Ереб

Ере́б (Еребус) (грец. Erebos — морок, пітьма, темрява) — термін давньогрецької міфології:

1. Одне з начал всесвіту — вічний морок, породження Хаосу; батько Ефіра та Гемери, яких народила йому богиня ночі Нікс (Гесіод);
2. Підземне царство мороку, через яке душі померлих проходять в Аїд.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.