Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрогобицько-Самбірська єпархія
Герб Єпархії
Герб Єпархії
Основні дані
Церква Православна Церква України
Заснована 1992
Юрисдикція Львівська область
Єпархіальний центр Дрогобич
Кафедральний собор Стрітення Господнього
Благочинь 10
Парафій 216
Священиків 179
Офіційний сайт http://drogobych-orthodox.info/ukr/
Титул правлячого
архієрея
Дрогобицький і Самбірський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Яків

Дрогобицько-Самбірська єпархія[1] — єпархія Православної церкви України. Утворена внаслідок розділення Львівської єпархії УПЦ КП на дві частини: Львівську і Дрогобицьку (Постанова Синоду УПЦ КП 8 вересня 1992 року «Про розділення Львівської єпархії на дві частини: Львівську і Дрогобицьку»).

Історія

Дрогобицько-Самбірська єпархія є одною зі спадкоємниць і правонаступниць найдавніших православних єпископських кафедр України — Перемишльської. Датою заснування Перемишльської єпархії прийнято вважати І пол. ХІІІ ст. (1219—1220 рр.). Однак, витоки адміністративної структури єпархії сягають часів далеко до офіційного Хрещення Руси-України. Як відомо, християнство на Галицьких землях ширилось завдяки сприятливого географічного розташування, активним контактам місцевого купецтва з країнами Сходу та Заходу, передусім — Візантією та південними слов'янами.

Включення Прикарпаття до складу Давньої Чеської держави зумовило появу на її теренах перших проповідників християнства — учнів просвітителів слов'ян братів Кирила та Мефодія. Таким чином, ще до Хрещення Руси-України 988 року східно-християнська традиція та греко-слов'янський обряд набули поширення на теренах Західноукраїнських землях.

Успенський собор у Самборі

Існує думка, що за часів Київського князя св. Володимира Великого на теренах Західної Руси-України могла бути заснована ним (або його сином Ярославом Мудрим) осібна Перемишльська єпархія. Підтвердженням цьому є віднайдені археологами початки храмового християнського будівництва в Перемишлі Х-ХІ ст., зокрема кам'яна церква-ротонда, відкрита в 1958—1960 роках археологічною експедицією під керівництвом А. Жакі на подвір'ї замку.

У 1982—1985 роках проводились повторні археологічні дослідження фундаментів храму, які засвідчили, що побудова цієї церкви разом з Перемишльським кам'яним палацом датується 2-ю половиною Х ст. або 18-30 роками ХІ ст. Вчена зробили висновок, що протягом ХІ — першої половини ХІІІ ст. церква-ротонда і палац входили до комплексу забудови князівського двору в Перемишлі.

Зважаючи на політико-адміністративне значення тогочасного Перемишля, можна припустити, що у самому Перемишлі та його околицях на той час могла існувати значно більша кількість християнських храмів. Також важливим аргументом можливого існування єпископської кафедри у Перемишлі є відкриття А. Жакі в 1959—1964 рр. решток церкви св. Іоана Хрестителя, побудованої на дитинці князем Володарем Ростиславовичем у 1119—1124 рр., у якій він і був похований в 1125 році. Перемишльська єпархія, як і інші єпархії давньої Руси після її хрещення, входила до складу Київської митрополії Константинопольського Патріархату.

У 1303—1347, 1371—1414 роках Перемишльська єпархія разом з єпископськими кафедрами: Галицькою, Володимирською, Луцькою, Туровською та Холмською, була прилучена до утвореної Галицької митрополії Константинопольського Патріархату. З 1422 року перемишльські єпископи, починаючи від Іллі (1421—1440 рр.), титулуються як «Перемишльські і Самбірські», а з 1668 р. від єпископа Антонія Винницького (1650—1679 рр.) і «Сяноцькі».

Храм-музей Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього у Дрогобичі

У Патріаршому, або Никонівському літописі, міститься повідомлення про самостійну Самбірську єпархію. Значення церковного центру стародавній Самбір здобув, безсумнівно, ще в часи політичної незалежності галицьких земель. Церковна традиція про окрему Самбірську єпископію знаходить підтвердження у грамоті 1422 року про розмежування королівських і монастирських земель у Самбірському повіті. На користь версії про стародавність Самбірської єпархії говорить і факт поховання князя Лева у Спаському монастирі поблизу Самбора. Адже «де був князь, там повинен був бути і єпископ». Однак, це питання на сьогодні залишається відкритим.

В історичних джерелах збереглися імена трьох Самбірських єпископів: Авраама (1254), Євфимія (1292) і Антонія (1295). Після проголошення частиною Київської митрополії Берестейської унії з Римом 1596 р., Перемишльська єпархія залишалась вірною Святій Кафоличній Православній Церкві до 1691 року.

23 червня того ж року перемишльський єпископ Інокентій Винницький, будучи тайним уніатом, у Варшаві проголосив себе і всю православну паству Перемишльської єпархії приналежними до унії. Фактично, лише 28 квітня 1693 року, стараннями того ж єпископа, впроваджено унію у всій Перемишльській єпархії.

Після окупації Західної України військами СРСР 1939 року частина Перемишльської єпархії з єпископською столицею у Перемишлі відійшла до складу Польської Народної Республіки, а інша її частина — Самбірська, увійшла до складу УРСР. З усталенням кордону 1945 року відбувся перерозподіл областей і Самбір, як районний центр, увійшов до щойно утвореної Дрогобицької області. У 1946 році на території Дрогобицької області було створено Дрогобицько-Самбірську єпархію Російської православної церкви, як спадкоємницю давньої православної Перемишльської єпархії, а точніше її Самбірської частини.

У зв'язку з тим, 25 лютого 1946 року висвячено на єпископа Дрогобицького і Самбірського священика Михайла Мельника, доктора богослів'я. Після смерті єпископа 9 жовтня 1955-го, та внаслідок ліквідації Дрогобицької області у травні 1959 року, Дрогобицько-Самбірська єпархія увійшла до складу зорганізованої Львівсько-Тернопільської єпархії, з об'єднанням православних областей Львівської, Станіславської (нині Івано-Франківської), Дрогобицької та Тернопільської (1961 р.). Після проголошення незалежності України, розпочався активний рух за створення незалежної Автокефальної Помісної Української Православної Церкви.

Після Всеукраїнського Об'єднавчого Собору (червень 1992 року) між УАПЦ і УПЦ КП було вирішено відновити Дрогобицько-Самбірську єпархію, спадкоємницю давньої Української православної Перемишльської єпархії у складі незалежної Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Архіреї єпархії

Керуючі Дрогобицько-Самбірською єпархією:

Сьогодення

Дрогобицько-Самбірська єпархія поділена на десять благочинь, або благочинних округів (районів) на чолі з благочинними.

Межі благочинь встановлено відповідно до державно-територіального поділу Львівської області. До єпархії належать такі райони Львівської області: Дрогобицький, Жидачівський, Миколаївський, Мостиський, Самбірський, Сколівський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський.

Станом на 1 січня 2013 року Дрогобицько-Самбірська єпархія УПЦ КП нараховує:

  • парафій — 216;
  • священнослужителів — 179;

На території єпархії діють:

  • братства;
  • сестринства;
  • недільні школи;
  • молодіжні братства.

При єпархіальному управлінні діють такі відділи:

  • Сім'ї та молоді;
  • Духовно-патріотичного виховання у зв'язках із Збройними Силами та іншими військовими формуваннями;
  • Історичної пам'яті та духовної спадщини Дрогобицько-Самбірської єпархії.
  • Видавничий;
  • Прес-служба.

Видавався щомісячний часопис «Єпархіальний вісник» з 1 січня 2004 року по 2011 року друкований орган Дрогобицько-Самбірської єпархії. Головним редактором був — канцлер Дрогобицько-Самбірської єпархії митрофорний протоієрей Микола Біляк

Церкви єпархії

Дрогобицьке благочиння, благочинний прот. Ігор Пулик

Жидачівське благочиння, благочинний митр. прот. Стефан Гарасимів

  • м. Жидачів церква Всіх Святих настоятель митр. прот. Стефан Гарасимів
  • с. Межиріччя церква Покрови Пресвятої Богородиці настоятель митр. прот. Роман Б'єган
  • с. Піддністряни церква св. Костянтина і Олени (1891) настоятель прот. Іван Михальчак
  • с. Сидорівка церква св. влмч. Димитрія Солунського настоятель прот. Петро Бойчин

Миколаївське благочиння, благочинний митр. прот. Іван Владика

  • м. Миколаїв церква Різдва Пресвятої Богородиці настоятель прот. Борис Ляхович
  • с. Березина церква настоятель прот. Ігор Фока
  • с. Вербіж церква настоятель прот. Микола Сліпецький
  • с. Київець церква св. Василія Великого настоятель - митр. прот. Іван Майкут
  • с. Колодруби церква настоятель прот. Ігор Денікевич
  • смт. Розділ церква настоятель прот. Василь Хомин
  • с. Тернопілля церква св. ап. Петра і Павла настоятель митр. прот. Іван Владика

Мостиське благочиння, благочинний прот. Ярослав Качмар

  • с. Годині церква покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці настоятель прот. Володимир Городецький
  • с. Раденичі церква Успіння Пресвятої Богородичі настоятель митр. прот. Миколай Різничок

Сколівське благочиння, благочинний прот. Юрій Еліяшевський

Церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Нижнє Синьовидне

Самбірське благочиння, благочинний митр. прот. Микола Бухній

Старосамбірське благочиння, благочинний митр. прот. Іван Білик

  • с. Бусовисько церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Іван Білик
  • м. Добромиль церква Зіслання Святого Духа, настоятель прот. Степан Гринів
  • м. Старий Самбір церква святителя Миколая, настоятель митр. прот. Іван Білик
  • с. Грозьово церква Богоявлення Господнього, настоятель
  • с. Дністрик церква святого Івана Хрестителя, настоятель
  • с. Березів церква святого ап. Івана Богослова, настоятель - прот. Василь Андрейків

Стрийське благочиння, благочинний прот. Йосиф Дорошевич

  • м. Моршин церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Йосип Дорошевич
  • с. Подорожнє церква Богоявлення Господнього, настоятель прот. Михайло Ясмельницький

Турківське благочиння благочинний прот. Роман Кавчак

  • с. Бітля церква святого Миколая, настоятель: прот. Михайло Завущак
  • с. Вовче церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: митр. прот. Роман Кавчак
  • с. Жукотин церква св. влмч. Пантелеймона, настоятель: архімандрит Пантелеймон (Староста)
  • смт. Бориня церква Всіх Святих Українських, настоятель: митр. прот. Казимир Ільницький
  • с. Нижня Яблунька церква Преображення Господнього, настоятель митр. прот. Богдан Малий
  • с. Нижня Яблунька церква Різдва Пресвятої Богородиці настоятель: прот. Микола Міхновський
  • с. Верхня Яблунька церква Пресвятої Тройці, настоятель: митр. прот. Йосиф Пограничний
  • с. Боберка церква Свято-Вознесенська, настоятель: прот. Роман Цап
  • м. Турка церква Свято-Покровська, настоятель: прот. Михаїл Благун
  • м. Турка, Церква святого Миколая, настоятель митр. прот. Ігор Стецишин
  • с. Сянки церква Свято-Вознесенська, настоятель: прот. Василь Квич
  • с. Ільник церква Святого Духа, настоятель: прот. Роман Гобрей
  • с. Шум'яч настоятель: митр. прот. Роман Уруський
  • с. Завадівка настоятель: прот. Олександр Комарницький
  • с. Закіпці церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Роман Гобрей
  • с. Верхнє настоятель: прот. Іван Москаль
  • с. Нижнє Висоцьке настоятель прот. Роман Роль
  • с. Верхнє Висоцьке настоятель: митр. прот. Федір Савчак
  • с. Карпатське, Церква святого Архистратига Михаїла, настоятель: прот. Михайло Купців
  • с. Комарники церква Різдва св. пророка Івана Хрестителя, настоятель: прот. Володимир Федак
  • с. Либохора настоятель: митр. прот. Іван Булельо.
  • с. Верхнє Гусне церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель: із червня 2018 р. протоірей Іван Гайванович.
  • с. Нижнє Гусне церква Пресвятої Трійці, настоятель: із червня 2018 р. протоірей Іван Гайванович.
  • с. Шандровець церква Архистратига Михаїла настоятель: прот. Ігор Цих
  • с. Явора церква настоятель: митр. прот. Василь Данилів
  • с. Лосинець церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: прот. Михайло Гаврилів

Яворівське благочиння, благочинний митр. прот. Володимир Дадак

Примітки

Посилання