Відмінності між версіями «Енкі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (шаблон "Міфічний персонаж")
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Міфічний персонаж}}
 
{{Міфічний персонаж}}
[[Файл:Ea (Babilonian) - EnKi (Sumerian).jpg|right|міні|300пкс|]]'''Еа''' ({{lang-akk|Хайя}}, або за прийнятим в науці, але неправильним{{fact}} читанням — ''Ейа'') або '''Енкі''' — один з тріади великих богів (поряд з [[Ану]] та [[Енліль|Енлілем]]). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; прихильно до людей. Енкі також шанувався як бог-покровитель міста [[Еріду]]. Згідно з дослідженнями [[Мірча Еліаде|Мірчи Еліаде]], Енкі є богом землі, а його зарахування до володаря океанів є хибним.
+
[[Файл:Ea (Babilonian) - EnKi (Sumerian).jpg|right|міні|300пкс|]]'''Еа''' ({{lang-akk|Хайя}}, або за прийнятим в науці, але неправильним{{fact}} читанням — ''Ейа'') або '''Енкі''' — один з тріади великих богів (поряд з [[Ану]] та [[Енліль|Енлілем]]). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; є прихильним до людей. Енкі також шанувався як бог-покровитель міста [[Еріду]]. Згідно з дослідженнями [[Мірча Еліаде|Мірчи Еліаде]], Енкі є богом землі, а його зарахування до володаря океанів є хибним.
  +
  +
Перші письмові відомості про Енкі сягають XVII–XXVI ст. до н. е.
   
 
Батько [[Мардук]]а. Дружиною Енкі вважалася богиня [[Дамкіна]] ([[Дамгальнуна]]).
 
Батько [[Мардук]]а. Дружиною Енкі вважалася богиня [[Дамкіна]] ([[Дамгальнуна]]).
   
[[Космогонія|Космогонічні]] уявлення, що лежать в основі [[Шумеро-аккадська міфологія|шумеро-аккадської міфології]], розрізняють небесний світ бога [[Ану]], надземний світ Бела і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у [[Діодор Сицилійський|Діодора Сицилійського]].
+
[[Космогонія|Космогонічні]] уявлення, що лежать в основі [[Шумеро-аккадська міфологія|шумеро-аккадської міфології]], розрізняють небесний світ бога [[Ану]], надземний світ [[Бел (бог)|Бела]] і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у [[Діодор Сицилійський|Діодора Сицилійського]]. В [[Етіологія (філософія)|етіологічних]] міфах діє як головне божество-[[деміург]] (творець світу, богів і людей), носій культури, божество родючості, творець людства.
  +
 
Зазвичай, у переказах підкреслюється його доброта, але також і хитрість, примхливість. Еа часто зображується п'яним. Попри те, що Енкі є уособленням мудрості, богині [[Інанна|Інанні]] вдається його перехитрити, вдавшись до застілля (міф про Інанну та викрадення [[Міф про Інанну й Енкі|«Ме»]] — соціальних, етичних, культурних, правових та ритуальних установлень, створених богами і наступну передачу цієї мудрості Небес людям Землі).
   
  +
Головний храм Енкі в [[Еріду]] носив назву Е-Абзу («Дім Безодня»).
В етіологічних міфах діє як головне божество-[[деміург]] (творець світу, богів і людей), носій культури, божество родючості, творець людства. Зазвичай в переказах підкреслюється його доброта, але також і хитрість, примхливість. Він часто зображується п'яним. Попри те, що він є уособленням мудрості, богині [[Інанна|Інанні]] вдається його перехитрити (міф про Інанну та викрадення «[[Ме]]» — соціальних, етичних, культурних, правових та ритуальних установлень, створених богами). Дружиною Енкі вважалася богиня [[Дамкіна]]. Головний храм Енкі в [[Еріду]] носив назву Е-Абзу («Дім Безодня»).
 
   
Перші письмові відомості про Енкі сягають XVII–XXVI ст. до н. е. Шанувався Енкі також [[хети|хетами]] та [[хуррити|хурритами]].
+
Шанувався також [[хети|хетами]] та [[хуррити|хурритами]].
   
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 10:24, 11 грудня 2019

Енкі
Copia de Enki.jpg
Божество в Месопотамська міфологіяd
Покровитель для Еріду
Брати/сестри Енліль
Діти Нінгаль, Nanshed, Asalluhid і Гібіл
Частина від Міф про Інанну й Енкі
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Ea (Babilonian) - EnKi (Sumerian).jpg

Еа (аккад. Хайя, або за прийнятим в науці, але неправильним[джерело?] читанням — Ейа) або Енкі — один з тріади великих богів (поряд з Ану та Енлілем). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; є прихильним до людей. Енкі також шанувався як бог-покровитель міста Еріду. Згідно з дослідженнями Мірчи Еліаде, Енкі є богом землі, а його зарахування до володаря океанів є хибним.

Перші письмові відомості про Енкі сягають XVII–XXVI ст. до н. е.

Батько Мардука. Дружиною Енкі вважалася богиня Дамкіна (Дамгальнуна).

Космогонічні уявлення, що лежать в основі шумеро-аккадської міфології, розрізняють небесний світ бога Ану, надземний світ Бела і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у Діодора Сицилійського. В етіологічних міфах діє як головне божество-деміург (творець світу, богів і людей), носій культури, божество родючості, творець людства.

Зазвичай, у переказах підкреслюється його доброта, але також і хитрість, примхливість. Еа часто зображується п'яним. Попри те, що Енкі є уособленням мудрості, богині Інанні вдається його перехитрити, вдавшись до застілля (міф про Інанну та викрадення «Ме» — соціальних, етичних, культурних, правових та ритуальних установлень, створених богами — і наступну передачу цієї мудрості Небес людям Землі).

Головний храм Енкі в Еріду носив назву Е-Абзу («Дім Безодня»).

Шанувався також хетами та хурритами.

Література[ред. | ред. код]