Відмінності між версіями «Донецький обласний художній музей»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
(додатки тексту)
(додаток файла)
Рядок 78: Рядок 78:
 
* Давид Бурлюк
 
* Давид Бурлюк
 
* скульптура Анни Голубкіної та ін.
 
* скульптура Анни Голубкіної та ін.
  +
<gallery mode="nolines" caption="<ref&gt;{{Cite web|url=|title=Маскарадний портрет німецької принцесси Генрієтти Ангальт-Дессаус у подобі богині Диани|last=Кристіан (Кристоф) лішевський|first=Кристоф Фридрих Рейнольд Лишевский|date=08:38, 17 January 2020|website=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%8B_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D0%B8%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%8B_%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%8B_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82-%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D1%81_%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D1%8B_2.jpg|publisher=|language=російською|accessdate=https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Paintings_in_the_Donetsk_Regional_Museum_of_Art}}</ref&gt;">
<gallery>
 
 
Файл:Морской пейзаж. Коктебель.jpg|Айвазовський І.К. «Коктебель. Морський пейзаж»
 
Файл:Морской пейзаж. Коктебель.jpg|Айвазовський І.К. «Коктебель. Морський пейзаж»
 
Файл:Выход царя Ивана Грозного.jpg|Борис Кустодієв. «Вихід царя Івана Грозного»
 
Файл:Выход царя Ивана Грозного.jpg|Борис Кустодієв. «Вихід царя Івана Грозного»

Версія за 08:10, 14 лютого 2020

Донецький обласний художній музей Pictogram infobox palace.png
Donetsk Art Museum.JPG
48.8312, 37.2955
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна: Донецька область
Адреса с. Прелесне,Слов'янський район Донецька обл.
Засновано 23 вересня 1939
Директор Іванченко Наталія Володимирівна
Сайт donetskartmuseum.ru
Донецький обласний художній музей. Карта розташування: Україна
Донецький обласний художній музей
Донецький обласний художній музей (Україна)

CMNS: Донецький обласний художній музей на Вікісховищі

Доне́цький обласни́й худо́жній музе́й — один із найбільших музеїв художнього профілю в Україні, культурний центр Донецька та області.

Історія

Заснування

Музей засновано 23 вересня 1939 року як Музей образотворчого мистецтва, у 1941 року з початком Німецько-радянської війни припинив своє існування, з 1958 року — відділ образотворчого мистецтва Сталінського краєзнавчого музею, з 1960 року — Сталінська картинна галерея, з 1965 року — Донецький художній музей. З 1992 року у Донецького обласного художнього музею є філія у селі Прелесному Слов'янського району Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості. Після окупації Донецька у 2014 році, музей в вересні 2015 року був перереєстрований у селі Прелесному Слов'янського районуна базі філії Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості.

Приміщення

Після офіційного заснування музея Сталінським тоді обкомом комуністичної партії виявилось, що нема як експонатів, так і приміщення для їх розташування. Але немає тих пешкод, які б не ламали більшовики, як проголосили тоді. Експонати просто забирали з інших музеїв, як то і робилося в тоталітарній державі, адже у місті Сталіно ніколи не було вартісних художніх творів (ні дворянських, ні буржуазних). З приміщенням було ще простіше. Музею віддали приміщення колишнього кінотеатра  «Сінема », абсолютно непристосованого для зберігання того ж живопису. Після захоплення міста Сталіно фашиськими загарбниками ніхто не попіклувався про евакуацію вже накопичених експонатів. Їх кинули напризволяще, почалися грабунки музея. Як висловився один з мешканців Сталіно - «Зараз не до картин». Обурений таким ставленням до музея( і скориставшись хаосом ) в приміщення вбіг місцевий художник Є. Грейліх та встиг вихопити одинадцять (11) картин. Все інше зникло. Є. Грейліх зберігав всі одинадцять картин у період окупації, а з відвоюванням міста передав їх до одного з музеїв Києва.

Відновлення художнього музея в Донецьку відбулося лише 1960 року. Але для музея знову не було приміщення. На той час в місті запланували облаштувати елітний гастроном для радянського чиновництва по типу Єлисеєвського гастронома у Москві. Гастроном облаштували в житловому п'ятиповерховому будинку №35 на першому поверсі з великими підвальними приміщеннями для зберігання продуктів в кінці бульвару О.С. Пушкіна. Але наказ про створення художніх музеїв в кожному обласному центрі СРСР примусив переграти план з гастрономом. Тому перший поверх з підвалами, призначений для елітного гастронома, аврально передали під художній музей. Це не єдина практика пристосовування будь яких приміщень для художніх музеїв у СРСР. Саме подібне непристосоване приміщення в житловому будинку отримав і музей у обласному місті Тернопіль. В підвальних приміщеннях музей вимушено облаштував запасники, хозслужби і столярів, крихітну реставраційну майстерню і був повністю позбавлений перспектив збільшення. Лише у 1974 році з Києва передали у Донецьк єдині одинадцять картин, збережених художником Є. Грейліхом з довоєнного періоду.

Саме в цьому приміщенні художній музей Донецька і зустрів початок гібридної війни Росії проти України.

Фонди

Музей у Донецьку мав у своїй колекції понад 15 тисяч творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва, небагато ікон, переважна частина яких залишилася на території непідконтрольній українській владі в м. Донецьку. З 2015 року музей зберігає пам'ятки народної архітектури та побуту Слобідської України та зразки дитячої творчості.

Українська музейна спадщитна, яка залишилася на території непіконтрольній українській владі у м.Донецьку.


Якопо Амігоні. «Шляхетний пан в червоному», до 1750 р.
Борис Кустодієв. «Пейзаж. Сіножать»

Лише в повоєнні роки вдалося створити систематичну колекцію живопису, що, однак, не сягає в давнину, а обмежується творами переважно XVIII століття.

Відділ західноєвропейський майстрів невеликий і обмежується поодинокими зразками через пізнє відновлення музею. Значних мистецьких колекцій місто ніколи не мало. Серед творів 18 століття звертають увагу:

  • Якопо Амігоні  «Портрет невідомого в червоному»
  • Кристіан Лішевський   «Пані в маскарадному вбранні»
  • Марчелло Бачареллі  ( всі троє представники стилю рококо.)
  • Джордж Доу «Портрет Мордвінова»
  • Лука Джордано (твір майстерні «Алегорія милосердя» )
  • Пітер Пітерс ван Норт «Натюрморт з рибою»
  • Йоос де Момпер «Гірський пейзаж з подорожніми»
  • Гаспаре Лопес «Натюрморт з квітами»
  • Арнольд Карл Балдінгер «Натюрморт з черепом та книгою (ванітас)»
  • Карл Валь «Портрет архітектора Едварда Шуберта» та інші.

Митців Російської імперії представляють:

У постійно діючій експозиції музею представлені роботи: Івана Айвазовского, Бенуа, Давида Бурлюка, В. Васнецова, В. Голубкіної, І. Грабаря, Дж. Доу, О. Кипрінського, П. Кончаловского, В. Полєнова, А. Саврасова, В. Сєрова, В. Сурикова, Роберта Фалька, Івана Шишкіна, Тетяни Яблонскої. Серед художників доби СРСР Павло Корін «Портрет радянського офіцера», Василь Забашта «Композитор М. Глинка та П. Гулак Артемовський» (1951 р., дипломна робота).

Посилання

Офіційний сайт музею [1]

  1. Кристіан (Кристоф) лішевський, Кристоф Фридрих Рейнольд Лишевский (08:38, 17 January 2020). Маскарадний портрет німецької принцесси Генрієтти Ангальт-Дессаус у подобі богині Диани. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%8B_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D0%B8%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%8B_%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%8B_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82-%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D1%81_%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D1%8B_2.jpg (російською).