Відмінності між версіями «Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(правопис)
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 23: Рядок 23:
 
| інші назви =
 
| інші назви =
 
| репертуар =
 
| репертуар =
| керівництво =Заслужений діяч мистецтв України Денисенко Є. І.
+
| керівництво =Заслужений діяч мистецтв України Денисенко Є. І.
 
| веб-сторінка = donbassopera.com
 
| веб-сторінка = donbassopera.com
 
}}
 
}}
Рядок 35: Рядок 35:
 
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] колектив театру був евакуйований до [[Киргизстан]]у, де проводив концертну діяльність і працював над створенням нових вистав. В кінці січня [[1944]] року театр реевакуйований в рідне місто, і вже у вересні в театрі відбулася прем'єра опери [[Бородін Олександр Порфирович|О. Бородіна]] «Князь Ігор». У вересні [[1947]] року Донецький російський музичний театр перейменований в Сталінський державний російський театр опери та балету. В 1970-х режисером був народний артист УРСР [[Кушаков Євген Іванович]]. Довголітнім художником театру був [[Московченко Володимир Петрович]]. 1982—1993 років головним балетмейстером театру був [[Шумейкін Володимир Миколайович|Володимир Шумейкін]].
 
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] колектив театру був евакуйований до [[Киргизстан]]у, де проводив концертну діяльність і працював над створенням нових вистав. В кінці січня [[1944]] року театр реевакуйований в рідне місто, і вже у вересні в театрі відбулася прем'єра опери [[Бородін Олександр Порфирович|О. Бородіна]] «Князь Ігор». У вересні [[1947]] року Донецький російський музичний театр перейменований в Сталінський державний російський театр опери та балету. В 1970-х режисером був народний артист УРСР [[Кушаков Євген Іванович]]. Довголітнім художником театру був [[Московченко Володимир Петрович]]. 1982—1993 років головним балетмейстером театру був [[Шумейкін Володимир Миколайович|Володимир Шумейкін]].
   
[[2 жовтня]] [[1977]] року театру було надано звання «академічний».
+
[[2 жовтня]] [[1977]] року театру було надано звання «академічний».
   
 
=== Новітня історія ===
 
=== Новітня історія ===
Рядок 42: Рядок 42:
 
}}
 
}}
   
В [[1999]] році Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року театру надано ім'я [[Солов'яненко Анатолій Борисович|А.&nbsp;Б.&nbsp;Солов'яненка]]<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2251-99-%EF Постанова КМУ від 9 грудня 1999 «Про увічнення пам'яті видатного українського співака А.&nbsp;Б.&nbsp;Солов'яненка»]</ref>. 26 листопада 2009 року Указом Президента України театру бул присвоєно статус національного. 2012 року театр розпочав роботу під брендом "Донбас опера"<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/doneckiy-teatr-operi-ta-baletu-stav-donbass-opera Донецький театр опери та балету став DONBASS OPERA]</ref>
+
В [[1999]] році Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року театру надано ім'я [[Солов'яненко Анатолій Борисович|А.&nbsp;Б.&nbsp;Солов'яненка]]<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2251-99-%EF Постанова КМУ від 9 грудня 1999 «Про увічнення пам'яті видатного українського співака А.&nbsp;Б.&nbsp;Солов'яненка»]</ref>. 26 листопада 2009 року Указом Президента України театру бул присвоєно статус національного. 2012 року театр розпочав роботу під брендом «Донбас опера»<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/doneckiy-teatr-operi-ta-baletu-stav-donbass-opera Донецький театр опери та балету став DONBASS OPERA]</ref>
   
 
Впродовж 20 років театром керував [[Рябенький Василь Іванович|Василь Рябенький]]. Під його орудою 2012 року на сцені Донецької опери було вперше в Україні поставлено оперу [[Летючий Голландець (опера)|«Летючий Голландець»]] Р. Вагнера. За цю постановку в 2014 році В. Рябенький, а також диригент-постановник Василь Василенко, режисер-постановник Марія Курочка, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова, і артистка Тетяна Плеханова були удостоєні Шевченківської премії.<ref>[http://ukrainka.org.ua/node/1803 Визначені цьогорічні лауреати Шевченківської премії]</ref>
 
Впродовж 20 років театром керував [[Рябенький Василь Іванович|Василь Рябенький]]. Під його орудою 2012 року на сцені Донецької опери було вперше в Україні поставлено оперу [[Летючий Голландець (опера)|«Летючий Голландець»]] Р. Вагнера. За цю постановку в 2014 році В. Рябенький, а також диригент-постановник Василь Василенко, режисер-постановник Марія Курочка, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова, і артистка Тетяна Плеханова були удостоєні Шевченківської премії.<ref>[http://ukrainka.org.ua/node/1803 Визначені цьогорічні лауреати Шевченківської премії]</ref>
Рядок 50: Рядок 50:
 
|video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=cEXHrPMgj5E дует О.Захарченка і Й.Кобзона на сцені Донецької опери] (2014)
 
|video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=cEXHrPMgj5E дует О.Захарченка і Й.Кобзона на сцені Донецької опери] (2014)
 
}}
 
}}
Після [[Захоплення Донецька сепаратистами]] Донецька опера поступово перейшла під контроль сепаратистів. Після відкриття нового сезону у жовтні 2014 року В. Рябенький помер від серцевого нападу. На його місце призначили режисера Євгена Денисенка, який до того очолював місцевий краєзнавчий музей{{fact}}.
+
Після [[Захоплення Донецька сепаратистами]] Донецька опера поступово перейшла під контроль сепаратистів. Після відкриття нового сезону у жовтні 2014 року В. Рябенький помер від серцевого нападу. На його місце призначили режисера [[Денисенко Євген Іванович|Євгена Денисенка]], який до того очолював [[Донецький краєзнавчий музей|місцевий краєзнавчий музей]]<ref name="Денисенко">{{cite web
  +
|автор=
  +
|автор-посилання=
  +
|дата=
  +
|url=https://donbassopera.ru/ru/press/narodnyy-direktor-donbass-opery.html
  +
|назва=Народный директор Донбасс Оперы
  +
|формат=
  +
|видавець=Донецкий государственный академический театр оперы и балета им. А.Б. Соловьяненко
  +
|веб-сайт=donbassopera.ru
  +
|дата-доступу=15 лютого 2020
  +
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://donbassopera.ru/ru/press/narodnyy-direktor-donbass-opery.html
  +
|мертвий-url=no
  +
|дата-архіву=15 лютого 2020
  +
|мовою=
  +
}}</ref>.
   
Вже 27 жовтня на сцені Донецької опери дебютував лідер бойовиків [[Захарченко Олександр Володимирович|О. Захарченко]], заспівавши дуетом з [[Кобзон Йосип Давидович|Й. Кобзоном]] пісню «Я люблю тебя жизнь»<ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/kak-kobzon-pel-ya-lyublyu-tebya-zhizn-vmeste-s-terroristom-zaharchenko--564655.html Як Кобзон співав «Я люблю тебе, життя» разом з терористом Захарченком (відео)]</ref>. 7 грудня 2014 значний резонанс викликала допомога Донецькому театру у сумі 1&nbsp;млн рублів (близько 19 тис. USD)<ref>За [http://www.kurs.metrinfo.ru/kurs/2014-12-1/ курсом валют у Москві] на той час</ref>, яку надала солістка [[Великий театр (Москва)|Великого театру Москви]] [[Анна Нетребко]]. Гроші були вручені особисто [[Олег Царьов|Олегу Царьову]], за що той подарував співачці прапор ДНР.<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?spivachka_anna_netrebko_peredala_groshi_olegu_tsarovu_dlya_donbasoperi&objectId=1332936 Співачка Анна Нетребко передала гроші Олегу Царьову для Донбас-опери]</ref>. У 2015 році театр гастролював на Уралі<ref>[http://donbass.ua/news/region/2015/09/30/doneckii-opernyi-teatr-mozhet-prevratitsja-v-nizkoprobnoe-varete.html Донецкий оперный театр может превратиться в низкопробное варьете]</ref>.
+
Вже 27 жовтня на сцені Донецької опери дебютував лідер бойовиків [[Захарченко Олександр Володимирович|О. Захарченко]], заспівавши дуетом з [[Кобзон Йосип Давидович|Й. Кобзоном]] пісню «Я люблю тебя жизнь»<ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/kak-kobzon-pel-ya-lyublyu-tebya-zhizn-vmeste-s-terroristom-zaharchenko--564655.html Як Кобзон співав «Я люблю тебе, життя» разом з терористом Захарченком (відео)]</ref>. 7 грудня 2014 значний резонанс викликала допомога Донецькому театру у сумі 1&nbsp;млн рублів (близько 19 тис. USD)<ref>За [http://www.kurs.metrinfo.ru/kurs/2014-12-1/ курсом валют у Москві] на той час</ref>, яку надала солістка [[Великий театр (Москва)|Великого театру Москви]] [[Анна Нетребко]]. Гроші були вручені особисто [[Олег Царьов|Олегу Царьову]], за що той подарував співачці прапор ДНР.<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?spivachka_anna_netrebko_peredala_groshi_olegu_tsarovu_dlya_donbasoperi&objectId=1332936 Співачка Анна Нетребко передала гроші Олегу Царьову для Донбас-опери]</ref>. У 2015 році театр гастролював на Уралі<ref>[http://donbass.ua/news/region/2015/09/30/doneckii-opernyi-teatr-mozhet-prevratitsja-v-nizkoprobnoe-varete.html Донецкий оперный театр может превратиться в низкопробное варьете]</ref>. У 2018 році саме в приміщенні Донецької опери відбулася «інавгурація» нового ватажка ДНР&nbsp;— [[Пушилін Денис Володимирович|Дениса Пушіліна]]<ref name="Денисенко"/><ref>{{cite web
  +
|автор=
  +
|автор-посилання=
  +
|дата=
  +
|url=http://glavgeodpr.ru/content/%D0%B2-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%B0-%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%B0-%D0%BF%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0
  +
|назва=В Донецке прошла инаугурация Главы Донецкой Народной Республики Дениса Пушилина
  +
|формат=
  +
|видавець=Главное управление геологии и геоэкологии при Главе Донецкой Народной Республики
  +
|веб-сайт=glavgeodpr.ru
  +
|дата-доступу=15 лютого 2020
  +
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://glavgeodpr.ru/content/%D0%B2-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%B0-%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%B0-%D0%BF%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0
  +
|мертвий-url=no
  +
|дата-архіву=15 лютого 2020
  +
|мовою=
  +
}}</ref>
   
 
Зазнала змін і репертуарна політика театру. Так, востаннє твори українських авторів ставились на сцені Донбас-опери у квітні (М. Лисенко)<ref>{{Cite web |url=http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=4&year=2014 |title=афіша на квітень 2014 |accessdate=5 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160918024146/http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=4&year=2014 |archivedate=18 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref> та травні 2014 (М. Скорульський, І. Поклад)<ref>{{Cite web |url=http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=5&year=2014 |title=афіша на травень 2014 |accessdate=5 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160918021558/http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=5&year=2014 |archivedate=18 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref>, пізніше твори українських авторів на сцені Донбас-опери не ставились.
 
Зазнала змін і репертуарна політика театру. Так, востаннє твори українських авторів ставились на сцені Донбас-опери у квітні (М. Лисенко)<ref>{{Cite web |url=http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=4&year=2014 |title=афіша на квітень 2014 |accessdate=5 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160918024146/http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=4&year=2014 |archivedate=18 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref> та травні 2014 (М. Скорульський, І. Поклад)<ref>{{Cite web |url=http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=5&year=2014 |title=афіша на травень 2014 |accessdate=5 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160918021558/http://donbassopera.com/ru/afisha.html?month=5&year=2014 |archivedate=18 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref>, пізніше твори українських авторів на сцені Донбас-опери не ставились.
   
 
== Архітектура театру ==
 
== Архітектура театру ==
[[Файл:Donetsk Opera Theatre Original Project.jpg|мини|300px|<center>Архітектурний проєкт театру<br />архітектора [[Котовський Людвиг Іванович|Л. І. Котовского]]<center>]]
+
[[Файл:Donetsk Opera Theatre Original Project.jpg|мини|300px|<center>Архітектурний проєкт театру<br/>архітектора [[Котовський Людвиг Іванович|Л.&nbsp;І.&nbsp;Котовского]]<center>]]
   
 
В [[1936]] році у зв'язку з реконструкцією міста було розпочато будівництво будівлі театру опери та балету, що спочатку було спроєктована під драматичний театр. Головним архітектором будівництва був Людвіг Іванович Котовський, а загальне керівництво будівництвом було призначено Соломону Давидовичу Кролю. Вже під час будівництва було вирішено віддати будівлю театру опери та балету, оскільки у драматичного театру було своє приміщення, після чого до проєкту були внесені відповідні зміни<ref name="Стёпкин-Гергель">{{книга|автор=[[Стёпкин, Валерий Петрович|Стёпкин В. П.]], Гергель В. П.|заголовок=Полная история Донецка|місто=Донецк|видавництво=Апекс|рік=2008|сторінки=333-335|isbn=978-966-8242-69-4}}</ref>.
 
В [[1936]] році у зв'язку з реконструкцією міста було розпочато будівництво будівлі театру опери та балету, що спочатку було спроєктована під драматичний театр. Головним архітектором будівництва був Людвіг Іванович Котовський, а загальне керівництво будівництвом було призначено Соломону Давидовичу Кролю. Вже під час будівництва було вирішено віддати будівлю театру опери та балету, оскільки у драматичного театру було своє приміщення, після чого до проєкту були внесені відповідні зміни<ref name="Стёпкин-Гергель">{{книга|автор=[[Стёпкин, Валерий Петрович|Стёпкин В. П.]], Гергель В. П.|заголовок=Полная история Донецка|місто=Донецк|видавництво=Апекс|рік=2008|сторінки=333-335|isbn=978-966-8242-69-4}}</ref>.
   
[[Котлован]] під театр був викопаний лопатами вручну, причому він був глибоким, оскільки був розрахований на підземні гаражі (в цих приміщеннях надалі розташувалися виробничі цехи)<ref name="Стёпкин-Гергель" />. Будівництвом керували виконроби Н. А. Мілютін і Г. І. Шипов. На будівництво театру було виділено 6,2 мільйона радянських рублів, але цієї суми не вистачило і кошторисна вартість була збільшена до 9 256 200 рублів<ref name="Стёпкин-Гергель" />. Відкриття планувалося зробити 23 лютого 1941 року до [[День захисника Вітчизни|Дня Червоної армії]], але до цього терміну не встигли і перенесли відкриття на 12 квітня 1941 року, присвятивши його [[Перше травня (свято) | Першотравню]]<ref name="Стёпкин-Гергель" />.
+
[[Котлован]] під театр був викопаний лопатами вручну, причому він був глибоким, оскільки був розрахований на підземні гаражі (в цих приміщеннях надалі розташувалися виробничі цехи)<ref name="Стёпкин-Гергель" />. Будівництвом керували виконроби Н.&nbsp;А.&nbsp;Мілютін і Г.&nbsp;І.&nbsp;Шипов. На будівництво театру було виділено 6,2 мільйона радянських рублів, але цієї суми не вистачило і кошторисна вартість була збільшена до 9 256 200 рублів<ref name="Стёпкин-Гергель" />. Відкриття планувалося зробити 23 лютого 1941 року до [[День захисника Вітчизни|Дня Червоної армії]], але до цього терміну не встигли і перенесли відкриття на 12 квітня 1941 року, присвятивши його [[Перше травня (свято) | Першотравню]]<ref name="Стёпкин-Гергель" />.
   
Будівля театру виконана в класичному стилі. Підходи до театру організовані з трьох сторін. Глядацька зала і фоє декоровані ліпними деталями. Спочатку глядацький зал був розрахований на 1300 місць. В даний час - на 976. Над [[бельетаж]]ем і балконами залу для глядачів, а також в окремих нішах фоє встановлені скульптурні бюсти композиторів, поетів, драматургів і декоративні вази.
+
Будівля театру виконана в класичному стилі. Підходи до театру організовані з трьох сторін. Глядацька зала і фоє декоровані ліпними деталями. Спочатку глядацький зал був розрахований на 1300 місць. В даний час&nbsp;— на 976. Над [[бельетаж]]ем і балконами залу для глядачів, а також в окремих нішах фоє встановлені скульптурні бюсти композиторів, поетів, драматургів і декоративні вази.
   
 
Театр має механізовану сцену, що складається з основної сцени площею 560 м². Її коло може витримати навантаження до 75 т.
 
Театр має механізовану сцену, що складається з основної сцени площею 560 м². Її коло може витримати навантаження до 75 т.
   
У 2013 р був представлений проєкт капітального ремонту та реставрації будівлі театру вартістю 300 млн гривень<ref>{{Cite web |url=http://ngo.donetsk.ua/articles/doneckiy-operniy-teatr-v-avariynomu-stani-yakoyu-bude-ustanova-pislya-rekonstrukciyi-foto |title=Донецький оперний театр в аварійному стані: якою буде установа після реконструкції (ФОТО) |accessdate=12 грудень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222082332/http://ngo.donetsk.ua/articles/doneckiy-operniy-teatr-v-avariynomu-stani-yakoyu-bude-ustanova-pislya-rekonstrukciyi-foto |archivedate=22 грудень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
+
У 2013 р був представлений проєкт капітального ремонту та реставрації будівлі театру вартістю 300&nbsp;млн гривень<ref>{{Cite web |url=http://ngo.donetsk.ua/articles/doneckiy-operniy-teatr-v-avariynomu-stani-yakoyu-bude-ustanova-pislya-rekonstrukciyi-foto |title=Донецький оперний театр в аварійному стані: якою буде установа після реконструкції (ФОТО) |accessdate=12 грудень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222082332/http://ngo.donetsk.ua/articles/doneckiy-operniy-teatr-v-avariynomu-stani-yakoyu-bude-ustanova-pislya-rekonstrukciyi-foto |archivedate=22 грудень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
   
 
== Відомі артисти ==
 
== Відомі артисти ==
Рядок 86: Рядок 114:
 
* [[Писарєв Вадим Якович]]
 
* [[Писарєв Вадим Якович]]
   
В 1932–1938 головним диригентом театру був [[Єрофєєв Олександр Гаврилович]].
+
В 1932—1938 головним диригентом театру був [[Єрофєєв Олександр Гаврилович]].
   
В 1948–1968 роках головним режисером театру був [[Здиховський Олександр Панасович]].
+
В 1948—1968 роках головним режисером театру був [[Здиховський Олександр Панасович]].
   
У 1963–1964 роках головний диригент&nbsp;— [[Варивода Петро Семенович|Петро Варивода]].
+
У 1963—1964 роках головний диригент&nbsp;— [[Варивода Петро Семенович|Петро Варивода]].
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==

Версія за 12:51, 15 лютого 2020

Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка
Донецький театр опери і балету, фасад з вулиці Артема
Донецький театр опери і балету, фасад з вулиці Артема

48°00′21″ пн. ш. 37°48′10″ сх. д. / 48.00611110002777338° пн. ш. 37.80277780002777632° сх. д. / 48.00611110002777338; 37.80277780002777632Координати: 48°00′21″ пн. ш. 37°48′10″ сх. д. / 48.00611110002777338° пн. ш. 37.80277780002777632° сх. д. / 48.00611110002777338; 37.80277780002777632
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
Архітектор Котовський Людвиг Іванович
Тип оперний театр
Статус національний академічний
Відкрито 1932
Керівництво Заслужений діяч мистецтв України Денисенко Є. І.
donbassopera.com
Ідентифікатори і посилання


CMNS: Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка на Вікісховищі

Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка — один з наймолодших вітчизняних музичних театрів.

Історія

Створений в 1932 році у місті Луганську на базі пересувного оперного театру Правобережної України. Будівництво нового театру в місті Сталіно (зараз місто Донецьк), було пов'язане з генеральною реконструкцією міста. 12 квітня 1941 року Донецький російський музичний театр відкрив свій сезон в м. Донецьку в новій театральній будівлі, спорудженій за проєктом Л. Котовського, прем'єрою опери М. Глінки «Іван Сусанін».

Під час Німецько-радянської війни колектив театру був евакуйований до Киргизстану, де проводив концертну діяльність і працював над створенням нових вистав. В кінці січня 1944 року театр реевакуйований в рідне місто, і вже у вересні в театрі відбулася прем'єра опери О. Бородіна «Князь Ігор». У вересні 1947 року Донецький російський музичний театр перейменований в Сталінський державний російський театр опери та балету. В 1970-х режисером був народний артист УРСР Кушаков Євген Іванович. Довголітнім художником театру був Московченко Володимир Петрович. 1982—1993 років головним балетмейстером театру був Володимир Шумейкін.

2 жовтня 1977 року театру було надано звання «академічний».

Новітня історія

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Летючий голандець у постановці Донецької опери, фрагмети (2013)

В 1999 році Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року театру надано ім'я А. Б. Солов'яненка[1]. 26 листопада 2009 року Указом Президента України театру бул присвоєно статус національного. 2012 року театр розпочав роботу під брендом «Донбас опера»[2]

Впродовж 20 років театром керував Василь Рябенький. Під його орудою 2012 року на сцені Донецької опери було вперше в Україні поставлено оперу «Летючий Голландець» Р. Вагнера. За цю постановку в 2014 році В. Рябенький, а також диригент-постановник Василь Василенко, режисер-постановник Марія Курочка, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова, і артистка Тетяна Плеханова були удостоєні Шевченківської премії.[3]

Окупація ДНР

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg дует О.Захарченка і Й.Кобзона на сцені Донецької опери (2014)

Після Захоплення Донецька сепаратистами Донецька опера поступово перейшла під контроль сепаратистів. Після відкриття нового сезону у жовтні 2014 року В. Рябенький помер від серцевого нападу. На його місце призначили режисера Євгена Денисенка, який до того очолював місцевий краєзнавчий музей[4].

Вже 27 жовтня на сцені Донецької опери дебютував лідер бойовиків О. Захарченко, заспівавши дуетом з Й. Кобзоном пісню «Я люблю тебя жизнь»[5]. 7 грудня 2014 значний резонанс викликала допомога Донецькому театру у сумі 1 млн рублів (близько 19 тис. USD)[6], яку надала солістка Великого театру Москви Анна Нетребко. Гроші були вручені особисто Олегу Царьову, за що той подарував співачці прапор ДНР.[7]. У 2015 році театр гастролював на Уралі[8]. У 2018 році саме в приміщенні Донецької опери відбулася «інавгурація» нового ватажка ДНР — Дениса Пушіліна[4][9]

Зазнала змін і репертуарна політика театру. Так, востаннє твори українських авторів ставились на сцені Донбас-опери у квітні (М. Лисенко)[10] та травні 2014 (М. Скорульський, І. Поклад)[11], пізніше твори українських авторів на сцені Донбас-опери не ставились.

Архітектура театру

Архітектурний проєкт театру
архітектора Л. І. Котовского

В 1936 році у зв'язку з реконструкцією міста було розпочато будівництво будівлі театру опери та балету, що спочатку було спроєктована під драматичний театр. Головним архітектором будівництва був Людвіг Іванович Котовський, а загальне керівництво будівництвом було призначено Соломону Давидовичу Кролю. Вже під час будівництва було вирішено віддати будівлю театру опери та балету, оскільки у драматичного театру було своє приміщення, після чого до проєкту були внесені відповідні зміни[12].

Котлован під театр був викопаний лопатами вручну, причому він був глибоким, оскільки був розрахований на підземні гаражі (в цих приміщеннях надалі розташувалися виробничі цехи)[12]. Будівництвом керували виконроби Н. А. Мілютін і Г. І. Шипов. На будівництво театру було виділено 6,2 мільйона радянських рублів, але цієї суми не вистачило і кошторисна вартість була збільшена до 9 256 200 рублів[12]. Відкриття планувалося зробити 23 лютого 1941 року до Дня Червоної армії, але до цього терміну не встигли і перенесли відкриття на 12 квітня 1941 року, присвятивши його Першотравню[12].

Будівля театру виконана в класичному стилі. Підходи до театру організовані з трьох сторін. Глядацька зала і фоє декоровані ліпними деталями. Спочатку глядацький зал був розрахований на 1300 місць. В даний час — на 976. Над бельетажем і балконами залу для глядачів, а також в окремих нішах фоє встановлені скульптурні бюсти композиторів, поетів, драматургів і декоративні вази.

Театр має механізовану сцену, що складається з основної сцени площею 560 м². Її коло може витримати навантаження до 75 т.

У 2013 р був представлений проєкт капітального ремонту та реставрації будівлі театру вартістю 300 млн гривень[13].

Відомі артисти

Оперна трупа
Балетна трупа

В 1932—1938 головним диригентом театру був Єрофєєв Олександр Гаврилович.

В 1948—1968 роках головним режисером театру був Здиховський Олександр Панасович.

У 1963—1964 роках головний диригент — Петро Варивода.

Галерея

Примітки

  1. Постанова КМУ від 9 грудня 1999 «Про увічнення пам'яті видатного українського співака А. Б. Солов'яненка»
  2. Донецький театр опери та балету став DONBASS OPERA
  3. Визначені цьогорічні лауреати Шевченківської премії
  4. а б Народный директор Донбасс Оперы. donbassopera.ru. Донецкий государственный академический театр оперы и балета им. А.Б. Соловьяненко. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
  5. Як Кобзон співав «Я люблю тебе, життя» разом з терористом Захарченком (відео)
  6. За курсом валют у Москві на той час
  7. Співачка Анна Нетребко передала гроші Олегу Царьову для Донбас-опери
  8. Донецкий оперный театр может превратиться в низкопробное варьете
  9. В Донецке прошла инаугурация Главы Донецкой Народной Республики Дениса Пушилина. glavgeodpr.ru. Главное управление геологии и геоэкологии при Главе Донецкой Народной Республики. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
  10. афіша на квітень 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  11. афіша на травень 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  12. а б в г Стёпкин В. П., Гергель В. П. Полная история Донецка. — Донецк : Апекс, 2008. — С. 333-335. — ISBN 978-966-8242-69-4.
  13. Донецький оперний театр в аварійному стані: якою буде установа після реконструкції (ФОТО). Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 12 грудень 2015. 

Посилання