| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
| |
|
|
|
| |
[[Файл:ErnestHemingway.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Ернест Хемінгуей працює, [[1939]] рік]] |
|
[[Файл:ErnestHemingway.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Ернест Хемінгуей працює, [[1939]] рік]] |
| − |
Основним його місцем проживання був [[Париж]], одначе він дуже багато подорожував, бо захоплювався гірськими лижами, полюванням і рибальством. [[1927]] року вийшов збірник оповідань «[[Чоловіки без жінок]]» («{{lang-en|Men Without Women}}<nowiki/>»), а [[1933]] року — «<nowiki/>[[Переможцю не дістається нічого]]<nowiki/>» («{{lang-en|Winner Takes Nothing}}»), які остаточно затвердили Хемінгуея в очах читачів як виняткового автора коротких оповідань. До найвідоміших з них належать «Вбивці», «[[Коротке щасливе життя Френсіса Макомбера]]» і «[[Сніги Кіліманджаро]]». І все ж більшість читачів запам'ятала Хемінгуея за його роман «[[Прощавай, зброє!]]» («{{lang-en|A Farewell To Arms}}<nowiki/>»), [[1929]] — оповідь про історію нещасливого кохання, що розвивалося на тлі баталій Першої світової війни. |
+ |
Основним його місцем проживання був [[Париж]], одначе він дуже багато подорожував, бо захоплювався гірськими лижами, полюванням і рибальством. [[1927]] року вийшов збірник оповідань «[[Чоловіки без жінок]]» («{{lang-en|Men Without Women}}<nowiki/>»), а [[1933]] року — «<nowiki/>[[Переможцю не дістається нічого]]<nowiki/>» («{{lang-en|Winner Takes Nothing}}»), які остаточно затвердили Хемінгуея в очах читачів як виняткового автора коротких оповідань. До найвідоміших з них належать «Вбивці», «[[Коротке щасливе життя Френсіса Макомбера]]» і «[[Сніги Кіліманджаро]]». Йому ж приписують і авторство чи ненайкоротшого оповідання ({{нп|є=For sale: baby shoes, never worn|мова=en|треба=«For sale: baby shoes, never worn»}}), що започаткувало собою такий різновид [[мала проза|короткого прозового твору]], як [[шестислівне оповідання]] ({{lang-en|six-word story}})<ref name=Graham>{{cite news|url=https://www.bridportprize.org.uk/blog/flash-fiction-all-you-ever-wanted-know-were-afraid-ask|author=Graham|date= March 8, 2013|work=The Bridport Prize|title=Flash fiction - all you ever wanted to know, but were afraid to ask...}}</ref>. І все ж більшість читачів запам'ятала Хемінгуея за його роман «[[Прощавай, зброє!]]» («{{lang-en|A Farewell To Arms}}<nowiki/>»), [[1929]] — оповідь про історію нещасливого кохання, що розвивалося на тлі баталій Першої світової війни. |
| − |
|
|
| − |
|
|
| |
|
|
|
| |
Любов Хемінгуея до [[Іспанія|Іспанії]] та кориди відбилася у романі «[[Смерть після полудня]]» («{{lang-en|Death In The Afternoon}}<nowiki/>»), [[1932]], а враження письменника від [[Танганьїка (держава)|Танганьїки]] зафіксовано в оповіданні «Зелені пагорби Африки» («{{lang-en|The Green Hills Of Africa}}<nowiki/>»), [[1935]]. Роки [[Велика депресія|Великої депресії]] описано в романі [[Маєш і не маєш (роман)|«Маєш і не маєш»]] («{{lang-en|To Have And Have Not}}<nowiki/>», [[1937]]). Хемінгуей дуже переймався [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянською війною в Іспанії]] середини 1930-х років. Він навіть організував збір пожертв на користь республіканців, що воювали проти генерала [[Франко Франциско|Франко]]. Враження від війни знайшли відбиток в іншому відомому романі — «[[По кому подзвін]]» («{{lang-en|For Whom The Bell Tolls}}<nowiki/>»), [[1940]]. Цей роман багато критиків уважають за найкращу роботу письменника. Річ у тім, що військова тема була однією з найулюбленіших у творчості Хемінгуея. З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] він відновив свою журналістську діяльність, переїхавши до [[Лондон]]а. Хемінгуей завжди опинявся в найгарячіших точках та був свідком подій, які згодом стали хрестоматійним матеріалом. Тому його записи мають не лише літературну, але й історичну цінність. |
|
Любов Хемінгуея до [[Іспанія|Іспанії]] та кориди відбилася у романі «[[Смерть після полудня]]» («{{lang-en|Death In The Afternoon}}<nowiki/>»), [[1932]], а враження письменника від [[Танганьїка (держава)|Танганьїки]] зафіксовано в оповіданні «Зелені пагорби Африки» («{{lang-en|The Green Hills Of Africa}}<nowiki/>»), [[1935]]. Роки [[Велика депресія|Великої депресії]] описано в романі [[Маєш і не маєш (роман)|«Маєш і не маєш»]] («{{lang-en|To Have And Have Not}}<nowiki/>», [[1937]]). Хемінгуей дуже переймався [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянською війною в Іспанії]] середини 1930-х років. Він навіть організував збір пожертв на користь республіканців, що воювали проти генерала [[Франко Франциско|Франко]]. Враження від війни знайшли відбиток в іншому відомому романі — «[[По кому подзвін]]» («{{lang-en|For Whom The Bell Tolls}}<nowiki/>»), [[1940]]. Цей роман багато критиків уважають за найкращу роботу письменника. Річ у тім, що військова тема була однією з найулюбленіших у творчості Хемінгуея. З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] він відновив свою журналістську діяльність, переїхавши до [[Лондон]]а. Хемінгуей завжди опинявся в найгарячіших точках та був свідком подій, які згодом стали хрестоматійним матеріалом. Тому його записи мають не лише літературну, але й історичну цінність. |
