Елементи орбіти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Орбітальні елементи — набір параметрів, які задають траєкторію руху небесного тіла.

Одним із завдань небесної механіки є визначення орбіт небесних тіл. Для завдання орбіти супутника планети, астероїда або Землі використовують так звані орбітальні елементи. Вони відповідають за завдання базової системи координат (точка відліку, осі координат), форму і розмір орбіти, її орієнтацію в просторі і момент часу, в який небесне тіло знаходиться в певній точці орбіти. В основному, використовуються два способи завдання орбіти (при наявності системи координат)[1]:

  • за допомогою векторів положення і швидкості; 
  • за допомогою орбітальних елементів.

Кеплерові елементи орбіти[ред.ред. код]

Елементи орбіти

Традиційно, як елементи орбіти використовують шість величин, які отримали назву кеплерових[2]:

  • велика піввісь (і); 
  • ексцентриситет (e); 
  • нахил (i); 
  • аргумент перицентра (ω) 
  • довгота висхідного вузла (☊); 
  • середня аномалія (Mo).

Інші елементи орбіти[ред.ред. код]

Аномалії[ред.ред. код]

Аномалії

Аномалія (В небесній механіці) — кут, який використовується для опису руху тіла по еліптичній орбіті. Термін аномалія вперше введений Аделардо Батським при перекладі на латину астрономічних таблиць Аль-Хорезмі «Зідж» для передачі арабського терміна аль-Хеза («особливість»).

Істинна аномалія v являє собою кут між радіус вектором і напрямком на перицентр.

Середня аномалія (позначається M) — для тіла, що рухається по незбуреній орбіті, — похідна його «середнього руху» і інтервалу часу після проходження перицентру. Таким чином, середня аномалія — кутова відстань від перицентру гіпотетичного тіла, що рухається з постійною кутовою швидкістю, що дорівнює середньому руху.

Ексцентрична аномалія (E) — параметр, який використовується для вираження змінної довжини радіус-вектора r


Аргумент широти[ред.ред. код]

В небесній механіці, аргумент широти (u) — кутовий параметр, який визначає положення тіла, що рухається уздовж кеплерової орбіти. Це сума часто використовуваних істинної аномалії і аргументу перицентру, утворює кут між радіус-вектором тіла і лінією вузлів. Відраховується від висхідного вузла у напрямку руху[3].

Аномалістичний період обертання[ред.ред. код]

Аномалістичний період обертання — проміжок часу, за який тіло, переміщаючись по еліптичній орбіті, двічі послідовно проходить через перицентр.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дубошин Г. (рос.)
  2. Здесь и далее рассматривается задача двух тел. (рос.)
  3. Иллюстрация «Аргумент перигея и аргумент широты» в Большой советской энциклопедии. Проверено 13 января 2012. (рос.) Архивировано из первоисточника 4 марта 2012.

Посилання[ред.ред. код]