Відмінності між версіями «Електрон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (r2.7.3) (Робот: замінив sa:विद्युदणु на sa:विद्युदणुः)
(→‎Назва: оформлення)
 
(Не показані 48 проміжних версій 27 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Otheruses|Електрон (значення)}}
  +
 
{{Картка частинка
 
{{Картка частинка
 
| колір_тла =
 
| колір_тла =
 
| назва = Електрон
 
| назва = Електрон
| зображення = [[Файл:Barium (Elektronenbestzung).png|200px]]
+
| зображення = [[Файл:Barium (Elektronenbesetzung).png|200px]]
 
| підпис = Схематичне зображення [[атом]]а [[барій|барію]] з [[електронна оболонка|електронними оболонками]]
 
| підпис = Схематичне зображення [[атом]]а [[барій|барію]] з [[електронна оболонка|електронними оболонками]]
 
| число_типів =
 
| число_типів =
Рядок 19: Рядок 21:
 
| час_життя = стабільний
 
| час_життя = стабільний
 
| розпадається_на =
 
| розпадається_на =
  +
| заряд = −1,6021766208(98){{e|−19}} [[Кулон (одиниця)|Кл]]
| заряд = -1
 
 
| кольоровий_заряд =
 
| кольоровий_заряд =
 
| спін = 1/2
 
| спін = 1/2
 
| число_спінових_станів = 2
 
| число_спінових_станів = 2
 
}}
 
}}
{{Otheruses|Електрон (концерн)}}
 
'''Електро́н''' ({{lang-el|Ηλεκτρόνιο}}, {{lang-en|electron}}, {{lang-de|Elektron}}, {{lang-ru|электрон}}) — стабільна, негативно
 
[[електричний заряд|заряджена]] [[елементарна частинка]], що входить до складу всіх [[атом]]ів. Має [[електричний заряд]] ([[елементарний електричний заряд|-е]]= −1,6021892(46)×10<sup>−19</sup> Кл) і [[маса електрона|масу]] (9,109554(906)×10<sup>−31</sup> [[кілограм|кг]]).
 
   
  +
'''Електро́н''' ({{lang-el|Ηλεκτρόνιο}}, {{lang-en|electron}}, {{lang-de|Elektron}})&nbsp;— стабільна, негативно [[електричний заряд|заряджена]] [[елементарна частинка]], що входить до складу всіх [[атом]]ів. Має [[електричний заряд]] ([[елементарний електричний заряд|-е]]= −1,6021892(46)×10<sup>−19</sup> Кл) і [[маса електрона|масу]] (9,109554(906)×10<sup>−31</sup> [[кілограм|кг]]).
Зазвичай електрон позначається в формулах символом '''e<sup>-</sup>'''. [[Бета-частинки]], які є високоенергетичними електронами, що утворюються при бета-розпаді атомних ядер, позначаються символом β<sup>-</sup>.
 
   
  +
Зазвичай електрон позначається в формулах символом ''e<sup>-</sup>''. [[Бета-частинки]], які є високоенергетичними електронами, що утворюються при [[бета-розпад]]і атомних ядер, позначаються символом ''β<sup>-</sup>''.
Електрон належить до родини [[лептон]]ів, має електричний заряд '''−e''', [[спін]] <math> \hbar/2 </math>. Електрон є лептоном [[покоління елементарних частинок|першого покоління]], бере участь в [[Електромагнітна взаємодія|електромагнітній]], [[Слабка взаємодія|слабкій]] та [[гравітація|гравітаційній взаємодіях]]. [[Гіромагнітне співвідношення|Фактор Ланде]] для електрона дорівнює 2, значення [[g-фактор]]а −2,0023193043622(15).
 
  +
  +
Електрон належить до родини [[лептон]]ів, має електричний заряд ''−e'', [[спін]] <math> \hbar/2 </math>. Електрон є лептоном [[покоління елементарних частинок|першого покоління]], бере участь в [[Електромагнітна взаємодія|електромагнітній]], [[Слабка взаємодія|слабкій]] та [[гравітація|гравітаційній взаємодіях]]. [[Гіромагнітне співвідношення|Фактор Ланде]] для електрона дорівнює 2, значення [[g-фактор]]а −2,0023193043622(15).
   
 
[[Античастинка|Античастинкою]] для електрона є [[позитрон]].
 
[[Античастинка|Античастинкою]] для електрона є [[позитрон]].
   
Завдяки напівцілому спіну електрон є [[ферміон]]ом, і підкоряється [[статистика Фермі-Дірака|статистиці
+
Через напівцілий спін електрон є [[ферміон]]ом, і підкоряється [[статистика Фермі-Дірака|статистиці
 
Фермі-Дірака]].
 
Фермі-Дірака]].
   
 
Електрон&nbsp;— хімічно активна складова атома, де вона пов'язана з електропозитивним ядром силами електростатичного притягання.
 
Електрон&nbsp;— хімічно активна складова атома, де вона пов'язана з електропозитивним ядром силами електростатичного притягання.
   
Електрон стабільна частинка, його час життя принаймні перевищує 10<sup>26</sup> років. Питання про стабільність електрона зв'язане із [[закон збереження електричного заряду|законом збереження електричного заряду]]<ref>{{cite journal
+
Електрон стабільна частинка, його час життя принаймні перевищує 10<sup>26</sup> років. Питання про стабільність електрона зв'язане із [[закон збереження електричного заряду|законом збереження електричного заряду]]<ref>{{cite journal
 
|last=Steinberg|first=R. I.
 
|last=Steinberg|first=R. I.
 
|title=Experimental test of charge conservation and the stability of the electron|journal=Physical Review D
 
|title=Experimental test of charge conservation and the stability of the electron|journal=Physical Review D
Рядок 56: Рядок 57:
 
|issue=1|pages=77–115
 
|issue=1|pages=77–115
 
|doi=10.1088/0954-3899/33/1/001}}</ref>.
 
|doi=10.1088/0954-3899/33/1/001}}</ref>.
  +
  +
== Назва ==
  +
Слово «електрон» давньогрецького походження ({{lang-el|Ηλεκτρόνιο}}), в перекладі «''ясний камінь''», так називався [[бурштин]]. Стародавні елліни знали, що якщо потерти бурштин, то він починає притягувати пір'їнки. В подальшому [[Вільям Гілберт]] у своїй праці, від [[1600]] року&nbsp;— «{{нп|Про магніти|Про магніти||De Magnete}}», назвав ''електричною'' незриму силу, яка відштовхує і притягує.&nbsp;<ref>{{cite book |прізвище=Дейвіс |ім'я=Норман | автор-посилання=Норман Дейвіс |назва="[[Європа. Історія]]" |дата-доступу=2016-02-13 |рік=1996 |видавець=[[Основи (видавництво)|Основи]] |розміщення=Київ |isbn=978-966-500-338-0 |сторінка=141}}</ref>
   
 
== Історія відкриття ==
 
== Історія відкриття ==
  +
[[Файл:Crookes tube-in use-lateral view-standing cross prPNr°11.jpg|праворуч|thumb|250px|Експерименти з [[Трубка Крукса|трубкою Крукса]] вперше продемонстрували природу електронів]]
Термін ''електрон'' запровадив у [[1894]] році [[Джордж Джонстоун Стоуні]]. Він вперше сформулював ідею про те, що природа складається із заряджених частинок ще в [[1874]] році.
 
  +
[[Файл:Aurore australe - Aurora australis.jpg|праворуч|thumb|250px|[[Полярне сяйво]] переважно викликане енергією електронів, що проникають до атмосфери]]
   
  +
Німецький фізик {{нп|Йоганн Гітторф||de|Johann Wilhelm Hittorf}} вивчав електричні явища у розрідженому газі: у 1869 році він помітив свічення навколо катода, що стає яскравішим при зменшенні тиску. У 1870х [[Вільям Крукс]] повторив цей дослід з трубкою, яка містила високий вакуум, і показав, що агент, що викликає свічення, рухається від анода до катода, а з допомогою магнітних полів ним можна керувати. Це явище отримало назву «[[катодні промені]]». Аналіз того, як саме магнітне поле впливає на них, показав, що цей агент має негативний заряд.<ref>[https://books.google.fr/books?id=aJZVQnqcwv4C&pg=PA221&redir_esc=y&hl=uk#v=onepage&q&f=false]{{ref-en}}</ref> У 1879 році було запропоноване пояснення цього ефекту, що полягало в тому, що існує «четвертий стан матерії», частинки якого мають електричний заряд, випромінюються анодом, і світяться, вдаряючись об інші частинки, що виходять з катода.<ref>[http://bibliograph.com.ua/100otkr/30.htm]</ref>. Пізніше було показано, що ці промені можуть проходити крізь стінки катода, а тому не є звичайною речовиною.
Експериментально відкрив електрон у [[1897]] році [[Джозеф Джон Томсон]] у експериментах з [[катодні промені|катодними променями]] у [[вакуумна лампа|вакуумних лампах]]. [[Джозеф Джон Томсон|Томсон]] першим довів, що проміння складається з заряджених часток та визначив відношення заряду частки до її маси. Визначена Томсоном маса була в тисячі разів меншою, ніж [[маса]] [[атом]]а [[водень|водню]], що свідчило про те, що електрон&nbsp;— субатомна частинка.
 
   
  +
Термін ''електрон'' запровадив у [[1894]] році [[Джордж Стоні|Джордж Джонстоун Стоуні]]. Він ще в [[1874]] році вперше сформулював ідею про те, що катодні промені складаються із заряджених частинок.
В [[1909]] році [[Роберт Ендрус Міллікен|Міллікен]] у дослідах із падінням олійних крапель продемонстрував, що електричний заряд може мати лише дискретні значення, кратні певному елементарному заряду, і виміряв значення цього заряду.
 
   
  +
Експериментально відкрив електрон у [[1897]] році [[Джозеф Джон Томсон]] у дослідах із [[вакуумна лампа|вакуумними лампами]]. Також він визначив відношення заряду частинки до її маси. Визначена Томсоном маса була в тисячі разів меншою, ніж [[маса]] [[атом]]а [[водень|водню]], що свідчило про те, що електрон&nbsp;— [[субатомна частинка]].
В [[1927]] році [[Девісон]] і [[Джермер]], а також незалежно від них [[Джордж Паджет Томсон|Томсон]], продемонстрували явище [[дифракція електронів|дифракції електронів]], довівши, що електрон має як корпускулярні, так і хвильові властивості.
 
  +
  +
У 1896 році новозеландський вчений [[Ернест Резерфорд]], вивчаючи [[Флюоресценція|флуоресцентні]] матеріали, показав, що деякі з них (радіоактивні) без будь-якого стороннього впливу випромінюють частинки двох типів, які Резерфорд назвав [[Альфа-частинка|альфа-]] і [[Бета-частинка|бета-частинками]]. У 1900 році [[Антуан Анрі Беккерель|Анрі Беккерель]] показав, що бета-частинки є негативно зарядженими, а їхнє відношення маси до заряду було таким самим як у катодних променів.
  +
  +
У [[1909]] році [[Роберт Ендрюс Міллікен|Роберт Міллікен]] у [[Експеримент з олійними краплями|дослідах із падінням олійних крапель]] продемонстрував, що електричний заряд може мати лише дискретні значення, кратні певному елементарному заряду, і виміряв значення цього заряду.
  +
  +
У [[1927]] році [[Клінтон Джозеф Девіссон]] і {{нп|Лестер Джермер|||Lester Germer}}, а також незалежно від них [[Джордж Паджет Томсон]], продемонстрували явище [[дифракція електронів|дифракції електронів]], довівши, що електрон має як корпускулярні, так і хвильові властивості.
   
 
== Рівняння руху ==
 
== Рівняння руху ==
В [[квантова теорія поля|квантовій електродинаміці]] електрон описується [[рівняння Дірака|рівнянням Дірака]]. У випадках, коли [[релятивістський ефект|релятивістськими ефектами]] можна знехтувати, використовується [[рівняння Шредінгера]].
+
У [[квантова теорія поля|квантовій електродинаміці]] електрон описується [[рівняння Дірака|рівнянням Дірака]]. У випадках, коли [[релятивістський ефект|релятивістськими ефектами]] можна знехтувати, використовується [[рівняння Шредінгера]].
Електрон&nbsp;— частинка, для якої найяскравіше проявляються хвильові властивості. Дебройлівська довжина хвилі електрона має порядок розміру атома. Саме це дозволяє електрону зв'язуватися з ядром атома, а також брати участь в утворенні [[хімічний зв'язок|хімічних зв'язків]] між атомами у [[молекула|молекулі]] чи [[тверде тіло|твердому тілі]].
+
Електрон&nbsp;— частинка, для якої найяскравіше проявляються хвильові властивості. Дебройлівська довжина хвилі електрона має порядок розміру атома. Саме це дозволяє електронам зв'язуватися з ядром атома, а також брати участь в утворенні [[хімічний зв'язок|хімічних зв'язків]] між атомами у [[молекула|молекулі]] чи [[тверде тіло|твердому тілі]].
   
 
== Теорія твердого тіла ==
 
== Теорія твердого тіла ==
 
 
У квантовій теорії твердого тіла [[електрон провідності]] це певна [[квазічастинка]] із характерними для даного [[кристал]]у властивостями, зокрема [[закон дисперсії|законом дисперсії]], [[ефективна маса|ефективною масою]] тощо.
 
У квантовій теорії твердого тіла [[електрон провідності]] це певна [[квазічастинка]] із характерними для даного [[кристал]]у властивостями, зокрема [[закон дисперсії|законом дисперсії]], [[ефективна маса|ефективною масою]] тощо.
   
Рядок 80: Рядок 90:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Дифракція електронів]]
 
* [[Дифракція електронів]]
  +
* [[Позитрон]]
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
Рядок 105: Рядок 116:
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
  +
{{примітки}}
{{reflist}}
 
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{commons|Category:Electrons|Електрон}}
* [http://www.atto.fysik.lth.se/ Вчені вперше зняли електрон на відео] {{ref-en}}
 
  +
* [https://web.archive.org/web/20080303193022/http://www.atto.fysik.lth.se/ Вчені вперше зняли електрон на відео] {{ref-en}}
<br />
 
  +
* {{cite web
{{Квантова електродинаміка}}
 
  +
| title = The Discovery of the Electron
{{Physics-stub}}
 
  +
| url = http://www.aip.org/history/electron/
  +
| publisher = [[American Institute of Physics]], Center for History of Physics
  +
}}
  +
* {{cite web
  +
| title = Particle Data Group
  +
| url = http://pdg.lbl.gov/
  +
| publisher = [[University of California]]
  +
}}
  +
* {{cite book
  +
| last = Bock | first = R.K.
  +
| last2 = Vasilescu | first2 = A.
  +
| year = 1998
  +
| title = The Particle Detector BriefBook
  +
| url = http://physics.web.cern.ch/Physics/ParticleDetector/BriefBook/
  +
| edition = 14th
  +
| publisher = [[Springer Science+Business Media|Springer]]
  +
| isbn = 3-540-64120-3
  +
}}
  +
* {{cite web|last=Copeland|first=Ed|title=Spherical Electron|url=http://www.sixtysymbols.com/videos/electron_sphere.htm|work=Sixty Symbols|publisher=[[Brady Haran]] for the [[University of Nottingham]]}}
   
  +
{{частинки}}
[[Категорія:Електрон]]
 
  +
{{Квантова електродинаміка}}
[[Категорія:Лептони]]
 
 
{{Link FA|ar}}
 
{{Link FA|en}}
 
{{Link GA|id}}
 
{{Link GA|zh}}
 
   
  +
[[Категорія:Електрон| ]]
[[af:Elektron]]
 
[[an:Electrón]]
 
[[ar:إلكترون]]
 
[[ast:Electrón]]
 
[[az:Elektron]]
 
[[bar:Elektron]]
 
[[bat-smg:Alektruons]]
 
[[be:Электрон]]
 
[[be-x-old:Электрон]]
 
[[bg:Електрон]]
 
[[bn:ইলেকট্রন]]
 
[[br:Elektron]]
 
[[bs:Elektron]]
 
[[bug:Elektron]]
 
[[ca:Electró]]
 
[[cs:Elektron]]
 
[[cv:Электрон]]
 
[[cy:Electron]]
 
[[da:Elektron]]
 
[[de:Elektron]]
 
[[el:Ηλεκτρόνιο]]
 
[[en:Electron]]
 
[[eo:Elektrono]]
 
[[es:Electrón]]
 
[[et:Elektron]]
 
[[eu:Elektroi]]
 
[[fa:الکترون]]
 
[[fi:Elektroni]]
 
[[fiu-vro:Elektron]]
 
[[fo:Elektron]]
 
[[fr:Électron]]
 
[[fy:Elektron]]
 
[[ga:Leictreon]]
 
[[gl:Electrón]]
 
[[he:אלקטרון]]
 
[[hi:विद्युदणु]]
 
[[hif:Electron]]
 
[[hr:Elektron]]
 
[[ht:Elektwon]]
 
[[hu:Elektron]]
 
[[hy:Էլեկտրոն]]
 
[[ia:Electron]]
 
[[id:Elektron]]
 
[[ilo:Elektron]]
 
[[io:Elektrono]]
 
[[is:Rafeind]]
 
[[it:Elettrone]]
 
[[ja:電子]]
 
[[jbo:dutydikca kantu]]
 
[[jv:Èlèktron]]
 
[[ka:ელექტრონი]]
 
[[kk:Электрон]]
 
[[kn:ಎಲೆಕ್ಟ್ರಾನ್]]
 
[[ko:전자]]
 
[[ksh:Elektron]]
 
[[ku:Kareva]]
 
[[la:Electron]]
 
[[lb:Elektron]]
 
[[lmo:Elettron]]
 
[[ln:Eléktron]]
 
[[lt:Elektronas]]
 
[[lv:Elektrons]]
 
[[mk:Електрон]]
 
[[ml:ഇലക്ട്രോണ്‍]]
 
[[mn:Электрон]]
 
[[mr:विजाणू]]
 
[[ms:Elektron]]
 
[[my:အီလက်ထရွန်]]
 
[[nds:Elektron]]
 
[[ne:विद्युदणु]]
 
[[new:इलेक्ट्रोन]]
 
[[nl:Elektron]]
 
[[nn:Elektron]]
 
[[no:Elektron]]
 
[[nov:Elektrone]]
 
[[oc:Electron]]
 
[[pl:Elektron]]
 
[[pms:Eletron]]
 
[[pnb:الیکٹران]]
 
[[pt:Elétron]]
 
[[qu:Iliktrun]]
 
[[ro:Electron]]
 
[[ru:Электрон]]
 
[[rue:Електрон]]
 
[[sa:विद्युदणुः]]
 
[[scn:Elettruni]]
 
[[sd:برقيو]]
 
[[sh:Elektron]]
 
[[si:ඉලෙක්ට්‍රෝනය]]
 
[[simple:Electron]]
 
[[sk:Elektrón]]
 
[[sl:Elektron]]
 
[[sq:Elektroni]]
 
[[sr:Електрон]]
 
[[stq:Elektron]]
 
[[su:Éléktron]]
 
[[sv:Elektron]]
 
[[sw:Elektroni]]
 
[[ta:எதிர்மின்னி]]
 
[[te:ఎలక్ట్రాన్]]
 
[[th:อิเล็กตรอน]]
 
[[tl:Elektron]]
 
[[tr:Elektron]]
 
[[tt:Электрон]]
 
[[ug:ئېلېكترون]]
 
[[ur:برقیہ]]
 
[[uz:Elektron]]
 
[[vec:Ełetron]]
 
[[vi:Electron]]
 
[[war:Electron]]
 
[[wo:Mbëjfepp]]
 
[[xal:Электрон]]
 
[[yi:עלעקטראן]]
 
[[yo:Ẹ̀lẹ́ktrọ́nù]]
 
[[zh:电子]]
 
[[zh-min-nan:Tiān-chú]]
 
[[zh-yue:電子]]
 

Поточна версія на 18:41, 12 січня 2020

Електрон
Barium (Elektronenbesetzung).png
Схематичне зображення атома барію з електронними оболонками
Склад: елементарна частинка
Родина: ферміон
Група: лептон
Покоління: перше
взаємодії: електромагнітна, гравітаційна, слабка
Частинка: електрон
Античастинка: позитрон
Відкрита: Дж. Дж. Томсон у 1897 році
Символ: e-, β-
Маса: 0,510998910(13) МеВ/c2
Час життя: стабільний
Електричний заряд: −1,6021766208(98)×10−19 Кл
Спін: 1/2

Електро́н (грец. Ηλεκτρόνιο, англ. electron, нім. Elektron) — стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів. Має електричний заряд (= −1,6021892(46)×10−19 Кл) і масу (9,109554(906)×10−31 кг).

Зазвичай електрон позначається в формулах символом e-. Бета-частинки, які є високоенергетичними електронами, що утворюються при бета-розпаді атомних ядер, позначаються символом β-.

Електрон належить до родини лептонів, має електричний заряд −e, спін . Електрон є лептоном першого покоління, бере участь в електромагнітній, слабкій та гравітаційній взаємодіях. Фактор Ланде для електрона дорівнює 2, значення g-фактора −2,0023193043622(15).

Античастинкою для електрона є позитрон.

Через напівцілий спін електрон є ферміоном, і підкоряється статистиці Фермі-Дірака.

Електрон — хімічно активна складова атома, де вона пов'язана з електропозитивним ядром силами електростатичного притягання.

Електрон — стабільна частинка, його час життя принаймні перевищує 1026 років. Питання про стабільність електрона зв'язане із законом збереження електричного заряду[1][2].

Назва[ред. | ред. код]

Слово «електрон» давньогрецького походження (грец. Ηλεκτρόνιο), в перекладі «ясний камінь», так називався бурштин. Стародавні елліни знали, що якщо потерти бурштин, то він починає притягувати пір'їнки. В подальшому Вільям Гілберт у своїй праці, від 1600 року — «Про магніти[en]», назвав електричною незриму силу, яка відштовхує і притягує. [3]

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Експерименти з трубкою Крукса вперше продемонстрували природу електронів
Полярне сяйво переважно викликане енергією електронів, що проникають до атмосфери

Німецький фізик Йоганн Гітторф[de] вивчав електричні явища у розрідженому газі: у 1869 році він помітив свічення навколо катода, що стає яскравішим при зменшенні тиску. У 1870х Вільям Крукс повторив цей дослід з трубкою, яка містила високий вакуум, і показав, що агент, що викликає свічення, рухається від анода до катода, а з допомогою магнітних полів ним можна керувати. Це явище отримало назву «катодні промені». Аналіз того, як саме магнітне поле впливає на них, показав, що цей агент має негативний заряд.[4] У 1879 році було запропоноване пояснення цього ефекту, що полягало в тому, що існує «четвертий стан матерії», частинки якого мають електричний заряд, випромінюються анодом, і світяться, вдаряючись об інші частинки, що виходять з катода.[5]. Пізніше було показано, що ці промені можуть проходити крізь стінки катода, а тому не є звичайною речовиною.

Термін електрон запровадив у 1894 році Джордж Джонстоун Стоуні. Він ще в 1874 році вперше сформулював ідею про те, що катодні промені складаються із заряджених частинок.

Експериментально відкрив електрон у 1897 році Джозеф Джон Томсон у дослідах із вакуумними лампами. Також він визначив відношення заряду частинки до її маси. Визначена Томсоном маса була в тисячі разів меншою, ніж маса атома водню, що свідчило про те, що електрон — субатомна частинка.

У 1896 році новозеландський вчений Ернест Резерфорд, вивчаючи флуоресцентні матеріали, показав, що деякі з них (радіоактивні) без будь-якого стороннього впливу випромінюють частинки двох типів, які Резерфорд назвав альфа- і бета-частинками. У 1900 році Анрі Беккерель показав, що бета-частинки є негативно зарядженими, а їхнє відношення маси до заряду було таким самим як у катодних променів.

У 1909 році Роберт Міллікен у дослідах із падінням олійних крапель продемонстрував, що електричний заряд може мати лише дискретні значення, кратні певному елементарному заряду, і виміряв значення цього заряду.

У 1927 році Клінтон Джозеф Девіссон і Лестер Джермер[en], а також незалежно від них Джордж Паджет Томсон, продемонстрували явище дифракції електронів, довівши, що електрон має як корпускулярні, так і хвильові властивості.

Рівняння руху[ред. | ред. код]

У квантовій електродинаміці електрон описується рівнянням Дірака. У випадках, коли релятивістськими ефектами можна знехтувати, використовується рівняння Шредінгера. Електрон — частинка, для якої найяскравіше проявляються хвильові властивості. Дебройлівська довжина хвилі електрона має порядок розміру атома. Саме це дозволяє електронам зв'язуватися з ядром атома, а також брати участь в утворенні хімічних зв'язків між атомами у молекулі чи твердому тілі.

Теорія твердого тіла[ред. | ред. код]

У квантовій теорії твердого тіла електрон провідності це певна квазічастинка із характерними для даного кристалу властивостями, зокрема законом дисперсії, ефективною масою тощо.

Поряд із делокалізованими електронами, які мають певний квазі-імпульс і рухаються вздовж усього кристалу, існують електрони, локалізовані на домішках чи дефектах кристалічної ґратки.

Електронами зони провідності та дірками у валентній зоні визначається провідність матеріалів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа. 
  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІІ. Квантовая механика. Нерелятивистская теория. Москва: Наука. 
  • Иродов И. Е. (2001). Квантовая физика. Москва: ФИЗМАТЛИТ. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Steinberg, R. I.; Kwiatkowski, K.; Maenhaut, W.; Wall, N. S. (1999). Experimental test of charge conservation and the stability of the electron. Physical Review D 61 (2): 2582–2586. doi:10.1103/PhysRevD.12.2582. 
  2. Yao, W.-M. (2006). Review of Particle Physics. Journal of Physics G: Nuclear and Particle Physics 33 (1): 77–115. doi:10.1088/0954-3899/33/1/001. 
  3. Дейвіс, Норман (1996). "Європа. Історія". Київ: Основи. с. 141. ISBN 978-966-500-338-0. 
  4. [1](англ.)
  5. [2]

Посилання[ред. | ред. код]