Відмінності між версіями «Жилянська вулиця»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 38: Рядок 38:
 
|парки =
 
|парки =
 
}}
 
}}
'''Жиля́нська вулиця''' — [[вулиця]] в [[Голосіївський район|Голосіївському]], [[Печерський район|Печерському]] та [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському районах]] міста [[Київ|Києва]], місцевості [[Нова Забудова]], [[Паньківщина]], [[Арештантські городи]]. Пролягає від [[Вулиця Шота Руставелі (Київ)|вулиці Шота Руставелі]] до [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]], її продовженням є [[Борщагівська вулиця (Київ)|Борщагівська вулиця]].
+
'''Жиля́нська вулиця''' — [[вулиця]] в [[Голосіївський район|Голосіївському]], [[Печерський район|Печерському]] та [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському районах]] міста [[Київ|Києва]], місцевості [[Нова Забудова]], [[Паньківщина]], [[Арештантські городи]]. Пролягає від [[Вулиця Шота Руставелі (Київ)|вулиці Шота Руставелі]] до [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]], її продовженням є [[Борщагівська вулиця (Київ)|Борщагівська вулиця]].
   
Прилучаються вулиці [[Велика Васильківська вулиця|Велика Васильківська]], [[Вулиця Антоновича (Київ)|Антоновича]], [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирська]], [[Тарасівська вулиця (Київ)|Тарасівська]], [[Короленківська вулиця (Київ)|Короленківська]], [[Вулиця Іллі Еренбурга (Київ)|Іллі Еренбурга]], [[Паньківська вулиця|Паньківська]], [[Вулиця Льва Толстого (Київ)|Льва Толстого]], [[Вулиця Симона Петлюри (Київ)|Симона Петлюри]], [[Старовокзальна вулиця (Київ)|Старовокзальна]], [[вулиця Павла Пестеля|Павла Пестеля]], [[Бульварно-Кудрявська вулиця|Бульварно-Кудрявська]], [[Ринковий провулок (Київ)|Ринковий провулок]] і [[Площа Перемоги (Київ)|площа Перемоги]].
+
Прилучаються [[Троїцька площа (Київ)|Троїцька площа]], вулиці [[Велика Васильківська вулиця|Велика Васильківська]], [[Вулиця Антоновича (Київ)|Антоновича]], [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирська]], [[Тарасівська вулиця (Київ)|Тарасівська]], [[Короленківська вулиця (Київ)|Короленківська]], [[Вулиця Іллі Еренбурга (Київ)|Іллі Еренбурга]], [[Паньківська вулиця|Паньківська]], [[Вулиця Льва Толстого (Київ)|Льва Толстого]], [[Вулиця Симона Петлюри (Київ)|Симона Петлюри]], [[Старовокзальна вулиця (Київ)|Старовокзальна]], [[вулиця Павла Пестеля|Павла Пестеля]], [[Бульварно-Кудрявська вулиця|Бульварно-Кудрявська]], [[Ринковий провулок (Київ)|Ринковий провулок]] і [[Площа Перемоги (Київ)|площа Перемоги]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 46: Рядок 46:
 
[[Файл:Улица Жилянская.JPG|міні|Вулиця поблизу перетину з вулицею Льва Толстого]]
 
[[Файл:Улица Жилянская.JPG|міні|Вулиця поблизу перетину з вулицею Льва Толстого]]
   
Під сучасною назвою вулиця відома з [[1830-ті|30-х]] років [[XIX століття]] (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка&nbsp;— [[1834]] рік як проектованої вулиці<ref>http://www.socmart.com.ua/articles/statti_ukrainskoyu/read/3791 Бізнес-вулиці Києва</ref>. Прокладена в 1850-х роках. З [[1926]] року&nbsp;— ''вулиця Жаданівського'', на честь революціонера [[Жаданівський Борис Петрович|Б.&nbsp;П.&nbsp;Жаданівського]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Історичну назву вулиці було відновлено [[1993]] року{{ркмр2|16}}.
+
Під сучасною назвою вулиця відома з [[1830-ті|30-х]] років [[XIX століття]] (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка — [[1834]] рік як проектованої вулиці<ref>http://www.socmart.com.ua/articles/statti_ukrainskoyu/read/3791 Бізнес-вулиці Києва</ref>. Прокладена в 1850-х роках. З [[1926]] року — ''вулиця Жаданівського'', на честь революціонера [[Жаданівський Борис Петрович|Б. П. Жаданівського]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Історичну назву вулиці було відновлено [[1993]] року{{ркмр2|16}}.
   
До [[1930-ті|30-х]] років [[XX століття]] вулиця пролягала від Прозорівської вулиці (тепер [[Еспланадна вулиця (Київ)|Еспланадна]]) до [[Скомороський провулок|Скомороського провулка]] (поблизу площі Перемоги). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом&nbsp;— Центральний стадіон імені М. Хрущова, Республіканський стадіон, тепер&nbsp;— [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]]) початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в [[1970-ті]] роки&nbsp;— до вулиці Шота Руставелі. Протилежний кінець вулиці в [[1950-ті|1950]]–[[1960-ті|60-ті]] роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У [[1970-ті]] роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з [[XIX століття]], які простягалися перпендикулярно Жилянській до [[Либідь (річка)|річки Либідь]]: [[Скомороський провулок]], [[Вулиця Декабристів (Київ, історична)|вулиця Декабристів]], [[Ринковий провулок (Київ)|Ринковий провулок]] (частково) і [[Комсомольська вулиця (Київ, Радянський район)|Комсомольська вулиця]].
+
До [[1930-ті|30-х]] років [[XX століття]] вулиця пролягала від Прозорівської вулиці (тепер [[Еспланадна вулиця (Київ)|Еспланадна]]) до [[Скомороський провулок|Скомороського провулка]] (поблизу площі Перемоги). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені М. Хрущова, Республіканський стадіон, тепер — [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]]) початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в [[1970-ті]] роки — до вулиці Шота Руставелі. Протилежний кінець вулиці в [[1950-ті|1950]]–[[1960-ті|60-ті]] роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У [[1970-ті]] роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з [[XIX століття]], які простягалися перпендикулярно Жилянській до [[Либідь (річка)|річки Либідь]]: [[Скомороський провулок]], [[Вулиця Декабристів (Київ, історична)|вулиця Декабристів]], [[Ринковий провулок (Київ)|Ринковий провулок]] (частково) і [[Комсомольська вулиця (Київ, Радянський район)|Комсомольська вулиця]].
   
 
== Забудова ==
 
== Забудова ==
Вулиця почала забудовуватися в [[1850-ті|50-х]] роках [[XIX століття]]. Збереглися прибуткові будинки другої половини [[XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]].
+
Вулиця почала забудовуватися в [[1850-ті|50-х]] роках [[XIX століття]]. Збереглися прибуткові будинки другої половини [[XIX]] — початку [[XX століття]].
   
П'ятиповерховий будинок (№&nbsp;41) зведено у стилі неокласики та модерну. На початку [[XX ст.]] він належав киїському міщанину В. Беренфусу, в [[1907]] році його придбала торговельна фірма «Торговий дім К. Людмер та сини», а в [[1913]] році власником будинку став купець В. Шевєлєв.
+
П'ятиповерховий будинок (№ 41) зведено у стилі неокласики та модерну. На початку [[XX ст.]] він належав киїському міщанину В. Беренфусу, в [[1907]] році його придбала торговельна фірма «Торговий дім К. Людмер та сини», а в [[1913]] році власником будинку став купець В. Шевєлєв.
   
Будинок №&nbsp;120-А побудовано в [[1900]] році за проектом архітекторів Хойнацького та Вишневського у стилі флорентійського відродження (за основу узято палац великого князя Володимира Олександровича у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]).
+
Будинок № 120-А побудовано в [[1900]] році за проектом архітекторів Хойнацького та Вишневського у стилі флорентійського відродження (за основу узято палац великого князя Володимира Олександровича у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]).
   
Пам'яткою архітектури є прибутковий будинок [[1908]] року (№&nbsp;39/92)
+
Пам'яткою архітектури є прибутковий будинок [[1908]] року (№ 39/92)
   
Будинок №&nbsp;97&nbsp;— [[Галицька синагога]], побудована в [[1909]]–[[1910]] роках за проектом Ф. Отаржевського на кошти Галицької єврейської громади.
+
Будинок № 97 — [[Галицька синагога]], побудована в [[1909]]–[[1910]] роках за проектом Ф. Отаржевського на кошти Галицької єврейської громади.
   
Будівлі Південно-російського машинобудівного заводу (зараз&nbsp;— завод «Кузня на Рибальському») по вулиці Жилянській, 101, споруджені в [[1890-ті|1890-х]] роках за проектом архітектора [[Лешек Дезидерій Владислав Городецький|В. Городецького]].
+
Будівлі Південно-російського машинобудівного заводу (зараз — завод «Кузня на Рибальському») по вулиці Жилянській, 101, споруджені в [[1890-ті|1890-х]] роках за проектом архітектора [[Лешек Дезидерій Владислав Городецький|В. Городецького]].
   
На вулиці колись знаходилося два храми&nbsp;— [[Іллінська церква (Паньківщина)|Іллінська церква]] та [[Троїцька церква (Нова Забудова)|Троїцька церква]], однак у 1930-х роках було знищено перший храм, а на початку 1960-х&nbsp;— другий. Існують проекти відродження обох храмів.
+
На вулиці колись знаходилося два храми — [[Іллінська церква (Паньківщина)|Іллінська церква]] та [[Троїцька церква (Нова Забудова)|Троїцька церква]], однак у 1930-х роках було знищено перший храм, а на початку 1960-х — другий. Існують проекти відродження обох храмів.
   
У [[2011]] році при будівництві ЖК «Елегант» (№&nbsp;118) почалося знищення сусіднього будинку №&nbsp;120-Б, який є об'єктом культурної спадщини. Забудовник почав розбирати покрівлю, стіни та перекриття будівлі.<ref>{{cite web|url=http://uainfo.org/heading/public/print:page,1,7534-p.html|title=Строители довершают грязную работу, начатую киевской властью - Бригинец|publisher=uainfo.org|author=|date=2011-11-15|accessdate=2013-06-02|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131003135150/http://uainfo.org/heading/public/print:page,1,7534-p.html|archivedate=2013-10-03}}</ref> У вересні [[2013|2013 року]] будівлю було повністю знесено<ref>[http://newsradio.com.ua/rus/2013_09_25/V-centre-Kieva-snesli-starinnij-dom-FOTO/ В центре Киева снесли старинный дом (ФОТО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305035833/http://newsradio.com.ua/rus/2013_09_25/V-centre-Kieva-snesli-starinnij-dom-FOTO/ |date=5 березень 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.
+
У [[2011]] році при будівництві ЖК «Елегант» (№ 118) почалося знищення сусіднього будинку № 120-Б, який є об'єктом культурної спадщини. Забудовник почав розбирати покрівлю, стіни та перекриття будівлі.<ref>{{cite web|url=http://uainfo.org/heading/public/print:page,1,7534-p.html|title=Строители довершают грязную работу, начатую киевской властью - Бригинец|publisher=uainfo.org|author=|date=2011-11-15|accessdate=2013-06-02|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131003135150/http://uainfo.org/heading/public/print:page,1,7534-p.html|archivedate=2013-10-03}}</ref> У вересні [[2013|2013 року]] будівлю було повністю знесено<ref>[http://newsradio.com.ua/rus/2013_09_25/V-centre-Kieva-snesli-starinnij-dom-FOTO/ В центре Киева снесли старинный дом (ФОТО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305035833/http://newsradio.com.ua/rus/2013_09_25/V-centre-Kieva-snesli-starinnij-dom-FOTO/ |date=5 березень 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.
   
 
== Особистості ==
 
== Особистості ==
Наприкінці [[XIX століття]] вулиця була популярна серед революціонерів. Зокрема, в будинку на розі Жилянської та Паньківської (не зберігся) жили революціонери-[[народники]] брати Іван та Гнат [[Івичевичі]]. У будинку №&nbsp;32 мешкали керівники «[[Південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]]» [[Ковальська Єлизавета Миколаївна|Єлизавета Ковальська]] і [[Щедрин Микола Павлович|Микола Щедрин]], у будинку №&nbsp;63 працювала нелегальна типографія союзу.
+
Наприкінці [[XIX століття]] вулиця була популярна серед революціонерів. Зокрема, в будинку на розі Жилянської та Паньківської (не зберігся) жили революціонери-[[народники]] брати Іван та Гнат [[Івичевичі]]. У будинку № 32 мешкали керівники «[[Південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]]» [[Ковальська Єлизавета Миколаївна|Єлизавета Ковальська]] і [[Щедрин Микола Павлович|Микола Щедрин]], у будинку № 63 працювала нелегальна типографія союзу.
   
З [[1912]] року і до самої смерті в [[1940]] році в будинку №&nbsp;96 жив народний артист [[Панас Саксаганський]]. У будинку №&nbsp;6 жив композитор, заслужений діяч мистецтв [[Рябов Олексій Пантелеймонович|Олексій Рябов]], автор оперети «Весілля у Малинівці». У будинку №&nbsp;59 мешкав громадський діяч [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]]. Також, за деякими даними, на початку [[XX століття]] на вулиці проживав письменник [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]]<ref>http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090228020051/http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 |date=28 лютий 2009 }} Большая Васильковская&nbsp;— улица базаров и поэтов {{ref-ru}}</ref>.
+
З [[1912]] року і до самої смерті в [[1940]] році в будинку № 96 жив народний артист [[Панас Саксаганський]]. У будинку № 6 жив композитор, заслужений діяч мистецтв [[Рябов Олексій Пантелеймонович|Олексій Рябов]], автор оперети «Весілля у Малинівці». У будинку № 59 мешкав громадський діяч [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]]. Також, за деякими даними, на початку [[XX століття]] на вулиці проживав письменник [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]]<ref>http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090228020051/http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 |date=28 лютий 2009 }} Большая Васильковская — улица базаров и поэтов {{ref-ru}}</ref>.
   
На початку [[1860-ті|60-х]] років XIX століття в будинку №&nbsp;38 діяла перша в Києві нелегальна школа для селянських дітей, створена організацією «[[Стара громада]]».
+
На початку [[1860-ті|60-х]] років XIX століття в будинку № 38 діяла перша в Києві нелегальна школа для селянських дітей, створена організацією «[[Стара громада]]».
   
Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника [[Казимир Малевич|Казимира Малевича]] є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою [[Вулиця Казимира Малевича|Бульонська]], 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста&nbsp;— вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія&nbsp;— між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2392608-doslidniki-zasuvali-de-same-v-kievi-narodivsa-malevic.html Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич / Укрінформ, 30.01.2018]</ref>.
+
Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника [[Казимир Малевич|Казимира Малевича]] є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою [[Вулиця Казимира Малевича|Бульонська]], 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста — вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2392608-doslidniki-zasuvali-de-same-v-kievi-narodivsa-malevic.html Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич / Укрінформ, 30.01.2018]</ref>.
   
 
== Меморіальні дошки ==
 
== Меморіальні дошки ==
* буд. №&nbsp;46&nbsp;— [[Маркус Тетяна Йосипівна|Маркус Тетяні Йосипівні]] (відкрито [[1991]] року; бронза; [[горельєф]]; скульптор [[Медведєв Валерій Леонідович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Медведєв]];<!--, архітектор [[Мілецький Авраам Мойсейович|А.&nbsp;М.&nbsp;Мілецький]]--> вкрадено в травні 2016 року)
+
* буд. № 46 — [[Маркус Тетяна Йосипівна|Маркус Тетяні Йосипівні]] (відкрито [[1991]] року; бронза; [[горельєф]]; скульптор [[Медведєв Валерій Леонідович|В. Л. Медведєв]];<!--, архітектор [[Мілецький Авраам Мойсейович|А. М. Мілецький]]--> вкрадено в травні 2016 року)
* буд. №&nbsp;46&nbsp;— [[Маркус Тетяна Йосипівна|Маркус Тетяні Йосипівні]] (відкрито [[1991]] року; мармур; [[горельєф]]; скульптор [[Олександр Моргацький|О.&nbsp;Моргацький]];<!--, архітектор [[Мілецький Авраам Мойсейович|А.&nbsp;М.&nbsp;Мілецький]]--> відкрито в травні 2017 року)
+
* буд. № 46 — [[Маркус Тетяна Йосипівна|Маркус Тетяні Йосипівні]] (відкрито [[1991]] року; мармур; [[горельєф]]; скульптор [[Олександр Моргацький|О. Моргацький]];<!--, архітектор [[Мілецький Авраам Мойсейович|А. М. Мілецький]]--> відкрито в травні 2017 року)
* буд. №&nbsp;96&nbsp;— [[Панас Саксаганський|Саксаганському Панасу Карповичу]] (відкрито [[17 вересня]] [[1953]] року; мармур; архітектор [[Говденко Маріоніла Моісеївна|М.&nbsp;М.&nbsp;Говденко]]; у [[1972]] році дошку замінено на нову&nbsp;— бронзовий горельєф; скульптор [[Грицюк Михайло Якимович|М.&nbsp;Я.&nbsp;Грицюк]], архітектор [[Сницарев Анатолій Афанасійович|А.&nbsp;А.&nbsp;Сницарев]])<ref name="вкрадено2018">Вкрадено 2018 року.</ref>.
+
* буд. № 96 — [[Панас Саксаганський|Саксаганському Панасу Карповичу]] (відкрито [[17 вересня]] [[1953]] року; мармур; архітектор [[Говденко Маріоніла Моісеївна|М. М. Говденко]]; у [[1972]] році дошку замінено на нову — бронзовий горельєф; скульптор [[Грицюк Михайло Якимович|М. Я. Грицюк]], архітектор [[Сницарев Анатолій Афанасійович|А. А. Сницарев]])<ref name="вкрадено2018">Вкрадено 2018 року.</ref>.
* буд. №&nbsp;87&nbsp;— на честь робітників Південно-російського машинобудівного заводу, які брали участь у повстанні саперів 1905 року (відкрито [[1947]] року; мармур).
+
* буд. № 87 — на честь робітників Південно-російського машинобудівного заводу, які брали участь у повстанні саперів 1905 року (відкрито [[1947]] року; мармур).
* буд. №&nbsp;87&nbsp;— на честь робітників Південно-російського машинобудівного заводу", які брали участь у повстанні саперів 1905 року (відкрито [[1955]] року; бронза; горельєф; скульптор І.&nbsp;Л.&nbsp;Корнілов, архітектори П.&nbsp;Є.&nbsp;Захарченко, [[Шмульсон Ісроель Лейзерович|І.&nbsp;Л.&nbsp;Шмульсон]]).
+
* буд. № 87 — на честь робітників Південно-російського машинобудівного заводу", які брали участь у повстанні саперів 1905 року (відкрито [[1955]] року; бронза; горельєф; скульптор І. Л. Корнілов, архітектори П. Є. Захарченко, [[Шмульсон Ісроель Лейзерович|І. Л. Шмульсон]]).
* буд. №&nbsp;87&nbsp;— [[Жаданівський Борис Петрович|Жаданівському Борису Петровичу]] (відкрито у лютому [[1966]] року; граніт; архітектор [[Шевченко Валентина Петрівна|В.&nbsp;П.&nbsp;Шевченко]])
+
* буд. № 87 — [[Жаданівський Борис Петрович|Жаданівському Борису Петровичу]] (відкрито у лютому [[1966]] року; граніт; архітектор [[Шевченко Валентина Петрівна|В. П. Шевченко]])
   
 
<gallery widths="180" heights="180">
 
<gallery widths="180" heights="180">
Рядок 94: Рядок 94:
   
 
== Заклади та установи ==
 
== Заклади та установи ==
* Загальноосвітня школа №&nbsp;165 (буд. №&nbsp;75)
+
* Загальноосвітня школа № 165 (буд. № 75)
* Загальноосвітня спеціалізована школа №&nbsp;44 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. №&nbsp;46)
+
* Загальноосвітня спеціалізована школа № 44 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 46)
* ясла-садок №&nbsp;262 (буд. №&nbsp;84)
+
* ясла-садок № 262 (буд. № 84)
* [[Міжнародний ліцей «Гранд»]] (буд. №&nbsp;38)
+
* [[Міжнародний ліцей «Гранд»]] (буд. № 38)
* Державна податкова інспекція Голосіївського району (буд. №&nbsp;23)
+
* Державна податкова інспекція Голосіївського району (буд. № 23)
* Держнаглядохоронпраці України, територіальне управління по Київській області та м. Києву (буд. №&nbsp;43-В)
+
* Держнаглядохоронпраці України, територіальне управління по Київській області та м. Києву (буд. № 43-В)
* Київський міський центр зайнятості (буд. №&nbsp;47-Б)
+
* Київський міський центр зайнятості (буд. № 47-Б)
* Північна регіональна митниця (буд. №&nbsp;120-А)
+
* Північна регіональна митниця (буд. № 120-А)
   
 
=== Примітки ===
 
=== Примітки ===
Рядок 110: Рядок 110:
 
* [https://web.archive.org/web/20081007075506/http://www.oldkiev.info/progulki_ulicami_Kieva/ulica_Jilyanskaya.html За макулатуру здесь продавалась «Женщина в белом»] {{ref-ru}}
 
* [https://web.archive.org/web/20081007075506/http://www.oldkiev.info/progulki_ulicami_Kieva/ulica_Jilyanskaya.html За макулатуру здесь продавалась «Женщина в белом»] {{ref-ru}}
 
* [http://forumkiev.com/t521/ Большая Жилянская улица, поглощающая маленькие]
 
* [http://forumkiev.com/t521/ Большая Жилянская улица, поглощающая маленькие]
* ''Розен А.'' Імені Жаданівського: [Вулиці героїв…] // Вечірній Київ.&nbsp;— 1957.&nbsp;— 19 березня.
+
* ''Розен А.'' Імені Жаданівського: [Вулиці героїв…] // Вечірній Київ. — 1957. — 19 березня.
* ''Чудновська І.'' Вулиця Жаданівського: [До 50-річчя повстання саперів у Києві] // Вечірній Київ.&nbsp;— 1955.&nbsp;— 3 вересня.
+
* ''Чудновська І.'' Вулиця Жаданівського: [До 50-річчя повстання саперів у Києві] // Вечірній Київ. — 1955. — 3 вересня.
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 16:25, 13 вересня 2019

Жилянська вулиця
Київ
Жилянська вулиця Київ 2010 01.jpg
Місцевість Нова Забудова, Паньківщина, Арештантські городи
Район Голосіївський, Печерський, Шевченківський
Колишні назви
вулиця Жадановського
Загальні відомості
Протяжність 3,2 км
Координати початку 50°26′02″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.434000° пн. ш. 30.5183472° сх. д. / 50.434000; 30.5183472Координати: 50°26′02″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.434000° пн. ш. 30.5183472° сх. д. / 50.434000; 30.5183472
Координати кінця 50°26′49″ пн. ш. 30°28′55″ сх. д. / 50.447000° пн. ш. 30.48194° сх. д. / 50.447000; 30.48194
Поштові індекси 01032, 01033, 01135
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Вокзальна»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Олімпійська»
Автобуси А 5, 7, 69, 137Н
Трамваї Т 1 (швидкісний), 3 (швидкісний), 15, 18
Тролейбуси Тр 3, 9, 12, 14, 40, 40к, 91Н
Маршрутні таксі

Мт 171, 181, 231, 411, 427, 450, 500, 507, 539, 558

Приміський 368, 805, 825
Зупинки громадського транспорту «НСК "Олімпійський"», «Володимирська вулиця», «Центр зайнятості», «Паньківська вулиця», «Вулиця Льва Толстого», «Вулиця Симона Петлюри», «Старовокзальна вулиця», «Площа Перемоги»
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський,
з. п. Північна
Рух трамвайний,
автомобільний односторонній (на ділянці від Старовокзальної до вулиці Шота Руставелі)
Покриття асфальтове
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10524
У проекті OpenStreetMap r49864
Мапа
CMNS: Жилянська вулиця на Вікісховищі

Жиля́нська вулиця — вулиця в Голосіївському, Печерському та Шевченківському районах міста Києва, місцевості Нова Забудова, Паньківщина, Арештантські городи. Пролягає від вулиці Шота Руставелі до Повітрофлотського шляхопроводу, її продовженням є Борщагівська вулиця.

Прилучаються Троїцька площа, вулиці Велика Васильківська, Антоновича, Володимирська, Тарасівська, Короленківська, Іллі Еренбурга, Паньківська, Льва Толстого, Симона Петлюри, Старовокзальна, Павла Пестеля, Бульварно-Кудрявська, Ринковий провулок і площа Перемоги.

Історія[ред. | ред. код]

Початок вулиці
Вулиця поблизу перетину з вулицею Льва Толстого

Під сучасною назвою вулиця відома з 30-х років XIX століття (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка — 1834 рік як проектованої вулиці[1]. Прокладена в 1850-х роках. З 1926 року — вулиця Жаданівського, на честь революціонера Б. П. Жаданівського (назву підтверджено 1944 року[2]). Історичну назву вулиці було відновлено 1993 року[3].

До 30-х років XX століття вулиця пролягала від Прозорівської вулиці (тепер Еспланадна) до Скомороського провулка (поблизу площі Перемоги). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені М. Хрущова, Республіканський стадіон, тепер — НСК «Олімпійський») початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в 1970-ті роки — до вулиці Шота Руставелі. Протилежний кінець вулиці в 195060-ті роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У 1970-ті роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з XIX століття, які простягалися перпендикулярно Жилянській до річки Либідь: Скомороський провулок, вулиця Декабристів, Ринковий провулок (частково) і Комсомольська вулиця.

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця почала забудовуватися в 50-х роках XIX століття. Збереглися прибуткові будинки другої половини XIX — початку XX століття.

П'ятиповерховий будинок (№ 41) зведено у стилі неокласики та модерну. На початку XX ст. він належав киїському міщанину В. Беренфусу, в 1907 році його придбала торговельна фірма «Торговий дім К. Людмер та сини», а в 1913 році власником будинку став купець В. Шевєлєв.

Будинок № 120-А побудовано в 1900 році за проектом архітекторів Хойнацького та Вишневського у стилі флорентійського відродження (за основу узято палац великого князя Володимира Олександровича у Санкт-Петербурзі).

Пам'яткою архітектури є прибутковий будинок 1908 року (№ 39/92)

Будинок № 97 — Галицька синагога, побудована в 19091910 роках за проектом Ф. Отаржевського на кошти Галицької єврейської громади.

Будівлі Південно-російського машинобудівного заводу (зараз — завод «Кузня на Рибальському») по вулиці Жилянській, 101, споруджені в 1890-х роках за проектом архітектора В. Городецького.

На вулиці колись знаходилося два храми — Іллінська церква та Троїцька церква, однак у 1930-х роках було знищено перший храм, а на початку 1960-х — другий. Існують проекти відродження обох храмів.

У 2011 році при будівництві ЖК «Елегант» (№ 118) почалося знищення сусіднього будинку № 120-Б, який є об'єктом культурної спадщини. Забудовник почав розбирати покрівлю, стіни та перекриття будівлі.[4] У вересні 2013 року будівлю було повністю знесено[5].

Особистості[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX століття вулиця була популярна серед революціонерів. Зокрема, в будинку на розі Жилянської та Паньківської (не зберігся) жили революціонери-народники брати Іван та Гнат Івичевичі. У будинку № 32 мешкали керівники «Південноросійського робітничого союзу» Єлизавета Ковальська і Микола Щедрин, у будинку № 63 працювала нелегальна типографія союзу.

З 1912 року і до самої смерті в 1940 році в будинку № 96 жив народний артист Панас Саксаганський. У будинку № 6 жив композитор, заслужений діяч мистецтв Олексій Рябов, автор оперети «Весілля у Малинівці». У будинку № 59 мешкав громадський діяч Михайло Драгоманов. Також, за деякими даними, на початку XX століття на вулиці проживав письменник Максим Рильський[6].

На початку 60-х років XIX століття в будинку № 38 діяла перша в Києві нелегальна школа для селянських дітей, створена організацією «Стара громада».

Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника Казимира Малевича є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою Бульонська, 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста — вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років[7].

Меморіальні дошки[ред. | ред. код]

Заклади та установи[ред. | ред. код]

  • Загальноосвітня школа № 165 (буд. № 75)
  • Загальноосвітня спеціалізована школа № 44 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 46)
  • ясла-садок № 262 (буд. № 84)
  • Міжнародний ліцей «Гранд» (буд. № 38)
  • Державна податкова інспекція Голосіївського району (буд. № 23)
  • Держнаглядохоронпраці України, територіальне управління по Київській області та м. Києву (буд. № 43-В)
  • Київський міський центр зайнятості (буд. № 47-Б)
  • Північна регіональна митниця (буд. № 120-А)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.socmart.com.ua/articles/statti_ukrainskoyu/read/3791 Бізнес-вулиці Києва
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  4. Строители довершают грязную работу, начатую киевской властью - Бригинец. uainfo.org. 2011-11-15. Архів оригіналу за 2013-10-03. Процитовано 2013-06-02. 
  5. В центре Киева снесли старинный дом (ФОТО) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  6. http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 Архівовано 28 лютий 2009 у Wayback Machine. Большая Васильковская — улица базаров и поэтов (рос.)
  7. Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич / Укрінформ, 30.01.2018
  8. Вкрадено 2018 року.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]