Відмінності між версіями «Жансен (місячний кратер)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
м (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 12:40, 31 травня 2019

Жансен
лат. Janssen
Жансен — великий кратер у центрі

Жансен — великий кратер у центрі

44°58′ пд. ш. 40°49′ сх. д. / 44.96° пд. ш. 40.82° сх. д. / -44.96; 40.82Координати: 44°58′ пд. ш. 40°49′ сх. д. / 44.96° пд. ш. 40.82° сх. д. / -44.96; 40.82
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр200 км
ЕпонімП'єр Жуль Сезар Жансен
У базах даних
GPN
Жансен (Місяць)
Жансен
Жансен (Місяць, видимий бік)
Жансен
Location of lunar crater janssen.jpg
CMNS: Жансен у Вікісховищі
Жансен з околицями
Знімок із Землі. Кратер Жансен — угорі; на його верхньому краю — Фабріцій

Жансен (лат. Janssen) — кратер на Місяці. Розташований у «материковій» області на півдні видимого боку. Діаметр — 200 км, координати центру — 44°58′ пд. ш. 40°49′ сх. д. / 44.96° пд. ш. 40.82° сх. д. / -44.96; 40.82 Названий на честь французького астронома П'єра Жуля Сезара Жансена. Ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році[1]. Кратер із такою самою назвою існує на Марсі.

Від цього кратера отримали назву викиди басейну Моря Нектару: їх називають формацією Жансена (англ. Janssen Formation). Північно-західна частина кратера, де ці викиди добре видно, є типовою областю для цієї формації[2].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Жансен — древній та сильно зруйнований кратер: він утворився ще в донектарському періоді[3] і з тих пір був усіяний численними меншими кратерами. Крім того, його північна частина вкрита викидами басейну Моря Нектару.

Жансен нагадує шестикутник із згладженими кутами. Він перекриває більшу частину безіменного кратера[4] дещо меншого розміру, рештки якого видно на північному заході, і через це здається витягнутим. Можливо, й сам Жансен є результатом накладання одного кратера на інший[5]. Південна частина валу Жансена значно виразніша за північну й має тераси. У кратері є центральна гірка, а його дно перетинає система борозен — борозни Жансена (лат. Rimae Janssen). На півночі вони з'єднуються в одну широку борозну. Це найвідоміші з рідкісних місячних борозен, що лежать не в морях[6]. Кілька дрібних борозен є і поруч, у кратері Фабріцій, поява якого знищила північний кінець борозен Жансена.

На північному сході вал Жансена перекритий молодшим 80-кілометровим кратером Фабріцій, а на сході — 55-кілометровим кратером Фабріцій A. На південно-західному краю Жансена лежить 35-кілометровий кратер Лок'єр. Інші його близькі сусіди — кратер Метій на північному сході, Штейнхейль та Ватт на південному сході, Бреннер на півночі. За 120 км на північному сході тягнеться 450-кілометрова долина Рейти (Vallis Rheita) — ланцюжок злитих один з одним вторинних кратерів басейна Моря Нектару.

Супутні кратери[ред. | ред. код]

Ці кратери, розташовані поряд із кратером Жансен та всередині нього, названо його ім'ям з доданням великої латинської літери[1].

Жансен Координати Діаметр, км
B 43°10′ пд. ш. 34°22′ сх. д. / 43.17° пд. ш. 34.37° сх. д. / -43.17; 34.37 (Жансен B) 21
C 42°53′ пд. ш. 34°55′ сх. д. / 42.89° пд. ш. 34.91° сх. д. / -42.89; 34.91 (Жансен C) 7
D 48°39′ пд. ш. 41°13′ сх. д. / 48.65° пд. ш. 41.22° сх. д. / -48.65; 41.22 (Жансен D) 29
E 48°49′ пд. ш. 39°46′ сх. д. / 48.82° пд. ш. 39.77° сх. д. / -48.82; 39.77 (Жансен E) 24
F 49°49′ пд. ш. 41°55′ сх. д. / 49.82° пд. ш. 41.92° сх. д. / -49.82; 41.92 (Жансен F) 35
H 46°26′ пд. ш. 41°43′ сх. д. / 46.43° пд. ш. 41.71° сх. д. / -46.43; 41.71 (Жансен H) 10
J 43°26′ пд. ш. 36°35′ сх. д. / 43.44° пд. ш. 36.58° сх. д. / -43.44; 36.58 (Жансен J) 27
K 46°11′ пд. ш. 42°19′ сх. д. / 46.19° пд. ш. 42.31° сх. д. / -46.19; 42.31 (Жансен K) 15
L 46°05′ пд. ш. 43°35′ сх. д. / 46.09° пд. ш. 43.58° сх. д. / -46.09; 43.58 (Жансен L) 12
M 41°54′ пд. ш. 35°26′ сх. д. / 41.90° пд. ш. 35.44° сх. д. / -41.90; 35.44 (Жансен M) 16
N 41°26′ пд. ш. 32°07′ сх. д. / 41.43° пд. ш. 32.12° сх. д. / -41.43; 32.12 (Жансен N) 5
P 45°30′ пд. ш. 39°46′ сх. д. / 45.50° пд. ш. 39.76° сх. д. / -45.50; 39.76 (Жансен P) 4
Q 46°21′ пд. ш. 39°22′ сх. д. / 46.35° пд. ш. 39.36° сх. д. / -46.35; 39.36 (Жансен Q) 5
R 48°17′ пд. ш. 38°42′ сх. д. / 48.28° пд. ш. 38.70° сх. д. / -48.28; 38.70 (Жансен R) 23
S 50°25′ пд. ш. 41°50′ сх. д. / 50.42° пд. ш. 41.83° сх. д. / -50.42; 41.83 (Жансен S) 7
T 48°53′ пд. ш. 42°19′ сх. д. / 48.88° пд. ш. 42.31° сх. д. / -48.88; 42.31 (Жансен T) 29
X 42°56′ пд. ш. 33°16′ сх. д. / 42.93° пд. ш. 33.27° сх. д. / -42.93; 33.27 (Жансен X) 24

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Janssen. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-10-18. Архів оригіналу за 2014-12-25. Процитовано 2014-12-25. 
  2. Stuart-Alexander, D. E.; Wilhelms, D. E. (1975). The Nectarian system, a new lunar time-stratigraphic unit. Journal of Research of the U.S. Geological Survey 3 (1): 53–58. Bibcode:1975JRUGS...3...53S. 
  3. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  4. Chuck Wood (2004-06-19). Janssen. lpod.org. Архів оригіналу за 2014-10-11. Процитовано 2014-12-25. 
  5. Chuck Wood (2007-10-01). Crateric Concatenation. lpod.org. Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 2015-05-13. 
  6. Chuck Wood (2006-04-07). Highland Rilles. lpod.org. Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 2015-05-13. 

Посилання[ред. | ред. код]