Відмінності між версіями «Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Розкрив ініціал імені.)
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
Рядок 25: Рядок 25:
   
 
[[Файл:Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка - Остап Черемшинський - 13048182.jpg|міні|ліворуч|200пкс|<center>Остап Черемшинський проводить екскурсію в музеї Володимира Гнатюка (19.04.2013)</center>]]
 
[[Файл:Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка - Остап Черемшинський - 13048182.jpg|міні|ліворуч|200пкс|<center>Остап Черемшинський проводить екскурсію в музеї Володимира Гнатюка (19.04.2013)</center>]]
Для музею у 1964—1967 роках було споруджено окремий будинок. У зібранні матеріалів та експонатів брали участь [[Ґерета Ігор Петрович|Ігор Ґерета]], [[Ельгорт Бума (Борис) Борисович|Бума (Борис) Ельгорт]], інші наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Співпрацювали з організаторами музею [[Мушинка Микола Іванович|Микола Мушинка]], чеський україніст Ф.&nbsp;Главачек, [[Коцюбинська Ірина Михайлівна|Iрина Коцюбинська]], дочка Володимира Гнатюка О.&nbsp;Піснячевська та інші. Допомогли у створенні музею Львівська наукова бібліотека, ГМФЕ імені Максима Рильського, Інститут літератури імені Тараса Шевченка [[АН України]] та інші.
+
Для музею у 1964—1967 роках було споруджено окремий будинок. У зібранні матеріалів та експонатів брали участь [[Ґерета Ігор Петрович|Ігор Ґерета]], [[Ельгорт Бума (Борис) Борисович|Бума (Борис) Ельгорт]], інші наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Співпрацювали з організаторами музею [[Мушинка Микола Іванович|Микола Мушинка]], чеський україніст Ф.&nbsp;Главачек, [[Коцюбинська Ірина Михайлівна|Iрина Коцюбинська]], дочка Володимира Гнатюка Олександра&nbsp;Піснячевська та інші. Допомогли у створенні музею Львівська наукова бібліотека, ГМФЕ імені Максима Рильського, Інститут літератури імені Тараса Шевченка [[АН України]] та інші.
   
 
Експозицію оформляли київські художники [[Кисличенко Юрій Володимирович|Юрій Кисличенко]] й [[Левитська Ірина Георгіївна|Ірина Левитська]]. У фондах&nbsp;— понад 7 тис. експонатів. Спочатку музей діяв у 5, від 1976&nbsp;р.&nbsp;— у 8 кімнатах.
 
Експозицію оформляли київські художники [[Кисличенко Юрій Володимирович|Юрій Кисличенко]] й [[Левитська Ірина Георгіївна|Ірина Левитська]]. У фондах&nbsp;— понад 7 тис. експонатів. Спочатку музей діяв у 5, від 1976&nbsp;р.&nbsp;— у 8 кімнатах.

Поточна версія на 12:12, 7 березня 2020

Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка Pictogram infobox palace.png
Велеснів - Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка - 4204.jpg
49°01′35″ пн. ш. 25°10′32″ сх. д. / 49.02639° пн. ш. 25.17556° сх. д. / 49.02639; 25.17556Координати: 49°01′35″ пн. ш. 25°10′32″ сх. д. / 49.02639° пн. ш. 25.17556° сх. д. / 49.02639; 25.17556
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адреса с. Велеснів, Монастириський р-н, Тернопільська обл.
Засновано 1969
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка. Карта розташування: Україна
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (Україна)

CMNS: Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Вікісховищі
Володимир Гнатюк (1871—1926)

Музей Володимира Гнатюка — обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей у селі Велеснів Монастириського району Тернопільської області. Заснований з ініціативи і за участі Остапа Черемшинського, який є директором музею від дня його відкриття 31 травня 1969 року.

Остап Черемшинський проводить екскурсію в музеї Володимира Гнатюка (19.04.2013)

Для музею у 1964—1967 роках було споруджено окремий будинок. У зібранні матеріалів та експонатів брали участь Ігор Ґерета, Бума (Борис) Ельгорт, інші наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Співпрацювали з організаторами музею Микола Мушинка, чеський україніст Ф. Главачек, Iрина Коцюбинська, дочка Володимира Гнатюка Олександра Піснячевська та інші. Допомогли у створенні музею Львівська наукова бібліотека, ГМФЕ імені Максима Рильського, Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України та інші.

Експозицію оформляли київські художники Юрій Кисличенко й Ірина Левитська. У фондах — понад 7 тис. експонатів. Спочатку музей діяв у 5, від 1976 р. — у 8 кімнатах.

  • В експозиції 1-4-ї кімнат — матеріали про життя і наукової діяльність Володимира Гнатюка. Є його речі, світлини, альбоми, книги з автографами вченого, предмети, що він зібрав під час експедиції.
  • 5-а кімната — «Вшанування пам'яті В. Гнатюка».
  • 6-а — меморіальна «Вітальня сім'ї В. Гнатюка».
  • 7-а кімната — мемор. «Робочий кабінет В. Гнатюка». Тут є особисті речі вченого та членів його сім'ї, рукописи і листи В. Гнатюка, рукописні фольклорні збірки Осипа Бодянського, Ф. Главачека, С. Грабовського, Зоріана Доленги-Ходаковського, Івана Франка з архіву В. Гнатюка, спогади про нього Івана Крип'якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми тощо.
  • 8-а кімната — фондова та виставкова. Тут розміщені основні фонди музею та наукова бібліотека, постійні виставки «Сива давнина Велеснева», «Велеснів крізь віки» й організовуються тимчасові тематичні виставки.

1969 року музей відвідав Володимир Івасюк, який, натрапивши на фольклорні матеріали В. Гнатюка, використав їх для написання пісні «Червона рута».[1]

Перед входом у музей — погруддя В. Гнатюка (1971, скульптор Лука Біганич, архітектор Володимир Блюсюк).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Барна В., Ониській М. Івасюк Володимир Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 672. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]