Відмінності між версіями «Енкі»
Деякі шаблони або файли було оновлено (неперевірені виділено жирним шрифтом): Енкі
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м (шаблон "Міфічний персонаж") Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Osanna (обговорення | внесок) |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Міфічний персонаж}} |
{{Міфічний персонаж}} |
||
− | [[Файл:Ea (Babilonian) - EnKi (Sumerian).jpg|right|міні|300пкс|]]'''Еа''' ({{lang-akk|Хайя}}, або за прийнятим в науці, але неправильним{{fact}} читанням — ''Ейа'') або '''Енкі''' — один з тріади великих богів (поряд з [[Ану]] та [[Енліль|Енлілем]]). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; |
+ | [[Файл:Ea (Babilonian) - EnKi (Sumerian).jpg|right|міні|300пкс|]]'''Еа''' ({{lang-akk|Хайя}}, або за прийнятим в науці, але неправильним{{fact}} читанням — ''Ейа'') або '''Енкі''' — один з тріади великих богів (поряд з [[Ану]] та [[Енліль|Енлілем]]). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; є прихильним до людей. Енкі також шанувався як бог-покровитель міста [[Еріду]]. Згідно з дослідженнями [[Мірча Еліаде|Мірчи Еліаде]], Енкі є богом землі, а його зарахування до володаря океанів є хибним. |
+ | |||
+ | Перші письмові відомості про Енкі сягають XVII–XXVI ст. до н. е. |
||
Батько [[Мардук]]а. Дружиною Енкі вважалася богиня [[Дамкіна]] ([[Дамгальнуна]]). |
Батько [[Мардук]]а. Дружиною Енкі вважалася богиня [[Дамкіна]] ([[Дамгальнуна]]). |
||
− | [[Космогонія|Космогонічні]] уявлення, що лежать в основі [[Шумеро-аккадська міфологія|шумеро-аккадської міфології]], розрізняють небесний світ бога [[Ану]], надземний світ Бела і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у [[Діодор Сицилійський|Діодора Сицилійського]]. |
+ | [[Космогонія|Космогонічні]] уявлення, що лежать в основі [[Шумеро-аккадська міфологія|шумеро-аккадської міфології]], розрізняють небесний світ бога [[Ану]], надземний світ [[Бел (бог)|Бела]] і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у [[Діодор Сицилійський|Діодора Сицилійського]]. В [[Етіологія (філософія)|етіологічних]] міфах діє як головне божество-[[деміург]] (творець світу, богів і людей), носій культури, божество родючості, творець людства. |
+ | |||
⚫ | Зазвичай, у переказах підкреслюється його доброта, але також і хитрість, примхливість. Еа часто зображується п'яним. Попри те, що Енкі є уособленням мудрості, богині [[Інанна|Інанні]] вдається його перехитрити, вдавшись до застілля (міф про Інанну та викрадення [[Міф про Інанну й Енкі|«Ме»]] — соціальних, етичних, культурних, правових та ритуальних установлень, створених богами — і наступну передачу цієї мудрості Небес людям Землі). |
||
+ | Головний храм Енкі в [[Еріду]] носив назву Е-Абзу («Дім Безодня»). |
||
⚫ | |||
− | + | Шанувався також [[хети|хетами]] та [[хуррити|хурритами]]. |
|
== Література == |
== Література == |
Поточна версія на 10:24, 11 грудня 2019
Енкі | |
---|---|
![]() | |
Божество в | Месопотамська міфологіяd |
Покровитель для | Еріду |
Брати/сестри | Енліль |
Діти | Нінгаль, Nanshed, Asalluhid і Гібіл |
Частина від | Міф про Інанну й Енкі |
![]() |
Еа (аккад. Хайя, або за прийнятим в науці, але неправильним[джерело?] читанням — Ейа) або Енкі — один з тріади великих богів (поряд з Ану та Енлілем). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; є прихильним до людей. Енкі також шанувався як бог-покровитель міста Еріду. Згідно з дослідженнями Мірчи Еліаде, Енкі є богом землі, а його зарахування до володаря океанів є хибним.
Перші письмові відомості про Енкі сягають XVII–XXVI ст. до н. е.
Батько Мардука. Дружиною Енкі вважалася богиня Дамкіна (Дамгальнуна).
Космогонічні уявлення, що лежать в основі шумеро-аккадської міфології, розрізняють небесний світ бога Ану, надземний світ Бела і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у Діодора Сицилійського. В етіологічних міфах діє як головне божество-деміург (творець світу, богів і людей), носій культури, божество родючості, творець людства.
Зазвичай, у переказах підкреслюється його доброта, але також і хитрість, примхливість. Еа часто зображується п'яним. Попри те, що Енкі є уособленням мудрості, богині Інанні вдається його перехитрити, вдавшись до застілля (міф про Інанну та викрадення «Ме» — соціальних, етичних, культурних, правових та ритуальних установлень, створених богами — і наступну передачу цієї мудрості Небес людям Землі).
Головний храм Енкі в Еріду носив назву Е-Абзу («Дім Безодня»).
Шанувався також хетами та хурритами.
Література[ред. | ред. код]
- Вавилонське Набоженство(галіс.)
- Войтех Замаровський. «Спочатку був Шумер».
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енкі |
|