Відмінності між версіями «Дяк»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Не плутати|Диякон|дияконом|}}
 
{{Не плутати|Диякон|дияконом|}}
 
'''Дяк''' (за походженням пов'язане з {{lang-el|διάκονος}} — «служитель»):
 
'''Дяк''' (за походженням пов'язане з {{lang-el|διάκονος}} — «служитель»):
* 1. особа з причету, [[паламар]] ({{lang-ru|причетник}}&nbsp;— «прислужник»), їх ще називають «псаломщиками»<ref>{{СУМ-11|Псаломщик}}</ref>. З історії [[Православ'я в Україні|Української Православної Церкви]]&nbsp;— це світські люди.
+
* 1. Особа, що допомагає [[священник]]у під час богослужіння, [[псалом]]щик.<ref>{{СУМ-11|Псаломщик}}</ref>. З історії [[Православ'я в Україні|Української Православної Церкви]]&nbsp;— це світські люди.
 
* 2. У [[Київська Русь|Київській Русі]]&nbsp;— переписувач князівської канцелярії, [[писар]]. Дяк і [[диякон]]&nbsp;— відмінні поняття.
 
* 2. У [[Київська Русь|Київській Русі]]&nbsp;— переписувач князівської канцелярії, [[писар]]. Дяк і [[диякон]]&nbsp;— відмінні поняття.
  +
* '''Псало́мщик'''&nbsp;— офіційна російська назва (від [[1885]] року) дяка [[Православна церква|Православної Церкви]] в [[Російська імперія|Росії]]. В [[Українська мова|українській мові]] цей термін спочатку не прищепився і не вживався в українських православних юрисдикціях за кордоном. Перед відокремленням Церкви від держави в Росії псаломщики звичайно вели [[Метрична книга|метричні книги]].
+
'''Псало́мщик'''&nbsp;— офіційна російська назва (від [[1885]] року) дяка [[Православна церква|Православної Церкви]] в [[Російська імперія|Росії]]. В [[Українська мова|українській мові]] цей термін спочатку не прищепився і не вживався в українських православних юрисдикціях за кордоном. Перед відокремленням Церкви від держави в Росії псаломщики звичайно вели [[Метрична книга|метричні книги]].
  +
  +
{{Також|Диякон}}
  +
{{Також|Паламар}}
   
 
== Історія дяківства ==
 
== Історія дяківства ==

Поточна версія на 09:01, 29 квітня 2021

Дяк (за походженням пов'язане з грец. διάκονος — «служитель»):

Псало́мщик — офіційна російська назва (від 1885 року) дяка Православної Церкви в Росії. В українській мові цей термін спочатку не прищепився і не вживався в українських православних юрисдикціях за кордоном. Перед відокремленням Церкви від держави в Росії псаломщики звичайно вели метричні книги.

Див. також: Диякон
Див. також: Паламар

Історія дяківства[ред. | ред. код]

У княжу добу дяки входили до категорії «церковних людей», підлягали т. зв. церковним судам і спочатку утримувалися на кошти церковної громади. Становище дяка визначало місцеве звичаєве право, залежно від єпархії, і навіть парафії, причому дяк був у більшій мірі залежним від громади, ніж священник. Дяки переважно користувалися частиною (раніше третиною, а здебільшого — меншою частиною, за місцевим звичаєм) церковної землі — і третиною інших звичаєвих прибутків від церковної громади та мешкали в церковному будинку. Подекуди дяки отримували натурою або грошима від родини т. зв. «роківщину». Здібніших із дяків іноді висвячували в диякони і священники. Це явище було досить поширене в час, коли підупала духовна освіта. У 18 ст. таких священників називали в Галичині «дячками». Подекуди, в основному на Центральних і Східних землях, становище дяків займали особи, які перервали освіту в духовних школах, та вихованці братських шкіл.

  • Спеціальну професійну освіту дяків надавала і надає дяківська (регентська) школа. На Січі існувала на монастирському подвір'ї окрема школа, в одному відділі якої вчили тих козаків, що готувалися на дяків, паламарів.

Практична діяльність дяків[ред. | ред. код]

Окрема частина діяльності давніх дяків — навчання грамоти: уже з 11 століття вчили початкової освіти дітей багатших батьків приватно або усіх при церкві. У 16-17 століттях в Україні були широко відомі мандрівні дяки-учителі, які залишали Київську Академію чи інші колегії, — та за умовлену нагороду вчили дітей священників, козацької старшини чи міщан. Їх жартома називали «пиворізами». Перепис 1782 року в Росії припинив інституцію мандрівних дяків: їх прикріплено до певного місця, в якому могли виконувати церковні пісні. У парафіяльних школах до кінця 19 століття вчили переважно дяки-учителі. До їх обов'язків входили церковний спів і читання, керування церковним хором, супровід священика під час виконання душпастирських обов'язків. Інколи дякам надано привілей носити стихар під час церковного служіння (у католиків це вже не практикується). Дяків-учителів у 14-18 ст. ще й називали «дидаскалами».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Псаломщик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]