Дужки Пуассона: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Звірі (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Звірі (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Властивості== |
==Властивості== |
||
Властивості що випливають безпосередньо з математичного означення: |
|||
:<math>\{f,g \} = - \{f,g \} </math> |
|||
:<math>\{\alpha f + \beta g, h\} = \alpha \{f,g \} + \beta \{ f,g\} </math> |
|||
:<math>\frac{\partial}{\partial t}\{f,g \} = \{\frac{\partial f}{\partial t},g \} + \{f, \frac{\partial g}{\partial t}\} </math> |
|||
:<math>\{fg,h \} = \{f,h \} g + f \{g,h \}</math> |
|||
:<math>\{f, \{g,h \} \} + \{g, \{h,f \} \} + \{h, \{f,g \} \}= 0 </math> — [[тотожність Якобі]] <br /> |
|||
Важливою властивістю дужок Пуасона є їх інваріантність відносно [[канонічні перетворення|канонічних перетворень]] - тобто відносно переходу до нового набору [[канонічні змінні|канонічних змінних]] <math>Q_1,...,P_N</math> |
|||
:<math> \{\varphi, g\} = \sum_i^N |
|||
\left( \frac{\partial \varphi}{\partial P_i} \frac{\partial g}{\partial Q_i} |
|||
- \frac{\partial \varphi}{\partial Q_i}\frac{\partial g} {\partial P_i} |
|||
\right), |
|||
</math> |
|||
Якщо одна з функцій співпадає з узагальненим [[узагальнені імпульси|імпульсом]] або [[узагальнені координати|координатою]], тоді отримаємо: |
|||
:<math>\{f,q_i \} = \frac{\partial f}{\partial p_i}</math> |
|||
:<math>\{p_i ,g \} = \frac{\partial g}{\partial q_i}</math> |
|||
Якщо замінити і другу фунцію |
|||
:<math>\{q_j,q_i \} = \{p_j,p_i \} = 0 </math> |
|||
:<math>\{p_j,q_i \} = \delta_{ji} </math> |
|||
Останні три тотожності - умова канонічності набору змінних <math>q_1,...,p_N</math> |
|||
Кожен [[інтеграл руху]] <math> \psi </math> повинен задовільняти рівнянню |
Кожен [[інтеграл руху]] <math> \psi </math> повинен задовільняти рівнянню |
||
Версія за 12:47, 14 лютого 2009
Дужками Пуассона в класичній механіці називається вираз
де й - будь які функції узагальнених координат та узагальнених імпульсів , - кількість ступенів свободи системи.
Пуассонова дужка є класичним аналогом квантового комутатора.
Властивості
Властивості що випливають безпосередньо з математичного означення:
Важливою властивістю дужок Пуасона є їх інваріантність відносно канонічних перетворень - тобто відносно переходу до нового набору канонічних змінних
Якщо одна з функцій співпадає з узагальненим імпульсом або координатою, тоді отримаємо:
Якщо замінити і другу фунцію
Останні три тотожності - умова канонічності набору змінних
Кожен інтеграл руху повинен задовільняти рівнянню
- .
У випадку, коли не залежить від часу явно,
Зокрема, з огляду на теорему Ліувіля густина станів у фазовому просторі повинна задовільняти рівнянню Ліувіля
- .
Дивись також
Джерела
- Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа., 516 с.