Відмінності між версіями «Діагенез»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 2: Рядок 2:
   
 
Розрізняють два етапи діагенетичного [[мінералоутворення]]: окиснювальний і відновний.
 
Розрізняють два етапи діагенетичного [[мінералоутворення]]: окиснювальний і відновний.
  +
  +
== Походження назви ==
  +
Термін "Діагенез" започатковано від {{lang-el|δια}} (діа-, “наскрізь”, "через") + {{lang-el|γένεσις}} (génesis, “походження", "творіння”).
  +
* Уперше термін “діагенез” застосував В. Гумбель 1868 р. для визначення сукупності процесів перетворення осадів первинного гарячого океану в кристалічні сланці,<ref name="Chmelevskyj_2015">{{Cite web |url=https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/06/Літологія_Літогенез_Осадові-породи.pdf | authors = Хмелевський В. 0., Хмелевська 0. В. | title=''"Літологія, літогенез, осадові породи"'' |publisher=ЛНУ імені Івана Франка|date=2015}}</ref> тобто щось близьке до сучасного розуміння метаморфізму.
  +
* У 1893-1894 рр. І. Вальтер удруге вжив цей термін для визначення всіх фізичних і хімічних процесів, що відбуваються в осадах після їхнього утворення без впливу тиску ерогенних процесів і вулканічного тепла.<ref name="Chmelevskyj_2015" /> До діагенетичних він зачислив процеси літифікації ракушняків, утворення конкрецій в осадах та ін.
  +
* К. Андре (1911) поєднав у діагенезі майже всі молекулярні й хімічні зміни, що відбуваються в осадах під впливом середовища, яке їх оточує.<ref name="Chmelevskyj_2015" />
  +
* У. Твенгофел (1936) під діагенезом розумів усі зміни, що відбуваються в осадах за час між їхнім утворенням і літифікацією за нормальних умов седиментації,<ref name="Chmelevskyj_2015" /> а також усі зміни, що відбуваються після затвердіння осаду за нормальних температури й тиску.
  +
  +
Хоча "en.wiktionary.org" вказує<ref>[[https://en.wiktionary.org/wiki/diagenesis |''Diagenesis''; en.wiktionary.org]]</ref> дату започаткування [[XVIII ст]], але без вказівки на ім'я ініціатора.
   
 
== Перетворення речовин при діагенезі ==
 
== Перетворення речовин при діагенезі ==
Рядок 22: Рядок 31:
 
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
* ''Іваніна А.&nbsp;В.''&nbsp;Седиментологія.&nbsp;— Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008.&nbsp;— 144 с.
 
* ''Іваніна А.&nbsp;В.''&nbsp;Седиментологія.&nbsp;— Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008.&nbsp;— 144 с.
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
[[Категорія:Петрологія]]
 
[[Категорія:Петрологія]]

Поточна версія на 12:22, 10 січня 2021

Діагене́з (рос.диагенез, анг. diagenesis, нім. Diagenese, пол. Diageneza) — сукупність процесів перетворення пухких осадів на осадові гірські породи. Відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо.

Розрізняють два етапи діагенетичного мінералоутворення: окиснювальний і відновний.

Походження назви[ред. | ред. код]

Термін "Діагенез" започатковано від грец. δια (діа-, “наскрізь”, "через") + грец. γένεσις (génesis, “походження", "творіння”).

  • Уперше термін “діагенез” застосував В. Гумбель 1868 р. для визначення сукупності процесів перетворення осадів первинного гарячого океану в кристалічні сланці,[1] тобто щось близьке до сучасного розуміння метаморфізму.
  • У 1893-1894 рр. І. Вальтер удруге вжив цей термін для визначення всіх фізичних і хімічних процесів, що відбуваються в осадах після їхнього утворення без впливу тиску ерогенних процесів і вулканічного тепла.[1] До діагенетичних він зачислив процеси літифікації ракушняків, утворення конкрецій в осадах та ін.
  • К. Андре (1911) поєднав у діагенезі майже всі молекулярні й хімічні зміни, що відбуваються в осадах під впливом середовища, яке їх оточує.[1]
  • У. Твенгофел (1936) під діагенезом розумів усі зміни, що відбуваються в осадах за час між їхнім утворенням і літифікацією за нормальних умов седиментації,[1] а також усі зміни, що відбуваються після затвердіння осаду за нормальних температури й тиску.

Хоча "en.wiktionary.org" вказує[2] дату започаткування XVIII ст, але без вказівки на ім'я ініціатора.

Перетворення речовин при діагенезі[ред. | ред. код]

  • ущільнення під дією ваги осадових утворень, що залягають вище (головні процеси — перегрупування частинок);
  • дегідратація і гідратація — відтискання води, яка переміщається у вищі шари (витискається приблизно 50% води);
  • переробка осаду мікроорганізмами (інтенсивніше переробляються тонкодисперсні осади — пелітові, карбонатні, фосфатні; провідну роль у переробці відіграють бактерії та мулоїди);
  • утворення нових стійких мінеральних модифікацій (наприклад, перетворення FeS•nH2O у FeS2 (пірит), арагоніту в кальцит, опалу в халцедон);
  • розчинення і біохімічний розклад нестійких частинок осаду, зумовлені фізико-хімічними і біохімічними параметрами середовища (наприклад, у сучасних річкових осадах гумідної зони чи в осадах холодноводних морських басейнів карбонатні рештки не зберігаються, оскільки середовище кисле внаслідок надлишку вуглекислоти; в тепловодних басейнах кількість вуглекислоти незначна, середовище лужне і умови сприятливі для збереження карбонату кальцію);
  • розкристалізація та перекристалізація компонентів осаду; характерна для хемогенних і колоїдних осадів (приклад: утворення конкрецій унаслідок кристалізації вихідного колоїдного матеріалу; перекристалізація кальциту і перетворення його в доломіт).

Стадія діагенезу при газонафтоутворенні[ред. | ред. код]

Характеризується згасанням аеробного перетворення органічної речовини, встановленням фізико-хімічної рівноваги в середовищі осад-породи. Починається анаеробний період перетворення органічної речовини, формується “юна” мікронафта. Концентрація її підвищується як за рахунок вуглеводнів, синтезованих анаеробними мікроорганізмами, так і за рахунок хімічних перетворень органічної речовини в низькотемпературних умовах (декарбоксилювання жирних кислот, дезамінування білків та інш.). Вміст мікронафти в породі може сягати 0,01-0,05% і тим вище, чим вищий вхідний потенціал органічної речовини. Основним продуктом цієї стадії є газоподібні вуглеводні (верхня зона газоутворення), формуючи за наявності пасток газові поклади.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Хмелевський В. 0., Хмелевська 0. В. (2015). "Літологія, літогенез, осадові породи". ЛНУ імені Івана Франка. 
  2. [|Diagenesis; en.wiktionary.org]