Відмінності між версіями «Жан Мабільон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (вікіфікація)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Jean Mabillon.JPG|thumb|right|Жан Мабільон.]]
 
[[Файл:Jean Mabillon.JPG|thumb|right|Жан Мабільон.]]
'''Жан Мабільон''' (23 листопада 1632 — 27 грудня 1707 рр.) — французький монах — [[Бенедиктинці|бенедектинець]], науковець; вважається засновником [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]].
+
'''Жан Мабільон''' ([[23 листопада]] [[1632]] — [[27 грудня]] [[1707]]) — французький монах-[[Бенедиктинці|бенедектинець]], науковець; вважається засновником [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]].
   
Народився в [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єррмон]] (Saint-Pierremont, Ardennes). У 12 років він вступив до коледжу в [[Реймс]]і (Collège des Bons Enfants in Reims). В 1650 р. він став семінаристом. В 1653 р. він покинув семінарію і став монахом в [[Абатство|аббатстві]] Сен-Ремі (Saint-Remi). В 1663 р. його перевели до аббатства Сен-Деніс (Saint-Denis Abbey near Paris). Наступного року — до Сен-Жерменського аббатства (Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями. В 1667 р. була опублікована праця про св. [[Бернард Клервоський|Бернарда Клерворського]], над якою він працював в цьому аббатстві. Також в цей час спільно з [[Люк Ашері|Люком Ашері]] він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668—1701 рр., містить 9 томів). У 1701 р. він став одним з засновників Académie des Inscriptions et Belles-Lettres.
+
Народився в [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єррмон]] (Saint-Pierremont, Ardennes). У 12 років він вступив до коледжу в [[Реймс]]і (Collège des Bons Enfants in Reims). 1650 року він став семінаристом, 1653  покинув семінарію і став ченцем в [[Абатство|абатстві]] Сен-Ремі (Saint-Remi). 1663 року його перевели до абатства Сен-Деніс (Saint-Denis). Наступного року — до Сен-Жерменського абатства (Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями. 1667 року була опублікована праця про св. [[Бернард Клервоський|Бернарда Клерворського]], над якою він працював в цьому абатстві. Також в цей час спільно з [[Люк Ашері|Люком Ашері]] він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668 та 1701 роками, містить 9 томів). 1701 року він став одним з засновників [[Академія надписів та красного письменства|Академії надписів та красного письменства]].
У 1707 р. він помер і був похований в церкві Сен-Жерменського аббатства (Saint-Germain-des-Prés, in Paris).
+
У 1707 року він помер і був похований в церкві Сен-Жерменського абатства (Saint-Germain-des-Prés, in Paris).
   
   
В 1681 р. була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex», в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії.
+
1681 року була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex», в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії.
 
Трактат складається з 6 частин-книг:
 
Трактат складається з 6 частин-книг:
 
# перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
 
# перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;

Версія за 08:55, 19 лютого 2013

Жан Мабільон.

Жан Мабільон (23 листопада 1632 — 27 грудня 1707) — французький монах-бенедектинець, науковець; вважається засновником палеографії і дипломатики.

Народився в Сен-П'єррмон (Saint-Pierremont, Ardennes). У 12 років він вступив до коледжу в Реймсі (Collège des Bons Enfants in Reims). 1650 року він став семінаристом, 1653 — покинув семінарію і став ченцем в абатстві Сен-Ремі (Saint-Remi). 1663 року його перевели до абатства Сен-Деніс (Saint-Denis). Наступного року — до Сен-Жерменського абатства (Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями. 1667 року була опублікована праця про св. Бернарда Клерворського, над якою він працював в цьому абатстві. Також в цей час спільно з Люком Ашері він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668 та 1701 роками, містить 9 томів). 1701 року він став одним з засновників Академії надписів та красного письменства. У 1707 року він помер і був похований в церкві Сен-Жерменського абатства (Saint-Germain-des-Prés, in Paris).


1681 року була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex», в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії. Трактат складається з 6 частин-книг:

  1. перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
  2. вчення про стиль документів і грамот, про зовнішні ознаки, хронологія документів;
  3. про визначення достовірності документа;
  4. про палаци франкських королів, які вказані в їх дипломах, що допомагало датувати самі дипломи;
  5. палеографічного характеру;
  6. збірник документів

Джерела

Лихачев, Н. П. Дипломатика: (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте) : из лекций по сфрагистике.- Москва: Государственная публичная историческая библиотека, 2001.-332 с.

Шаблон:Link GA