Відмінності між версіями «Жаховський Олександр Григорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (оформлення)
м (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Av pov 1.jpg (by DelinkerBot))
Рядок 13: Рядок 13:
 
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
 
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
 
| країна = {{UNR}}
 
| країна = {{UNR}}
| рід військ = [[Повітряний флот УНР]] [[Файл:Av pov 1.jpg|border|75пкс|]]
+
| рід військ = [[Повітряний флот УНР]]
 
| роки служби =
 
| роки служби =
 
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Ротмістр}}<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Підполковник}}
 
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Ротмістр}}<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Підполковник}}

Версія за 22:01, 2 грудня 2019

Олександр Григорович Жаховський
Жаховський.JPG
Народження невідомо
Смерть 12 березня 1961(1961-03-12)
Сан-Паулу
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ Повітряний флот УНР
Звання Imperial Russian Army Capt 1917 h.png Ротмістр

10 УНР 30-03-1920 Підполковник.svg Підполковник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Олександр Григорович Жаховський (? — † 12 березня 1961) — підполковник Армії УНР, військовий льотчик.

Служба в РІА

1912 р. завершив навчання в Єлисаветградському кавалерійському училищі та призначений у 5-й драгунський Каргопольський полк, у кладі якого брав участь у Першій світовій. Під час війни закінчив військову авіаційну школу. Останнє звання — ротмістр.

Служба в Армії УНР

З весни 1918 р. перебував на службі в авіаційних частинах військ Центральної Ради. Від серпня 1918 р. обіймав посаду командира 1-го гарматного загону 8-го Катеринославського авіаційного дивізіону Армії Української Держави. 25липня 1918 звільнений з військової служби за власним бажанням. За кілька тижнів знову вступив на українську військову службу та був призначений льотчиком 1-го гарматного загону 6-го Полтавського авіаційного дивізіону.

Після початку Протигетьманського повстання очолив рештки 6-го Полтавського авіаційного дивізіону, із якими згодом влився до 1-го Українського (Запорізького) загону Повітряного флоту УНР. З червня 1919 р. — командир 1-го Запорізького авіаційного загону Армії УНР, з 19 березня 1920 р. — помічник командувача Повітряного флоту УНР. У період з травня 1920 р. до кінця 1922 р. був командиром 1-ї Запорізької авіаційної ескадрильї УНР, після розформування якої мешкав у Польщі.

Згодом емігрував до Бразилії. Помер і похований у м. Сан-Паулу.

Джерела