Екстремальний метал (англ.Extreme metal)[1] — термін класифікації музичних стилів, який використовується на означення частини піджанрів важкого металу котрі виокремились з хеві-металу починаючи з 1980-х років. Від попередників відрізняється швидшою музикою у поєднанні з переважаючими формами екстремального вокалу — гроулу і скриму, та сучаснішими, за традиційний хеві, виконавчими засобами. До класичних видів відносять треш, дез, блек і дум-метал. Предтечею виникнення важається спід-метал, хоча окремі оглядачі також включають його до екстремальних напрямків.