Відмінності між версіями «Дружківка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Значення|Дружківка (значення)}}
 
{{Значення|Дружківка (значення)}}
{{Місто України
+
{{НП України
 
| назва = Дружківка
 
| назва = Дружківка
 
| прапор = Flag of Druzhkivka.svg
 
| прапор = Flag of Druzhkivka.svg
Рядок 23: Рядок 23:
 
| код = 6267
 
| код = 6267
 
| координати = {{coord|48|37|13|N|37|31|40|E|scale:100000|display=inline,title}}
 
| координати = {{coord|48|37|13|N|37|31|40|E|scale:100000|display=inline,title}}
  +
| lat_deg = 48 | lat_min = 37 | lat_sec = 13
  +
| lon_deg = 37 | lon_min = 31 | lon_sec = 40
 
| висота = 77
 
| висота = 77
 
| водойма = р. [[Казенний Торець]], [[Кривий Торець]]
 
| водойма = р. [[Казенний Торець]], [[Кривий Торець]]
Рядок 46: Рядок 48:
 
'''Дружкі́вка''' — місто обласного значення на півночі [[Донецька область|Донецької області]]. Входить до Краматорської агломерації.
 
'''Дружкі́вка''' — місто обласного значення на півночі [[Донецька область|Донецької області]]. Входить до Краматорської агломерації.
   
=== Розташування ===
+
== Розташування ==
 
Місто ''Дружківка'' знаходиться на північно-східних схилах Донецького кряжа біля злиття приток річок [[Кривий Торець|Кривого Торця]] та [[Казенний Торець|Казенного Торця]], які є правими притоками [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. За однією з легенд, на злитті цих річок стояла козацька вежа, що дала початок заселенню цих земель.
 
Місто ''Дружківка'' знаходиться на північно-східних схилах Донецького кряжа біля злиття приток річок [[Кривий Торець|Кривого Торця]] та [[Казенний Торець|Казенного Торця]], які є правими притоками [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. За однією з легенд, на злитті цих річок стояла козацька вежа, що дала початок заселенню цих земель.
 
=== Клімат ===
 
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 57: Рядок 57:
 
Як розповідає «Исторический обзор православной християнской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени формального открытия её»: «Дружківка — старожитнє запорізьке поселення. В старовинні часи там стояв пікет запорізького козацтва. Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого (для Російської імперії — П. Л.) Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запорожців-характерників, [[харцизи|харцизів]], які були пов'язані з бахмутськими й маяцькими козаками й відстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків агарянських (тобто татарських).»
 
Як розповідає «Исторический обзор православной християнской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени формального открытия её»: «Дружківка — старожитнє запорізьке поселення. В старовинні часи там стояв пікет запорізького козацтва. Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого (для Російської імперії — П. Л.) Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запорожців-характерників, [[харцизи|харцизів]], які були пов'язані з бахмутськими й маяцькими козаками й відстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків агарянських (тобто татарських).»
   
За однією з легенд, засновником міста був козак Дружко, який заснував на території [[Олексієво-Дружківка|Олексієво-Дружківки]] козацький пост приблизно у першій половині сімнадцятого століття.
+
За однією з легенд, засновником міста був козак Дружко, який заснував на території [[Олексієво-Дружківка|Олексієво-Дружківки]] козацький пост приблизно в першій половині сімнадцятого століття.
   
Раніше на цьому місці було робітниче селище, яке виникло в 70-х pp. XIX ст. при станції Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Назвали стан­цію так само, як і село, розташоване за 6 км (нині селище міського типу Олексієво- Дружківка). Ще в 1892 році тут стояли лише станційні будинки. Єдиним промис­ловим підприємством була невелика цукроварня графа Борисова, збудована в 1873 році. У 1893 році Донецьке товариство залізоробного і сталеливарного виробни­цтва, засноване французькими капіталістами, почало тут будівництво чавуноливар­ного і сталеливарного заводів. Перша домна була задута в травні 1894 року. Уже наступного року завод виробив понад 2 млн пудів чавуну. А в 1901—1904 pp. середньорічна продуктивність його досягла 6,5 млн пудів. У перші роки на заводі випускали лише бесемерівський метал. З 1899 року почалось виробництво мартенів­ського металу, яке, однак, не стало переважаючим. Головною продукцією заводу були рейки. В 1895 році тут працювало 1419 чоловік, а 1904 року — 2908.
+
Раніше на цьому місці було робітниче селище, яке виникло в 70-х pp. XIX ст. при станції Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Назвали стан­цію так само, як і село, розташоване за 6 км (нині селище міського типу Олексієво- Дружківка). Ще в [[1892]]-му році тут стояли лише станційні будинки. Єдиним промис­ловим підприємством була невелика цукроварня графа Борисова, збудована в 1873 році. У 1893 році Донецьке товариство залізоробного та сталеливарного виробни­цтва, засноване французькими капіталістами, розпочало тут будівництво [[Дружківський металургійний завод|чавуноливар­ного та сталеливарного заводів]]. Перша домну було задуто в травні 1894 року. Уже наступного року завод виробив понад 2 млн пудів чавуну. А в 1901—1904 pp. середньорічна продуктивність його досягнула 6,5 млн пудів. У перші роки на заводі випускали лише бесемерівський метал. З 1899 року розпочалось виробництво мартенів­ського металу, яке, однак, не стало основним. Головною продукцією заводу були рейки. В 1895 році тут працювало 1419 чоловік, а 1904 року — 2908.
   
Успіхи Донецького товариства привабили до Дружківки бельгійських промисловців. Навесні 1898 року вони створили Торецьке сталеливарне І механічне ано­німно товариство, яке збудувало на території колишньої Дружківської цукроварні борецький сталеливарний і механічний завод, що виробляв обладнання для заліз­ниці: сталеві, чавунні і бронзові відливки, вагони, колісні скати, ресори і пружини Для вагонів, вагонетки, стрілочні переводи.
+
Успіхи Донецького товариства привабили до Дружківки бельгійських промисловців. Навесні 1898 року вони створили Торецьке сталеливарне І механічне ано­німне товариство, яке збудувало на території колишньої Дружківської цукроварні борецький сталеливарний і механічний завод, що виробляв обладнання для заліз­ниці: сталеві, чавунні та бронзові відливки, вагони, колісні скати, ресори та пружини для вагонів, вагонетки, стрілочні переводи.
   
 
=== Перші визвольні змагання на Донбасі ===
 
=== Перші визвольні змагання на Донбасі ===
 
Після того як стало відомо про лютневий переворот у Дружківці було створено громадський комітет, видним членом комітету був купець Гераскін.<ref>Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 72</ref>
 
Після того як стало відомо про лютневий переворот у Дружківці було створено громадський комітет, видним членом комітету був купець Гераскін.<ref>Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 72</ref>
   
8 березня 1917 в місті меншовики утворили Раду, до якої входили 132 особи. У раді було створено 8 комісій із чітко визначеними функціями (міліційна, продовольча, культурницька, залізнична тощо. У дружківських комісіях брали участь і особи, які не мали жодного стосунку до Ради, як, наприклад, священик Гонтаревський, що працював в культ-комісії і керував навіть спорудженнм нової школи.<ref>Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 80</ref>
+
8 березня 1917 в місті меншовики утворили Раду, до якої входили 132 особи. У раді було створено 8 комісій із чітко визначеними функціями (міліційна, продовольча, культурницька, залізнична тощо. У дружківських комісіях брали участь особи, які не мали жодного стосунку до Ради, як, наприклад, священик Гонтаревський, що працював в культ-комісії та керував навіть спорудженнм нової школи.<ref>Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 80</ref>
   
19 вересня 1917 відбулося об'єднання всіх с.-д.групп (меншовиків-оборонців і інтернаціоналістів, Бунду і латиських есдеків), що охоплювали в загальному 1.200 членів партіі. Блок обрав єдиний партійний центр і мав на увазі організовано виступити на виборах у волосне земство і місцеве самоврядування.<ref>Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 81</ref>
+
19 вересня 1917 відбулося об'єднання всіх с.-д.груп (меншовиків-оборонців та інтернаціоналістів, Бунду й латиських есдеків), що охоплювали в загальному 1.200 членів партіі. Блок обрав єдиний партійний центр і мав на увазі організовано виступити на виборах у волосне земство й місцеве самоврядування.<ref>Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 81</ref>
   
 
=== Радянські часи ===
 
=== Радянські часи ===
В ході [[Радянсько-українська війна|Радянсько-української війни]] в грудні 1918&nbsp;р. Дружківка опиняється під контролем більшовицьких банд. 31 травня 1919&nbsp;р. Дружківка на короткий час була відвойована силами денікінців, проте 27 грудня 1919 року місто остаточно опинилося під владою більшовиків<ref>[http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/druzhkivka.html?start=4 Історія міст і сіл УРСР. Дружківка]</ref>.
+
В ході [[Радянсько-українська війна|Радянсько-української війни]] в грудні 1918&nbsp;р. Дружківка опиняється під контролем [[Більшовицький режим|більшовицьких банд]]. 31 травня 1919&nbsp;р. вона на короткий час була відвойована силами [[Денікінці|денікінців]], проте 27 грудня 1919 року місто остаточно опинилося під владою більшовиків<ref>[http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/druzhkivka.html?start=4 Історія міст і сіл УРСР. Дружківка]</ref>.
   
 
У роки перших п'ятирічок побудовані найбільший в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] метизний завод ([[1929]]), електростанція, нові цехи на металургійному заводі. Великим підприємством вугільного машинобудування став після реконструкції Торецький завод імені [[Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилова]] (до [[1941|1941 році]] тут працювало 5602 особи).
 
У роки перших п'ятирічок побудовані найбільший в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] метизний завод ([[1929]]), електростанція, нові цехи на металургійному заводі. Великим підприємством вугільного машинобудування став після реконструкції Торецький завод імені [[Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилова]] (до [[1941|1941 році]] тут працювало 5602 особи).
   
У [[1938]] року Дружківка отримала статус міста. До [[1939]]&nbsp;р. в ній проживало 32 тис. осіб, житловий фонд порівняно з [[1913|1913 роком]] збільшився в три рази. Працювали лікарня і 4 фельдшерських пункти, 8 загальноосвітніх шкіл, робітфак, вечірнє відділення машинобудівного технікуму, кінотеатр, два клуби, [[стадіон]].
+
У [[1938]] році Дружківка отримала статус міста. До [[1939]]&nbsp;р. в ній проживало 32 тис. осіб, житловий фонд порівняно з [[1913|1913 роком]] збільшився у три рази. Працювали лікарня й 4 фельдшерських пункти, 8 загальноосвітніх шкіл, робітфак, вечірнє відділення машинобудівного технікуму, кінотеатр, два клуби, [[стадіон]].
   
В ході [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] була захоплена німецькими військами 22 жовтня 1941 року. З міста було евакуйовано машинобудівний завод (до м. Олександрівськ на Уралі) та метизний завод (на Кузбас). Німецькими окупантами закатовано 1130 і відправлено до Німеччини 1214 осіб. 6 лютого місто відвойоване військами [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]] в ході [[Ворошиловградська операція (1943)|Ворошиловградської операції]]<ref name="autogenerated16">Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М.&nbsp;Л.&nbsp;Дударенко, Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Перечнев, В.&nbsp;Т.&nbsp;Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.</ref>
+
В ході [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] була захоплена німецькими військами 22 жовтня 1941 року. З міста було евакуйовано машинобудівний завод (до м. Олександрівськ на Уралі) та метизний завод (на Кузбас). Німцями закатовано 1130 й відправлено до Німеччини 1214 осіб. 6 лютого місто захопили війська [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]] в ході [[Ворошиловградська операція (1943)|Ворошиловградської операції]]<ref name="autogenerated16">Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М.&nbsp;Л.&nbsp;Дударенко, Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Перечнев, В.&nbsp;Т.&nbsp;Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.</ref>
   
 
=== Україна ===
 
=== Україна ===
 
[[12 вересня]] [[2008]]&nbsp;року напередодні Дня міста було відкрито пам'ятник козакові біля міської ради. Ескізний проект пам'ятника розробив дружківський художник Віктор Федоренко, а втілив у життя задум художника скульптор Юрій Тотуз.
 
[[12 вересня]] [[2008]]&nbsp;року напередодні Дня міста було відкрито пам'ятник козакові біля міської ради. Ескізний проект пам'ятника розробив дружківський художник Віктор Федоренко, а втілив у життя задум художника скульптор Юрій Тотуз.
   
Навесні 2014 Дружківка постраждала від зазіхань з боку терористичної організації «Донецька народна республіка». Так, 12 квітня повідомлялося про захоплення сепаратистами будівлі районної адміністрації<ref>[http://www.rbc.ua/rus/news/accidents/v-druzhkovke-donetskoy-obl-prorossiyskie-aktivisty-zahvatili-12042014160600 ]</ref><ref>[http://rusvesna.su/news/1397310157 Молния: В Дружковке захвачена администрация]</ref>. [[10 травня]] на одному з блокпостів на виїзді з Дружківки терористами був застрелений священик храму Святого Дмитра Донського УПЦ МП у Дружківці Павло Жученко, в якого було випущено 8 куль<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2014/05/140510_family_and_priest_murder_or.shtml Генпрокуратура розслідує вбивство сім'ї і священика на Сході.] ''BBC Україна''. 10.05.2014.</ref>. В той же час, на відміну від сусідніх міст&nbsp;— Слов'янська і Краматорська, Дружківка уникла бойових зіткнень завдяки високій самоорганізації місцевих активістів<ref>[http://druzhko.org/2014/07/23/kak-druzhkovka-ne-stala-vtorym-slavyanskom/ Как Дружковка не стала вторым Славянском]</ref>
+
Навесні 2014 Дружківка постраждала від зазіхань з боку терористичної організації «[[Донецька народна республіка]]». Так, 12 квітня повідомлялося про захоплення сепаратистами будівлі районної адміністрації<ref>[http://www.rbc.ua/rus/news/accidents/v-druzhkovke-donetskoy-obl-prorossiyskie-aktivisty-zahvatili-12042014160600]</ref><ref>[http://rusvesna.su/news/1397310157 Молния: В Дружковке захвачена администрация]</ref>. [[10 травня]] на одному з блокпостів на виїзді зі Дружківки терористами був застрелений священик храму Святого Дмитра Донського УПЦ МП у Дружківці Павло Жученко, в якого було випущено 8 куль<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2014/05/140510_family_and_priest_murder_or.shtml Генпрокуратура розслідує вбивство сім'ї і священика на Сході.] ''BBC Україна''. 10.05.2014.</ref>. В той самий час, на відміну від сусідніх міст&nbsp;— Слов'янська та Краматорська, Дружківка уникла бойових зіткнень завдяки високій самоорганізації місцевих активістів<ref>[http://druzhko.org/2014/07/23/kak-druzhkovka-ne-stala-vtorym-slavyanskom/ Как Дружковка не стала вторым Славянском]</ref>
   
6 липня 2014 року місто було звільнене від проросійських терористів силами Національної гвардії України та регулярними військами. З пізньої осені 2014 року в місті дислокується [[81-а десантно-штурмова бригада]].
+
6 липня 2014 року місто було звільнене від проросійських терористів силами [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]] та регулярними військами. З пізньої осені 2014 року в місті дислокується [[81-а десантно-штурмова бригада]].
   
 
== Сучасна Дружківка ==
 
== Сучасна Дружківка ==
Рядок 103: Рядок 103:
   
 
=== Населення ===
 
=== Населення ===
  +
Населення Дружківки на 1 червня 2017 року - 67 772 осіб<ref>[http://dnl.dn.ua/news/oficialno/naselenie-druzhkovki-sostavlyaet-67722-cheloveka "Население Дружковки составляет 67722 человека"] "Дружковка на ладонях", 14 августа 2017</ref>.
Населення&nbsp;— 64,557 тис. мешканців ([[2001]]). Із територіями, підпорядкованими міській раді&nbsp;— 74,901 тис. мешканців.
 
   
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]] населення міста становило 64641 особу, із них 28,36&nbsp;% зазначили рідною мову [[Українська мова|українську]], 70,27&nbsp;%&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 0,46&nbsp;%&nbsp;— [[вірменська мова|вірменську]] та [[грецька мова|грецьку]], 0,10&nbsp;%&nbsp;— [[білоруська мова|білоруську]], 0,03&nbsp;%&nbsp;— [[молдовська мова|молдовську]], 0,01&nbsp;%&nbsp;— [[німецька мова|німецьку]], [[гагаузька мова|гагаузьку]] та [[циганська мова|циганську]], а також [[болгарська мова|болгарську]], [[польська мова|польську]], [[румунська мова|румунську]], [[єврейська мова|єврейську]] та [[грецька мова|грецьку]] мови<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua]</ref>
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]] населення міста становило 64641 особу, із них 28,36&nbsp;% зазначили рідною мову [[Українська мова|українську]], 70,27&nbsp;%&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 0,46&nbsp;%&nbsp;— [[вірменська мова|вірменську]] та [[грецька мова|грецьку]], 0,10&nbsp;%&nbsp;— [[білоруська мова|білоруську]], 0,03&nbsp;%&nbsp;— [[молдовська мова|молдовську]], 0,01&nbsp;%&nbsp;— [[німецька мова|німецьку]], [[гагаузька мова|гагаузьку]] та [[циганська мова|циганську]], а також [[болгарська мова|болгарську]], [[польська мова|польську]], [[румунська мова|румунську]], [[єврейська мова|єврейську]] та [[грецька мова|грецьку]] мови<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua]</ref>
Рядок 164: Рядок 164:
 
У місті функціонує Дружківська школа-інтернат для дітей з особливими потребами. На початку березня 2015 року частина дітей переїхала в [[Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат]], що розташований у с. Петриків біля Тернополя<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=juolAyqrwdA Вихованці Дружківської школи-інтернату переїхали жити у Тернопіль] // Телекомпанія TV-4, 6 березня 2015</ref>.
 
У місті функціонує Дружківська школа-інтернат для дітей з особливими потребами. На початку березня 2015 року частина дітей переїхала в [[Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат]], що розташований у с. Петриків біля Тернополя<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=juolAyqrwdA Вихованці Дружківської школи-інтернату переїхали жити у Тернопіль] // Телекомпанія TV-4, 6 березня 2015</ref>.
   
 
== Клімат ==
 
== Визначні місця ==
 
== Визначні місця ==
 
{{see also|Пам'ятки Дружківки}}
 
{{see also|Пам'ятки Дружківки}}
   
* '''[[Дружківські скам'янілі дерева|Скам'янілі дерева]]''' були знайдені неподалік від [[Олексієво-Дружківка|Олексієво-Дружківки]] в [[1973]]&nbsp;р. під час розробки піщаного кар'єру. На поверхні видно скам'янілі стовбури. Їм, приблизно, по 160—250 мільйонів років. У світі скам'янілі дерева на поверхні землі є біля Дружківки; в штаті [[Аризона]] ({{нп|Petrified Forest National Park|Petrified Forest National Park|en|Petrified Forest National Park}}) і в штаті [[Вашингтон]] ({{нп|Ginkgo/Wanapum State Park|Ginkgo/Wanapum State Park|en|Ginkgo/Wanapum State Park}}), [[США]]; на острові [[Лесбос]], [[Греція]] ([[Кам'яний ліс (Лесбос)]]). Вперше ці скам'янілості досліджені відомим краєзнавцем і нині почесним громадянином Дружківки [[Микола Янко|Миколою Янком]].
+
* '''[[Дружківські скам'янілі дерева|Скам'янілі дерева]]''' було знайдено неподалік від [[Олексієво-Дружківка|Олексієво-Дружківки]] в [[1973]]&nbsp;р. під час розробки піщаного кар'єру. На поверхні видно скам'янілі стовбури. Їм, приблизно, по 160—250 мільйонів років. У світі скам'янілі дерева на поверхні землі є біля Дружківки, в штаті [[Аризона]] ({{нп|Petrified Forest National Park|Petrified Forest National Park|en|Petrified Forest National Park}}) й у штаті [[Вашингтон]] ({{нп|Ginkgo/Wanapum State Park|Ginkgo/Wanapum State Park|en|Ginkgo/Wanapum State Park}}), [[США]], на острові [[Лесбос]], [[Греція]] ([[Кам'яний ліс (Лесбос)]]). Вперше ці скам'янілості досліджені відомим краєзнавцем і нині почесним громадянином Дружківки [[Микола Янко|Миколою Янком]].
* '''Свято-Варварівська церква''' ([[Райське (смт)|селище Райське]])&nbsp;— найстаріша будівля в місті. Побудована у 1780&nbsp;р. В 80-х роках XX століття був обкладений білою цеглою.
+
* '''Свято-Варварівська церква''' ([[Райське (смт)|селище Райське]])&nbsp;— найстаріша будівля в місті. Побудована в 1780&nbsp;р. В 80-х роках XX століття був обкладений білою цеглою.
* «'''Корабель'''»&nbsp;— найстаріша промислова будівля міста, в минулому тут був цукровий завод графів Борисовських. Він був побудований у 1881&nbsp;р. Знаходиться на території [[Дружківський машинобудівний завод|Дружківського машинобудівного заводу]] і до сих пір використовується для виробничих потреб.
+
* «'''Корабель'''»&nbsp;— найстаріша промислова будівля міста, у минулому тут був цукровий завод графів Борисовських. Його було побудовано у 1881&nbsp;р. Знаходиться на території [[Дружківський машинобудівний завод|Дружківського машинобудівного заводу]] й до цих пір використовується для виробничих потреб.
* Окрасою міста є '''Свято-Миколаївська (Іванівська) церква''', побудована в 1898—1900&nbsp;рр. у стилі візантійської та давньоукраїнської архітектури. Пам'ятник культури національного значення. За 100 років її двічі закривали і використовували не за призначенням. Під час відступу німців у 1943&nbsp;р. була частково зруйнована. На теперішній час в церкві відбуваються служби. Готується реставрація пам'ятки з метою надання церкві первісного вигляду.
+
* Окрасою міста є '''Свято-Миколаївська (Іванівська) церква''', побудована в 1898—1900&nbsp;рр. у стилі візантійської та давньоукраїнської архітектури. Пам'ятник культури національного значення. За 100 років її двічі закривали й використовували не за призначенням. Під час відступу німців у 1943&nbsp;р. була частково зруйнована. На теперішній час у церкві відбуваються служби. Готується реставрація пам'ятки з метою надання їй первісного вигляду.
* '''Майдан ім. Леніна'''. Був збудований у 50-х роках XX століття. Є зразком цілісної забудови майдану, як єдиного архітектурного ансамблю. Один з будинків цього комплексу є пам'яткою місцевого значення.
+
* '''Майдан ім. Леніна'''. Було збудовано у 50-х роках XX століття. Є зразком цілісної забудови майдану, як єдиного архітектурного ансамблю. Один із будинків цього комплексу є пам'яткою місцевого значення.
* '''Парк «Святогір»'''. Це зелена зона на території 6-го мікрорайону з великою кількістю скульптур з [[пісковик]]у, які зроблені дружківськими майстрами і присвячені історичним особам [[Русь|Русі]], [[Україна|України]] та [[Росія|Росії]]. Парк виник з ініціативи благодійного фонду «Святогір», який очолює Юрій Артемов.
+
* '''Парк «Святогір»'''. Зелена зона на території 6-го мікрорайону з великою кількістю скульптур із [[пісковик]]у, які зроблені дружківськими майстрами та присвячені історичним особам [[Русь|Русі]], [[Україна|України]] та [[Росія|Росії]]. Парк виник з ініціативи благодійного фонду «Святогір», який очолює Юрій Артемов.
* «'''Лелеки'''»&nbsp;— металеві птахи декілька метрів заввишки (зроблені на [[Дружківський машинобудівний завод|Машзаводі]]). Встановлені в зеленому закутку, що біля заправки, як виїжджати з Дружківки в бік Краматорська. Вони є майже обов'язковим місцем для відвідання, фотографування та відеозйомок усіма весіллями з Дружківки та [[Краматорськ]]а. Також поруч знаходиться джерельце, випити з котрого вважається обов'язковим для всіх молодят (навіть, попри те, що вода біжить з пагорба де знаходиться цвинтар).
+
* «'''Лелеки'''»&nbsp;— металеві птахи декілька метрів заввишки (зроблені на [[Дружківський машинобудівний завод|Машзаводі]]). Встановлені в зеленому закутку, що біля заправки, як виїжджати з Дружківки в бік Краматорська. Вони є майже обов'язковим місцем для відвідання, фотографування та відеозйомок усіма весіллями зі Дружківки та [[Краматорськ]]а. Також поруч знаходиться джерельце, випити з котрого вважається обов'язковим для всіх молодят (навіть, попри те, що вода біжить з пагорба де знаходиться цвинтар).
   
 
== Відомі люди ==
 
== Відомі люди ==
Рядок 218: Рядок 219:
 
* [http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html Петро Лаврів. Моя земля&nbsp;— земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.]
 
* [http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html Петро Лаврів. Моя земля&nbsp;— земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.]
 
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf Пірко В.&nbsp;О.&nbsp;Заселення Донеччини у XVI—XVIII&nbsp;ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)] / [[Український культурологічний центр]].&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2003.&nbsp;— 180 с.
 
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf Пірко В.&nbsp;О.&nbsp;Заселення Донеччини у XVI—XVIII&nbsp;ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)] / [[Український культурологічний центр]].&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2003.&nbsp;— 180 с.
* [[Лаврів Петро|Петро Лаврів]]. [http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=1454 Історія південно-східної України]. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
+
* [[Лаврів Петро|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
 
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
 
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
 
* Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959&nbsp;рр.): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c.
 
* Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959&nbsp;рр.): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c.
Рядок 232: Рядок 233:
 
[[Категорія:Краматорська агломерація]]
 
[[Категорія:Краматорська агломерація]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1781]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1781]]
  +
[[Категорія:1781 в Україні]]

Поточна версія на 11:35, 13 липня 2018

Дружківка
Druzhkovka gerb.png Flag of Druzhkivka.svg
Герб Дружківки Прапор Дружківки
Panoramio - V&A Dudush - апрель 2009.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Дружківська міська рада
Код КОАТУУ 1411700000
Засноване XVIII століття, перша писемна згадка — 1781 рік
Статус міста з 1938 року
Населення 58397 (01.01.2017)[1]
Агломерація Краматорська агломерація
Площа 36.03 км²
Густота населення 1620.8 осіб/км²
Поштові індекси 84200—84290
Телефонний код +380-6267
Координати 48°37′13″ пн. ш. 37°31′40″ сх. д. / 48.62028° пн. ш. 37.52778° сх. д. / 48.62028; 37.52778Координати: 48°37′13″ пн. ш. 37°31′40″ сх. д. / 48.62028° пн. ш. 37.52778° сх. д. / 48.62028; 37.52778
Висота над рівнем моря 77 м
Водойма р. Казенний Торець, Кривий Торець
День міста 6 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Дружківка
До обл./респ. центру
 - фізична 73,3 км
 - залізницею 84 км
 - автошляхами 87,6 км
До Києва
 - фізична 544 км
 - залізницею 660 км
 - автошляхами 634 км
Міська влада
Адреса 84205, м. Дружківка, вул. Соборна, 16, 4-28-26
Веб-сторінка Дружківська міськрада
Міський голова Гнатенко Валерій Сергійович

Commons-logo.svg Дружківка у Вікісховищі

Карта
Дружківка. Карта розташування: Україна
Дружківка
Дружківка
Дружківка. Карта розташування: Донецька область
Дружківка
Дружківка

Дружкі́вка — місто обласного значення на півночі Донецької області. Входить до Краматорської агломерації.

Розташування[ред. | ред. код]

Місто Дружківка знаходиться на північно-східних схилах Донецького кряжа біля злиття приток річок Кривого Торця та Казенного Торця, які є правими притоками Сіверського Дінця. За однією з легенд, на злитті цих річок стояла козацька вежа, що дала початок заселенню цих земель.

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник козаку Дружку

Перша згадка про Дружківку датується 1781 роком («Відомості про землі Катеринославського намісництва»).

Як розповідає «Исторический обзор православной християнской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени формального открытия её»: «Дружківка — старожитнє запорізьке поселення. В старовинні часи там стояв пікет запорізького козацтва. Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого (для Російської імперії — П. Л.) Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запорожців-характерників, харцизів, які були пов'язані з бахмутськими й маяцькими козаками й відстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків агарянських (тобто татарських).»

За однією з легенд, засновником міста був козак Дружко, який заснував на території Олексієво-Дружківки козацький пост приблизно в першій половині сімнадцятого століття.

Раніше на цьому місці було робітниче селище, яке виникло в 70-х pp. XIX ст. при станції Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Назвали стан­цію так само, як і село, розташоване за 6 км (нині селище міського типу Олексієво- Дружківка). Ще в 1892-му році тут стояли лише станційні будинки. Єдиним промис­ловим підприємством була невелика цукроварня графа Борисова, збудована в 1873 році. У 1893 році Донецьке товариство залізоробного та сталеливарного виробни­цтва, засноване французькими капіталістами, розпочало тут будівництво чавуноливар­ного та сталеливарного заводів. Перша домну було задуто в травні 1894 року. Уже наступного року завод виробив понад 2 млн пудів чавуну. А в 1901—1904 pp. середньорічна продуктивність його досягнула 6,5 млн пудів. У перші роки на заводі випускали лише бесемерівський метал. З 1899 року розпочалось виробництво мартенів­ського металу, яке, однак, не стало основним. Головною продукцією заводу були рейки. В 1895 році тут працювало 1419 чоловік, а 1904 року — 2908.

Успіхи Донецького товариства привабили до Дружківки бельгійських промисловців. Навесні 1898 року вони створили Торецьке сталеливарне І механічне ано­німне товариство, яке збудувало на території колишньої Дружківської цукроварні борецький сталеливарний і механічний завод, що виробляв обладнання для заліз­ниці: сталеві, чавунні та бронзові відливки, вагони, колісні скати, ресори та пружини для вагонів, вагонетки, стрілочні переводи.

Перші визвольні змагання на Донбасі[ред. | ред. код]

Після того як стало відомо про лютневий переворот у Дружківці було створено громадський комітет, видним членом комітету був купець Гераскін.[2]

8 березня 1917 в місті меншовики утворили Раду, до якої входили 132 особи. У раді було створено 8 комісій із чітко визначеними функціями (міліційна, продовольча, культурницька, залізнична тощо. У дружківських комісіях брали участь особи, які не мали жодного стосунку до Ради, як, наприклад, священик Гонтаревський, що працював в культ-комісії та керував навіть спорудженнм нової школи.[3]

19 вересня 1917 відбулося об'єднання всіх с.-д.груп (меншовиків-оборонців та інтернаціоналістів, Бунду й латиських есдеків), що охоплювали в загальному 1.200 членів партіі. Блок обрав єдиний партійний центр і мав на увазі організовано виступити на виборах у волосне земство й місцеве самоврядування.[4]

Радянські часи[ред. | ред. код]

В ході Радянсько-української війни в грудні 1918 р. Дружківка опиняється під контролем більшовицьких банд. 31 травня 1919 р. вона на короткий час була відвойована силами денікінців, проте 27 грудня 1919 року місто остаточно опинилося під владою більшовиків[5].

У роки перших п'ятирічок побудовані найбільший в СРСР метизний завод (1929), електростанція, нові цехи на металургійному заводі. Великим підприємством вугільного машинобудування став після реконструкції Торецький завод імені Ворошилова (до 1941 році тут працювало 5602 особи).

У 1938 році Дружківка отримала статус міста. До 1939 р. в ній проживало 32 тис. осіб, житловий фонд порівняно з 1913 роком збільшився у три рази. Працювали лікарня й 4 фельдшерських пункти, 8 загальноосвітніх шкіл, робітфак, вечірнє відділення машинобудівного технікуму, кінотеатр, два клуби, стадіон.

В ході німецько-радянської війни була захоплена німецькими військами 22 жовтня 1941 року. З міста було евакуйовано машинобудівний завод (до м. Олександрівськ на Уралі) та метизний завод (на Кузбас). Німцями закатовано 1130 й відправлено до Німеччини 1214 осіб. 6 лютого місто захопили війська Південно-Західного фронту в ході Ворошиловградської операції[6]

Україна[ред. | ред. код]

12 вересня 2008 року напередодні Дня міста було відкрито пам'ятник козакові біля міської ради. Ескізний проект пам'ятника розробив дружківський художник Віктор Федоренко, а втілив у життя задум художника скульптор Юрій Тотуз.

Навесні 2014 Дружківка постраждала від зазіхань з боку терористичної організації «Донецька народна республіка». Так, 12 квітня повідомлялося про захоплення сепаратистами будівлі районної адміністрації[7][8]. 10 травня на одному з блокпостів на виїзді зі Дружківки терористами був застрелений священик храму Святого Дмитра Донського УПЦ МП у Дружківці Павло Жученко, в якого було випущено 8 куль[9]. В той самий час, на відміну від сусідніх міст — Слов'янська та Краматорська, Дружківка уникла бойових зіткнень завдяки високій самоорганізації місцевих активістів[10]

6 липня 2014 року місто було звільнене від проросійських терористів силами Національної гвардії України та регулярними військами. З пізньої осені 2014 року в місті дислокується 81-а десантно-штурмова бригада.

Сучасна Дружківка[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-землякам, робітникам заводу «Червона Зірка»

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Дружківській міській раді підпорядковані такі населені пункти[11]:

Населення[ред. | ред. код]

Населення Дружківки на 1 червня 2017 року - 67 772 осіб[12].

За даними перепису 2001 року населення міста становило 64641 особу, із них 28,36 % зазначили рідною мову українську, 70,27 % — російську, 0,46 % — вірменську та грецьку, 0,10 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — німецьку, гагаузьку та циганську, а також болгарську, польську, румунську, єврейську та грецьку мови[13]

Національний склад населення за переписом 2001 року[14]

чисельність частка, %
українці 48 302 64,4
росіяни 24 122 32,2
вірмени 612 0,8
білоруси 490 0,7
татари 216 0,3

Транспорт[ред. | ред. код]

Міський електротранспорт (комунальне підприємство «Дружківський трамвай»): трамвай (працює з 5 грудня 1945 року) — 6 маршрутів (діють 4: № 1, 2, 4, 5). Парк машин — один з найстаріших в Україні (працюють машини марки КТМ-5). Середній вік всіх 19 пасажирських вагонів — 27 років, нормативний термін їх експлуатація перевищений майже в 2 рази. Фотографії періоду 1945—2004 років Фото 2004 і 2006 років

Автобуси. Мікроавтобуси «Газель» здійснюють перевезення як в межах міста, так і на приміських та міжміських маршрутах. На приміських маршрутах також діють автобуси «ПАЗ» та «ЛАЗ», на міжміських — «Ікаруси» та «Богдани».

Містом проходять автомобільні шляхи Н20 Слов'янськМаріуполь, Р19.

Автовокзал. Від старого автовокзалу залишився тільки каркас будівлі. Поруч із ним у 2007 році встановлено павільйон, де розташована каса автостанції «Дружківка». (Стаття на сайті http://druzhkovka.com/). Фактично, автобуси зупиняються поблизу комплексу МАН.

Залізнична станція «Дружківка». Побудована у 1870 році.

Напрямок потягів:

Економіка[ред. | ред. код]

Дружківка — багатогалузеве місто, в ньому працюють понад 500 підприємств малого та середнього бізнесу, близько 10 великих промислових об'єктів. Провідну роль в економіці займають машинобудівна і гірничодобувна галузі. До міста прилягають землі багаті запасами унікальних вогнетривких глин, які користуються підвищеним попитом закордонних виробників.

  • ВАТ «Дружківський машинобудівний завод». Один із найбільших в Європі машинобудівний завод, який виробляє гірничошахтне устаткування.
  • ВАТ «Дружківський завод металевих виробів». Найбільший в Україні завод з виробництва металевих виробів для машинобудівного і залізничного кріплення. (Сайт підприємства.)
  • УР ВАТ «Дружківський завод газової апаратури». Українсько-російське акціонерне товариство. Займається виробництвом плит газових, побутових, балонів для скрапленого газу, запасних частин до газової апаратури. Є одним із провідних виробників та постачальників побутової газової апаратури в Україні, Росії, Молдови, Азербайджані і далекому зарубіжжі. (Старий сайт підприємства.) З 2007 р. випускає продукцію під торговельною маркою «Greta». (Сайт підприємства.)
  • ТОВ «Дружківський фарфоровий завод». Виробництво порцелянового посуду, столових, чайних та кавових сервізів різної комплектації та малюнка. (Сайт підприємства.)
  • ВАТ «Дружківське рудоуправління». Видобуток вогнетривких глин, формових пісків.
  • ПАТ «ВЕСКО». Видобуток вогнетривких глин, основними споживачами яких є підприємства вогнетривкої, металургійної та керамічної промисловості України і країн близького та далекого зарубіжжя. (Сайт підприємства.)
  • ВАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод». Спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості.
  • ЗАТ «Завод Ремсчетмаш». (Сайт підприємства.), виробництво надлегких літаків РСМ-15 Robust.
  • ВАТ «Дружківська харчосмакова фабрика».
  • ВАТ «Дружківський хлібозавод».

Обсяг реалізованої продукції за 6 місяців 2009 склав 597 млн грн.. Найбільша питома вага — 40 % припадає на машинобудівний завод, 18 % — завод металевих виробів, 12 % — «Грета». А в загальному обсязі реалізованої продукції області питома вага Дружківки становить 1,1 %

Фінанси[ред. | ред. код]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У місті функціонує Дружківська школа-інтернат для дітей з особливими потребами. На початку березня 2015 року частина дітей переїхала в Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат, що розташований у с. Петриків біля Тернополя[15].

Клімат[ред. | ред. код]

Визначні місця[ред. | ред. код]

  • Скам'янілі дерева було знайдено неподалік від Олексієво-Дружківки в 1973 р. під час розробки піщаного кар'єру. На поверхні видно скам'янілі стовбури. Їм, приблизно, по 160—250 мільйонів років. У світі скам'янілі дерева на поверхні землі є біля Дружківки, в штаті Аризона (Petrified Forest National Park[en]) й у штаті Вашингтон (Ginkgo/Wanapum State Park[en]), США, на острові Лесбос, Греція (Кам'яний ліс (Лесбос)). Вперше ці скам'янілості досліджені відомим краєзнавцем і нині почесним громадянином Дружківки Миколою Янком.
  • Свято-Варварівська церква (селище Райське) — найстаріша будівля в місті. Побудована в 1780 р. В 80-х роках XX століття був обкладений білою цеглою.
  • «Корабель» — найстаріша промислова будівля міста, у минулому тут був цукровий завод графів Борисовських. Його було побудовано у 1881 р. Знаходиться на території Дружківського машинобудівного заводу й до цих пір використовується для виробничих потреб.
  • Окрасою міста є Свято-Миколаївська (Іванівська) церква, побудована в 1898—1900 рр. у стилі візантійської та давньоукраїнської архітектури. Пам'ятник культури національного значення. За 100 років її двічі закривали й використовували не за призначенням. Під час відступу німців у 1943 р. була частково зруйнована. На теперішній час у церкві відбуваються служби. Готується реставрація пам'ятки з метою надання їй первісного вигляду.
  • Майдан ім. Леніна. Було збудовано у 50-х роках XX століття. Є зразком цілісної забудови майдану, як єдиного архітектурного ансамблю. Один із будинків цього комплексу є пам'яткою місцевого значення.
  • Парк «Святогір». Зелена зона на території 6-го мікрорайону з великою кількістю скульптур із пісковику, які зроблені дружківськими майстрами та присвячені історичним особам Русі, України та Росії. Парк виник з ініціативи благодійного фонду «Святогір», який очолює Юрій Артемов.
  • «Лелеки» — металеві птахи декілька метрів заввишки (зроблені на Машзаводі). Встановлені в зеленому закутку, що біля заправки, як виїжджати з Дружківки в бік Краматорська. Вони є майже обов'язковим місцем для відвідання, фотографування та відеозйомок усіма весіллями зі Дружківки та Краматорська. Також поруч знаходиться джерельце, випити з котрого вважається обов'язковим для всіх молодят (навіть, попри те, що вода біжить з пагорба де знаходиться цвинтар).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Почесні громадяни[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сайти про Дружківку

Фотографії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 72
  3. Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 80
  4. Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 81
  5. Історія міст і сіл УРСР. Дружківка
  6. Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.
  7. [1]
  8. Молния: В Дружковке захвачена администрация
  9. Генпрокуратура розслідує вбивство сім'ї і священика на Сході. BBC Україна. 10.05.2014.
  10. Как Дружковка не стала вторым Славянском
  11. Донецька область, м Дружківка. Склад адміністративно-територіальної одиниці // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
  12. "Население Дружковки составляет 67722 человека" "Дружковка на ладонях", 14 августа 2017
  13. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  14. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  15. Вихованці Дружківської школи-інтернату переїхали жити у Тернопіль // Телекомпанія TV-4, 6 березня 2015

Література і джерела[ред. | ред. код]