Відмінності між версіями «Жвирка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(не коректна адреса Мазепи 41 правильно 49)
м
Рядок 14: Рядок 14:
 
| mapy =
 
| mapy =
 
| засноване =1885
 
| засноване =1885
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:3693}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
+
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:3665}} <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 
| площа = 2.18
 
| площа = 2.18
 
| статус =1956
 
| статус =1956
Рядок 42: Рядок 42:
 
}}
 
}}
   
'''Жви́рка''', або ''Старий Сокаль'' ({{lang-en|Zhvyrka}})&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]] України. Межує з містом [[Сокаль]]. Засноване 1885 року в процесі будівництва залізничної колії [[Сокаль]]&nbsp;— [[Рава-Руська]].
+
'''Жви́рка''' ({{lang-en|Zhvyrka}})&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]] України.
Розташоване на лівому березі річки [[Західний Буг]].
 
   
  +
== Географія ==
== Заснування та розвиток селища ==
 
 
Розташоване на лівому березі річки [[Західний Буг]]. Межує з містом [[Сокаль]].
Територія, де знаходиться селище сьогодні, була заселена ще в І тисячолітті до н.&nbsp;е. Про це свідчать знайдені поховання і гончарний посуд.
 
  +
  +
== Клімат ==
  +
У селищі [[вологий континентальний клімат]], з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.7 °C.
  +
  +
Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4.2 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18.2 °C.
  +
  +
Опадів більше випадає у липні, в середньому 83 мм, найменше у січні&nbsp;— 30 мм опадів. У рік випадає близько 603 мм опадів.
  +
  +
{|
  +
|-
  +
|{{climate chart
  +
| Жвирки
  +
|-6.9|-1.4|30
  +
|-5.4|0|31
  +
|-1.6|4.9|33
  +
|3.7|13|43
  +
|8.5|19.1|65
  +
|11.6|22.2|79
  +
|12.9|23.6|83
  +
|12.1|23|65
  +
|8.5|18.4|55
  +
|4.1|12.6|40
  +
|0.1|5.5|39
  +
|-4.1|0.5|40
  +
|float=left
  +
|clear=left
  +
|source = <ref>[https://en.climate-data.org/europe/ukraine/lviv-oblast/zhvyrka-864514/ Ukraine. Lviv Oblast. Zhvyrka]{{ref-en}}</ref>
  +
}}
  +
|}
  +
== Історія ==
 
Засноване 1885 року в процесі будівництва залізничної колії [[Сокаль]]&nbsp;— [[Рава-Руська]]. Територія, де знаходиться селище сьогодні, була заселена ще в І тисячолітті до н.&nbsp;е. Про це свідчать знайдені поховання і гончарний посуд.
 
Приблизно в І тисячолітті н.&nbsp;е. лівий берег річки [[Західний Буг]] починає заселятися слов'янськими племенами, які дістали назву [[бужани]].
 
Приблизно в І тисячолітті н.&nbsp;е. лівий берег річки [[Західний Буг]] починає заселятися слов'янськими племенами, які дістали назву [[бужани]].
 
Членів племені об'єднували спільні заняття&nbsp;— рибальство, мисливство, землеробство, що сприяли значному розвитку його матеріальної культури. Про розвиток торговельних зв'язків у цей час свідчать знайдені римські золоті монети і бронзові фігури. Приблизно в середині І тис.н.&nbsp;е. коли у племені бужан вже склалася своя культура, яка забезпечувалась постійним місцем проживання, стійкими зв'язками і спільною трудовою діяльністю, йому почали загрожувати напади кочовиків. Назріла необхідність укріплювати і обороняти своє поселення. Так виникли перші городища.
 
Членів племені об'єднували спільні заняття&nbsp;— рибальство, мисливство, землеробство, що сприяли значному розвитку його матеріальної культури. Про розвиток торговельних зв'язків у цей час свідчать знайдені римські золоті монети і бронзові фігури. Приблизно в середині І тис.н.&nbsp;е. коли у племені бужан вже склалася своя культура, яка забезпечувалась постійним місцем проживання, стійкими зв'язками і спільною трудовою діяльністю, йому почали загрожувати напади кочовиків. Назріла необхідність укріплювати і обороняти своє поселення. Так виникли перші городища.
Рядок 61: Рядок 91:
 
У верхньому ярусі вежі костелу у 1748&nbsp;р. влаштовано годинник роботи Івана Чернявського з [[Жовква|Жовкви]]. У 1843&nbsp;р. пожежа дуже пошкодила бернардинський костел. А наступна пожежа 1848&nbsp;р. завдала великої шкоди всьому комплексу. Дуже постраждали оборонні мури з вежами, від яких залишилося лише дві.
 
У верхньому ярусі вежі костелу у 1748&nbsp;р. влаштовано годинник роботи Івана Чернявського з [[Жовква|Жовкви]]. У 1843&nbsp;р. пожежа дуже пошкодила бернардинський костел. А наступна пожежа 1848&nbsp;р. завдала великої шкоди всьому комплексу. Дуже постраждали оборонні мури з вежами, від яких залишилося лише дві.
   
З розвитком капіталізму в Галичині в 70-х роках XIX&nbsp;ст. була прокладена мостка дорога, що з'єднувала [[Сокаль]] з [[Ковель|Ковелем]] та [[Львів|Львовом]]. У 1884 році через територію селища була прокладена одноколійна залізниця. У зв'язку з цим виникло невелике поселення, в якому мешкали сім'ї працівників, що обслуговували і забезпечували функціювання залізниці. Поступово поселення розбудовувалося. У 1927&nbsp;р. було збудовано приміщення вокзалу залізничної станції.
+
З розвитком капіталізму в Галичині в 70-х роках XIX&nbsp;ст. була прокладена мостка дорога, що з'єднувала [[Сокаль]] з [[Ковель|Ковелем]] та [[Львів|Львовом]]. У 1884 році була прокладена одноколійна залізниця, і тодіж виникло невелике поселення, в якому мешкали сім'ї працівників, що обслуговували та забезпечували функціювання залізниці. Поступово поселення розбудовувалося. У 1927&nbsp;р. було збудовано приміщення вокзалу залізничної станції.
   
  +
== Населення ==
=== Австрійський період ===
 
  +
Населення Жвирки, станом на 1 січня 2019 року, налічувало&nbsp;— 3,665 особи.
З 1772&nbsp;р. по 1918&nbsp;р. наш край перебував у складі Австро-Угорщини.
 
   
  +
;Динаміка населення Жвирки<ref>[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Україна / Ukrajina]</ref>
=== Нацистська окупація ===
 
  +
{{Bar chart years
3 червня [[1941]]&nbsp;р. до 19 липня 1944&nbsp;р. в Жвирці «господарювали» німецькі нацисти.
 
  +
|Ширина зображення = 800
Проживають на території Жвирки учасники другої світової війни: Апращенко М., Баев I., Гейда А., Жутковський В., Литвин В., Наташова 3., Оленич Б., Подоба О., Подлевський В., Радик М., Чаплик 1., Шульган П., Ромашів С., Мартовська М., Бабич Ю., Макарук Я., Грудзенко О. та інші.
 
  +
|Висота зображення = 270
  +
|Максимум шкали = 5000
  +
|Крок більшої шкали = 500
  +
|Крок меншої шкали = 100
  +
|Колір стовпця = rgb(0.6,0.7,0.8)
  +
|Рік1 = 1959 |Значення1 = 4882
  +
|Рік2 = 1970 |Значення2 = 3448
  +
|Рік3 = 1979 |Значення3 = 3263
  +
|Рік4 = 1989 |Значення4 = 3528
  +
|Рік5 = 1992 |Значення5 = 3700
  +
|Рік6 = 1998 |Значення6 = 3700
  +
|Рік7 = 2001 |Значення7 = 3663
  +
|Рік8 = 2003 |Значення8 = 3651
  +
|Рік9 = 2004 |Значення9 = 3647
  +
|Рік10 = 2005 |Значення10 = 3631
  +
|Рік11 = 2006 |Значення11 = 3625
  +
|Рік12 = 2007 |Значення12 = 3649
  +
|Рік13 = 2008 |Значення13 = 3672
  +
|Рік14 = 2009 |Значення14 = 3696
  +
|Рік15 = 2010 |Значення15 = 3697
  +
|Рік16 = 2011 |Значення16 = 3710
  +
|Рік17 = 2012 |Значення17 = 3683
  +
|Рік18 = 2013 |Значення18 = 3692
  +
|Рік19 = 2014 |Значення19 = 3693
  +
|Рік20 = 2015 |Значення20 = 3720
  +
|Рік21 = 2016 |Значення21 = 3710
  +
|Рік22 = 2017 |Значення22 = 3693
  +
|Рік23 = 2018 |Значення23 = 3682
  +
|Рік24 = 2019 |Значення24 = 3665
  +
}}
   
 
== Пам'ятки архітектури ==
 
== Пам'ятки архітектури ==
[[Файл:Monastery in Zhvyrka.jpg|thumb|left|150px|Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII&nbsp;ст.) до пожежі 2012]]
+
[[Файл:Monastery in Zhvyrka.jpg|thumb|праворуч|150px|Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII&nbsp;ст.) до пожежі 2012]]
 
На території селища розташований колишній [[монастир]] [[Бернардинці|бернардинів]] з [[бароко]]вим [[костел]]ом Діви Марії (з XVII&nbsp;ст.). До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у костелі містилася [[ікона]], яка від давніх часів вважалася чудотворною, тому костел був місцем культу Матері Божої Сокальської. Після Другої світової війни ікону було перевезено до монастиря бернардинів у [[Краків|Кракові]], а згодом 2002 року&nbsp;— до санктуарію в [[Грубешів|Грубешеві]], якім опікуються місцеві ченці-бернардини.
 
На території селища розташований колишній [[монастир]] [[Бернардинці|бернардинів]] з [[бароко]]вим [[костел]]ом Діви Марії (з XVII&nbsp;ст.). До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у костелі містилася [[ікона]], яка від давніх часів вважалася чудотворною, тому костел був місцем культу Матері Божої Сокальської. Після Другої світової війни ікону було перевезено до монастиря бернардинів у [[Краків|Кракові]], а згодом 2002 року&nbsp;— до санктуарію в [[Грубешів|Грубешеві]], якім опікуються місцеві ченці-бернардини.
   
Рядок 83: Рядок 143:
 
У&nbsp; 1987 році хоровому&nbsp;колективу&nbsp;«Хлібодар» було присвоєно звання «Народний», а в 1989 році звання «Народний» отримав художньо-просвітницький колектив народного дому села Завишнь.
 
У&nbsp; 1987 році хоровому&nbsp;колективу&nbsp;«Хлібодар» було присвоєно звання «Народний», а в 1989 році звання «Народний» отримав художньо-просвітницький колектив народного дому села Завишнь.
   
== Відомі люди ==
+
== Персоналії ==
 
* [[Галатюк Олег Миколайович]] (1986—2015)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
* [[Галатюк Олег Миколайович]] (1986—2015)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
 
* Володимир Лах&nbsp;— вчений-дослідник, засновник наукової школи з термометрії в Україні;
 
* Володимир Лах&nbsp;— вчений-дослідник, засновник наукової школи з термометрії в Україні;
 
* родина Горалів:
 
* родина Горалів:
Рядок 101: Рядок 160:
 
* [http://web-misto.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=139%3Acher&Itemid=32&lang=ru міжрегіональний інформаційний портал web-misto.com]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [http://web-misto.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=139%3Acher&Itemid=32&lang=ru міжрегіональний інформаційний портал web-misto.com]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=06.07.2008&rf7571=20984 Облікова картка]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=06.07.2008&rf7571=20984 Облікова картка]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
  +
* [https://mistaua.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97/%D0%B6%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D1%96/525/?setcity=1084 Жвирка] «Історії міст і сіл Української РСР»
* http://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/zhvirka.htm
 
* http://www.castles.com.ua/sokal2.html
+
* [http://www.castles.com.ua/sokal2.html Бернардинський кляштор в Сокалі]
  +
* [https://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=3093 Герб Жвирки]
 
{{Населені пункти Львівської області}}
 
{{Населені пункти Львівської області}}
 
{{Сокальський район}}
 
{{Сокальський район}}

Версія за 21:53, 21 липня 2019

смт Жвирка
Coats of arms of Zvyrka.png Flag of Zhvyrka.png
Герб Жвирки Хоругва Жвирки
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада Жвирківська селищна рада
Код КОАТУУ: 4624855300
Основні дані
Засноване 1885
Статус із 1956 року
Площа 2.18 км²
Населення 3665 (01.01.2019)[1]
Поштовий індекс 80040
Телефонний код +380 3257
Географічні координати 50°27′54″ пн. ш. 24°15′24″ сх. д. / 50.46500° пн. ш. 24.25667° сх. д. / 50.46500; 24.25667Координати: 50°27′54″ пн. ш. 24°15′24″ сх. д. / 50.46500° пн. ш. 24.25667° сх. д. / 50.46500; 24.25667
Водойма р. Буг
Відстань
Найближча залізнична станція: Сокаль
До станції: 1 км
До райцентру:
 - фізична: км
 - автошляхами: км
До обл. центру:
 - залізницею: 103 км
 - автошляхами: 76 км
Селищна влада
Адреса 80040, Львівська обл., Сокальський р-н, смт. Жвирка, вул. Мазепи, 49
Карта
Жвирка. Карта розташування: Україна
Жвирка
Жвирка
Жвирка. Карта розташування: Львівська область
Жвирка
Жвирка

Commons-logo.svg Жвирка у Вікісховищі

Жви́рка (англ. Zhvyrka) — селище міського типу Сокальського району Львівської області України.

Географія

Розташоване на лівому березі річки Західний Буг. Межує з містом Сокаль.

Клімат

У селищі вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.7 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4.2 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18.2 °C.

Опадів більше випадає у липні, в середньому 83 мм, найменше у січні — 30 мм опадів. У рік випадає близько 603 мм опадів.

Кліматограма Жвирки
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
30
 
-1.4
-6.9
 
 
31
 
0
-5.4
 
 
33
 
4.9
-1.6
 
 
43
 
13
3.7
 
 
65
 
19.1
8.5
 
 
79
 
22.2
11.6
 
 
83
 
23.6
12.9
 
 
65
 
23
12.1
 
 
55
 
18.4
8.5
 
 
40
 
12.6
4.1
 
 
39
 
5.5
0.1
 
 
40
 
0.5
-4.1
Температура в °CСума опадів у мм
Джерело: [2]

Історія

Засноване 1885 року в процесі будівництва залізничної колії Сокаль — Рава-Руська. Територія, де знаходиться селище сьогодні, була заселена ще в І тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені поховання і гончарний посуд. Приблизно в І тисячолітті н. е. лівий берег річки Західний Буг починає заселятися слов'янськими племенами, які дістали назву бужани. Членів племені об'єднували спільні заняття — рибальство, мисливство, землеробство, що сприяли значному розвитку його матеріальної культури. Про розвиток торговельних зв'язків у цей час свідчать знайдені римські золоті монети і бронзові фігури. Приблизно в середині І тис.н. е. коли у племені бужан вже склалася своя культура, яка забезпечувалась постійним місцем проживання, стійкими зв'язками і спільною трудовою діяльністю, йому почали загрожувати напади кочовиків. Назріла необхідність укріплювати і обороняти своє поселення. Так виникли перші городища.

Те, що Сокаль з околицями, в які входило селище, існував в давньоруські часи Х-ХІ ст. свідчать залишки земляних валів на лівому березі Буга (напроти сучасного Сокаля) і срібні підвіски, знайдені в районі старого міста. Відомий дослідник А.Шнайдер, щодо первісного виникнення м. Сокаля, хоч і не підтвердженого документами, твердить: … «на лівому надбережжі Буга, на так званих породах і Бабинцях лягла в часи заведення християнства на Русі, первісна оселя Сокаля і Бабинця, звана Щебловим».

Перший замок був дерев'яним і тому жодного сліду від нього не залишилося. На території замку розміщувались житлові та господарські будівлі і церква. В ХУ ст. замок був перебудований на кам'яний. Поступово навколо замку виникали поселення, які потім ставали містом. «По лівому боці Буга від монастиря Бернардинів до села Завишня тягнулось старе місто Сокаль», ~ твердить ретельний дослідник краю — Б.Сокальський.

Укріплений замок був важливим оплотом для стримування татарських орд. Роки 1502—1503, 1509 і 1511 відмічені розбійною діяльністю в Галичині хана Ахмета — сина Менглі Гірея. Історичні документи стверджують, що в 1424 р. Сокаль одержав магдебурзьке право, а 1462 р. став повітом центром. Трагічним був для жителів Сокаля татарський напад влітку 1519 р. Дуже знищивши наш край, багатотисячна орда, яка мала чимало здобичі і вела з собою безліч узятих в ясир чоловіків і жінок, зупинилась табором біля міста, пограбувала його, вирізала всіх жителів, що не встигли втекти в ліс, та вщент спалила місто разом з двома церквами і костьолом. І тільки у 1524 р. сандомирський воєвода Андрій Тенчинський переніс м. Сокаль з лівого берега на правий берег, де воно стоїть і до сьогодні.

Історичною пам'яткою того часу є костел та монастир Бернардинів, який і до сьогодні стоїть на території селища. Він побудований у стилі ренесансу архітектором Бернардом Авелідесом і неодноразово був перебудований. Не обминули наше селище події визвольної війни українського народу у ХУІІ ст. У 1655 р. видатний гетьман Б. Хмельницький зупинявся на берегах нашої річки З. Буг і відвідав костел Бернардинів. З приводу цього історичного моменту католицька церква склала легенду.

У верхньому ярусі вежі костелу у 1748 р. влаштовано годинник роботи Івана Чернявського з Жовкви. У 1843 р. пожежа дуже пошкодила бернардинський костел. А наступна пожежа 1848 р. завдала великої шкоди всьому комплексу. Дуже постраждали оборонні мури з вежами, від яких залишилося лише дві.

З розвитком капіталізму в Галичині в 70-х роках XIX ст. була прокладена мостка дорога, що з'єднувала Сокаль з Ковелем та Львовом. У 1884 році була прокладена одноколійна залізниця, і тодіж виникло невелике поселення, в якому мешкали сім'ї працівників, що обслуговували та забезпечували функціювання залізниці. Поступово поселення розбудовувалося. У 1927 р. було збудовано приміщення вокзалу залізничної станції.

Населення

Населення Жвирки, станом на 1 січня 2019 року, налічувало — 3,665 особи.

Динаміка населення Жвирки[3]

Пам'ятки архітектури

Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.) до пожежі 2012

На території селища розташований колишній монастир бернардинів з бароковим костелом Діви Марії (з XVII ст.). До Другої світової війни у костелі містилася ікона, яка від давніх часів вважалася чудотворною, тому костел був місцем культу Матері Божої Сокальської. Після Другої світової війни ікону було перевезено до монастиря бернардинів у Кракові, а згодом 2002 року — до санктуарію в Грубешеві, якім опікуються місцеві ченці-бернардини.

Зараз на території монастиря розміщена Сокальська виправна колонія. Монастир та костел згоріли у 2012 році. На даний момент не відомо, що буде з храмом. Там або залишиться виправна колонія, або буде зроблено музей.

Економіка та освіта

Жвирка розміщена на залізничному шляху Ковель — Львів, на його території знаходиться станція Сокаль, що значною мірою вплинуло на розвиток економічної інфраструктури. Тут знаходяться елеватор, фабрика виробництва корпусних меблів, завод залізобетонних конструкцій, бурякопункт, підприємства з виробництва м'яких меблів та виробів зі скла, агроцентр «Галнафтохім» деревообробні заклади, гуртівні будівельних матеріалів, АЗС, декілька автосервісів та магазин автозапчастин, декілька продуктових магазинів тощо. Насправді база для економічного розвитку містечка значно ширша і використовується лише частково, що спричинено складним економічним становищем у країні та нестачею інвестицій у регіон. На території смт. знаходиться середня школа І-ІІІ ступенів у якій здобувають знання 500—700 дітей та дитсадок. Також у селищі є церкви Святого Духа (УГКЦ) та Покрови Пресвятої Богородиці (УАПЦ).

Хор «Хлібодар»

У  1987 році хоровому колективу «Хлібодар» було присвоєно звання «Народний», а в 1989 році звання «Народний» отримав художньо-просвітницький колектив народного дому села Завишнь.

Персоналії

  • Галатюк Олег Миколайович (1986—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Володимир Лах — вчений-дослідник, засновник наукової школи з термометрії в Україні;
  • родина Горалів:
    • Михайло Гораль — відомий музикант,
    • Богдан Гораль — заслужений артист Росії,
    • Олег Гораль — органіст, член Спілки художників України,
    • Надія Гораль-Помаренко — заслужена артистка України, солістка Державного заслуженого Закарпатського народного хору України). 

Відомими активістами були і є — Петро Марушко, Йосип Кулик, Олег Солодяк, Степан Пунько, Василь Пограничний, Володимир Костюк та багато інших.

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Ukraine. Lviv Oblast. Zhvyrka(англ.)
  3. Україна / Ukrajina

Посилання