Відмінності між версіями «Діалекти російської мови»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
{{автопереклад|російською|дата=грудень 2012}}
[[Файл:Диалектологическая-карта-1965.png|thumb|300px|Діалекти російської мови на території [[Росіяни говірки раннього і пізнього формування | первинного формування]]<ref>{{книга|автор = Захарова К. Ф., [[Орлова, Варвара Георгиевна|Орлова В. Г.]] |заглавие = Диалектное членение русского языка |издание = 2-е изд |место = {{М.}} |издательство = Едиториал УРСС |год = 2004 |страницы = 166—167 |isbn = 5-354-00917-0}}</ref><ref name="Русские">{{стаття |автор = [[Касаткин, Леонид Леонидович|Касаткин Л. Л.]] |заголовок = Русские диалекты. Карты |ссылка = http://www.booksite.ru/fulltext/rus/sian/5.htm |издание = Русские. Монография Института этнологии и антропологии РАН |тип = |місце = М. |видавництво = Наука |год = 1999 |том = |номер = |страницы = 96}}{{проверено|15|6|2011}}</ref><ref>{{cite web|url = http://www.gramota.ru/book/rulang/page2_3.html |title = Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ |accessdate = |lang = |description = Территориально-диалектное членение русского языка}}{{проверено|15|6|2011}}</ref>. <br /> Основою мапи є [[діалектологічна карта російської мови|Діалектологічна карта]], складена [[Захарова Капітоліна Федорівна|К. Ф. Захаровою]] і [[Орлова Варвара Георгіївна|В. Г. Орловою]] і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією [[Аванесов Рубен Іванович|Р. І. Аванесова]] і В. Г. Орлової в [[1965]] році<ref>{{книга|автор = |заголовок = Русская диалектология |відповідальний = под ред. [[Аванесов, Рубен Иванович|Р. И. Аванесова]] и [[Орлова, Варвара Георгиевна|В. Г. Орловой]] |місце = М. |видавництво = Наука |рік = 1965 |сторінки = |isbn = }}</ref>
[[Файл:Диалектологическая-карта-1965.png|thumb|300px|Діалекти російської мови на території [[Росіяни говірки раннього і пізнього формування | первинного формування]]<ref>{{книга|автор = Захарова К. Ф., [[Орлова, Варвара Георгиевна|Орлова В. Г.]] |заглавие = Диалектное членение русского языка |издание = 2-е изд |место = {{М.}} |издательство = Едиториал УРСС |год = 2004 |страницы = 166—167 |isbn = 5-354-00917-0}}</ref><ref name="Русские">{{стаття |автор = [[Касаткин, Леонид Леонидович|Касаткин Л. Л.]] |заголовок = Русские диалекты. Карты |ссылка = http://www.booksite.ru/fulltext/rus/sian/5.htm |издание = Русские. Монография Института этнологии и антропологии РАН |тип = |місце = М. |видавництво = Наука |год = 1999 |том = |номер = |страницы = 96}}{{проверено|15|6|2011}}</ref><ref>{{cite web|url = http://www.gramota.ru/book/rulang/page2_3.html |title = Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ |accessdate = |lang = |description = Территориально-диалектное членение русского языка}}{{проверено|15|6|2011}}</ref>. <br /> Основою мапи є [[діалектологічна карта російської мови|Діалектологічна карта]], складена [[Захарова Капітоліна Федорівна|К. Ф. Захаровою]] і [[Орлова Варвара Георгіївна|В. Г. Орловою]] і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією [[Аванесов Рубен Іванович|Р. І. Аванесова]] і В. Г. Орлової в [[1965]] році<ref>{{книга|автор = |заголовок = Русская диалектология |відповідальний = под ред. [[Аванесов, Рубен Иванович|Р. И. Аванесова]] и [[Орлова, Варвара Георгиевна|В. Г. Орловой]] |місце = М. |видавництво = Наука |рік = 1965 |сторінки = |isbn = }}</ref>
]]
]]

Версія за 07:59, 14 грудня 2012

Діалекти російської мови на території первинного формування[1][2][3].
Основою мапи є Діалектологічна карта, складена К. Ф. Захаровою і В. Г. Орловою і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією Р. І. Аванесова і В. Г. Орлової в 1965 році[4]

Діалекти російської мови — територіальні різновиди російської мови, що об'єднуються в традиціях російської діалектології у дві основні великі діалектні величини — наріччя, між якими розташована область перехідних говірок (середньоросійські говірки). Наріччя та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються діалектні зони[5].

Говори раннього і пізнього формування

В діалектології розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення російської мови на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися дві великі угруповання говір ів — північне наріччя та південне наріччя, що характеризуються рядом чітких ізоглос, а також проміжні среднерусские говірки. Для території пізнього формування (азіатська частина РФ, Поволжі, Кавказ) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів[6].

Області розповсюдження діалектів і среднерусских говірок

Діалектологічна карта 1914 року
Области распространения говоров.
Данная карта создана на основе диалектологической карты 1915 года, ограниченной территорией России с рядом изменений[2][7]

Територія среднерусских говірок — Псковська, Тверська, Московська, Володимирська, Іванівська, Нижегородська області. Північніше цього поясу — зона північного наріччя, на південь — відповідно, південного.

Класифікація російських діалектів

В межах цих трьох головних груп (двох прислівників і среднерусских говірок) виділяються групи і підгрупи говірок:

Среднерусские говірки, насамперед московський говір, лягли в основу літературного російської мови.

Сучасне становище

Ступінь діалектних відмінностей не перешкоджає взаєморозумінню носіїв. В XX століття е широкий розвиток освіти та ЗМІ, масштабна міграція населення сприяли різкому скороченню носіїв традиційних говірок; зараз це в основному сільські жителі старшого покоління. У промові міського населення різних регіонів Росії є незначні відмінності, головним чином лексичного, почасти також фонетичного характеру, іноді опосередковано (через просторіччя) пов'язані з традиційними говорами даного регіону.

Примітки

Коментарі
Джерела
  1. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-354-00917-0.
  2. а б Касаткин Л. Л. Русские диалекты. Карты. — М. : Наука.(Перевірено 15 червня 2011)
  3. Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)(Перевірено 15 червня 2011)
  4. Русская диалектология / под ред. Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой. — М. : Наука, 1965.
  5. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. — 2-е изд. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 18—26. — ISBN 5-354-00917-0.
  6. В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445
  7. {{{Заголовок}}}.

Див. також

Посилання і література

  • Архангельский областной словарь, вып. 1-11, 1980—2001.
  • Русская диалектология: Учебное пособие для педагогических институтов под ред. П. С. Кузнецова. — М., 1973.
  • Русская диалектология: Учебное пособие под редакцией Е. А. Нефедовой. — М.: МГУ, 1999.
  • Русская диалектология: Учебник для педагогических институтов под редакцией Л. Л. Касаткина. — М., 1989.
  • Язык русской деревни: Школьный общеобразовательный атлас: Пособие для общеобразовательных учреждений. — М., 1994.