Жемчужников Лев Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лев Миха́йлович Жемчу́жников (*2 (14 листопада) 1828 — 24 липня (6 серпня) 1912) — український і російський художник.

Народився у селі Павловці Єлецького повіту на Орловщині. В 18491852 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Карла Брюлова та Олексія Єгорова. В 1852 році жив в Україні, збирав український фольклор. Мандрував селами України, жив у Василівці у матері Гоголя. Тоді ж вперше познайомився з творчістю Тараса Шевченка. Допомагав матеріально поету на засланні та особисто зустрічався з ним в 1860 році. Продовжуючи традиції Шевченкової «Живописної України» (1844) в 18611862 роках виконав серію офортів під такою ж назвою та видав їх альбомом як додаток до журналу «Основа».

Найвідоміші твори Жемчужникова присвячені Україні:

  • картини «Кобзар» (1854), « Лірник у хаті» (1857), «Козак їде на Січ» (1857);
  • графіка «Жниця» (1851), «Козак у степу» (1853), «Покинута» (1860), «Українка», «Хлопчик-жебрак», «За штатом» та інші твори.

Галерея

Посилання

Література

  • Довідник з історії України
  • Кузнецова Э. М. Лев Михайлович Жемчужников, в кн.: Русское искусство… Середина девятнадцатого века, М., 1958.(рос.)