Дослідницьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Дослідницьке
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Васильківський район
Рада Дослідницька селищна рада
Код КОАТУУ: 3221455600
Основні дані
Засноване 1948
Статус із 1984 року
Площа 11.27 км²
Населення 1924 (01.01.2012)[1]
Густота 169.5 осіб/км²
Поштовий індекс 08654
Телефонний код +380 4571
Географічні координати 49°55′19″ пн. ш. 30°08′52″ сх. д. / 49.92194° пн. ш. 30.14778° сх. д. / 49.92194; 30.14778Координати: 49°55′19″ пн. ш. 30°08′52″ сх. д. / 49.92194° пн. ш. 30.14778° сх. д. / 49.92194; 30.14778
Відстань
Найближча залізнична станція: Устимівка
До станції: 8 км
До обл. центру:
 - фізична: 60 км
Селищна влада
Адреса 08654, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Дослідницьке, вул. Інженерна, 6
Карта
Дослідницьке. Карта розташування: Україна
Дослідницьке
Дослідницьке
Дослідницьке. Карта розташування: Київська область
Дослідницьке
Дослідницьке

Дослі́дницьке — селище міського типу у Васильківському районі Київської області.

Розташування[ред. | ред. код]

Селище Дослідницьке розташоване на Півдні від Столиці України — м. Києва на відстані 60 км по Одеській трасі, від траси до селища на Захід — 3 км. Територія — переважно рівна місцевість, навкруги чорноземні землі і лісосмуги, неподалік багато струмків, ставків та озер, річка Протока.

Населення — менше 3000 жителів. Телефонный код +380 (4571)ХХХХХ

Розклад руху автобусів на Київ - кожна рівна година, на Білу Церкву [1]

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складається з 16 депутатів та голови.

Керівний склад ради[ред. | ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Луценко Анатолій Вікторович Селищний голова, 1957 року народження, член громадянської партії «Пора» 26.03.2006 31.10.2010
Сосновська Валентина Миколаївна Селищний голова, 1963 року народження, освіта вища, позапартійна 31.10.2010 26.10.1915
Пивовар Наталія Іванвана Селищний голова, 13.05.1958 року народження, освіта вища, безпартійна 26.10.2015

Примітка: таблиця складена за даними джерела[2]

Історія[ред. | ред. код]

Селище було створене у 1948 році. На місці сьогодішнього селища була утворена [Постановою Ради Міністрів СРСР № 2046 від 11 червня 1948 р.Центрально українська машинновипробувальная станція][2], яка поклала основу започаткуванню серйозних заходів щодо прискорення технічного прогресу в механізації сільського господарства, як найважливішого засобу швидкого підйому виробництва продовольства. Стояло завдання прискореного відновлення сільськогосподарського машинобудування, створення розгалуженої мережі науково-дослідних інститутів, що розробляють проблеми механізації, та спеціалізованих конструкторських організацій.

Створені в 1948 році згідно з постановою Ради Міністрів СРСР (№ 2046 від 11 червня 1948 р.) та наказом Міністерства сільського господарства СРСР (№ 1365 від 26 серпня 1948 р.) зональні машиновипробувальні станції (МВС), в тому числі й Українська МВС, були віднесені до розряду наукових організацій. Територіально новостворена Укр МВС відносилась до Гребінківської селищної ради[3] Гребінківського району Київської області. Розвиток селища Дослідницьке відбувалося разом із розвитком випробувальної справи в Україні, яка безпосередньо пов’язана із створенням організаційних структур УкрМВС - ВНІВМОТ - УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого, діяльність яких спеціалісти сьогодні поділяють на [чотири основні періоди][3]:

  • період організації та становлення машиновипробувальної станції (1948-1958 рр.);
  • період інтенсивного розвитку УкрМВС (1959-1976 рр.);
  • період організації науково-дослідного інституту та подальшого розвитку випробувальної справи (1976-1990 рр.);
  • період розвитку вітчизняної системи машиновипробувань (1991-2007 рр.).

Згідно з наказом ВО "Союзсільгосптехніка" Ради Міністрів СРСР (№ 117 від 21 травня 1976 р.) на базі Української державної зональної машиновипробувальної станції було організовано Всесоюзний науково-дослідний інститут з випробовувань машин і обладнання для тваринництва і кормовиробництва (ВНІВМОТ), на який було покладено функцію наукової координації 17 МВС - від Далекого Сходу, Середньої Азії і до Прибалтики. Директором інституту призначають головного інженера УкрМВС Леоніда Володимировича Погорілого. Можна вважати, що після цього розпочинається новий етап у розвитку не тільки машиновипробувальної справи, але й населеного пункту, який буде названо Дослідницьке.

Постать академіка Л.В.Погорілого[ред. | ред. код]

Доктор технічних наук, академік Української академії аграрних наук, Російської академії сільськогосподарських наук, Академії інженерних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, член Асоціації сільськогосподарських інженерів США Леонід Володимирович Погорілий – гордість і окраса вітчизняного сільгоспмашинобудування, світоч нашої інженерної думки, фундатор системного підходу до методології випробувань сільськогосподарської техніки [4].

Л.В. Погорілий народився 13 вересня 1934 року в селі Черепин Тетіївського району Київської області. Після закінчення П’ятигірської середньої школи приїхав до Києва і вступив до Української сільськогосподарської академії на факультет механізації сільського господарства.Після успішного закінчення сільськогосподарської академії в 1958 році молодий фахівець приїхав за призначенням в Українську машиновипробувальну станцію (УкрМВС). Усі свої сили Л.В. Погорілий віддав становленню та розвитку системи машиновипробувань в Україні. З 1958 по 1960 рр. – старший науковий співробітник, 1960-1962 рр. – керівник лабораторії випробувань бурякових машин, 1962-1976 рр. – головний інженер, заступник директора з наукової роботи УкрМВС.[5]

Леонід Погорілий став доктором технічних наук (1976), професором (1981), [академіком ВАСГНІЛ (1988)][4]. Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Лауреат Державної премії України (1992) и премії Ради Міністрів України (1979). Нагороджений орденами Трудового Красного Знамені (1977), Дружби народів (1986), 3 медалями СРСР и України. Обраний академіком Української академії аграрних наук (1991), Українскої академії інженерних наук (1998), став членом Американської громади інженерів сільського господарства — ASAE (США).

Діяльність академіка Л.В. Погорілого активно вивчається науковою громадськістю, його ім'я вноситься у відповідні довідники[6][7], пишуть про нього статті та інші наукові праці[8], проводять конференції[9] тощо. Аналіз наукових здобутків академіка Л.В. Погорілого показує, що як видатний вчений він залишив після себе неоціненний скарб наукових здобутків, який налічує близько 500 наукових праць, серед яких понад 40 книг і монографій, 50 авторських свідоцтв та патентів на винахід. Він розробив теоретичні основи системних методів випробувань та прогнозування розвитку нової сільськогосподарської техніки і агротехнологій, якими ще тривалий час будуть користуватися вчені, інженери та конструктори в галузі сільськогоподарського машинобудування та випробування техніки та обладнання.

Вчений-випробувач Леонід Погорілий 45 років свого життя присвятив створенню єдиної в Україні наукової школи випробувачів сучасної сільськогосподарської техніки. Як талановитий вчений-педагог він виховав ціле покоління інженерів аграрного виробництва та науковців-випробувачів сільгосптехніки, які становлять інтелектуальну еліту інженерної служби сільського господарства України.

Ім’я відомого в Україні та за її межами вченого-академіка Української та Російської академій аграрних наук, доктора технічних наук, професора, лауреата Державних премій України, заслуженого діяча науки і техніки України Леоніда Володимировича Погорілого присвоєно УкрНДПІВТ не випадково. Адже видатний вчений віддав інституту 45 років своєї плідної праці, пройшовши шлях від інженера-випробувача до директора інституту. Леонід Володимирович заслужено вважається фундатором системного підходу до створення і випробувань сільськогосподарської техніки.

На дослідних полях УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого щорічно проводяться понад 1500 випробувань і науково-технічних експертиз із визначення ефективності різних способів обробітку ґрунту, сівби, збирання врожаю та застосування комплексів сільськогосподарських машин.

В інституті та його філіях працює 455 наукових та інженерно-технічних працівників, в тому числі 14 докторів і 24 кандидати наук. За активну участь у розробці та випробуваннях нових конструкцій машин і технологій 11 спеціалістів-випробувачів стали лауреатами Державної премії СРСР та України, а 6 – заслуженими працівниками сільського господарства, науки і техніки України.[10]

На визнання видатних заслуг перед українською аграрною наукою ім’я Л.В. Погорілого, розпорядженням Кабінету міністрів України № 813-р від 26 грудня 2003 року [11], було присвоєно Українському науково-дослідному інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва - установі, у якій зі студентської лави до останнього подиху пропрацював Леонід Володимирович і де продовжує розвиватися справа, якій він присвятив усе своє творче життя.

Із стін науково-дослідного інституту випробувань вийшло чимало відомих вчених, які створили потужну наукову школу і зробили вагомий внесок в розробку методів досліджень і випробувань. Серед них - доктори технічних наук: Г.М Кукта, Л.В. Погорілий, Л.М. Клятіс, В.І. Рубльов; доктор економічних наук О.М. Голованов; доктори сільськогосподарських наук: А.М. Фомічов, О.А. Маковецький, М.М. Луценко; доктор медичних наук Б.І.Рябцев; кандидати наук: А.П. Терехов, М.Г. Бондаренко, В.В. Брей, В.А. Шабранський, В.А. Ясенецький, С.М. Коваль, В.В. Івасюк, Л.П. Шустік, В.О. Єрмоленко, М.М. Осіпов, А.О. Пашко, Т.Л.Бабинець, В.С. Таргоня, М.М. Сенчук, С.М.Сенчук, В.О. Шейченко, В.І. Залужний та ін. Їх працею створена сучасна науково-технічна основа випробувань сільгосптехніки.

За активну участь у розробці, випробуваннях і впровадження нових конструкцій машин і технологій фахівці інституту стали лауреатами: премії Ради Міністрів СРСР - Л.В.Погорілий, О.А.Маковецький і В.С.Куліш (1979 р.); Державної премії УРСР - В.С.Куліш (1981 р.); Державної премії СРСР - В.А.Шабранський (1986 р.); Державної премії України в галузі науки і техніки Л.В.Погорілий, В.І. Кравчук (1992 р.), М.М.Луценко, О.М.Могильний (2000 р.), В.І.Кравчук, С.М.Коваль (2001 р.). Шістьом співробітникам інституту присвоєне почесне звання: "Заслужений діяч та науки і техніки України" - Л.В.Погорілий, Г.А.Хайліс; звання "Заслужений працівник сільського господарства України" - В.М.Лях, В.А.Шабранський, В.І.Кравчук; звання "Заслужений працівник народної освіти України" - А.С.Кушнарьов.

Діяльність Погорілого Л.В. щодо розвитку населеного пункту, розвитку його соціальної інфраструктури все ще не вивчена. Але якраз під його безпосереднім керівництво будувалося більшість капітальних будівель та споруд у селищі Дослідницьке, це і житло, і школа, дитячий садок, адміністративні будівля, мережі газо, водо та тепло постачання, каналізації і водовідведення, польовий табір перетворився у сучасне містечко з сучасною інфраструктурою з переважною більшість пятиповерхівок покращеного планування та двохповерхових котеджів, що тонуть у зелені парки та сади.

Підприємства та організації[ред. | ред. код]

Найбільшим підприємством залишається Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, код ЄДРПОУ 04604309[12], знаходиться за адресою: 08654, Київська область, Васильківський район, смт Дослідницьке, вул. Інженерна, 5. Телефон: +380 (4571) 7-24-35, 3-35-67; факс: 3-37-77, E-mail: infoukrctt@air.net.ua.

УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого залишається впливовою науковою організацією. 24 червня 2005 року УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого визначено головною науковою установою Міністерства аграрної політики України. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого має мережу регіональних підрозділів в різних куточках нашої країни. Так до складу УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого входять 4 філії:

  • Львівська філія - 80327 Львівська обл., Жовківський р-н, смт Магерів, вул. Л. Мартовича, 15. E-mail: lvmvs@mail.Lviv.ua
  • Миргородська філія - 37604 Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 30.
  • Харківська філія - 61139, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236. Для телеграм: Харків-52, вул. Велика Панасівська, 236. E-mail: hfukrctt@mail.ru
  • Південно-Українська філія - 73484 м.Херсон, с-ще Інженерне.

Кримський науковий опорний пункт (Червоногвардійський район Автономної Республіки Крим), Південно-Східнй науковий опорний пункт (м. Мелітополь), а також Південний науково-технічний Центр з апробації та прогнозуванню нової техніки і технологій (м. Одеса) та Першотравневий науково-інженерний Центр з проблем ресурсо- и енергозбереження (Миколаївська область).

З демократизацією суспільства та переходом економіки на ринкові засади у Дослідницькому як гриби після дощу зародились малі підприємства. Однак, не всі виявилися здатними працювати в суворих умовах конкуренції. Інші, отримавши свій початковий розвиток — переїхали для подальшої роботи на ширші виробничі площі в сусіднє смт. Гребінки та в м. Біла Церква.

Серед тих, що витримали випробування:

  • торговельні підприємства, що утримують крамниці та бари, вул. Інженерна 1, тел. 33651, 34537
  • ТОВ «Альфа» — вул. Інженерна 3, тел. 33759, 34486, АТС — тел. 33005, 33355,
  • ТОВ «Плантар» - переробка молока і виробництво сиру, вул. Молодіжна 1, тел. 34351,
  • СПД Душко В. І. виробництво метало пластикові вікна,— вул. Ювілейна 2, тел. 33846,
  • КП «Благодать»— юридичні та ріелтерскі послуги, (08654 смт Дослідницьке, вул.Сільськогосподарська 2,оф 61-а тел.моб. +380(50)9695458, (67)2357005, Email: ziforama@gmail.com https://web.archive.org/web/20141217020142/http://domvsele.com/; Фотоальбом нерухомості https://picasaweb.google.com/ziforama[недоступне посилання з липень 2019] )
  • МП «Резон» — вул. Учених 5, тел. 34550,
  • НТЦ «Норма» — вул. Горячкіна 2, тел. 33771,
  • СП «Ансер» — вул. Інженерна 2, тел. 34382,
  • ТОВ «Новоагро-сервіс» — вул. Інженерна 7, тел. 72436,
  • ТОВ «Нова техніка і технології» — вул. Інженерна 11, тел. 33342,
  • ТОВ «Терсек» — вул. Ювілейная 13, тел. 33648,
  • МТС ЕТД — вул. Інженерна 3, тел. 33740, 33990, 33597.
  • ДП "УкрЦВТ"- вул. Інженерна 5, тел. 33983, тел./факс 34191

Інші організації та установи:

  • Відділення поштового зв'язку та ощадбанку — 08654, смт. Дослідницьке, вул. Інженерна 6, тел. 3-36-71
  • Медична Амбулатория — ул. Горячкіна, 4, тел. 3-30-03
  • Будинок культури та Бібліотека — вул. Інженерна, 4, тел. 3-36-42
  • Відділення сертифікації «СЕПРОсільмаш» — вул. Інженерна, 5, 3-33-13, 3-43-03, 3-36-62
  • Школа — вул. Учених, 1, тел. 3-36-40, 3-36-41
  • Дитячий садок «Сонечко» — вул. Інженерна, 2, тел. 3-38-03
  • Готель «Вогник»;— вул. Інженерна, 3, тел. 3-36-79
  • Комунальне підприємство ДЖЕП «Дослідницьке» — вул. Інженерна, 6, тел. 3-31-62
  • Паспортний відділ — вул. Молодіжна, 2, тел. 3-35-44
  • Автогараж — тел. 3-34-41, 3-33-93
  • АТС — тел. 3-30-05, 3-33-55
  • Аптека - вул. Інженерна, 1

Діють у селищі християнські релігійні громади Української Православної церкви Київського патріархату, Автокефальної Повноєвангельської церкви "Емануїл", Євангельських християн-баптистів, Єврейської месіанської громади та ін. протестантських деномінацій.

Футбольна команда селища «Тайфун» є лідером в турнірній таблиці на першість району та області.

Вулиці[ред. | ред. код]

  • Інженерна
  • Вчених
  • Горячкина
  • Сільськогосподарська
  • Польова
  • Садова
  • Молодіжна
  • Ювілейна
  • Грушевського
  • Л.Українки
  • Київська
  • Вишнева
  • Зоряна

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
  2. Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=30.06.2008&rf7691=1045[недоступне посилання з липень 2019]
  4. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2007-2/07tnsstu.pdf
  5. [Погорілий Леонід Володимирович: Біобібліогр. Покажч. наук. пр. за 1959- 2004 рр. / УААН. ДНСГБ, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. – К.: Аграр.наука, 2004. – 132 с. – (Біобібліогр. сер. “Академіки Української академії аграрних наук”).]
  6. http://www.cnshb.ru/AKDiL/akad/base/RP/000033.shtm
  7. Погорілий Леонід Володимирович : біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1959– 2004 роки / УААН, ДНСГБ, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого; упоряд: М. П. Собчук, С. М. Коваль, В. О. Шейченко та ін.; наук. ред. В. А. Вергунов; авт. вступ. ст. М. В. Зубець. – К. : Аграр. наука. 2004. – 132 с. (Біобібліогр. сер. “Академіки Української академії аграрних наук”)
  8. Таргоня Н. С. Роль особистості в історії науки і техніки на прикладі академіка Л. В. Погорілого / Н. С. Таргоня // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. – К., 2007. – Вип. 29. – С. 210–218.
  9. http://www.ndipvt.org.ua/n7.php[недоступне посилання з липень 2019]
  10. http://a7d.com.ua/novini/1001-juvilejj-nauki-viprobuvannja.html
  11. 813-2003-р[недоступне посилання з квітень 2019]
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпень 2008. Процитовано 11 липень 2009.