищення тонусу нижнього сфінктера стравоходу (наслідком чого є усунення дуоденогастрального рефлюксу)[4][3][14], а також усунення гикавки.[6][16] Домперидон також посилює виділення пролактину.[4][15][16] Домперидон застосовується переважно як засіб проти нудоти і блювання, та ефективний при блюванні різного генезу, в тому числі при захворюваннях печінки та нирок, ГЕРХ, черепно-мозковій травмі, при ускладненнях хіміотерапії злоякісних пухлин, захворюваннях травної системи, а також при застосуванні агоністів дофаміну (бромокриптину або леводопи)[5][3][6], препарат може також застосовуватися для усунення нудоти та блювання у ранньому післяопераційному періоді.[17] При застосуванні домперидону спостерігається рівнозначний ефект у порівнянні з метоклопрамідом та ітопридом[3][15] (частина джерел вказує на деяку перевагу ітоприду[16]), та менша кількість побічних ефектів, а при порівнянні з цизапридом спостерігається дещо менша ефективність дмперидону із значно меншою кількістю побічних ефектів.[3] На відміну від метоклопраміду, домперидон практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, тому при його застосуванні рідко спостерігаються побічні ефекти з боку нервової системи.[3][4] Згідно із результатами деяких клінічних досліджень, застосування домперидону збільшує ризик подовження інтервалу QT на ЕКГ і шлуночкових аритмій, а також ризику раптової смерті[18][19][20] (хоча не усі дослідники згідні з такими результатами, і частина із них вказує на низький серцевий ризик при застосуванні домперидону[21][22]). У зв'язку із цим домперидон не рекомендовано приймати разом із препаратами, які подовжують інтервал QT, зокрема, еритроміцином, фторхінолонами та кетоконазолом.[15]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Домперидон швидко та добре всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату складає у середньому 15 % при пероральному застосуванні у зв'язку із ефектом першого проходження через печінку[5][6](від 12,7 до 17,6 % натще, під час прийому їжі біодоступність зростає до 23,6 %[4]), при внутрішньом'язовому введенні біодоступність домперидону становить 90 %.[7] Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 0,5—2 годин, при застосуванні натще — протягом 0,5—1,5 годин.[4] Домперидон добре (більш чим на 90 %) зв'язується з білками плазми крові.[5][6] Домперидон добре розподіляється у тканинах та рідинах організму, але погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр.[4] Домперидон проходить через плацентарний бар'єр та у незначній кількості виділяється в грудне молоко.[3][5] Метаболізується домперидон у стінці кишечника і в печінці з утворенням чотирьох[4] як активних так і неактивних метаболітів.[6][3][5] Виводиться домперидон із організму переважно з калом (66 %), частково із сечею (31—33 %), переважно у вигляді метаболітів.[6][5][3] Період напіввиведення препарату становить 7—9 годин[6][5] (згідно частини джерел 12,6±6,5 годин[4]), при вираженій нирковій недостатності[6][5], а також при захворюваннях печінки[3] цей час подовжується.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Домперидон застосовується при нудоті і блюванні різного генезу (у тому числі радіаційному та спричиненому хіміотерапією злоякісних пухлин), гикавці, при атонії або гіпотонії кишечнику, метеоризмі, дискінезії жовчних шляхів, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, хронічному холециститі, холангіті, хронічному панкреатиті, при проведенні інструментальних та рентгенодіагностичних досліджень шлунку та дванадцятипалої кишки, при нудоті та блюванні, спричиненому агоністами дофаміну (леводопа, бромокриптин).[5][3][6]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні домперидону найчастішими побічними ефектами є сухість у роті (1,9 % випадків застосування), головний біль (1,2 %), діарея (0, 2 %) та висипання на шкірі (0,1 % випадків застосування). При застосуванні домперидону характерними є побічні ефекти, пов'язані з підвищенням вироблення пролактину (гінекомастія, галакторея, аменорея), проте частіше ці побічні ефекти спостерігаються при довготривалому застосуванні препарату (більше 12 років) у високих дозах, та при наявності у хворих супутньої патології (зокрема, паркінсонізму). Частота екстрапірамідних розладів при застосуванні домперидону низька, і складає 0,05 %.[4] При застосуванні препарату рідко або вкрай рідко можуть спостерігатися також інші побічні ефекти[5][6][3]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Домперидон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, механічній кишковій непрохідності, перфорації стінки шлунку або кишечника, шлунково-кишкових кровотечах, пролактинзалежних пухлинах, при годуванні грудьми, дітям у віці до 1 року. Домперидон не рекомендований до застосування при вагітності. З обережністю рекомендовано застосовувати препарат при печінковій та нирковій недостатності. Препарат не рекомендований до застосування разом із лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT.[5][3][6]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Домперидон випускається у вигляді таблеток по 0,005 та 0,01 та 0,03 г[23]; 0,1 % суспензії для перорального застосування по 30, 60 і 100 мл[24]; а також у комбінації з пантопразолом[25], омепразолом[26] та цинаризином.[27]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. Hospital Formulary. HFM Publishing Corporation. 1991. с. 171. «Domperidone, a benzimidazole derivative, is structurally related to the butyrophenone tranquilizers (eg, haloperidol (Haldol, Halperon]).»  (англ.)
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с http://www.gastroscan.ru/handbook/144/1323 (рос.)
  4. а б в г д е ж и к л Безопасность применения прокинетиков в практике терапевта на примере домперидона (Мотилака) (рос.)
  5. а б в г д е ж и к л м н http://compendium.com.ua/akt/68/3151/domperidonum (рос.)
  6. а б в г д е ж и к л м н http://www.vidal.ru/drugs/molecule/338 (рос.)
  7. а б Reddymasu, Savio C.; Soykan, Irfan; McCallum, Richard W. (2007). Domperidone: Review of Pharmacology and Clinical Applications in Gastroenterology. The American Journal of Gastroenterology 102 (9): 2036–2045. ISSN 0002-9270. doi:10.1111/j.1572-0241.2007.01255.x.  (англ.)
  8. Wan EW, Davey K, Page-Sharp M, Hartmann PE, Simmer K, Ilett KF (2008-05-27). Dose-effect study of domperidone as a galactagogue in preterm mothers with insufficient milk supply, and its transfer into milk. British Journal of Clinical Pharmacology, серпень 2008 66 (2): 283–289. PMC 2492930. PMID 18507654. doi:10.1111/j.1365-2125.2008.03207.x.  (англ.)
  9. Sneader, Walter (2005). Plant Product Analogues and Compounds Derived from Them. Drug discovery : a history. Chichester: John Wiley & Sons Ltd. с. 125. ISBN 0-471-89979-8.  (англ.)
  10. Domperidone. Pharmaceutical Manufacturing Encyclopedia, 3rd Edition (Vol. 1-4). William Andrew Publishing. 2013. с. 138. ISBN 9780815518563. Процитовано 2014-12-12.  (англ.)
  11. Fais, Paolo; Vermiglio, Elisa; Laposata, Chiara; Lockwood, Robert; Gottardo, Rossella; De Leo, Domenico (2015). A case of sudden cardiac death following Domperidone self-medication. Forensic Science International 254: e1–e3. ISSN 0379-0738. doi:10.1016/j.forsciint.2015.06.004.  (англ.)
  12. Reddymasu SC, Soykan I, McCallum RW (2007). Domperidone: review of pharmacology and clinical applications in gastroenterology. Am. J. Gastroenterol. 102 (9): 2036–45. PMID 17488253. doi:10.1111/j.1572-0241.2007.01255.x.  (англ.)
  13. How to Obtain. Food and Drug Administration. 10 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2016.  (англ.)
  14. а б Возможности применения Домперидона в комплексной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (рос.)
  15. а б в г Прокинетики сегодня: между Сциллой и Харибдой (рос.)
  16. а б в Сравнение прокинетиков итоприд и домперидон в лечении пациентов с функциональной диспепсией (рос.)
  17. Применение прокинетика домперидона у больных в раннем послеоперационном периоде (англ.)
  18. Leelakanok N, Holcombe A, Schweizer ML (2015). Domperidone and Risk of Ventricular Arrhythmia and Cardiac Death: A Systematic Review and Meta-analysis. Clin Drug Investig. PMID 26649742. doi:10.1007/s40261-015-0360-0.  (англ.)
  19. van Noord C, Dieleman JP, van Herpen G, Verhamme K, Sturkenboom MC (Листопад 2010). Domperidone and ventricular arrhythmia or sudden cardiac death: a population-based case-control study in the Netherlands. Drug Safety 33 (11): 1003–14. PMID 20925438. doi:10.2165/11536840-000000000-00000. 
  20. Johannes CB, Varas-Lorenzo C, McQuay LJ, Midkiff KD, Fife D (Вересень 2010). Risk of serious ventricular arrhythmia and sudden cardiac death in a cohort of users of domperidone: a nested case-control study. Pharmacoepidemiology and Drug Safety 19 (9): 881–8. PMID 20652862.  (англ.)
  21. MHRA issue (англ.)
  22. Buffery PJ, Strother RM (2015). Domperidone safety: a mini-review of the science of QT prolongation and clinical implications of recent global regulatory recommendations. N. Z. Med. J. 128 (1416): 66–74. PMID 26117678.  (англ.)
  23. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=30175
  24. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=38114
  25. Dompan Tablet (англ.)
  26. http://www.vidal.ru/drugs/omez_d__24169 (рос.)
  27. ЦИННАРИДОН (циннаризин+домперидон): двойной эффект и повышенная эффективность (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]