Відмінності між версіями «Енхансер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(правописні, граматичні та стилістичні правки)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
 
Рядок 2: Рядок 2:
'''Енхансер'''<ref>{{cite book|url=http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/MolBiol_sivolob.pdf |author=[[Сиволоб Андрій Володимирович|А. В. Сиволоб]] |title=Молекулярна біологія |place=К |publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2008}}</ref><ref>{{cite book|url=http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/sivolob_afanasieva_chromosomes.pdf |author=[[Сиволоб Андрій Володимирович|А. В. Сиволоб]], К. С. Афанасьєва |title=Молекулярна організація хромосом |place=К |publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2012 }}</ref> ({{lang-en|enhancer}}&nbsp;— підсилювач)&nbsp;— коротка ділянка [[ДНК]], до котрої можуть приєднуватися [[білок|білки]] ([[фактори транскрипції]]), для збільшення рівня транскрипції [[ген]]у або [[оперон]]у. Енхансеру не потрібно розташовуватися безпосередньо поряд з геном, на який він діє<ref name="pmid15880101">{{cite journal | author = Spilianakis CG, Lalioti MD, Town T, Lee GR, Flavell RA | title = Interchromosomal associations between alternatively expressed loci | journal = Nature | volume = 435 | issue = 7042 | pages = 637-45 | year = 2005 | pmid = 15880101 | doi = 10.1038/nature03574 | issn = }}</ref>. Структура комплексу [[хроматин]]у ДНК згорнута таким чином, що хоча ділянка ДНК може розміщуватись далеко в термінах [[пара основ|пар основ]], геометрично вона перебуває поруч з [[Промотор (біологія)|промотором]] і геном. Це дозволяє енхансеру взаємодіяти із загальними факторами транскрипції і РНК-полімеразою II. Енхансер може розміщуватись як до, так і після гену, який він регулює.
'''Енхансер'''<ref>{{cite book|url=http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/MolBiol_sivolob.pdf |author=[[Сиволоб Андрій Володимирович|А. В. Сиволоб]] |title=Молекулярна біологія |place=К |publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2008}}</ref><ref>{{cite book|url=http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/sivolob_afanasieva_chromosomes.pdf |author=[[Сиволоб Андрій Володимирович|А. В. Сиволоб]], К. С. Афанасьєва |title=Молекулярна організація хромосом |place=К |publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2012 }}</ref> ({{lang-en|enhancer}}&nbsp;— підсилювач)&nbsp;— коротка ділянка [[ДНК]], до котрої можуть приєднуватися [[білок|білки]] ([[фактори транскрипції]]), для збільшення рівня транскрипції [[ген]]у або [[оперон]]у. Енхансеру не потрібно розташовуватися безпосередньо поряд з геном, на який він діє<ref name="pmid15880101">{{cite journal | author = Spilianakis CG, Lalioti MD, Town T, Lee GR, Flavell RA | title = Interchromosomal associations between alternatively expressed loci | journal = Nature | volume = 435 | issue = 7042 | pages = 637-45 | year = 2005 | pmid = 15880101 | doi = 10.1038/nature03574 | issn = }}</ref>. Структура комплексу [[хроматин]]у ДНК згорнута таким чином, що хоча ділянка ДНК може розміщуватись далеко в термінах [[пара основ|пар основ]], геометрично вона перебуває поруч з [[Промотор (біологія)|промотором]] і геном. Це дозволяє енхансеру взаємодіяти із загальними факторами транскрипції і РНК-полімеразою II. Енхансер може розміщуватись як до, так і після гену, який він регулює.


Енхансери не впливають безпосередньо на промотори, але здійснюють вплив за допомогою білків-активаторів. Ці білки взаємодіють з комплексом, що залучає полімеразу і загальні фактори транскрипції, які виконують [[транскрипція (біологія)|транскрипцію]] гену. Енхансери також можуть розташовуватись в межах [[інтрон]]ів. Також орієнтація енхансера зазвичай може бути змінена без впливу на його функцію. До того ж, в деяких випадках енхансер може бути вилучений і пересаджений на іншу ділянку хромосоми зі збереженням його впливу на транскрипцію гену. Зараз існують дві моделі обробки інформації за допомогою енхансерів<ref name="pmid15696541">{{cite journal | author = Arnosti DN, Kulkarni MM | title = Transcriptional enhancers: Intelligent enhanceosomes or flexible billboards? | journal = J. Cell. Biochem. | volume = 94 | issue = 5 | pages = 890-8 | year = 2005 | pmid = 15696541 | doi = 10.1002/jcb.20352 | issn = | url = http://www.bch.msu.edu/faculty/arnosti/Arnosti&Kulkarni2005JCB.pdf}}</ref>:
Енхансери не впливають безпосередньо на промотори, але здійснюють вплив за допомогою білків-активаторів. Ці білки взаємодіють з комплексом, що залучає полімеразу і загальні фактори транскрипції, які виконують [[транскрипція (біологія)|транскрипцію]] гену. Енхансери також можуть розташовуватись в межах [[інтрон]]ів. Також орієнтація енхансера зазвичай може бути змінена без впливу на його функцію. До того ж, в деяких випадках енхансер може бути вилучений і пересаджений на іншу ділянку хромосоми зі збереженням його впливу на транскрипцію гену. Зараз існують дві моделі обробки інформації за допомогою енхансерів<ref name="pmid15696541">{{cite journal | author = Arnosti DN, Kulkarni MM | title = Transcriptional enhancers: Intelligent enhanceosomes or flexible billboards? | journal = J. Cell. Biochem. | volume = 94 | issue = 5 | pages = 890-8 | year = 2005 | pmid = 15696541 | doi = 10.1002/jcb.20352 | issn = | url = http://www.bch.msu.edu/faculty/arnosti/Arnosti&Kulkarni2005JCB.pdf | accessdate = 13 квітень 2019 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20060721025157/http://www.bch.msu.edu/faculty/arnosti/Arnosti%26Kulkarni2005JCB.pdf | archivedate = 21 липень 2006 | deadurl = yes }}</ref>:


* [[енхансосома|енхансосоми]]&nbsp;— залежать від надзвичайно кооперативної координації активності і можуть бути заблоковані однією мутацією, яка переміщує обов'язкові місцерозміщення індивідуальних білків;
* [[енхансосома|енхансосоми]]&nbsp;— залежать від надзвичайно кооперативної координації активності і можуть бути заблоковані однією мутацією, яка переміщує обов'язкові місцерозміщення індивідуальних білків;

Поточна версія на 06:07, 13 квітня 2019

Взаємодія енхансера з геном через утворення петлі молекули ДНК. На даній діаграмі: 1. ДНК; 2. Енхансер; 3. Промотер; 4. Ген; 5. Активатор; 6. Комплекс медіатор[en]; 7. РНК-полімераза

Енхансер[1][2] (англ. enhancer — підсилювач) — коротка ділянка ДНК, до котрої можуть приєднуватися білки (фактори транскрипції), для збільшення рівня транскрипції гену або оперону. Енхансеру не потрібно розташовуватися безпосередньо поряд з геном, на який він діє[3]. Структура комплексу хроматину ДНК згорнута таким чином, що хоча ділянка ДНК може розміщуватись далеко в термінах пар основ, геометрично вона перебуває поруч з промотором і геном. Це дозволяє енхансеру взаємодіяти із загальними факторами транскрипції і РНК-полімеразою II. Енхансер може розміщуватись як до, так і після гену, який він регулює.

Енхансери не впливають безпосередньо на промотори, але здійснюють вплив за допомогою білків-активаторів. Ці білки взаємодіють з комплексом, що залучає полімеразу і загальні фактори транскрипції, які виконують транскрипцію гену. Енхансери також можуть розташовуватись в межах інтронів. Також орієнтація енхансера зазвичай може бути змінена без впливу на його функцію. До того ж, в деяких випадках енхансер може бути вилучений і пересаджений на іншу ділянку хромосоми зі збереженням його впливу на транскрипцію гену. Зараз існують дві моделі обробки інформації за допомогою енхансерів[4]:

  • енхансосоми — залежать від надзвичайно кооперативної координації активності і можуть бути заблоковані однією мутацією, яка переміщує обов'язкові місцерозміщення індивідуальних білків;
  • Гнучкі системи — менш інтегровані численні білки, що незалежно регулюють експресію генів, і тільки їх сумарна активність впливає на транскрипційні комплекси.

Енхансери самі можуть бути ділянками ДНК, з яких йде активна транскрипція. РНК, що утворюються при зчитуванні з енхансерів називаються енхансерними РНК[en] (еРНК)[5]. еРНК — некодуючі РНК, які часто швидко деградують після їхнього синтезу[6].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія. К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". 
  2. А. В. Сиволоб, К. С. Афанасьєва (2012). Молекулярна організація хромосом. К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". 
  3. Spilianakis CG, Lalioti MD, Town T, Lee GR, Flavell RA (2005). Interchromosomal associations between alternatively expressed loci. Nature 435 (7042): 637–45. PMID 15880101. doi:10.1038/nature03574. 
  4. Arnosti DN, Kulkarni MM (2005). Transcriptional enhancers: Intelligent enhanceosomes or flexible billboards?. J. Cell. Biochem. 94 (5): 890–8. PMID 15696541. doi:10.1002/jcb.20352. Архів оригіналу за 21 липень 2006. Процитовано 13 квітень 2019. 
  5. Wenbo Li, Dimple Notani & Michael G. Rosenfeld (April 2016). Enhancers as non-coding RNA transcription units: recent insights and future perspectives. Nature reviews. Genetics 17 (4): 207–223. PMID 26948815. doi:10.1038/nrg.2016.4. 
  6. Iris Jonkers & John T. Lis (March 2015). Getting up to speed with transcription elongation by RNA polymerase II. Nature reviews. Molecular cell biology 16 (3): 167–177. PMID 25693130. doi:10.1038/nrm3953. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]