Відмінності між версіями «Енциклопедія українознавства»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою перше редагування Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Рядок 35: Рядок 35:
 
Головний редактор — [[Кубійович Володимир Михайлович|Володимир Кубійович]] (останній том завершував [[Жуковський Аркадій Іларіонович|Аркадій Жуковський]]); співробітники: [[Жуковський Аркадій Іларіонович|Аркадій Жуковський]], [[Кошелівець Іван Максимович|Іван Кошелівець]], [[Янів Софія|Софія Янів]], [[Глобенко Микола Михайлович|Микола Глобенко]], [[Маркусь Василь Васильович|Василь Маркусь]], [[Оглоблин Олександр Петрович|Олександр Оглоблин]], [[Витвицький Василь|Василь Витвицький]], [[Гординський Святослав Ярославович|Святослав Гординський]], [[Голубничий Всеволод Сергійович|Всеволод Голубничий]], [[Гловінський Євген Олексійович|Євген Ґловінський]], [[Кравців Богдан Миколайович|Богдан Кравців]], [[Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна|Наталія Полонська-Василенко]], [[Стахів Матвій Миколайович|Матвій Стахів]], [[Фіґоль Атанас Іванович|Атанас Фіґоль]], [[Чубатий Микола Дмитрович|Микола Чубатий]] та інші.
 
Головний редактор — [[Кубійович Володимир Михайлович|Володимир Кубійович]] (останній том завершував [[Жуковський Аркадій Іларіонович|Аркадій Жуковський]]); співробітники: [[Жуковський Аркадій Іларіонович|Аркадій Жуковський]], [[Кошелівець Іван Максимович|Іван Кошелівець]], [[Янів Софія|Софія Янів]], [[Глобенко Микола Михайлович|Микола Глобенко]], [[Маркусь Василь Васильович|Василь Маркусь]], [[Оглоблин Олександр Петрович|Олександр Оглоблин]], [[Витвицький Василь|Василь Витвицький]], [[Гординський Святослав Ярославович|Святослав Гординський]], [[Голубничий Всеволод Сергійович|Всеволод Голубничий]], [[Гловінський Євген Олексійович|Євген Ґловінський]], [[Кравців Богдан Миколайович|Богдан Кравців]], [[Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна|Наталія Полонська-Василенко]], [[Стахів Матвій Миколайович|Матвій Стахів]], [[Фіґоль Атанас Іванович|Атанас Фіґоль]], [[Чубатий Микола Дмитрович|Микола Чубатий]] та інші.
   
== Історія проекту української енциклопедії ==
+
== Історія проєкту української енциклопедії ==
 
Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII—XVIII століть: [[Інокентій Ґізель|І. Ґізель]] «Синопсис» (перше видання 1674). Далі слід назвати праці [[Симоновський Петро Іванович|П. Симоновського]] «Краткое описаніе о козацком народе» (1765), [[Лукомський Степан Васильович|С. Лукомського]] «Собраніе историческое» (1770), [[Рубан Василь Григорович|В. Рубана]] «Краткая летопись Малой Россіи» (1776), [[Рігельман Олександр Іванович|О. Рігельмана]] «Летописное повествованіе о Малой Россіи» (1778). Своє бачення історії України виклали [[Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович|Д. Бантиш-Каменський]], [[Маркевич Микола Андрійович|М. Маркевич]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|П. Куліш]], [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаров]], [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антонович]], [[Франко Іван Якович|І. Франко]], [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]].
 
Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII—XVIII століть: [[Інокентій Ґізель|І. Ґізель]] «Синопсис» (перше видання 1674). Далі слід назвати праці [[Симоновський Петро Іванович|П. Симоновського]] «Краткое описаніе о козацком народе» (1765), [[Лукомський Степан Васильович|С. Лукомського]] «Собраніе историческое» (1770), [[Рубан Василь Григорович|В. Рубана]] «Краткая летопись Малой Россіи» (1776), [[Рігельман Олександр Іванович|О. Рігельмана]] «Летописное повествованіе о Малой Россіи» (1778). Своє бачення історії України виклали [[Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович|Д. Бантиш-Каменський]], [[Маркевич Микола Андрійович|М. Маркевич]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|П. Куліш]], [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаров]], [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антонович]], [[Франко Іван Якович|І. Франко]], [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]].
   

Версія за 13:39, 11 серпня 2019

«Енциклопедія українознавства»
Entsiklopedia ukrainoznavstva Kyiv 1993.jpg
Обкладинка першого тому репринтного видання «Енциклопедії українознавства», Київ, 1993 рік
Автор Наукове товариство імені Шевченка
Назва мовою оригіналу англ. Encyclopedia of Ukraine
Дизайн обкладинки Кучабського Ю.
Країна Франція Франція, Сарсель
Flag of the United States.svg США, Нью-Йорк
Україна Україна, Львів
Мова українська,
англійська
Тема українознавство
Жанр енциклопедія
Видавництво Молоде Життя, НТШ
Видано 1949—1989
Видано українською так
Тип носія на папері й онлайн
Попередній твір 1993—2000, 2003

«Енциклопедія українознавства» (англ. Encyclopedia of Ukraine, Internet Encyclopedia of Ukraine) — фундаментальна праця з україністики, створена під егідою Наукового товариства ім. Шевченка у Європі (центр — Сарсель під Парижем).

Складається з трьох томів загальної частини (1949—1952 роки), яку умовно називають Енциклопедія українознавства — I (ЕУ-I), та 10 томів словникової частини (1955—1989 роки) — ЕУ-II, яка містить понад 20 000 статей, близько 1600 друкованих аркушів.

З 1991 р. перевидавалася в Україні. 10-й том видрукований у м. Львові у 2000 році. Останній 11-й том виданий у 2003 році.

Існує англомовна скорочена версія 1980-1990-х років.

Редакція енциклопедії

Головний редактор — Володимир Кубійович (останній том завершував Аркадій Жуковський); співробітники: Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець, Софія Янів, Микола Глобенко, Василь Маркусь, Олександр Оглоблин, Василь Витвицький, Святослав Гординський, Всеволод Голубничий, Євген Ґловінський, Богдан Кравців, Наталія Полонська-Василенко, Матвій Стахів, Атанас Фіґоль, Микола Чубатий та інші.

Історія проєкту української енциклопедії

Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII—XVIII століть: І. Ґізель «Синопсис» (перше видання 1674). Далі слід назвати праці П. Симоновського «Краткое описаніе о козацком народе» (1765), С. Лукомського «Собраніе историческое» (1770), В. Рубана «Краткая летопись Малой Россіи» (1776), О. Рігельмана «Летописное повествованіе о Малой Россіи» (1778). Своє бачення історії України виклали Д. Бантиш-Каменський, М. Маркевич, П. Куліш, М. Костомаров, В. Антонович, І. Франко, М. Грушевський.

Модерною українською енциклопедією стало видання під редакцією М. Грушевського, Ф. Вовка, Ф. Корша, А. Кримського, М. Туган-Барановського, О. Шахматова, С. Томашівського, М. Єфименка, С. Рудницького, О. Русова, В. Охріменка «Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ» (Петроград, 1914—1916).

У XX столітті було кілька спроб видати енциклопедію України: три томи «Української Загальної Енциклопедії» побачили світ у Львові під редакцією І. Раковського; У 1932—1934 рр. у Харкові були підготовлені матеріяли для трьох томів планованої 20-томної «Української радянської енциклопедії» (УРЕ) під редакцією М. Скрипника, але робота припинилася через сталінські репресії. Невдачею закінчилася і справа «Енциклопедії Українознавства» започаткованої 1941 року в Кракові. Український науковий інститут у Берліні 1942 року видав у Ляйпцигу однотомну енциклопедію німецькою мовою «Handbuch der Ukraine» за редакцією І. Мірчука.

Першою фундаментальною науковою працею, що містить систематизовані знання про Україну, стала «Енциклопедія Українознавства», задумана й реалізована під егідою Наукового товариства ім. Т. Шевченка, підготовлена і видана українськими діаспорними вченими в Сарселі (передмістя Парижа, Франція). Головний редактор видання — В. Кубійович, автори статей, зокрема, А. Жуковський, Ю. Шевельов, В. Маркусь, О. Оглоблин, М. Глобенко, С. Янів та інші. Це була 3-томна енциклопедія (1949—1952) та 10-томна словникова частина (1955—1984): 1600 друкованих аркушів, понад 20 тисяч термінів.

Перевидання в Україні

В Україні в перші роки незалежності репринтне перевидання здійснено відразу у двох видавництвах — у Львові й у київському видавництві «Глобус».

Львівське перевидання

Обкладинка першого тому репринтного видання «Енциклопедії українознавства», Львів, 1993 рік

У Львові було створено видавничий комітет, що його очолили троє співголів — Іван Гель, Микола Жулинський, Олег Романів. Перевидання здійснено під егідою НТШ на кошти цілого ряду спонсорів, серед яких підприємства Львова, Львівщини, приватні особи.

Художнє оформлення енциклопедії здійснив Ю. Кучабський.

До Т.1 вміщено статтю Олега Романіва «Довгий, тернистий, шлях українства до самопізнання», де подано доволі змістовну інформацію з історії українських енциклопедій та «Енциклопедії українознавства» зокрема. Видавці планували також видання двох нових, додаткових, томів, у яких мало бути висвітлено найновіші явища, факти й аспекти сучасного життя України, а також виправлено помилки й недоліки, допущені в попередніх томах енциклопедії.

Київське перевидання

Київське перевидання «Енциклопедії українознавства» розпочато фактично паралельно зі львівським, але на кілька місяців пізніше. Перевидання здійснено у власному художньому оформленні й накладом вдвічі більшим аніж у львівського перевидання Енциклопедії.

Англомовне видання «Encyclopedia of Ukraine»

Англомовне видання Encyclopedia of Ukraine

Здійснено 5-томне англомовне видання Encyclopedia of Ukraine, видавництво Торонтського та Альбертського університету, 1984—1993. Воно має 4000 друкованих аркушів, понад 12500 тисяч термінів.

Англомовне видання «Internet Encyclopedia of Ukraine»

Новий англомовний проект Internet Encyclopedia of Ukraine («Енциклопедія України в інтернеті») намагається бути найбільш повним джерелом інформації англійською мовою про Україну, її історію, народ, географію, суспільство, економіку та культурної спадщини[1].

Див. також

Примітки

  1. Welcome to the Internet Encyclopedia of Ukraine. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Процитовано 13 August 2014.  (англ.)

Джерела

Посилання