Дімітріє Мармелюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:50, 23 травня 2019, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дімітріє Мармелюк
Dmitrije-Marmelyk.gif
Примар Чернівців у 1933-1938 роках Дімітріє Мармелюк
Народився 1886
Літень (Моара, Сучава), Моара, Сучава, Румунія
Помер невідомо
Громадянство Австро-Угорщина, Румунія
Національність румун
Місце проживання м. Чернівці
Діяльність педагог, громадський діяч
Відомий завдяки як примар (Голова) Чернівців
Alma mater Віденський університет
Попередник Ромулус Киндя
Наступник Ніку Флондор
Нагороди Орден «Корона Румунії» в ранзі командора; Орден «Зірка Румунії» в ранзі командора; Орден «Фердинанд І» в ранзі офіцера; Французький Орден «Почесного легіону».

Дімітріє Мармелюк (рум. Dimitrie Marmeluc; * 1886, с. Літень, Сучавський повіт, Австро-Угорська імперія – дані про смерть і поховання наразі відсутні) — доктор філософії, професор, примар (голова) Чернівців у 1933-1938 роках

Біографія[ред. | ред. код]

Звання доктора філософії здобув у 1913 році у Віденському університеті.

Протягом 1913-1919 років займав посаду викладача-помічника на філософському факультеті Чернівецького університету.

З листопада 1919 року він викладач-стажист, а з 28 вересня 1920 року – доцент.

З червня 1921 року перебував у званні агрегованого професора, а з 1 грудня 1925 року - титулованого професора.

У 1929-1931 навчальних роках Д. Мармелюк був деканом факультету філософії та літератури Чернівецького університету.

В роки Першої світової війни брав участь в боях під Мерешешть у складі 5-ї румунської дивізії. Нагороджений орденами.

Починаючи з 1933 року очолював примарію Чернівців.

Саме Дімітріє Мармелюку належить ідея запровадження у Чернівцях тролейбусного сполучення. Його діяльність в цій області створила відповідну основу для подальшої дій. 1 лютого 1939 року відкрився тролейбусний рух за маршрутом: Резиденція митрополитів - страда Ромине - кладовище на Горєчі[1].

10 лютого 1938 року у Румунії було проголошено королівську диктатуру.

Префектами повітів стали командири тих військових частин, які знаходилися у повіті.

Певний час в Чернівцях часто відбувалася зміна керівника міста:

Примаря Д. Мармелюка у січні 1938 року змінили на нового примаря Георге Дрегенеску (січень-лютий 1938 року), а згодом і на Іоана Кантеміра (лютий-грудень 1938 року).

У грудні 1938 року примарем міста Чернівці став Ніку Флондор, який вже знаходився на цій посаді в 1922-1926 роках. Йому випало стати останнім керівником Чернівців довоєнного періоду. Саме Ніку Флондору довелося, за дорученням королівського резидента Георге Флондора, передавати місто Чернівці радянському командуванню у червні 1940 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нині – це маршрут № 3: Головні корпуси Чернівецького університету (Резиденція) – вулиця Університетська – вулиця Руська.

Джерела[ред. | ред. код]