Відмінності між версіями «Дорогинка (Фастівський район)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
+
{{Село України
 
| назва = Дорогинка
 
| назва = Дорогинка
 
| область = [[Київська область|Київська]]
 
| область = [[Київська область|Київська]]
Рядок 8: Рядок 8:
 
| mapx =
 
| mapx =
 
| mapy =
 
| mapy =
| засновано = 12 століття<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7195-95-3/978-966-7195-95-3.pdf Мартиролог, Київська, 1102]</ref>
+
| засновано = XII століття<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7195-95-3/978-966-7195-95-3.pdf Мартиролог, Київська, 1102]</ref>
| населення = 805
+
| населення = 748
 
| територія =
 
| територія =
 
| ref-територія =
 
| ref-територія =
 
| площа = 3,8
 
| площа = 3,8
 
| ref-площа =
 
| ref-площа =
| щільність = 211,320
+
| щільність = 197
 
| поштовий індекс = 08512
 
| поштовий індекс = 08512
 
| телефонний код = 4565
 
| телефонний код = 4565
Рядок 23: Рядок 23:
 
| ref-висота =
 
| ref-висота =
 
| водойма = р. [[Шишкарівка]], 7 озер
 
| водойма = р. [[Шишкарівка]], 7 озер
| адреса = 08512, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дорогинка, вул. Центральна, буд. 4; тел.: 43-3-25; 43-3-19
+
| адреса = 08512, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дорогинка, вул. Центральна, 4; тел.: 4-33-25; 4-33-19<ref name="рада">[https://rada.info/rada/04361344/ Дорогинська сільська рада]</ref>
| сільський голова = Андрейченко Олексій Григорович
+
| сільський голова = Андрійченко Олексій Григорович<ref name="рада"/>
 
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=20.01.2017&rf7571=14829 с. Дорогинка, Київська обл.]
 
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=20.01.2017&rf7571=14829 с. Дорогинка, Київська обл.]
 
| прапор = Doroginka fast prapor.gif
 
| прапор = Doroginka fast prapor.gif
Рядок 36: Рядок 36:
 
}}
 
}}
 
{{otheruses|Дорогинка}}
 
{{otheruses|Дорогинка}}
 
'''Дороги́нка'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Фастівський район|Фастівському районі]] [[Київська область|Київської області]]. Дорогинка разом з селом [[Кощіївка]] підпорядковані [[Дорогинська сільська рада (Фастівський район)|Дорогинській сільській раді]]. Населення становить 748 осіб (станом на 1 серпня 2011 року).
 
'''Дороги́нка'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Фастівський район|Фастівському районі]] [[Київська область|Київської області]]. Село розташоване на відстані 75&nbsp;км від [[Київ|обласного центра]] та 10&nbsp;км від [[Фастів|районного центру]].
 
 
Дорогинка разом з селом [[Кощіївка]] підпорядковані [[Дорогинська сільська рада (Фастівський район)|Дорогинській сільській раді]]. Населення становить 805 осіб.
 
   
 
== Етимологія ==
 
== Етимологія ==
Назва цього села, розташованого біля [[Фастів|Фастова]], походить, за переказами, від імені козака Дороша, що оселився тут у XVII&nbsp;столітті. Спочатку село називалось&nbsp;— Дорошинка, а з часом його назва трансформувалася та називається Дорогинка.
+
Назва цього села, розташованого біля [[Фастів|Фастова]], походить, за переказами, від імені козака Дороша, що оселився тут у XVII столітті. Спочатку село називалось&nbsp;— Дорошинка, а з часом його назва трансформувалася у сучасну назву&nbsp;— Дорогинка.
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
Село розташоване на північ від райцентру на різноверхих берегах засихаючої річки [[Шишкарівка]] (притока річки [[Ірпінь (річка)|Ірпеня]]), на місці якої з'явилося 7 ставків, що переважно використовуються для риболовлі. Враховуючи виняткову екологічність, ще з радянських часів входить до зеленої зони столиці України&nbsp;— міста Києва, майже з усіх боків оточено змішаним лісом (дуб, сосна, [[осика]] тощо), місце збирання грибів та ягід.
+
Село розташоване на північ від райцентру на різноверхих берегах засихаючої річки [[Шишкарівка]] (притока річки [[Ірпінь (річка)|Ірпеня]]), на місці якої з'явилося 7 ставків, що переважно використовуються для риболовлі. Один зі ставків має назву «Панський», оскільки разом з лісною землею колись належав лісничому Здебському. Враховуючи виняткову екологічність, ще з радянських часів входить до зеленої зони столиці України&nbsp;— міста Києва, майже з усіх боків оточено змішаним лісом (дуб, сосна, [[осика]] тощо), місце збирання грибів та ягід.
   
 
== Інфраструктура ==
 
== Інфраструктура ==
Дорогинка має сільську раду, лісництво, церкву, загальноосвітню школу (I—III ступенів). Донедавна (станом на травень 2012) у селі діяв спортивний ліцей. У селі також діє дитячий будинок сімейного типу «Нова надія».
+
У Дорогинці функціонують сільська рада, лісництво, церква, загальноосвітня школа (I—III ступенів), [[Амбулаторія ЗПСМ|амбулаторія загальної практики&nbsp;— сімейної медицини]], клуб, бібліотека, магазини, кафе. Донедавна (станом на травень 2012 року) у селі діяв спортивний ліцей з [[Академічне веслування|академічного веслування]]. Від червня 2011 року селі діє дитячий будинок сімейного типу «Нова надія».
  +
  +
Землі колишнього колгоспу імені Кірова розпайовані та перебувають в оренді ПСП «Шевченківське» з села [[Гореничі]], що на [[Київська область|Київщині]].
  +
  +
Свято «День рідного села» проводиться [[6 липня]] на [[Свято Купала|свято Івана Купала]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 54: Рядок 55:
 
Є відомості про існування на місці села давньоруського поселення. При археологічних розкопках було знайдено вислу печатку [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]].
 
Є відомості про існування на місці села давньоруського поселення. При археологічних розкопках було знайдено вислу печатку [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]].
   
{{цитата|Король [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд]] підтвердив у [[1524]] році Людмилі, сестрі [[Кміти|Кшиштофа Кмітича]], та вдові Михайла Павши, надання маєтків Дорогина та [[Кищинці|Кліщениці]] у київському повіті, які колись отримав її чоловік.<ref>''Boniecki&nbsp;A.'' [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=47&from=&dirids=1&ver_id=&lp=1&QI=5306844E5C8D94B38F0784F63B838271-5 Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku]{{ref-pl}}</ref>
+
{{цитата|Король [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд]] підтвердив у [[1524]] році Людмилі, сестрі [[Кміти|Кшиштофа Кмітича]], та вдові Михайла Павши, надання маєтків Дорогина та [[Кищинці|Кліщениці]] у Київському повіті, які колись отримав її чоловік.<ref>''Boniecki&nbsp;A.'' [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=47&from=&dirids=1&ver_id=&lp=1&QI=5306844E5C8D94B38F0784F63B838271-5 Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku] {{ref-pl}}</ref>
В часи царської Росії село Дорогинка входило до [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].
 
   
  +
Перші писемні згадки про село подано в матеріалах «Архива Юго-Западной России» у 1876 році, де офіційно згадується, що вже у 1593 році в урочищі було поселення під назвою «Дорогинка», а у селі на той час нараховувалося 60 дворів, мешканців було 817 осіб. За Царської Росії село Дорогинка було у складі [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].
Відомості про Дорогинку в книзі [[Похилевич Лаврентій Іванович|Лаврентія Похилевича]] «''Сказанія о населенныхъ мѣсностяхъ Кіевской губерніи''»:
 
  +
 
Відомості про Дорогинку в книзі [[Похилевич Лаврентій Іванович|Лаврентія Похилевича]] «Сказанія о населенныхъ мѣсностяхъ Кіевской губерніи»:
 
{{text|«ДОРОГИНКА, село лежить в углу, образуемомъ соединеніемъ Унавы съ Ірпинемъ, при безъименномъ ручьѢ, впадающемъ въ послѢднюю рѢку. Село въ 15-ти верстахъ от м. Хвастова. Жителей обоего пола: православнихъ 817, римскихъ католиковъ 28.
 
{{text|«ДОРОГИНКА, село лежить в углу, образуемомъ соединеніемъ Унавы съ Ірпинемъ, при безъименномъ ручьѢ, впадающемъ въ послѢднюю рѢку. Село въ 15-ти верстахъ от м. Хвастова. Жителей обоего пола: православнихъ 817, римскихъ католиковъ 28.
   
 
Церковь Свято-Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли имеѢтъ 65 десятинъ; построена въ 1600 году, какъ значится въ клировыхъ вѢдомостяхъ, но въ 1852 году фундаментально исправлена и построена при ней новая колокольня.
 
Церковь Свято-Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли имеѢтъ 65 десятинъ; построена въ 1600 году, какъ значится въ клировыхъ вѢдомостяхъ, но въ 1852 году фундаментально исправлена и построена при ней новая колокольня.
   
Къ церкви причислена того же вѢдомства деревня ''Кощеевка'', лежащая при рѢкѢ УнавѢ, в 3-хъ верстах отъ Дорогинки. Жителей обоего пола 486.»}}
+
Къ церкви причислена того же вѢдомства деревня Кощеевка, лежащая при рѢкѢ УнавѢ, в 3-хъ верстах отъ Дорогинки. Жителей обоего пола 486.»}}
   
  +
До 1871 року мешканці Дорогинки були кріпаками підполковника Лисенка, а по його смерті належали Вірі Контович та її чоловіку Арнольду Роберту. До кінця ХІХ століття населення Дорогинки було майже неписьменним. У селі діяла церковнопарафіяльна трикласна школа. У школі працював один учитель. Всі три класи навчались в одній кімнаті. Всього учнів було близько 50, хоч під кінець навчального року їх кількість значно зменшувалась. Дітей залишали пасти худобу, виконувати різну сільську роботу. Вивчали в школі такі предмети: псалтир, часослов, російську мову та арифметику, Закон Божий викладав священник, а інші предмети вчитель.
Під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], а саме [[15 жовтня]] [[1941]] року в селі була створена підпільна організація, яку очолив [[Герой Радянського Союзу]] [[Грисюк Антон Степанович|Антон Грисюк]], уродженець [[Київська область|Київщини]].
 
   
  +
Населення Дорогинки брало активну участь у революційних подіях 1905-1907 років. У 1907 році повітова земська управа запланувала збудувати однокласну школу. Наступного 1908 року на добудову Дорогинської школи було виділено 4250 карбованців. Незабаром серед села з'явився одноповерховий цегляний будинок школи. Будівництво другого приміщення розпочалось у 1909-1910 роках. Вибух [[Перша світова війна|першої світової війни]] перекреслив всі плани. Добудували школу лише у 1926 році.
У першій половині 1970-х років Свято-Михайлівську церкву перенесено до [[Національний музей народної архітектури та побуту України|музею архітектури та побуту просто неба]], що в cелищі [[Пирогів (Київ)|Пирогів]] під Києвом, де вона функціонує і до сьогодні як [[Національний музей народної архітектури та побуту України#Храм Святого Архистратига Михаїла|Храм Святого Архистратига Михаїла]].
 
   
  +
Перші органи радянської влади були створені у 1918 році. У 1919-1920 роках організовано [[Комітет незаможних селян|комнезам]]. Згодом на території села було створено три колгоспи: імені Кірова, «Ленінський шлях» та «8 Березня».
Тимчасовою будівлею церкви відтоді слугувало одне з приміщень восьмирічної школи, що функціонувала до [[1987]] року (до введення в дію середньої школи, побудованої разом з поселенням для переселенців, евакуйованих з 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС).
 
  +
 
Під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], а саме [[15 жовтня]] [[1941]] року в селі була створена підпільна організація, яку очолив уродженець [[Київська область|Київщини]], [[Герой Радянського Союзу]] [[Грисюк Антон Степанович|Антон Грисюк]], від [[1943]] року&nbsp;— командир партизанського загону, що діяв у дорогинських лісах. Велику допомогу партизанам надавало місцеве населення. Зв'язковими були місцеві мешканки Віра Петрівна Ніконенко та Надія Іванівна Даниленко.
  +
  +
Після війни мешканці села почали відбудовувати зруйноване господарство. Після війни директором школи працювала Віра Михайленко Педченко. У 1965-1967 роках в Дорогинській восьмирічній школі навчалось 177 учнів.
  +
 
У першій половині 1970-х років Свято-Михайлівську церкву перенесено до [[Національний музей народної архітектури та побуту України|музею архітектури та побуту просто неба]], що в cелищі [[Пирогів (Київ)|Пирогів]] під Києвом, де вона функціонує і до сьогодні як [[Національний музей народної архітектури та побуту України#Храм Святого Архистратига Михаїла|Храм Святого Архистратига Михаїла]]. Тимчасовою будівлею церкви відтоді слугувало одне з приміщень восьмирічної школи, що функціонувала до [[1987]] року (до введення в дію середньої школи, побудованої разом з поселенням для переселенців, евакуйованих з 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС).
  +
  +
1986 року після Чорнобильської катастрофи розпочинається будівництво містечка для переселенців із 30-км зони. У Дорогинці була залучена будівельна організація Вінницької області, яка за три місяці спорудила 45 будинків, куди були переселені 68 сімей або 123 особи з села [[Терехи (Чорнобильський район)|Терехи]] [[Чорнобильський район|Чорнобильського району]]. Того ж року під чорнобильську програму розпочато будівництво лазні, школи, їдальні, побутового комбінату, [[ФАП]]у.
   
 
[[21 листопада]] [[2016]] року Блаженніший [[Макарій (Малетич)|Макарій]], Митрополит Київський і всієї України, [[Предстоятель]] [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] освятив нову церкву святого архистратига Михаїла та [[Антепендій|престол]] у співслужінні з 15 священиками Київської єпархії УАПЦ та місцевим настоятелем отцем Миколою (Лимарем).<ref>[http://church.net.ua/detalno/uapc/mitropolit-makarii-osvjativ-khram-sv-arkh-mikhajila-u-s-doroginka-fastivskogo-raionu-kijivskoji-oblasti-1.html#prettyPhoto Про освячення нової церкви на сайті УАПЦ]</ref><ref>Митрополит Макарій освятив храм Св. Арх. Михаїла у с. Дорогинка, Фастівського району, Київської області // Успенська Вежа.&nbsp;— Львів: грудень 2016.&nbsp;— №&nbsp;12 (295).&nbsp;— С. 2.</ref>.
 
[[21 листопада]] [[2016]] року Блаженніший [[Макарій (Малетич)|Макарій]], Митрополит Київський і всієї України, [[Предстоятель]] [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] освятив нову церкву святого архистратига Михаїла та [[Антепендій|престол]] у співслужінні з 15 священиками Київської єпархії УАПЦ та місцевим настоятелем отцем Миколою (Лимарем).<ref>[http://church.net.ua/detalno/uapc/mitropolit-makarii-osvjativ-khram-sv-arkh-mikhajila-u-s-doroginka-fastivskogo-raionu-kijivskoji-oblasti-1.html#prettyPhoto Про освячення нової церкви на сайті УАПЦ]</ref><ref>Митрополит Макарій освятив храм Св. Арх. Михаїла у с. Дорогинка, Фастівського району, Київської області // Успенська Вежа.&nbsp;— Львів: грудень 2016.&nbsp;— №&nbsp;12 (295).&nbsp;— С. 2.</ref>.
   
[[24 серпня]] [[2011]] року в парку біля сільської школи відбулося відкриття та освячення памятника останньому атаману Фастівщини&nbsp;— Гайовому Івану (1895&nbsp;— †09.02.1923 року) та всім дорогинцям-борцям за незалежність України. Освятили його священики [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] та [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]. Ініціатором встановлення пам'ятника став голова Фастівської «Просвіти» Едуард Мондзелевський, а допомогли втілити мрію дорогинський сільський голова Олексій Андрейченко та працівник Кощіївського гранітного кар'єру Олександр Ходаківський<ref>[http://borova.org/doroginka-vidkrittya-pamyatnika-atamanu-gajovomu/ Дорогинка. Відкриття пам'ятника атаману Гайовому]</ref>.
+
[[24 серпня]] [[2011]] року в парку біля сільської школи відбулося відкриття та освячення памятника останньому атаману Фастівщини&nbsp;— Гайовому Івану (1895&nbsp;— †09.02.1923 року) та всім дорогинцям-борцям за незалежність України. Освятили його священики [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] та [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]. Ініціатором встановлення пам'ятника став голова Фастівської «Просвіти» Едуард Мондзелевський, а допомогли втілити мрію дорогинський сільський голова Олексій Андрійченко та працівник Кощіївського гранітного кар'єру Олександр Ходаківський.<ref>[http://borova.org/doroginka-vidkrittya-pamyatnika-atamanu-gajovomu/ Дорогинка. Відкриття пам'ятника атаману Гайовому]</ref>
   
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Дорогинка XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київського пов. Київського нам., з 1797&nbsp;р. Сквирського, згодом (ХІХ ст.) Веприківської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/doro_001.xml
+
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Дорогинка XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київського пов. Київського нам., з 1797 року Сквирського, згодом (ХІХ століття) Веприківської волості Васильківського повіту Київської губернії зберігаються у [[Центральний державний історичний архів України (Київ)|ЦДІАК України]].<ref>[http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/doro_001.xml с. Дорогинка]</ref>
   
== Персоналії ==
+
== Відомі люди ==
 
В селі народилися:
 
В селі народилися:
 
* [[Гайовий-Грисюк Іван Андрійович]]&nbsp;— козацький повстанський отаман Фастівщини 1920—1922 років.
 
* [[Гайовий-Грисюк Іван Андрійович]]&nbsp;— козацький повстанський отаман Фастівщини 1920—1922 років.
* [[Педченко Григорій Миколайович]] (1955)&nbsp;— український військовий та громадський діяч, [[генерал-полковник]] (серпень 2010), [[Начальник Генерального штабу (Україна)|начальник Генерального штабу ЗСУ]]&nbsp;— [[Головнокомандувач Збройних Сил України]] (2010&nbsp;— 2012).
+
* [[Педченко Григорій Миколайович]] ({{н.}} [[1955]])&nbsp;— український військовий та громадський діяч, [[генерал-полковник]] (серпень 2010), [[Начальник Генерального штабу (Україна)|начальник Генерального штабу ЗСУ]]&nbsp;— [[Головнокомандувач Збройних Сил України]] (2010&nbsp;— 2012).
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
Рядок 103: Рядок 113:
 
* [http://doroginka.in.ua/ Громадський сайт села Дорогинка]
 
* [http://doroginka.in.ua/ Громадський сайт села Дорогинка]
 
* [http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?f=56&t=1181 Український Генеалогічний Форум]
 
* [http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?f=56&t=1181 Український Генеалогічний Форум]
  +
 
{{Kyiv-obl-geo-stub}}
 
{{Kyiv-obl-geo-stub}}
 
{{Фастівський район}}
 
{{Фастівський район}}

Версія за 19:55, 9 листопада 2019

село Дорогинка
Doroginka fast gerb.gif Doroginka fast prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська
Район/міськрада Фастівський
Рада/громада Дорогинська сільська рада
Код КОАТУУ 3224983301
Облікова картка с. Дорогинка, Київська обл. 
Основні дані
Засноване XII століття[1]
Населення 748
Площа 3,8 км²
Густота населення 197 осіб/км²
Поштовий індекс 08512
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°10′25″ пн. ш. 29°54′41″ сх. д. / 50.17361° пн. ш. 29.91139° сх. д. / 50.17361; 29.91139Координати: 50°10′25″ пн. ш. 29°54′41″ сх. д. / 50.17361° пн. ш. 29.91139° сх. д. / 50.17361; 29.91139
Водойми р. Шишкарівка, 7 озер
Відстань до
обласного центру
75 км
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Снітинка
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради 08512, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дорогинка, вул. Центральна, 4; тел.: 4-33-25; 4-33-19[2]
Сільський голова Андрійченко Олексій Григорович[2]
Карта
Дорогинка. Карта розташування: Україна
Дорогинка
Дорогинка
Дорогинка. Карта розташування: Київська область
Дорогинка
Дорогинка
Мапа

Дороги́нка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Дорогинка разом з селом Кощіївка підпорядковані Дорогинській сільській раді. Населення становить 748 осіб (станом на 1 серпня 2011 року).

Етимологія

Назва цього села, розташованого біля Фастова, походить, за переказами, від імені козака Дороша, що оселився тут у XVII столітті. Спочатку село називалось — Дорошинка, а з часом його назва трансформувалася у сучасну назву — Дорогинка.

Географія

Село розташоване на північ від райцентру на різноверхих берегах засихаючої річки Шишкарівка (притока річки Ірпеня), на місці якої з'явилося 7 ставків, що переважно використовуються для риболовлі. Один зі ставків має назву «Панський», оскільки разом з лісною землею колись належав лісничому Здебському. Враховуючи виняткову екологічність, ще з радянських часів входить до зеленої зони столиці України — міста Києва, майже з усіх боків оточено змішаним лісом (дуб, сосна, осика тощо), місце збирання грибів та ягід.

Інфраструктура

У Дорогинці функціонують сільська рада, лісництво, церква, загальноосвітня школа (I—III ступенів), амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, клуб, бібліотека, магазини, кафе. Донедавна (станом на травень 2012 року) у селі діяв спортивний ліцей з академічного веслування. Від червня 2011 року селі діє дитячий будинок сімейного типу «Нова надія».

Землі колишнього колгоспу імені Кірова розпайовані та перебувають в оренді ПСП «Шевченківське» з села Гореничі, що на Київщині.

Свято «День рідного села» проводиться 6 липня на свято Івана Купала.

Історія

Є відомості про існування на місці села давньоруського поселення. При археологічних розкопках було знайдено вислу печатку Володимира Мономаха.

{{цитата|Король Сигізмунд підтвердив у 1524 році Людмилі, сестрі Кшиштофа Кмітича, та вдові Михайла Павши, надання маєтків Дорогина та Кліщениці у Київському повіті, які колись отримав її чоловік.[3]

Перші писемні згадки про село подано в матеріалах «Архива Юго-Западной России» у 1876 році, де офіційно згадується, що вже у 1593 році в урочищі було поселення під назвою «Дорогинка», а у селі на той час нараховувалося 60 дворів, мешканців було 817 осіб. За Царської Росії село Дорогинка було у складі Васильківського повіту Київської губернії.

Відомості про Дорогинку в книзі Лаврентія Похилевича «Сказанія о населенныхъ мѣсностяхъ Кіевской губерніи»:

«ДОРОГИНКА, село лежить в углу, образуемомъ соединеніемъ Унавы съ Ірпинемъ, при безъименномъ ручьѢ, впадающемъ въ послѢднюю рѢку. Село въ 15-ти верстахъ от м. Хвастова. Жителей обоего пола: православнихъ 817, римскихъ католиковъ 28.

Церковь Свято-Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли имеѢтъ 65 десятинъ; построена въ 1600 году, какъ значится въ клировыхъ вѢдомостяхъ, но въ 1852 году фундаментально исправлена и построена при ней новая колокольня.

Къ церкви причислена того же вѢдомства деревня Кощеевка, лежащая при рѢкѢ УнавѢ, в 3-хъ верстах отъ Дорогинки. Жителей обоего пола 486.»

До 1871 року мешканці Дорогинки були кріпаками підполковника Лисенка, а по його смерті належали Вірі Контович та її чоловіку Арнольду Роберту. До кінця ХІХ століття населення Дорогинки було майже неписьменним. У селі діяла церковнопарафіяльна трикласна школа. У школі працював один учитель. Всі три класи навчались в одній кімнаті. Всього учнів було близько 50, хоч під кінець навчального року їх кількість значно зменшувалась. Дітей залишали пасти худобу, виконувати різну сільську роботу. Вивчали в школі такі предмети: псалтир, часослов, російську мову та арифметику, Закон Божий викладав священник, а інші предмети вчитель.

Населення Дорогинки брало активну участь у революційних подіях 1905-1907 років. У 1907 році повітова земська управа запланувала збудувати однокласну школу. Наступного 1908 року на добудову Дорогинської школи було виділено 4250 карбованців. Незабаром серед села з'явився одноповерховий цегляний будинок школи. Будівництво другого приміщення розпочалось у 1909-1910 роках. Вибух першої світової війни перекреслив всі плани. Добудували школу лише у 1926 році.

Перші органи радянської влади були створені у 1918 році. У 1919-1920 роках організовано комнезам. Згодом на території села було створено три колгоспи: імені Кірова, «Ленінський шлях» та «8 Березня».

Під час німецько-радянської війни, а саме 15 жовтня 1941 року в селі була створена підпільна організація, яку очолив уродженець Київщини, Герой Радянського Союзу Антон Грисюк, від 1943 року — командир партизанського загону, що діяв у дорогинських лісах. Велику допомогу партизанам надавало місцеве населення. Зв'язковими були місцеві мешканки Віра Петрівна Ніконенко та Надія Іванівна Даниленко.

Після війни мешканці села почали відбудовувати зруйноване господарство. Після війни директором школи працювала Віра Михайленко Педченко. У 1965-1967 роках в Дорогинській восьмирічній школі навчалось 177 учнів.

У першій половині 1970-х років Свято-Михайлівську церкву перенесено до музею архітектури та побуту просто неба, що в cелищі Пирогів під Києвом, де вона функціонує і до сьогодні як Храм Святого Архистратига Михаїла. Тимчасовою будівлею церкви відтоді слугувало одне з приміщень восьмирічної школи, що функціонувала до 1987 року (до введення в дію середньої школи, побудованої разом з поселенням для переселенців, евакуйованих з 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС).

1986 року після Чорнобильської катастрофи розпочинається будівництво містечка для переселенців із 30-км зони. У Дорогинці була залучена будівельна організація Вінницької області, яка за три місяці спорудила 45 будинків, куди були переселені 68 сімей або 123 особи з села Терехи Чорнобильського району. Того ж року під чорнобильську програму розпочато будівництво лазні, школи, їдальні, побутового комбінату, ФАПу.

21 листопада 2016 року Блаженніший Макарій, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель УАПЦ освятив нову церкву святого архистратига Михаїла та престол у співслужінні з 15 священиками Київської єпархії УАПЦ та місцевим настоятелем отцем Миколою (Лимарем).[4][5].

24 серпня 2011 року в парку біля сільської школи відбулося відкриття та освячення памятника останньому атаману Фастівщини — Гайовому Івану (1895 — †09.02.1923 року) та всім дорогинцям-борцям за незалежність України. Освятили його священики УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ. Ініціатором встановлення пам'ятника став голова Фастівської «Просвіти» Едуард Мондзелевський, а допомогли втілити мрію дорогинський сільський голова Олексій Андрійченко та працівник Кощіївського гранітного кар'єру Олександр Ходаківський.[6]

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Дорогинка XVIII ст. — Київського пов. Київського нам., з 1797 року Сквирського, згодом (ХІХ століття) Веприківської волості Васильківського повіту Київської губернії зберігаються у ЦДІАК України.[7]

Відомі люди

В селі народилися:

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Мартиролог, Київська, 1102
  2. а б Дорогинська сільська рада
  3. Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku (пол.)
  4. Про освячення нової церкви на сайті УАПЦ
  5. Митрополит Макарій освятив храм Св. Арх. Михаїла у с. Дорогинка, Фастівського району, Київської області // Успенська Вежа. — Львів: грудень 2016. — № 12 (295). — С. 2.
  6. Дорогинка. Відкриття пам'ятника атаману Гайовому
  7. с. Дорогинка

Посилання