Дьюла Горн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дьюла Горн
Gyula Horn (2007).jpg
Народився 5 липня 1932(1932-07-05)[1]
Будапешт, Угорщина[1]
Помер 19 червня 2013(2013-06-19)[1] (80 років)
Будапешт, Угорщина[1]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary.svg Угорщина
Діяльність політик, дипломат, економіст
Alma mater Ростовський державний економічний університет[d]
Володіє мовами угорська
Посада прем'єр-міністр Угорщини, Список міністрів закордонних справ Угорщини, член Національних зборів Угорщини[d] і Державний секретар[d]
Партія Угорська соціалістична партія, Угорська соціалістична робоча партія і Угорська партія трудящих
Родичі Софія Гаваш[d]
Нагороди

Дьюла Горн (угор. Horn Gyula; 5 липня 1932(19320705), Будапешт, Угорщина — 19 червня 2013, Будапешт, Угорщина) — угорський державний і політичний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 липня 1932 року в місті Будапешт, (Угорщина). Закінчив Ростовський фінансово-економічний інститут. Під час Угорського повстання 1956 року брав участь в pufajkás — добровільних формуваннях, які допомагали радянським військам у придушенні повстання. Працював у міністерствах фінансів і закордонних справ, в посольствах Угорщини в Болгарії і Югославії.

З 1985 — заступник міністра закордонних справ Угорщини.

З 1988 по 1990 — міністр закордонних справ Угорщини в кабінеті Міклоша Немета; світове визнання отримав відкриттям «залізної завіси».

У 1989 — один із засновників Угорської соціалістичної партії на базі Угорської соціалістичної робочої партії.

У 1994 по 1998 — Прем'єр-міністр в коаліційному уряді соціалістів і Альянсу вільних демократів. Провів економічну реформу в Угорщині, відому як «план Бокроша» (автор реформи Лайош Бокрош, що включала в себе девальвацію форинту, скорочення соціальних виплат, введення податку на імпорт. Недивлячись на успішну стабілізацію макроекономічних показників (дефіцит бюджету скоротився з 9,6 % до 3,8 %, зовнішньоторговий баланс — з 9,4 % до 3,8 %, популярність Горна і УСП впала через падіння реального обсягу зарабітної плати, що призвело до поразки соціалістів на парламентських виборах 1998 року.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]