Відмінності між версіями «Естонський національний музей»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 14: Рядок 14:
|фонд = 51 виставка у 13 місцях Естонії
|фонд = 51 виставка у 13 місцях Естонії
|visitors = 117 000 (2011)
|visitors = 117 000 (2011)
|director =
|director = [[Алар Каріс]]
|curator =
|curator =
|website = [http://www.erm.ee/en Офіційна веб-сторінка музею]
|website = [http://www.erm.ee/en Офіційна веб-сторінка музею]
}}
}}

'''Есто́нський націона́льний музе́й''' ({{lang-et|Eesti Rahva Muuseum}})&nbsp;— музей, що присвячений [[фольклор]]ній спадщині [[Якоб Гурт|Якоба Гурта]], [[етнографія|етнографії]] [[Естонія|Естонії]] та народній творчості, заснований у 1909 році в [[Тарту]]. Перші експонати для музею було зібрано у другій половині 19-го століття<ref>{{cite book |title=Естонія і естонці |last=Раун |first=Тойво |authorlink= |coauthors= |year=2001 |publisher=Hoover Press |location= |isbn=9780817928520 |pages=92 |url=http://books.google.com/books?id=YQ1NRJlUrwkC&dq }} {{ref-en}}</ref>. Первісною метою музею, що носив ім'я вченого-етнографа, було збереження багатющої спадщини Я.Гурта. Проте зібрання розвивалося настільки швидко і набуло таких масштабів, що музей стали називати просто Естонським. 1913 року, через чотири роки після свого заснування музей отримав перше приміщення для розміщення експонатів. У 1922 році музею було передано у Тарту престижний будинок маєтку Рааді колишню власність заможної сім'ї Ліпхард і було призначено директора. У 1923 році була відкрита перша постійна експозиція музею.
'''Есто́нський націона́льний музе́й''' ({{lang-et|Eesti Rahva Muuseum}})&nbsp;— музей, що присвячений [[фольклор]]ній спадщині [[Якоб Гурт|Якоба Гурта]], [[етнографія|етнографії]] [[Естонія|Естонії]] та народній творчості, заснований у 1909 році в [[Тарту]]. Перші експонати для музею було зібрано у другій половині 19-го століття<ref>{{cite book |title=Естонія і естонці |last=Раун |first=Тойво |authorlink= |coauthors= |year=2001 |publisher=Hoover Press |location= |isbn=9780817928520 |pages=92 |url=http://books.google.com/books?id=YQ1NRJlUrwkC&dq }} {{ref-en}}</ref>. Первісною метою музею, що носив ім'я вченого-етнографа, було збереження багатющої спадщини Я.Гурта. Проте зібрання розвивалося настільки швидко і набуло таких масштабів, що музей стали називати просто Естонським. 1913 року, через чотири роки після свого заснування музей отримав перше приміщення для розміщення експонатів. У 1922 році музею було передано у Тарту престижний будинок маєтку Рааді колишню власність заможної сім'ї Ліпхард і було призначено директора. У 1923 році була відкрита перша постійна експозиція музею.


[[Файл:Eesti rahvarõivad-EE 1.jpg|thumb|left|200px|Естонські національні [[костюм]]и:<br />1. Кадріна 2. Міхклі 3. [[Сету]] 4. Карксі-Нуйа]]
[[Файл:Eesti rahvarõivad-EE 1.jpg|thumb|left|200px|Естонські національні [[костюм]]и:<br/>1. Кадріна 2. Міхклі 3. [[Сету]] 4. Карксі-Нуйа]]
[[Файл:Eesti rahvarõivad-EE 2.jpg|thumb|left|200px|Естонські національні [[костюм]]и:<br />5. [[Муху]] 6. [[Сааремаа]]. 7. Тистамаа. 8. Пярну-Яагупі.]]
[[Файл:Eesti rahvarõivad-EE 2.jpg|thumb|left|200px|Естонські національні [[костюм]]и:<br/>5. [[Муху]] 6. [[Сааремаа]]. 7. Тистамаа. 8. Пярну-Яагупі.]]


==Колекція==
== Колекція ==
У музеї простежуються історія, життя і традиції [[Естонці|естонського]] та інших [[Фіно-угорські народи|фінно-угорських]] народів, а також національних меншин Естонії. Там представлена ​​повна колекція традиційних естонських національних костюмів з усіх регіонів. Колекція різьблених дерев'яних кухлів для пива ілюструє традиційні селянські свята і вихідні. Виставка містить цілу низку інших ремісничих виробів від килимів ручної роботи до лляних скатертин<ref>{{cite book |title=Прибалтійські країни |last=Боусфілд |first=Джонатан |authorlink= |coauthors= |year=2001 |publisher=Rough Guides |location= |isbn=9781858288406 |pages=385 |url=http://books.google.com/books?id=Z5AuN15X4nQC&pg }} {{ref-en}}</ref>.
У музеї простежуються історія, життя і традиції [[Естонці|естонського]] та інших [[Фіно-угорські народи|фінно-угорських]] народів, а також національних меншин Естонії. Там представлена ​​повна колекція традиційних естонських національних костюмів з усіх регіонів. Колекція різьблених дерев'яних кухлів для пива ілюструє традиційні селянські свята і вихідні. Виставка містить цілу низку інших ремісничих виробів від килимів ручної роботи до лляних скатертин<ref>{{cite book |title=Прибалтійські країни |last=Боусфілд |first=Джонатан |authorlink= |coauthors= |year=2001 |publisher=Rough Guides |location= |isbn=9781858288406 |pages=385 |url=http://books.google.com/books?id=Z5AuN15X4nQC&pg }} {{ref-en}}</ref>.


==Історія==
== Історія ==
Основну будівлю музею було зруйновано при проведенні [[Тартуська операція|Тартуської операції]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни.]] У 2005 році Міністерство культури Естонії та Союз естонських архітекторів оголосили разом з музеєм конкурс на створення нової будівлі Естонського національного музею<ref>{{cite news|first=|last=|authorlink=|coauthors=|title=Нова будівля Естонського національного музею|url=http://www.archicool.com/cgi-bin/presse/pg-newspro.cgi?id_news=749|work=|publisher=|date=2005-07-24|accessdate=2010-06-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090717045650/http://www.archicool.com/cgi-bin/presse/pg-newspro.cgi?id_news=749|archivedate=2009-07-17|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>. Переміг проект міжнародної асоціації архітекторів з роботою молодих архітекторів Р.Лусе і Т.Тухала ''Поле пам'яті''<ref>{{cite news |first= |last= |authorlink= |coauthors= |title=Міжнародна асоціація пропонує формулу виграшу |url=http://www.worldarchitecturenews.com/index.php?fuseaction=wanappln.projectview&upload_id=227 |work= |publisher= |date=27 Jan 2006 |accessdate=2010-06-20 }} {{ref-en}}</ref>. Його будівництво розпочалося у 2009 році. У 2011 році нова будівля відкрила свої двері для відвідувачів.
Основну будівлю музею було зруйновано при проведенні [[Тартуська операція|Тартуської операції]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни.]] У 2005 році Міністерство культури Естонії та Союз естонських архітекторів оголосили разом з музеєм конкурс на створення нової будівлі Естонського національного музею<ref>{{cite news|first=|last=|authorlink=|coauthors=|title=Нова будівля Естонського національного музею|url=http://www.archicool.com/cgi-bin/presse/pg-newspro.cgi?id_news=749|work=|publisher=|date=2005-07-24|accessdate=2010-06-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090717045650/http://www.archicool.com/cgi-bin/presse/pg-newspro.cgi?id_news=749|archivedate=2009-07-17|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>. Переміг проект міжнародної асоціації архітекторів з роботою молодих архітекторів Р.Лусе і Т.Тухала ''Поле пам'яті''<ref>{{cite news |first= |last= |authorlink= |coauthors= |title=Міжнародна асоціація пропонує формулу виграшу |url=http://www.worldarchitecturenews.com/index.php?fuseaction=wanappln.projectview&upload_id=227 |work= |publisher= |date=27 Jan 2006 |accessdate=2010-06-20 }} {{ref-en}}</ref>. Його будівництво розпочалося у 2009 році. У 2011 році нова будівля відкрила свої двері для відвідувачів.


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 04:41, 30 серпня 2021

Естонський національний музей Pictogram infobox palace.png
Estonian National Museum ET.svg
Eesti Rahva Muuseumi peahoone 13.jpg
Координати: 58°22′40″ пн. ш. 26°42′42″ сх. д. / 58.3779079° пн. ш. 26.7115456° сх. д. / 58.3779079; 26.7115456
Тип національний музей[d]
Країна Flag of Estonia.svg Естонія
Розташування Тарту, вулиця Вескі, 32
Засновано 1909
Відкрито 1909
Вартість виставкові зали — 2€
Хеймталі парафіяльний музей — 1,5€
Фонд 51 виставка у 13 місцях Естонії
Відвідувачі 117 000 (2011)
Директор Алар Каріс
Сайт Офіційна веб-сторінка музею
Естонський національний музей. Карта розташування: Естонія
Естонський національний музей
Естонський національний музей (Естонія)

CMNS: Естонський національний музей у Вікісховищі

Есто́нський націона́льний музе́й (ест. Eesti Rahva Muuseum) — музей, що присвячений фольклорній спадщині Якоба Гурта, етнографії Естонії та народній творчості, заснований у 1909 році в Тарту. Перші експонати для музею було зібрано у другій половині 19-го століття[1]. Первісною метою музею, що носив ім'я вченого-етнографа, було збереження багатющої спадщини Я.Гурта. Проте зібрання розвивалося настільки швидко і набуло таких масштабів, що музей стали називати просто Естонським. 1913 року, через чотири роки після свого заснування музей отримав перше приміщення для розміщення експонатів. У 1922 році музею було передано у Тарту престижний будинок маєтку Рааді колишню власність заможної сім'ї Ліпхард і було призначено директора. У 1923 році була відкрита перша постійна експозиція музею.

Естонські національні костюми:
1. Кадріна 2. Міхклі 3. Сету 4. Карксі-Нуйа
Естонські національні костюми:
5. Муху 6. Сааремаа. 7. Тистамаа. 8. Пярну-Яагупі.

Колекція[ред. | ред. код]

У музеї простежуються історія, життя і традиції естонського та інших фінно-угорських народів, а також національних меншин Естонії. Там представлена ​​повна колекція традиційних естонських національних костюмів з усіх регіонів. Колекція різьблених дерев'яних кухлів для пива ілюструє традиційні селянські свята і вихідні. Виставка містить цілу низку інших ремісничих виробів від килимів ручної роботи до лляних скатертин[2].

Історія[ред. | ред. код]

Основну будівлю музею було зруйновано при проведенні Тартуської операції під час Другої світової війни. У 2005 році Міністерство культури Естонії та Союз естонських архітекторів оголосили разом з музеєм конкурс на створення нової будівлі Естонського національного музею[3]. Переміг проект міжнародної асоціації архітекторів з роботою молодих архітекторів Р.Лусе і Т.Тухала Поле пам'яті[4]. Його будівництво розпочалося у 2009 році. У 2011 році нова будівля відкрила свої двері для відвідувачів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Раун, Тойво (2001). Естонія і естонці. Hoover Press. с. 92. ISBN 9780817928520.  (англ.)
  2. Боусфілд, Джонатан (2001). Прибалтійські країни. Rough Guides. с. 385. ISBN 9781858288406.  (англ.)
  3. Нова будівля Естонського національного музею. 2005-07-24. Архів оригіналу за 2009-07-17. Процитовано 2010-06-20.  (англ.)
  4. Міжнародна асоціація пропонує формулу виграшу. 27 Jan 2006. Процитовано 2010-06-20.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]