Відмінності між версіями «Енді Воргол»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(орфографія)
Рядок 2: Рядок 2:
 
{{Стиль}}
 
{{Стиль}}
 
[[Зображення:Andy Warhol 1977.jpg|thumb|Андрій Вархол]]
 
[[Зображення:Andy Warhol 1977.jpg|thumb|Андрій Вархол]]
'''Е́нді Во́ргол''' ({{lang-en|Andy Warholа}}, справжнє: {{lang-uk|Андрій Вархола}}; *[[6 серпня]] [[1928]], [[Піттсбург]] — †[[22 лютого]] [[1987]], [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[художник]] українського ([[лемки|лемківського]]) походження, засновник художньої школи [[поп-арт]]у ({{lang-en|pop art}}). Після успішної кар'єри комерційного [[ілюстратор]]а, Воргол прославився як [[художник]], [[кінорежисер]], [[продюсер грамплатівок]] і [[письменник]].
+
'''Е́нді Во́ргол''' ({{lang-en|Andy Warhol}}, справжнє: {{lang-uk|Андрій Вархола}}; *[[6 серпня]] [[1928]], [[Піттсбург]] — †[[22 лютого]] [[1987]], [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[художник]] українського ([[лемки|лемківського]]) походження, засновник художньої школи [[поп-арт]]у ({{lang-en|pop art}}). Після успішної кар'єри комерційного [[ілюстратор]]а, Воргол прославився як [[художник]], [[кінорежисер]], [[продюсер грамплатівок]] і [[письменник]].
   
 
Усе життя Енді Воргола — суперчливе: деякі критики вважали його мистецтво обманом{{fact}}, проте творчість його заслужила на чимало критичних статей, виставок, книжок та документальних фільмів. Є й такі, що вважають Воргола одним із найвпливовіших художників XX століття.
 
Усе життя Енді Воргола — суперчливе: деякі критики вважали його мистецтво обманом{{fact}}, проте творчість його заслужила на чимало критичних статей, виставок, книжок та документальних фільмів. Є й такі, що вважають Воргола одним із найвпливовіших художників XX століття.

Версія за 20:19, 1 січня 2009

Андрій Вархол

Е́нді Во́ргол (англ. Andy Warhol, справжнє: укр. Андрій Вархола; *6 серпня 1928, Піттсбург — †22 лютого 1987, Нью-Йорк, американський художник українського (лемківського) походження, засновник художньої школи поп-арту (англ. pop art). Після успішної кар'єри комерційного ілюстратора, Воргол прославився як художник, кінорежисер, продюсер грамплатівок і письменник.

Усе життя Енді Воргола — суперчливе: деякі критики вважали його мистецтво обманом[джерело?], проте творчість його заслужила на чимало критичних статей, виставок, книжок та документальних фільмів. Є й такі, що вважають Воргола одним із найвпливовіших художників XX століття.

Біографія

Дитинство та початки кар'єри

Воргол народився в місті Пітсбург [1], штат Пенсильванія, США в робітничій сім'ї. Його батьками були Андрій Варгола та Юлія Юстина Завацька. Батьки переїхали в США з лемківського села Миково (Miková), яке тоді перебувало в складі Австро-Угорщині на території теперішньої Словаччини. Батько працював на будівництві. Родина належала до церковної громади Греко-католицької парафії Св. Івана в Пітсбурзі.

У третьому класі Воргол захворів на танець святого Віта. Хвороба залишила сліди на шкірі. В молодості молодий Воргол часто хворів і в зв'язку з тим недолюблював лікарні та лікарів. Він часто днями лежав прикутий до ліжка, малюючи й слухаючи радіо. Воргол вважає цей період дуже важливим для становлення його особистості.

Воргол в дитинстві виявив великий талант до мистецтва. Закінчивши навчання в університеті Карнегі-Мелона в 1949, він переїхав до Нью-Йорка, де успішно працював ілюстратором у журналі.

1960-ті

В 1960-их роках темою картин Воргола стали американські продукти, наприклад консерви фірми Кембелз і пляшки з-під Кока-Коли. У цей період художник також створює низку портретів відомих діячів американської масової культури. У його творчій майстерні (Фабриці) часто збиралися різні Нью-Йоркські знаменитості. Воргол шокував публіку заявою про бажання перетворитися на машину. Поступово його творчість здобула славу контраверсійної й стала популярною. Твори Воргола в цей час ототожнювалися з американським поп-артом. Серед його картин — зображення грошових купюр, відомих діячів, продуктів та газет, що були іконами своєї доби.

В цей час він також зазнає жорстоку критику в консервативних колах американського естеблішменту. З часом стало зрозуміло, що в мистецькому житті відбуваються великі зміни, і що Воргол став віссю цих змін в Нью-Йорку.

Замах

3 червня 1968 року до майстерні Воргола під'їхала Валері Соланас і обстріляла його та художника Маріо Амая. Воргол був тяжко поранений і ледь вижив. Наслідки замаху впливали на нього все життя.

1970-ті

В порівнянні з 60-ими 70-ті були набагато спокійнішими. Картини Воргола замовляли відомі особистості — Мік Джаґґер, Лайза Мінеллі, Джон Леннон, Даяна Росс, Бріжіт Бардо, Майкл Джексон тощо. В 1973 р. Воргол намалював контраверсійний портрет китайського комуністичного диктатора Мао Цзедуна.

1980-ті

В 1980-ті ріки до Воргол прийшов великий комерційний успіх. Його картину була вибрана фірмою Absolut Vodka в своїх рекламах і це принесло йому ще й більше слави.

Сексуальність

Воргол був першим американським художником, що відкрито заявляв про свій гомосексуалізм. Наскільки сексуальна орієнтація вплинула на його творчість — відкрита дискусія серед науковців, які досліджують його життя. Під час своєї кар'єри художник неодноразово звертався до теми гомосексуалізму.

Релігійні переконання

Воргол належав до парафії Української Греко-католицької церкви Св. Івана в Нью-Йорку. Він вважав себе релігійною особою. Воргол майже щоденно відвідував літургії, і священник при церкві говорив, що він бував у церкві ледь не щоденно. В його мистецтві відчувається вплив іконографії.

За свідченнями брата Воргола Енді був дуже релігійною людиною, але не хотів, щоб люди це бачили, бо вважав свої релігійні переконання особистою справою. Художник оплатив навчання племінника, допомігши йому стати священником.[1]

Смерть

Воргол помер у Нью-Йорку о 6:32 ранку 22 лютого 1987 від інфаркту. Брати перевезли тіло художника в Пітсбург для поховання, яке відбулося в Українській Греко-католицькій церкві ім. Св. Духа. На похороні була присутня Йоко Оно.

Після літургії тіло було поховане на українському греко-католицькому кладовищі ім. Св. Івана Хрестителя в Пітсбурзі. Воргола поховали поряд із матір'ю та батьком.

Творча спадщина Воргола була настільки великою, що його розпродаж його майна по аукціоні Сотбі в Нью-Йорку затягнувся на 9 днів. Загальна вартість проданого склала 20 мільйонів доларів.

Фільмографія

Музеї

Існують два музеї, де зберігаються твори Воргола.

Замітки

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

Джерела

  • «A symposium on Pop Art.» Arts Magazine, April 1963, pp.36-45. The symposium was held in 1962, at The Museum of Modern Art, and published in this issue the following year.
  • Angell, Callie (2006). Andy Warhol Screen Tests: The Films of Andy Warhol Catalogue Raisonne, Volume One (Andy Warhol Catalogue Raisonnee). New York: Henry Abrams. 
  • Bockris, Victor (1997). Warhol: The Biography. New York: Da Capo Press. 
  • Butt, Gavin (2006). Between You and Me: Queer Disclosure in the New York Art World, 1948—1963. Durham: Duke University Press.
  • Colacello, Bob (1990). Holy Terror: Andy Warhol Close Up. New York: HarperCollins. 
  • Daggett Dillenberger, Jane (2001). The Religious Art of Andy Warhol. New York: Continuum International Publishing Group. 
  • Doyle, Jennifer, Jonathan Flatley, and José Esteban Muñoz eds. (1996). Pop Out: Queer Warhol. Durham: Duke University Press.
  • Guiles, Fred Lawrence (1989). Loner at the Ball: The Life of Andy Warhol. New York: Bantam. 
  • James, James, "Andy Warhol: The Producer as Author, " in Allegories of Cinema: American Film in the Sixties (1989), pp. 58-84. Princeton: Princeton University Press.
  • Koestenbaum, Wayne (2003). Andy Warhol. New York: Penguin. 
  • Lobel, Michael. We're Here: Gay and Lesbian Presence in Art and Art History, Art Journal (Winter 1996).
  • Meyer, Richard (2003). Outlaw Representation. New York: Beacon. 
  • Suarez, Juan Antonio (1996). Bike Boys, Drag Queens, & Superstars: Avant-Garde, Mass Culture, and Gay Identities in the 1960s Underground Cinema. Indianapolis: Indiana University Press.
  • Watson, Steven (2003). Factory Made: Warhol and the Sixties. New York: Pantheon. 
  • Yau, John (1993). In the Realm of Appearances: The Art of Andy Warhol. 

Зовнішні посилання

Записи

Шаблон:Link FA