Відмінності між версіями «Жидачівське князівство»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
Рядок 44: Рядок 44:
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Ця територія після 1349 року підпала під владу Королівства Польського. З 1370 року тут затвердилася Угорщина. Влада угорських королів зберегалася до 1390 року. 1393 року польський король [[Ягайло|Владислав II]] наказав утворили удільне Жидачівське князівство. Втім спочатку ним керували королівські намісники.
+
Ця територія після 1349 року підпала під владу Королівства Польського. З 1370 року тут затвердилася Угорщина. Влада угорських королів зберегалася до 1390 року. 1393 року польський король [[Ягайло|Владислав II Ягайло]] наказав утворили удільне Жидачівське князівством, однак спочатку ним керували королівські [[намісник]]и.
   
1403 року передано було [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайлу]]. У 1405 році останній отримав Сіверське, Чернігівське і Трубчевське князівства, а Жидачівське князівство перейшло до князя [[Федір Любартович|Федора Любартовича]]. Втім з земель князівство було забрано міста Стрий, Шидлов, Стебник, Дроговиж та Устя, що перейшли під владу польського короля.
+
1403 року передане [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайлові Ольгердовичу]]. У 1405 році останній отримав Сіверське, Чернігівське і Трубчевське князівства, а Жидачівське князівство перейшло до князя [[Федір Любартович|Федора Любартовича]]. Втім з земель князівство було забрано міста [[Стрий]], Шидлов, [[Стебник]], [[Дроговиж]] та Устя, що перейшли під владу польського короля.
   
Загони князівства брали участь у [[Велика війна (1409—1411)|війні з Тевтонським орденом]], зокрема у Грюнвальдській битві 1410 року. У 1431 році князівство перейшло під владу Андрушка Федоровича (походження натепер є дискусійним — з Любартовичів, Коріатовичів або Острозьких).
+
Загони князівства брали участь у [[Велика війна (1409—1411)|війні з Тевтонським орденом]], зокрема у Грюнвальдській битві 1410 року. У 1431 році князівство перейшло під владу Андрушка Федоровича (походження натепер є дискусійним — з Любартовичів, [[Коріятовичі]]в або Острозьких).
   
 
1435 року князівство перейшло під владу [[Земовит V|Земовиту V]] з Мазовецьких П'ястів. Він призначив тут свого намісника — жидачівського суддю Сенька Прочолича з Рудного. У 1442 році князь Земовит помер. Прямих спадкоємців у нього не було. Єдина дочка Маргарита та її мати не змогли втримати князівство, і воно перейшло до Польщі та було включене до складу [[руське воєводство|Руського воєводства]] як Жидачівський повіт.
 
1435 року князівство перейшло під владу [[Земовит V|Земовиту V]] з Мазовецьких П'ястів. Він призначив тут свого намісника — жидачівського суддю Сенька Прочолича з Рудного. У 1442 році князь Земовит помер. Прямих спадкоємців у нього не було. Єдина дочка Маргарита та її мати не змогли втримати князівство, і воно перейшло до Польщі та було включене до складу [[руське воєводство|Руського воєводства]] як Жидачівський повіт.
Рядок 55: Рядок 55:
 
* ''Войтович Л. В.'' Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С. 116—117
 
* ''Войтович Л. В.'' Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С. 116—117
 
* ''Папа І''. Жидачівське князівство (1393—1442) і Гедиминовичі: спірні питання історії // Фортеця: збірник заповідника «Тустань». — Львів : Колір ПРО, 2012. — Кн. 2. — С. 177—184.
 
* ''Папа І''. Жидачівське князівство (1393—1442) і Гедиминовичі: спірні питання історії // Фортеця: збірник заповідника «Тустань». — Львів : Колір ПРО, 2012. — Кн. 2. — С. 177—184.
* ''Келембет С.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=IDP=&S21STR=UIJ_2020_4_3 Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус] // [[Український історичний журнал]]. — 2020. — № 4 (553, липень—серпень). — C. 4—20.
+
* ''Келембет С.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=IDP=&S21STR=UIJ_2020_4_3 Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус] // [[Український історичний журнал]]. — 2020. — № 4 (553, липень—серпень). — C. 4—20.
   
 
[[Категорія:Історія Галичини]]
 
[[Категорія:Історія Галичини]]

Поточна версія на 15:45, 7 грудня 2020

Увага: Не вказане значення "common_name"
Жидачівське князівство
1393 – 1442
Столиця Жидачів
Мови Староукраїнська
Релігії Православ'я
Форма правління Монархія
Князі Свидригайло Ольгердович
Федір Любартович
Андрушко Федорович
Земовит П'яст
Історія
 - Засновано 1393
 - Ліквідовано 1442

Жидачівське князівство — гіпотетичне удільне князівство 15-16 століть, що утворилося на місці Галицького князівства, васал Польського королівства з центром у місті Жидачеві (нині — Україна).

Історія[ред. | ред. код]

Ця територія після 1349 року підпала під владу Королівства Польського. З 1370 року тут затвердилася Угорщина. Влада угорських королів зберегалася до 1390 року. 1393 року польський король Владислав II Ягайло наказав утворили удільне Жидачівське князівством, однак спочатку ним керували королівські намісники.

1403 року передане Свидригайлові Ольгердовичу. У 1405 році останній отримав Сіверське, Чернігівське і Трубчевське князівства, а Жидачівське князівство перейшло до князя Федора Любартовича. Втім з земель князівство було забрано міста Стрий, Шидлов, Стебник, Дроговиж та Устя, що перейшли під владу польського короля.

Загони князівства брали участь у війні з Тевтонським орденом, зокрема у Грюнвальдській битві 1410 року. У 1431 році князівство перейшло під владу Андрушка Федоровича (походження натепер є дискусійним — з Любартовичів, Коріятовичів або Острозьких).

1435 року князівство перейшло під владу Земовиту V з Мазовецьких П'ястів. Він призначив тут свого намісника — жидачівського суддю Сенька Прочолича з Рудного. У 1442 році князь Земовит помер. Прямих спадкоємців у нього не було. Єдина дочка Маргарита та її мати не змогли втримати князівство, і воно перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт.

Джерела[ред. | ред. код]