Діалектологія: відмінності між версіями

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Поточна версія на 21:33, 18 березня 2022

Діалектоло́гія (також діялектологія^[1] або говорознавство^[2], грец. διάλεκτος — наріччя, говір і грец. λόγος — слово, вчення) — розділ мовознавства, що вивчає діалектну мову, її просторову варіативність і територіальну диференціацію, історію формування мовно-територіальних утворень і окремих мовних явищ, співвідношення і взаємодію з іншими формами існування мови етносу — літературною, просторіччям, соціальними діалектами.

Діалектологія поділяється на синхронну та історичну.

Метою синхронної діалектології, або діалектографії, є опис говірок на одному хронологічному зрізі, їх функціонування; окреслення географії окремих одиниць діалектичної мови, визначення глибини структурної диференціації говірок; вияв закономірностей об'єднання говірок у мовно-територіальне утворення вищого порядку — говори (діалекти), наріччя; встановлення діалектичної основи літературної мови, опис характеру взаємодії діалектичної мови з іншими формами існування мови етносу. Синхронна діалектологія становить сукупність даних і їх наукову інтерпретацію про фонологічну, фонетичну, акцентуаційну й граматичну структури та словниковий, фразеологічний склад окремих говірок та їх об'єднань, межі поширення окремих явищ і територіальне членування діалектичної мови. Основним джерелом інформації є відповіді на діалектичні програми, питальники, діалектичні тексти, а також ті недіалектичні тексти (фольклорні, художні), які мають виразні говіркові риси; діалектичний матеріал оформляється у вигляді описів структури, лінгвістичних атласів, діалектних словників, зберігається у вигляді текстів.

Метою історичної діалектології, є встановлення генезису, історичних змін діалектичної мови, говорів і наріч як одиниць діалектичного членування; вияв відносної хронології діалектичних явищ, архаїчних та інноваційних елементів; здійснення діалектичної атрибутації писемних пам'яток як цілісних текстів чи їх окремих елементів, з'ясування їх відношення до певного діалекту. Джерелами діалектології є синхронна описова діалектологія та лінгвичні атласи різних типів, писемні пам'ятки, дані, свідчення споріднених мов та історії культури етносу. Матеріал подається у вигляді описів, атласів.

Синхронна та історична діалектологія взаємопов'язані, елементи історичної діалектології часто наявні у синхронних описах. В українській діалектології більшого розвитку набула синхронна діалектологія. Крім синхронної та історичної діалектології виділяють соціальну діалектологію — як частину соціолінгвістики, що вивчає соціально-класову, професійну, вікову диференціацію мови. Предмет соціальної діалектології — арґо, жаргони, сленги.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Правописний словник / зредаґував А. Орел. — Авґсбурґ, 1946. — С. 55.
↑ А. Кримський, С. Єфремов (1924–33рр.). Російсько-український академічний словник (укр). «Диалектоло́гия – діялектоло́гія, говорозна́вство. • Диалекто́ло́г – діялекто́лог, говорозна́вець (р. -вця).»

Джерела[ред. | ред. код]

Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с.
https://www.academia.edu/18173116/BASIC_WESTERN_LVIV_REGION_CONVERSATIONAL_UKRAINIAN [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діалектологія
Діалектологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 287.
Діалектологія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[Правописний_словник-1] Правописний словник / зредаґував А. Орел. — Авґсбурґ, 1946. — С. 55.

[2] А. Кримський, С. Єфремов (1924–33рр.). Російсько-український академічний словник (укр). «Диалектоло́гия – діялектоло́гія, говорозна́вство. • Диалекто́ло́г – діялекто́лог, говорозна́вець (р. -вця).»

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+'''Діалектоло́гія''' (також '''''діялектологія'''''<ref name="Правописний словник"/> або '''''говорознавство'''''<ref>{{Cite book|title=Російсько-український академічний словник|last=А. Кримський, С. Єфремов|first=|year=1924–33рр.|publisher=|location=|pages=|language=укр|isbn=|quote=''Диалектоло́гия – діялектоло́гія, '''говорозна́вство'''.
-'''Діалектоло́гія''' (або ''діялектологія''<ref name="Правописний словник"/>, {{lang-el|διάλεκτος}}&nbsp;— [[наріччя]], [[говір]] і {{lang-el|λόγος}}&nbsp;— слово, вчення)&nbsp;— розділ [[мовознавство|мовознавства]], що вивчає діалектну мову, її просторову варіативність і територіальну диференціацію, історію формування мовно-територіальних утворень і окремих мовних явищ, співвідношення і взаємодію з іншими формами існування мови [[етнос]]у&nbsp;— літературною, [[просторіччя]]м, [[Діалекти#Соціальний діалект|соціальними діалектами]].
+• Диалекто́ло́г – діялекто́лог, говорозна́вець (р. -вця).''}}</ref>, {{lang-el|διάλεκτος}}&nbsp;— [[наріччя]], [[говір]] і {{lang-el|λόγος}}&nbsp;— слово, вчення)&nbsp;— розділ [[мовознавство|мовознавства]], що вивчає діалектну мову, її просторову варіативність і територіальну диференціацію, історію формування мовно-територіальних утворень і окремих мовних явищ, співвідношення і взаємодію з іншими формами існування мови [[етнос]]у&nbsp;— літературною, [[просторіччя]]м, [[Діалекти#Соціальний діалект|соціальними діалектами]].
 Діалектологія поділяється на [[Синхронна діалектологія|синхронну]] та [[Діахронна діалектологія|історичну]].
-'''Метою синхронної діалектології''', або ''діалектографії'', є опис [[Говірка|говірок]] на одному хронологічному зрізі, їх функціонування; окреслення географії окремих одиниць діалектичної мови, визначення глибини структурної диференціації говірок; вияв закономірностей об'єднання говірок у мовно-територіальне утворення вищого порядку&nbsp;— говори ([[діалект]]и), [[наріччя]]; встановлення діалектичної основи літературної мови, опис характеру взаємодії діалектичної мови з іншими формами існування мови етносу. Синхронна діалектологія становить сукупність даних і їх наукову інтерпретацію про фонологічну, фонетичну, акцентуаційну й граматичну структури та словниковий, фразеологічний склад окремих говірок та їх об'єднань, межі поширення окремих явищ і територіальне членування діалектичної мови. Основним джерелом інформації є відповіді на діалектичні програми, питальники, діалектичні тексти, а також ті недіалектичні тексти (фольклорні, художні), які мають виразні говіркові риси; діалектичний матеріал оформляється у вигляді описів структури, лінгвістичних атласів, діалектних словників, зберігається у вигляді текстів.
+'''Метою синхронної діалектології''', або '''''діалектографії''''', є опис [[Говірка|говірок]] на одному хронологічному зрізі, їх функціонування; окреслення географії окремих одиниць діалектичної мови, визначення глибини структурної диференціації говірок; вияв закономірностей об'єднання говірок у мовно-територіальне утворення вищого порядку&nbsp;— говори ([[діалект]]и), [[наріччя]]; встановлення діалектичної основи літературної мови, опис характеру взаємодії діалектичної мови з іншими формами існування мови етносу. Синхронна діалектологія становить сукупність даних і їх наукову інтерпретацію про фонологічну, фонетичну, акцентуаційну й граматичну структури та словниковий, фразеологічний склад окремих говірок та їх об'єднань, межі поширення окремих явищ і територіальне членування діалектичної мови. Основним джерелом інформації є відповіді на діалектичні програми, питальники, діалектичні тексти, а також ті недіалектичні тексти (фольклорні, художні), які мають виразні говіркові риси; діалектичний матеріал оформляється у вигляді описів структури, лінгвістичних атласів, діалектних словників, зберігається у вигляді текстів.
 '''Метою історичної діалектології''', є встановлення [[генезис]]у, історичних змін діалектичної мови, говорів і наріч як одиниць діалектичного членування; вияв відносної хронології діалектичних явищ, архаїчних та інноваційних елементів; здійснення діалектичної атрибутації писемних пам'яток як цілісних текстів чи їх окремих елементів, з'ясування їх відношення до певного [[діалект]]у. Джерелами діалектології є синхронна описова діалектологія та лінгвичні атласи різних типів, писемні пам'ятки, дані, свідчення споріднених мов та історії культури етносу. Матеріал подається у вигляді описів, атласів.
@@ Рядок 26: / Рядок 27: @@
 == Джерела ==
 * {{УРЕС-2/1}}
-* https://www.academia.edu/18173116/BASIC_WESTERN_LVIV_REGION_CONVERSATIONAL_UKRAINIAN
+* https://www.academia.edu/18173116/BASIC_WESTERN_LVIV_REGION_CONVERSATIONAL_UKRAINIAN {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160919185842/http://www.academia.edu/18173116/BASIC_WESTERN_LVIV_REGION_CONVERSATIONAL_UKRAINIAN |date=19 вересня 2016 }}
 == Посилання ==