Відмінності між версіями «ЕКр1 «Тарпан»»
Деякі шаблони або файли було оновлено (неперевірені виділено жирним шрифтом): Файл:EKr1-001 Tarpan 2016 G2.jpg
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
(Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Електропоїзд |
{{Електропоїзд |
||
− | |Зображення = EKr1-001.jpg |
+ | |Зображення = EKr1-001 Tarpan 2016 G2.jpg |
|Коментар до зображення = |
|Коментар до зображення = |
||
|Серія = ЕКр1 «Тарпан» |
|Серія = ЕКр1 «Тарпан» |
Поточна версія на 17:51, 14 вересня 2019
ЕКр1 «Тарпан» | |
---|---|
Основні дані | |
Роки виробництва | з 2011 |
Країна виробництва |
![]() |
Завод | Крюківський вагонобудівний завод (Кременчук) |
Побудовано поїздів | 2 |
Побудовано вагонів | 18 |
Країна експлуатації | Україна |
Оператор | Укрзалізниця |
Лінії |
Київ — Одеса, Київ — Запоріжжя |
Депо | Українська залізнична швидкісна компанія |
Ширина колії | 1520 мм |
Технічні дані | |
Рід струму і напруга у контактній мережі |
змінний 25 кВ 50 Гц, постійний 3 кВ |
Конструкційна швидкість | 160–200 км/год (залежить від модифікації) |
Кількість вагонів | 9 |
Композиція | ГМ+П+П+П+П+П+П+П+ГМ |
Пасажиромісткість | 612 осіб |
Довжина вагона | 26 696 мм |
Ширина | 3420 мм |
Висота | 4400 мм |
Матеріал вагона | нержавіюча сталь |
Вихідна потужність | 4000 кВт |
Тип ТЕД | асинхронний |
Потужність ТЕД | 500 кВт |
ЕКр1 «Тарпан» у Вікісховищі?
|
ЕКр1 «Тарпан» (Електропоїзд Крюківський перший[1]) — міжрегіональний швидкісний двосистемний електропоїзд, створений на Крюківському вагонобудівному заводі (м. Кременчук, Полтавська область, Україна) в 2011–2012 роках.
Зміст
Історія створення[ред. | ред. код]
На початку XXI століття в Україні виникла необхідність організації швидкісного руху пасажирських поїздів. Першопрохідцем був Столичний експрес (2002 рік) сполученням Київ — Харків. Потяг складався з локомотива і вагонів моделі 61-779 з кріслами для сидіння. При підготовці до Чемпіонату Європи з футболу-2012 було придбано 10 швидкісних електропоїздів Hyundai Rotem (6 складів були доставлені до початку Чемпіонату, а ще 4 після його закінчення).
У той же час на Крюківському заводі з власної ініціативи почали створювати швидкісний потяг з максимальною швидкістю 200–220 км/год. Однак завод не зміг повністю розробити і сертифікувати свій поїзд до початку турніру. На той час поїзд лише проходив заводські випробування і обкатку.
Станом на 31 січня 2013 року міжвідомча приймальна комісія Укрзалізниці прийняла до експлуатації перший поїзд ЕКр1-001 «Тарпан».
« | «Комісія вирішила: склад та комплектність дослідного зразка міжрегіонального двосистемного дев’ятивагонного електропоїзда виробництва КВБЗ в основному відповідають вимогам технічного завдання. Випробування поїзда та його візків зараховані як приймальні. Конструкторській документації присвоєно літеру О1».[2]
Оригінальний текст (рос.) «Комиссия решила: состав и комплектность опытного образца межрегионального двухсистемного девятивагонного электропоезда производства КВСЗ в основном соответствуют требованиям технического задания. Испытания поезда и его тележек засчитаны как приемочные. Конструкторской документации присвоена литера О1»
|
» |
Тоді ж було закінчено складання другого поїзда ЕКр1-002, на якому виконали пусконалагоджувальні роботи.
Орієнтовно в березні — квітні 2013 року планувалося, що один з потягів приїде в Щербинку на випробування, а потім буде розганятися на маршруті Москва — Санкт-Петербург до 200 км/год, тому що в Україні немає полігонів, які дозволяють розігнатися до подібної швидкості[джерело?].
Згідно з рішенням міжвідомчої комісії з 28 березня по 2 квітня 2013 року проходили випробування другого міжрегіонального швидкісного двосистемного електропоїзда — ЕКр1-002[3]. Електропоїзд розпочав так званий «тест-драйв» — обкатку на магістралях. Необхідний пробіг повинен становити 5 тис. км. У травні-червні 2013 року було заплановано, що перший регулярний рейс поїзда відбудеться на лінії Дніпропетровськ — Сімферополь, відстань між містами поїзд повинен подолати за 4 години 50 хвилин[4].
Один із випробувачів Крюківського вагонобудівного заводу Сергій Михайленко розповідав:
« | Ми їхали ділянкою Бориспіль — Баришівка зі швидкістю 140 кілометрів на годину. В тому місці три залізничних гілки йдуть паралельно. Коли на сусідній гілці з'явився "Хюндай", він спробував нас обійти, але ми додали швидкості до 170 кілометрів на годину — й легко пішли вперед. Нічого протиставити нам імпортний поїзд не зміг.[5] | » |
Станом на 5 квітня 2013 року міжвідомча приймальна комісія Укрзалізниці на чолі із першим заступником генерального директора Укрзалізниці Миколи Сергієнка перебуваючи на КВБЗ дозволила експлуатацію за призначенням двох електропоїздів ЕКр1-001 і ЕКр1-002 з максимальною експлуатаційною швидкістю 160 км/год та схвалила виготовлення дослідної партії електропоїздів ЕКр1 в кількості 10 одиниць[6].
Комісія зазначила, що склад і комплектність міжрегіональних двосистемних девятивагонних електропоїздів серії ЕКр1 виробництва ПАТ «КВБЗ» відповідають умовам технічного завдання. А їх технічні характеристики і конструкція — сучасному світовому рівню аналогічної продукції відповідного класу[6].
Особливості створення[ред. | ред. код]
Сьогодні ПАТ КВБЗ має дозвіл на виробництво цієї складної конкурентоспроможної техніки, яка покликана стати новим словом у вітчизняному машинобудуванні.
Понад 180 підприємств України плюс партнери з СНД і далекого зарубіжжя постачають вузли та комплектуючі для національних електропоїздів. Локалізація виробництва в Україні становить 70 відсотків, створено понад 5000 нових робочих місць. У проекті взяли участь науково-дослідні інститути, державні установи. Робота колективу вагонобудівників і всіх їхніх партнерів заслуговує уваги, підтримки і визнання.
Поїзд номер 001 пройшов за час випробувань близько 60 тисяч кілометрів, поїзд номер 002 — близько 6 тисяч. Вони довели свою надійність, працездатність, відповідність інфраструктурі українських залізниць і готові перевозити пасажирів. Саме це і підтвердило рішення міжвідомчої комісії.
Фахівці Укрзалізниці за наказом першого заступника генерального директора Миколи Сергієнка розробили маршрути руху максимально наближені до розкладу поїздів Інтерсіті+. Було забезпечено рух поїзда по Львівській, Одеській, Придніпровській, Південно-Західній, Південній та Донецькій залізницях.
Під час випробувань поїзд неодноразово здійснював обкатку на маршрутах:
- Київ — Львів;
- Київ — Дніпро;
- Київ — Харків;
- Київ — Дніпро — Запоріжжя — Сімферополь;
- Київ — Донецьк;
- Полтава — Кременчук;
- Сімферополь — Кременчук.
Експлуатація[ред. | ред. код]

24 червня 2014 року розпочалася експлуатація поїздів серії ЕКр1. У перший рейс електропоїзд під № 743 вирушив 24 червня 2014 року за маршрутом Дарниця — Київ-Пасажирський — Львів, а з 1 липня 2014 року обидва поїзди курсували у сполученні Київ — Одеса — Київ. У цілому поїзд ЕКр-1 експлуатуватиметься на всіх маршрутах обслуговування поїздів Інтерсіті+.
З 12 грудня 2014 року по 15 червня 2015 року курсував за новим маршрутом Київ — Кривий Ріг[7].
Експлуатує поїзди Українська залізнична швидкісна компанія. Згідно з договором, термін сервісного обслуговування поїздів — 1 рік, гарантійного — 2 роки[8].
Станом на червень 2016 року кількість перевезених двома складами ЕКр1 «Тарпан» склала більше 700 тисяч чоловік[9].
Схема поїзда[ред. | ред. код]

Поїзд складається з 7 причіпних і 2 головних моторних вагонів. Особливість полягає в тому, що головні вагони являють собою, по суті, електровози, в них передбачене пасажирське відділення. Кузови вагонів виготовлені з нержавіючої сталі. Конструкція вагонів поїзда в повному обсязі відповідає вимогам санітарних норм по ергономіці, мікроклімату, освітленості, шуму і вібрацій, а також вимогам безпеки на всі оздоблювальні та облицювальні матеріали. Інтер'єри салонів, які мають сучасний дизайн виконані з пластикових і металевих панелей з використанням зносостійких, екологічно чистих, важкогорючих матеріалів. При необхідності вони легко демонтуються і дають доступ до систем життєзабезпечення вагонів в період експлуатації[10].
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Рід струму — змінний 25 кВ 50 Гц, постійний 3кВ;
- Ширина колії — 1520 мм;
- Конструкційна швидкість — 160 або 200 км/год (в залежності від модифікації);
- Загальна довжина 9ти-вагонного електропоїзда: 230,0 м;
- Довжина проміжного вагона: 26,696 м;
- Ширина: 3,420 м;
- База вагона: 19,0 м;
- Висота вагона: 4,4 м;
- Матеріал обшивки кузова: нержавіюча сталь;
- Тип тягового двигуна: асинхронний;
- Термін служби вагонів: 50 років;
- Кількість місць для сидіння: 612;
- місць першого класу: 128;
- місць другого класу: 370;
- місць третього класу: 112;
- місць для пасажирів в інвалідних візках: 2;
- Максимальне статичне навантаження від колісної пари на рейку, Тс: 18;
- Максимальний термін проходження до першої екіпіровки, год: 24[10].
Тяговий двигун[ред. | ред. код]
На електропоїзді встановлені асинхронні двигуни типу TMF 59-39-4. Позначення двигуна розшифровується наступним чином:
- TMF — тип електричної машини (тяговий двигун з примусовою вентиляцією);
- 59 — зовнішній діаметр статора (59х10=590 мм);
- 39 — довжина пакета ротора (39х10=390 мм);
- 4 — кількість полюсів обмотки.
Технічні характеристики тягового двигуна TMF 59-39-4:[11]
Номінальна напруга, В | 398 |
Потужність, кВт | 500 |
Струм якоря в годинному режимі, А | 885 |
Частота, Гц | 57 |
Частота обертання, об/хв | 1698 |
Максимальна частота обертання, об/хв | 5125 |
Кількість полюсів | 4 |
Клас ізоляції | 200 |
Система ізоляції | VPI |
Попередження про перегрів статора, при температурі, С | 190 |
Відлючення живлення, при температурі перегріву, С | 210 |
Спосіб охолодження | примусова вентиляція |
Маса ТЕД, кг | 1157 |
Даний тип двигунів встановлюється на європейських електропоїздах серії: ED74 польських залізниць та EJ 480 чеських залізниць.
Обладнання вагонів[ред. | ред. код]
Вагони обладнані:
- Безлюлечними візками з центральним пневмопідвішуванням мод.68-7072 (головний вагон) і мод.69-7049 (проміжний вагон);
- Жорсткими зчіпними пристроями і герметичними переходами;
- Місцями для перевезення інвалідів у візках;
- Системою електроживлення — централізованої від високовольтної підвагонної магістралі, через статичний перетворювач, від промислової електромережі 380В на стоянках, від акумуляторних батарей (Електрообладнання даних вагонів має резервну систему електроживлення в разі виходу з ладу основного статичного перетворювача);
- Системою гарячого і холодного водопостачання;
- Комбінованої системою опалення з автоматичним регулюванням температури;
- Системою кондиціонування повітря з автоматичним регулюванням температури;
- Санітарно-технічним обладнанням (мийка, умивальники, душ, туалети замкнутого типу);
- Протипожежним обладнанням (пожежна сигналізація, пожежні сповіщувачі, установка водяного пожежогасіння, установка автоматичного пожежогасіння в електрощиті);
- Системою автоматичного управління, контролю і діагностики (САУКД);
- Системою контролю нагрівання букс (СКНБ);
- Системою контролю стану дискових гальм (СКСГ);
- Поїздною автоматичною системою діагностики (ПАіДС);
- Системою відеонагляду;
- Інформаційною системою (інформаційні табло і покажчики);
- Системою поїзного зв'язку «провідник-пасажир»;
- Системою аудіотрансляції;
- Системою супутникової навігації та зв'язку;
- Автоматичними герметичними електропривідними дверима;
- Автоматичними тамбурними електропривідними дверима зсувного типу;
- Системою блокування дверей на швидкості понад 5 км/год;
- Головні вагони електропоїзда вперше в Україні обладнані системою поглинання енергії (до 2 МДж) при лобових зіткненнях[1].
Вартість[ред. | ред. код]
Ціна двосистемного швидкісного дев'ятивагонного електропоїзда для міжрегіональних перевезень виробництва КВБЗ становить 200 мільйонів гривень з ПДВ (166, 667 млн гривень без ПДВ або 20,85 млн. доларів США). Ціна найближчого конкурента ЕКр1 на Українських залізницях, корейського HRCS2 становить 29,165 млн доларів США без ПДВ, а з врахуванням вартості запчастин і документів, загальна вартість корейського електропоїзда становить 30,7 млн доларів США. Це 36,84 млн доларів США з ПДВ проти 25 млн доларів США у КВБЗ[12].
Цікавий факт[ред. | ред. код]
Під час випробувань у пресі та деяких профільних аматорських залізничних Інтернет-ресурсах на ту мить ще офіційно та публічно безіменний електропоїзд отримав найменування моделі ПЛТ200, яке незрозуміло звідки взялося, з розшифровкою — Поїзд Локомотивної Тяги з конструкційною швидкістю 200 км/год. Первинне джерело — сайт КВБЗ — на той час про таку модель нічого не повідомляло[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Проведены приемочные испытания скоростного электропоезда ЭКр 1, КВСЗ презентовал состав № 2 (рос.). Архів оригіналу за 6 червень 2014. Процитовано 5 лютий 2013.
- ↑ Державний стандарт 2.103-68
- ↑ а б Испытания второго межрегионального скоростного электропоезда КВСЗ. Крюківський вагонобудівний завод. 2 квітня 2013. Архів оригіналу за 2016-03-05. Процитовано 2013-04-05.(рос.)
- ↑ В Криму проходить тест-драйв експериментального швидкісного потягу Архівовано 11 жовтень 2016 у Wayback Machine., Телеканал Tonis, 2013-04-02
- ↑ Амбітні очікування потребують інвестиційного підкріплення[недоступне посилання з липень 2019], «Голос України», 2013-04-08
- ↑ а б Нові українські поїзди не гірші за "Hyundai" (фото, відео) Архівовано 10 березень 2016 у Wayback Machine., Газета «ВІСТІ. Інформація. Реклама» , 2013-04-08
- ↑ Скоростной поезд «Интерсити+» Киев — Кривой Рог — Киев перестанет курсировать 0564.ua, 2015-05-20
- ↑ У перший рейс зі столиці до Львова вирушив швидкісний електропоїзд Крюківського заводу Архівовано 14 липень 2014 у Wayback Machine., «Магiстраль», 2014-06-25
- ↑ 700 тысяч человек перевезли кременчугские «Тарпаны», Кременчуцька газета, 2016-06-26
- ↑ а б Швидкісний двосистемний електропоїзд (Опис, Технічні характеристики, Галерея). Архів оригіналу за 3 грудень 2015. Процитовано 29 грудень 2015.
- ↑ EKr1 TMF 59-39-4 // traktionssysteme. Австрія (нім.) (англ.). Архів оригіналу за 4 січень 2015. Процитовано 21 лютий 2015.
- ↑ Поезда Hyundai стоят в полтора раза дороже украинского аналога, economics.lb.ua, 2013-04-11 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Швидкісний потяг КВБЗ «Тарпан»
- Поїзд на випробуваннях[недоступне посилання з квітень 2019]
- Укрзалізниця випускає на колії конкурента Hyundai
- Швидкісний електропоїзд ЕКр1-001. Львів. 09.01.2013
- Відправлення ЕКр1 в сторону Баришівки
- «Тарпан» здійснив дослідну поїздку за маршрутом Дарниця – Крути. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-23. Процитовано 17 липня 2018.
- Перший український швидкісний поїзд «Тарпан» подолав позначку 1 млн км. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2017-05-19. Процитовано 17 липня 2018.
![]() |
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|