Відмінності між версіями «Житомир»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta15))
(Виправлено джерел: 15; позначено як недійсні: 4. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показана 21 проміжна версія 5 користувачів)
Рядок 10: Рядок 10:
 
| опис розташування= Житомир на карті України
 
| опис розташування= Житомир на карті України
 
| район = [[Житомирська міська рада]]
 
| район = [[Житомирська міська рада]]
| зображення = Будинок_взаємного_кредиту_(міська_рада)_.jpg
+
| зображення = [[File:Zhytomyr Montage 2019.jpg|290x920px|center]]
| зображення_розмір = 275px
+
| зображення_розмір = 500px
| зображення_підпис = [[File:Zhytomyr PV.jpg|275px]]<br />[[File:Кафедральний костел Св. Софії та дзвіниця.jpg|275px]]<br />Зверху-вниз: Будинок взаємного кредиту (міська рада), житомирська пожежна вежа, Кафедральний костел Св. Софії
+
| зображення_підпис = Міська рада (Будинок взаємного кредиту), Дім Трибеля, Свято-Михайлівський кафедральний собор, вул. Михайлівська
 
| код КОАТУУ = 1810100000
 
| код КОАТУУ = 1810100000
 
| засноване = {{Дата з віком|884}}
 
| засноване = {{Дата з віком|884}}
Рядок 19: Рядок 19:
 
| статус = [[1884]]
 
| статус = [[1884]]
 
| поділ = 2 райони
 
| поділ = 2 райони
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:266 936}} <small>(01.01.2018)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
+
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:265240}} <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 
| площа = 61 <ref name="zt_area">{{Cite web |url=http://www.zt.ukrstat.gov.ua/Publikacii/zbirnyky/zbirn_zhitobl2013.pdf |title=Житомирщина у цифрах у 2013 році, Державна служба статистики України |accessdate=16 червень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150706041408/http://www.zt.ukrstat.gov.ua/Publikacii/zbirnyky/zbirn_zhitobl2013.pdf |archivedate=6 липень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
 
| площа = 61 <ref name="zt_area">{{Cite web |url=http://www.zt.ukrstat.gov.ua/Publikacii/zbirnyky/zbirn_zhitobl2013.pdf |title=Житомирщина у цифрах у 2013 році, Державна служба статистики України |accessdate=16 червень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150706041408/http://www.zt.ukrstat.gov.ua/Publikacii/zbirnyky/zbirn_zhitobl2013.pdf |archivedate=6 липень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
| густота = 4376
+
| густота = 4348
 
| поштові індекси = 10000—10499
 
| поштові індекси = 10000—10499
 
| код = 412
 
| код = 412
Рядок 36: Рядок 36:
 
| фізична с = 130
 
| фізична с = 130
 
| автошлях с = 131
 
| автошлях с = 131
| міста-побратими = {{flag|Russia}} [[Смоленськ]]<ref name="pobratimy"></ref> <br/> {{flag|Georgia}} [[Кутаїсі]] <br/> {{flag|Bulgaria}} [[Монтана (Болгарія)|Монтана]] <br/> {{flag|Belarus}} [[Гомель]]<ref name="pobratimy">[http://www.zhitomir.info/news_154520.html Житомир.info | Российский Смоленск до сих пор остается городом-побратимом Житомира]</ref> <br/> {{flag|Poland}} [[Плоцьк (Польща)|Плоцьк]]<ref>[http://zt-rada.gov.ua/news/p3667 Житомирська міська рада | Новини | Житомир показав Україні приклад євроінтеграції: Житомир і Плоцьк підписали Договір про побратимство]</ref> <br/> {{flag|Poland}} [[Битом]]<ref>[https://www.facebook.com/sukhomlyn.sergey/posts/980447382078745 Сергей Сухомлин - Підписав Угоду про встановлення партнерських стосунків з польським містом Битом.]</ref> <br/> {{flag|Poland}} [[Катовіце]]<ref>[http://zt-rada.gov.ua/?3398%5B0%5D=3338 Катовіце - Польща | Житомирська Міська Рада]</ref> <br/> {{flag|China}} [[Шанло]]<ref>[https://www.unian.net/society/2120939-v-jitomire-podpisano-soglashenie-o-strategicheskom-sotrudnichestve-s-kitayskim-gorodom-shanglu.html В Житомире подписано соглашение о стратегическом сотрудничестве с китайским городом Шанглу]</ref> <br/> {{flag|China}} {{не перекладено|Дачжоу||ru|}}<ref>[http://zt-rada.gov.ua/?3398%5B0%5D=3363 Дачжоу - Китайська Народна Республіка | Житомирська Міська Рада]</ref> <br/> {{flag|China}} {{не перекладено|Хулун-Буир|Хулун-Буір|ru|}}<ref>[https://www.zhitomir.info/news_174682.html Житомир.info | ​Житомир підписав документ про дружбу з китайським округом, на території якого 8 портів і 2 летовища]</ref>
+
| міста-побратими = {{flag|Russia}} [[Смоленськ]]<ref name="pobratimy"></ref> <br/> {{flag|Georgia}} [[Кутаїсі]] <br/> {{flag|Bulgaria}} [[Монтана (Болгарія)|Монтана]] <br/> {{flag|Belarus}} [[Гомель]]<ref name="pobratimy">[http://www.zhitomir.info/news_154520.html Житомир.info | Российский Смоленск до сих пор остается городом-побратимом Житомира]</ref> <br/> {{flag|Poland}} [[Плоцьк (Польща)|Плоцьк]]<ref>{{Cite web |url=http://zt-rada.gov.ua/news/p3667 |title=Житомирська міська рада {{!}} Новини {{!}} Житомир показав Україні приклад євроінтеграції: Житомир і Плоцьк підписали Договір про побратимство |accessdate=13 жовтень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140523183835/http://zt-rada.gov.ua/news/p3667 |archivedate=23 травень 2014 |deadurl=yes }}</ref> <br/> {{flag|Poland}} [[Битом]]<ref>[https://www.facebook.com/sukhomlyn.sergey/posts/980447382078745 Сергей Сухомлин - Підписав Угоду про встановлення партнерських стосунків з польським містом Битом.]</ref> <br/> {{flag|Poland}} [[Катовіце]]<ref>{{Cite web |url=http://zt-rada.gov.ua/?3398%5B0%5D=3338 |title=Катовіце - Польща {{!}} Житомирська Міська Рада |accessdate=15 травень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180516014553/http://zt-rada.gov.ua/?3398%5B0%5D=3338 |archivedate=16 травень 2018 |deadurl=yes }}</ref> <br/> {{flag|China}} [[Шанло]]<ref>[https://www.unian.net/society/2120939-v-jitomire-podpisano-soglashenie-o-strategicheskom-sotrudnichestve-s-kitayskim-gorodom-shanglu.html В Житомире подписано соглашение о стратегическом сотрудничестве с китайским городом Шанглу]</ref> <br/> {{flag|China}} {{не перекладено|Дачжоу||ru|}}<ref>[http://zt-rada.gov.ua/?3398%5B0%5D=3363 Дачжоу - Китайська Народна Республіка | Житомирська Міська Рада]</ref> <br/> {{flag|China}} {{не перекладено|Хулун-Буир|Хулун-Буір|ru|}}<ref>[https://www.zhitomir.info/news_174682.html Житомир.info | ​Житомир підписав документ про дружбу з китайським округом, на території якого 8 портів і 2 летовища]</ref>
 
| день міста = 2-а субота вересня
 
| день міста = 2-а субота вересня
 
| адреса = 10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
 
| адреса = 10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
Рядок 42: Рядок 42:
 
| мер = [[Сухомлин Сергій Іванович]]
 
| мер = [[Сухомлин Сергій Іванович]]
 
}}
 
}}
'''Жито́мир'''&nbsp;— [[місто]] в північно-західній [[Україна|Україні]], розташоване на річці [[Тетерів]]. Адміністративний центр [[Житомирська область|Житомирської області]] та [[Житомирський район|Житомирського району]] (не входить до його складу). Населення міста&nbsp;— 267 тис. осіб ([[2018]]), територія&nbsp;— 6100 га<ref name="zt_area"/>. Місто поділяється на [[Богунський район|Богунський]] та [[Корольовський район]]и.
+
'''Жито́мир'''&nbsp;— [[місто]] в північно-західній [[Україна|Україні]], розташоване на річці [[Тетерів]]. Адміністративний центр [[Житомирська область|Житомирської області]] та [[Житомирський район|Житомирського району]] (не входить до його складу). Населення міста&nbsp;— 265 тис. осіб ([[2019]]), територія&nbsp;— 6100 га<ref name="zt_area"/>. Місто поділяється на [[Богунський район|Богунський]] та [[Корольовський район]]и.
   
 
Житомир є важливим [[Транспортний вузол|транспортним вузлом]]: поєднує [[Київ]] та [[Львів]] автошляхом {{Автошлях М|06}}, [[Варшава|Варшаву]] та Київ, [[Мінськ]] та [[Ізмаїл]]. Також через місто пролягають автошляхи {{Автошлях E|40}}, {{Автошлях E|583}}, {{Автошлях М|21}}.
 
Житомир є важливим [[Транспортний вузол|транспортним вузлом]]: поєднує [[Київ]] та [[Львів]] автошляхом {{Автошлях М|06}}, [[Варшава|Варшаву]] та Київ, [[Мінськ]] та [[Ізмаїл]]. Також через місто пролягають автошляхи {{Автошлях E|40}}, {{Автошлях E|583}}, {{Автошлях М|21}}.
Рядок 51: Рядок 51:
   
 
== Назва ==
 
== Назва ==
[[Файл:Камінь Житомир.JPG|міні|left|Камінь на честь заснування Житомира у 884 році]]
+
[[Файл:Kamin zhitomir 884.jpg|альт=|ліворуч|міні|Камінь, встановлений на честь 1100-річчя із дня заснування міста]]
  +
[[Файл:Logo zhytomyr.jpg|альт=|ліворуч|міні|Логотип Житомира]]
 
За місцевою легендою, яку записав історик [[19 століття|XIX століття]], священик [[Микола Трипольський]], місто започатковано близько [[884]] року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів [[Аскольд]]а та [[Дір]]а&nbsp;— Житоми́ра, що нібито відмовився служити [[Олег]]у, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янки]] й [[Тетерів|Тетерева]]. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янкою]] збудували [[Житомирський замок|дерев'яний замок]] (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).
 
За місцевою легендою, яку записав історик [[19 століття|XIX століття]], священик [[Микола Трипольський]], місто започатковано близько [[884]] року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів [[Аскольд]]а та [[Дір]]а&nbsp;— Житоми́ра, що нібито відмовився служити [[Олег]]у, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янки]] й [[Тетерів|Тетерева]]. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янкою]] збудували [[Житомирський замок|дерев'яний замок]] (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).
   
 
Відомий [[чехи|чеський]] [[вчений]]-славіст [[Шафарик Павел Йозеф|Павло Йосиф Шафарик]] доводив, що древнє городище&nbsp;— майбутній Житомир&nbsp;— виникло як центр племені [[житичі]]в, що входило в племінний союз [[Деревляни|древлян]]. Назва міста&nbsp;— мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було [[хліб]]оробство, виникла від важливої в цьому краї культури&nbsp;— жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли [[жито]], [[ячмінь]]. Про місто говорили: «[[мир]] і [[жито]]», «мир житичів». Можливо також, що Житомир&nbsp;— це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.
 
Відомий [[чехи|чеський]] [[вчений]]-славіст [[Шафарик Павел Йозеф|Павло Йосиф Шафарик]] доводив, що древнє городище&nbsp;— майбутній Житомир&nbsp;— виникло як центр племені [[житичі]]в, що входило в племінний союз [[Деревляни|древлян]]. Назва міста&nbsp;— мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було [[хліб]]оробство, виникла від важливої в цьому краї культури&nbsp;— жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли [[жито]], [[ячмінь]]. Про місто говорили: «[[мир]] і [[жито]]», «мир житичів». Можливо також, що Житомир&nbsp;— це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.
   
Відомо також, що чоловіче ім'я [[Житомир (ім'я)|Житомир]] поширене в Хорватії та Сербії. Також назва Житомир, поряд з назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=cUojAQAAIAAJ&q=житомир+сербія&dq=житомир+сербія&hl=uk&sa=X&ei=aJkdT63tBsec-wbBvN29Cg&ved=0CFAQ6AEwBg Брайчевський Михайло: вчений і особистість], [http://books.google.com.ua/books?id=cWdpAAAAMAAJ&q=житомир+сербія&dq=житомир+сербія&hl=uk&sa=X&ei=aJkdT63tBsec-wbBvN29Cg&ved=0CEAQ6AEwAw Україна: наука і культура. т.26-27, 1993]</ref>
+
Відомо також, що чоловіче ім'я [[Житомир (ім'я)|Житомир]] поширене в Хорватії та Сербії. Також назва Житомир, поряд з назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=cUojAQAAIAAJ&q=житомир+сербія&dq=житомир+сербія&hl=uk&sa=X&ei=aJkdT63tBsec-wbBvN29Cg&ved=0CFAQ6AEwBg Брайчевський Михайло: вчений і особистість], [http://books.google.com.ua/books?id=cWdpAAAAMAAJ&q=житомир+сербія&dq=житомир+сербія&hl=uk&sa=X&ei=aJkdT63tBsec-wbBvN29Cg&ved=0CEAQ6AEwAw Україна: наука і культура. т.26-27, 1993]</ref>.
  +
<br />
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки [[Тетерів]] (район [[Старий Житомир]]), [[Лісова Кам'янка|Кам'янка]], [[Лісна (притока Кам'янки)|Лісна]], [[Крошенка]], Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею.
+
Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки [[Тетерів]] (район [[Старий Житомир]]), [[Лісова Кам'янка|Кам'янка]], [[Лісна (притока Кам'янки)|Лісна]], [[Крошенка]], Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею. Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янкою]]&nbsp;— на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на [[Хрещатик]] у [[Київ|Києві]])&nbsp;— це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість&nbsp;— є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: [[Вулиця Київська (Житомир)|Київська]], Велика Бердичівська, [[Вулиця Чуднівська (Житомир)|Чуднівська]], Перемоги, Покровська. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: [[Хмільники (місцевість)|Хмільники]], [[Крошня (місцевість)|Крошня]], [[Видумка (місцевість)|Видумка]], [[Довжик (місцевість)|Довжик]], [[Смоківка (місцевість)|Cмоківка]], [[Корбутівка (місцевість)|Корбутівка]], [[Смолянка (місцевість)|Смолянка]], [[Левків (місцевість)|Левків]], [[Поруб (місцевість)|Поруб]], [[Мальованка (місцевість)|Мальованка]] та інші.
  +
{{Розташування
 
  +
{{Відстані до великих міст
|центр = Житомир
 
  +
|обтічний=1
|пн_зх = [[Новоград-Волинський]] ~ 86 км
 
  +
|заголовок=Відстань від Житомира до великих міст (автошляхами)
|пн = [[Черняхів (смт)|Черняхів]] ~ 21 км
 
  +
|північний_захід={{Прапорець20|POL}} [[Варшава]] ~ 678 км<br/>{{Прапорець20|POL}} [[Люблін]] ~ 497 км
|сх = [[Коростишів]] ~ 29 км
 
  +
|північ={{Прапорець20|LTU}} [[Вільнюс]] ~ 704 км<br/>{{Прапорець20|BLR}} [[Мінськ]] ~ 511 км
|пд_зх = [[Чуднів]] ~ 54 км
 
  +
|північний_схід={{Прапорець20|UKR}} [[Київ]] ~ 140 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Чернігів]] ~ 283 км
|пд = [[Бердичів]] ~ 41 км
 
  +
|захід={{Прапорець20|POL}} [[Краків]] ~ 726 км <br/> {{Прапорець20|UKR}} [[Львів]] ~ 402 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Рівне]] ~ 188 км
|пд_сх = [[Андрушівка]] ~ 49 км
 
  +
|схід={{Прапорець20|UKR}} [[Черкаси]] ~ 331 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Полтава]] ~ 479 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Харків]] ~ 624 км
}}
 
  +
|центр=Житомир
[[Файл:Zhytomir - golova Chatskogo.JPG|thumb|right|Житомир, Скеля голова Чацького над річкою Тетеревом]]
 
  +
|південний_захід={{Прапорець20|UKR}} [[Хмельницький]] ~ 183 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Чернівці]] ~ 369 км
Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янкою]]&nbsp;— на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на [[Хрещатик]] у [[Київ|Києві]])&nbsp;— це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість&nbsp;— є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: [[Вулиця Київська (Житомир)|Київська]], Велика Бердичівська, [[Вулиця Чуднівська (Житомир)|Чуднівська]], Перемоги, Покровська. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: [[Хмільники (місцевість)|Хмільники]], [[Крошня (місцевість)|Крошня]], [[Видумка (місцевість)|Видумка]], [[Довжик (місцевість)|Довжик]], [[Смоківка (місцевість)|Cмоківка]], [[Корбутівка (місцевість)|Корбутівка]], [[Смолянка (місцевість)|Смолянка]], [[Левків (місцевість)|Левків]], [[Поруб (місцевість)|Поруб]], [[Мальованка (місцевість)|Мальованка]] та інші.
 
  +
|південь={{Прапорець20|UKR}} [[Вінниця]] ~ 128 км<br/>{{Прапорець20|MDA}} [[Кишинів]] ~ 457км
  +
|південний_схід={{Прапорець20|UKR}} [[Дніпро]] ~ 612 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Запоріжжя]] ~ 692 км
  +
|}}
   
 
=== Парки та сквери міста ===
 
=== Парки та сквери міста ===
[[Файл:Житомир, парк ім. Гагаріна 02.jpg|thumb|right|Вхід до парку ім. Гагаріна]]
 
 
На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований [[Гідропарк (Житомир)|гідропарк]], в який входить Корбутівський парк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.
 
На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований [[Гідропарк (Житомир)|гідропарк]], в який входить Корбутівський парк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.
   
Рядок 184: Рядок 188:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
{{main|Історія Житомира|Волинська губернія}}
 
{{main|Історія Житомира|Волинська губернія}}
[[Файл:Театр у Житомирі, 19 ст.jpg|міні|праворуч|250пкс|Театр у Житомирі, ХІХ століття]]
+
[[Файл:Театр у Житомирі, 19 ст.jpg|міні|праворуч|230x230px|Театр у Житомирі, ХІХ століття]]
[[Файл:Площа у Житомирі XIX ст.jpg|міні|праворуч|250пкс|Площа у Житомирі, ХІХ століття]]
+
[[Файл:Площа у Житомирі XIX ст.jpg|міні|праворуч|233x233px|Площа у Житомирі, ХІХ століття]]
  +
[[Файл:Житомир. Улица Киевская XIX век.jpg|міні|праворуч|233x233px|вул. Київська, ХІХ століття]]
   
 
'''''Житомир''''' належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у [[1918]] році тут протягом кількох тижнів працював уряд [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].
 
'''''Житомир''''' належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у [[1918]] році тут протягом кількох тижнів працював уряд [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].
Рядок 199: Рядок 204:
 
Виявилося, що культурний шар Житомира сягає п'ять метрів і більше.<ref name=patr/>
 
Виявилося, що культурний шар Житомира сягає п'ять метрів і більше.<ref name=patr/>
 
Археологи знайшли старовинний посуд, предмети побуту, монети часів [[Київська Русь|Київської Русі]] (882—1240), празькі гроші часів правління короля [[Вацлав ІІ|Вацлава ІІ]] (1271—1305), козацькі люльки XVI століття, [[мушкет]]ні кулі тощо.<ref name=rs/>
 
Археологи знайшли старовинний посуд, предмети побуту, монети часів [[Київська Русь|Київської Русі]] (882—1240), празькі гроші часів правління короля [[Вацлав ІІ|Вацлава ІІ]] (1271—1305), козацькі люльки XVI століття, [[мушкет]]ні кулі тощо.<ref name=rs/>
За словами старшого наукового співробітника [[Житомирський краєзнавчий музей|Житомирського обласного краєзнавчого музею]] Олександра Тарабукіна<ref>Тарабукін Олександр Олександрович. Старший науковий працівник відділу досліджень, обліку і паспортизації об'єктів культурної спадщини Житомирського обласного краєзнавчого музею. Дійсний член Національної спілки краєзнавців України. Історик-музеєзнавець, археолог. [http://istvolyn.info/index2.php?option=com_content&task=view&id=2574&pop=1&page=0 До історії вивчення старожитностей Брусилівщини]</ref>, вперше на території Житомирщини знайдена монета з арабською в'яззю та візерунками.<ref name=rs>[http://www.radiosvoboda.org/a/28078838.html У Житомирі археологи розкопали старовинні підземелля] // Юлія Чепюк. radiosvoboda, 2016-10-27</ref>
+
За словами старшого наукового співробітника [[Житомирський краєзнавчий музей|Житомирського обласного краєзнавчого музею]] Олександра Тарабукіна<ref>Тарабукін Олександр Олександрович. Старший науковий працівник відділу досліджень, обліку і паспортизації об'єктів культурної спадщини Житомирського обласного краєзнавчого музею. Дійсний член Національної спілки краєзнавців України. Історик-музеєзнавець, археолог. [http://istvolyn.info/index2.php?option=com_content&task=view&id=2574&pop=1&page=0 До історії вивчення старожитностей Брусилівщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161220051406/http://istvolyn.info/index2.php?option=com_content&task=view&id=2574&pop=1&page=0 |date=20 грудень 2016 }}</ref>, вперше на території Житомирщини знайдена монета з арабською в'яззю та візерунками.<ref name=rs>[http://www.radiosvoboda.org/a/28078838.html У Житомирі археологи розкопали старовинні підземелля] // Юлія Чепюк. radiosvoboda, 2016-10-27</ref>
   
 
=== Писемні джерела ===
 
=== Писемні джерела ===
Рядок 294: Рядок 299:
   
 
== Економіка ==
 
== Економіка ==
  +
[[Файл:Zhytomyr Kyivska Bulevard.JPG|міні|праворуч|Мистецькі ворота на Київській вулиці]]
 
  +
[[Файл:Zhytomyr cum univermag 2008.jpg|thumb|Центральний універмаг]]
 
 
Житомир&nbsp;— важливий економічний та науково-технічний центр регіону. Після розпаду СРСР багато підприємств Житомира опинилися у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.
 
Житомир&nbsp;— важливий економічний та науково-технічний центр регіону. Після розпаду СРСР багато підприємств Житомира опинилися у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.
   
Рядок 312: Рядок 317:
 
* Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування: «Верстатуніверсалмаш», «Промавтоматика», ТОВ «РЕК», ВАТ «Вібросепаратор», КП «Верстатреммаш», БМП «Торнадо», Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), ТзОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», [[Житомирський завод «Електровимірювач»|ВАТ «Електровимірювач»]], ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ПП «Буд-Маш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»
 
* Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування: «Верстатуніверсалмаш», «Промавтоматика», ТОВ «РЕК», ВАТ «Вібросепаратор», КП «Верстатреммаш», БМП «Торнадо», Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), ТзОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», [[Житомирський завод «Електровимірювач»|ВАТ «Електровимірювач»]], ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ПП «Буд-Маш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»
 
* Виробництво електроенергії, газу та води: ПЕМЗО «Міськсвітло»
 
* Виробництво електроенергії, газу та води: ПЕМЗО «Міськсвітло»
* Інше виробництво: СП «Мікро-Мет», «Житомирвторресурси», підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет», ТОВ «ОНВІ», Державне підприємство Житомирської виправної колонії №&nbsp;4
+
*Інше виробництво: СП «Мікро-Мет», «Житомирвторресурси», підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет», ТОВ «ОНВІ», Державне підприємство Житомирської виправної колонії №&nbsp;4
  +
  +
[[Файл:Прибутковий будино.jpg|міні|250x250пкс|Житомирська ОДА]]
   
 
== Транспорт ==
 
== Транспорт ==
Рядок 335: Рядок 342:
 
{{main|Аеропорт «Житомир»}}
 
{{main|Аеропорт «Житомир»}}
 
З [[1939]] року у місті функціонував аеродром Смоківка, проте [[24 листопада]] [[2011]] року Державіаслужба виключила його з реєстру цивільних аеродромів країни. [[30 грудня]] [[2015]] року сертифікат поновили, тепер [[Аеропорт «Житомир»|Міжнародний аеропорт «Житомир»]] знову приймає літаки{{немає АД|20|04|2018}}.
 
З [[1939]] року у місті функціонував аеродром Смоківка, проте [[24 листопада]] [[2011]] року Державіаслужба виключила його з реєстру цивільних аеродромів країни. [[30 грудня]] [[2015]] року сертифікат поновили, тепер [[Аеропорт «Житомир»|Міжнародний аеропорт «Житомир»]] знову приймає літаки{{немає АД|20|04|2018}}.
<gallery mode="packed" heights="140px">
+
<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Zhytomyr Railway station and trolleybus.jpg|[[ЗіУ-682]] на [[Привокзальний майдан (Житомир)|Привокзальному майдані]]
 
Файл:Тролейбуси в Житомирі.jpg|[[Житомирський тролейбус|Тролейбуси Житомира]]
 
Файл:Вулиця Корольова Житомир.jpg|[[Житомирський трамвай]]
 
Файл:Современный житомирский трамвай.jpg|[[Tatra T3|Tatra T3SU]]
 
 
</gallery>
 
</gallery>
   
 
== Охорона здоров'я ==
 
== Охорона здоров'я ==
[[Файл:Nature river kamyanka 2008 05.jpg|thumb|right|[[Лісова Кам'янка|Річка Кам'янка]]]]
 
 
Медичні заклади:
 
Медичні заклади:
* [http://maternity.org.ua Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини]
+
* [https://web.archive.org/web/20160304220112/http://maternity.org.ua/ Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини]
   
 
Медична допомога жителям надається в:
 
Медична допомога жителям надається в:
Рядок 366: Рядок 368:
 
== Спорт ==
 
== Спорт ==
 
[[Файл:Zhytomyr Central Stadium 1.jpg|250px|right|thumb|[[Центральний стадіон (Житомир)|Центральний стадіон]] під час реконструкції, травень 2016]]
 
[[Файл:Zhytomyr Central Stadium 1.jpg|250px|right|thumb|[[Центральний стадіон (Житомир)|Центральний стадіон]] під час реконструкції, травень 2016]]
  +
[[Файл:Емблема ФК Полісся 2018.png|250px|right|thumb|ФК [[Полісся (Житомир, 2016)]] ]]
У Житомирі налічується кілька великих стадіонів: [[Центральний стадіон (Житомир)|Центральний стадіон «Полісся»]], «Спартак», «Колос» (Житомирський Агротехнічний коледж). Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p1746|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}</ref>
 
  +
У Житомирі налічується кілька великих стадіонів: [[Центральний стадіон (Житомир)|Центральний стадіон «Полісся»]], «Спартак», «Колос» (Житомирський Агротехнічний коледж). Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p1746|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
   
 
* [[Чемпіонат Житомирської області з футболу]]
 
* [[Чемпіонат Житомирської області з футболу]]
   
  +
==== Перелік дитячо-юнацьких спортивних шкіл:<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p1747|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}</ref> ====
 
  +
  +
==== Перелік дитячо-юнацьких спортивних шкіл:<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p1747|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160902091052/http://zt-rada.gov.ua/pages/p1747|archivedate = 2016-09-02|deadurl = yes}}</ref> ====
 
* ДЮСШ №&nbsp;1
 
* ДЮСШ №&nbsp;1
 
* ДЮСШ №&nbsp;2
 
* ДЮСШ №&nbsp;2
Рядок 393: Рядок 398:
   
 
У 2003/2004 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.
 
У 2003/2004 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.
<gallery mode="packed" heights="150px">
+
<gallery mode="packed" heights="150">
 
Файл:Zstu zhytomyr-2008-06.jpg|[[Житомирський державний технологічний університет]]
 
Файл:Zstu zhytomyr-2008-06.jpg|[[Житомирський державний технологічний університет]]
 
Файл:М. Житомир, бульв. Старий, 7.jpg|[[Житомирський національний агроекологічний університет]]
 
Файл:М. Житомир, бульв. Старий, 7.jpg|[[Житомирський національний агроекологічний університет]]
  +
Файл:Житомирський держуніверситет.jpg|[[Житомирський державний університет імені Івана Франка]]
  +
Файл:Музична школа ім. Лятошинського.jpg|[[Музична школа ім. Б.М.Лятошинського]]
 
Файл:Colledge im.kosenko zhytomyr.jpg|[[Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка|Житомирське музичне училище ім. В.&nbsp;С.&nbsp;Косенка]]
 
Файл:Colledge im.kosenko zhytomyr.jpg|[[Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка|Житомирське музичне училище ім. В.&nbsp;С.&nbsp;Косенка]]
  +
 
</gallery>
 
</gallery>
   
Рядок 407: Рядок 415:
 
* [[Житомирський державний технологічний університет]] [https://ztu.edu.ua ЖДТУ]
 
* [[Житомирський державний технологічний університет]] [https://ztu.edu.ua ЖДТУ]
 
* [[Житомирський державний університет]] ім. [[Іван Франко|Івана Франка]] [http://www.zu.edu.ua ЖДУ]
 
* [[Житомирський державний університет]] ім. [[Іван Франко|Івана Франка]] [http://www.zu.edu.ua ЖДУ]
* Житомирський державний інститут культури і мистецтв [http://www.zikim.zt.ua ЖІКІМ]
+
* Житомирський державний інститут культури і мистецтв [https://web.archive.org/web/20171108121417/http://zikim.zt.ua/ ЖІКІМ]
 
* [http://zhim.org.ua/ Житомирський інститут медсестринства ЖІМ]
 
* [http://zhim.org.ua/ Житомирський інститут медсестринства ЖІМ]
   
Рядок 423: Рядок 431:
 
* [http://ztc-mod.at.ua/ Технологічний коледж ЖТК]
 
* [http://ztc-mod.at.ua/ Технологічний коледж ЖТК]
 
* [http://zhatk.zt.ua/ Житомирський агротехнічний коледж, ЖАТК]
 
* [http://zhatk.zt.ua/ Житомирський агротехнічний коледж, ЖАТК]
* [http://zadk.inzt.info/ Автомобільно-дорожний коледж ЖАДК]
+
* [http://zadk.inzt.info/ Автомобільно-дорожний коледж ЖАДК]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [http://comerteh.at.ua/ Житомирський коледж ресторанно-туристичного бізнесу та торгівлі]
 
* [http://comerteh.at.ua/ Житомирський коледж ресторанно-туристичного бізнесу та торгівлі]
 
* [http://bkzt.at.ua/ Будівельний коледж ЖНАЕУ]
 
* [http://bkzt.at.ua/ Будівельний коледж ЖНАЕУ]
Рядок 434: Рядок 442:
 
* Ліцей №&nbsp;25&nbsp;м. Житомира
 
* Ліцей №&nbsp;25&nbsp;м. Житомира
 
* [[Житомирський екологічний ліцей №24|Екологічний ліцей №&nbsp;24&nbsp;м. Житомира]]
 
* [[Житомирський екологічний ліцей №24|Екологічний ліцей №&nbsp;24&nbsp;м. Житомира]]
* [http://zptl.org/ Житомирський професійний технологічний ліцей]
+
* [https://web.archive.org/web/20101203230002/http://zptl.org/ Житомирський професійний технологічний ліцей]
 
* [[Житомирський професійний ліцей харчових технологій]]
 
* [[Житомирський професійний ліцей харчових технологій]]
   
Рядок 440: Рядок 448:
 
* [[Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка]]
 
* [[Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка]]
 
* [[Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат. Житомирської обласної ради.]]
 
* [[Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат. Житомирської обласної ради.]]
* [http://cpto.org.ua/ Центр професійно-технічної освіти ЦПТО]
+
* [https://web.archive.org/web/20100223032334/http://cpto.org.ua/ Центр професійно-технічної освіти ЦПТО]
 
* [http://zhui.ucoz.ru/index/0-2/ Житомирське вище професійне училище-інтернат‎ ЖВПУ-І]
 
* [http://zhui.ucoz.ru/index/0-2/ Житомирське вище професійне училище-інтернат‎ ЖВПУ-І]
   
Рядок 464: Рядок 472:
 
* Школа юних десантників
 
* Школа юних десантників
 
* Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді
 
* Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді
* Міжшкільний навчально–виробничий комбінат м. Житомира<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p2692|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}</ref>
+
* Міжшкільний навчально–виробничий комбінат м. Житомира<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p2692|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11|archiveurl = https://web.archive.org/web/20161229024849/http://zt-rada.gov.ua/pages/p2692|archivedate = 2016-12-29|deadurl = yes}}</ref>
   
 
== Культура ==
 
== Культура ==
 
Житомир&nbsp;— значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади&nbsp;— 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.
 
Житомир&nbsp;— значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади&nbsp;— 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.
  +
[[Файл:Житомирський ботанічний сад.jpg|міні|праворуч|250пкс|Ботанічний сад ЖНАЕУ]]
 
 
=== Театри і музика ===
 
=== Театри і музика ===
 
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці [[18 століття|XVIII століття]] громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку [[19 століття|XIX століття]] існували театри,&nbsp;— вже [[1809]] року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою [[Волинська губернія|волинського губернатора]] [[Камбурлей Михайло|М.&nbsp;І.&nbsp;Камбурлея]]. У [[1858]] році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься [[Житомирська філармонія|обласна державна філармонія]]). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницького]], [[Заньковецька Марія Костянтинівна|М. Заньковецьку]], [[Комісаржевська Віра|В. Комісаржевську]], [[Айра Фредерік Олдрідж|А. Олдріджа]], [[Поліна Віардо-Гарсіа|П. Віардо]], яку тут слухав видатний письменник [[Іван Тургенєв]].
 
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці [[18 століття|XVIII століття]] громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку [[19 століття|XIX століття]] існували театри,&nbsp;— вже [[1809]] року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою [[Волинська губернія|волинського губернатора]] [[Камбурлей Михайло|М.&nbsp;І.&nbsp;Камбурлея]]. У [[1858]] році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься [[Житомирська філармонія|обласна державна філармонія]]). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницького]], [[Заньковецька Марія Костянтинівна|М. Заньковецьку]], [[Комісаржевська Віра|В. Комісаржевську]], [[Айра Фредерік Олдрідж|А. Олдріджа]], [[Поліна Віардо-Гарсіа|П. Віардо]], яку тут слухав видатний письменник [[Іван Тургенєв]].
  +
[[Файл:Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги.jpg|міні|праворуч|250пкс|Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги]]
 
  +
[[Файл:Zhitomir Philharmonic.JPG|міні|праворуч|250пкс|Житомирська обласна філармонія]]
 
Нині в місті працюють:
 
Нині в місті працюють:
 
* [[Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги|обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги]];
 
* [[Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги|обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги]];
Рядок 477: Рядок 486:
 
* [[Житомирська обласна філармонія|обласна філармонія]].
 
* [[Житомирська обласна філармонія|обласна філармонія]].
 
З [[1973]] року в місті працює Житомирський академічний ансамбль танцю «Сонечко»<ref>http://sonechko.org.ua/informatsiyna-dovidka.html</ref>
 
З [[1973]] року в місті працює Житомирський академічний ансамбль танцю «Сонечко»<ref>http://sonechko.org.ua/informatsiyna-dovidka.html</ref>
<gallery mode="packed" heights="130px">
 
Файл:Zhytomyr Theatre.JPG|[[Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги|Житомирський обласний музично-драматичний театр ім. І.Кочерги]]
 
Файл:Житомир Михайлівська 7 (.jpg|[[Житомирський академічний обласний театр ляльок|академічний обласний театр ляльок]]
 
Файл:Житомир. Парк Гагарина..JPG|Парк культури та відпочинку імені Ю.Гагаріна (вул. Старий Бульвар,&nbsp;34)
 
Файл:Житомирський. Діана..JPG|Бпронзова скульптура [[Діана (богиня)|Дани Версальської]] в парку Гагаріна
 
</gallery>
 
 
Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися [[Борис Лятошинський]] і [[Святослав Ріхтер]]; серед випускників [[Житомирське музичне училище|Житомирського музичного училища]]&nbsp;— [[Олександр Білаш]], [[Зоя Гайдай]], [[Ольга Микитенко]]; в цьому місті працювали композитори [[Юліуш Зарембський]], [[Михайло Скорульський]], [[Віктор Косенко]], [[Задерацький Всеволод Петрович|Всеволод Задерацький]].
 
Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися [[Борис Лятошинський]] і [[Святослав Ріхтер]]; серед випускників [[Житомирське музичне училище|Житомирського музичного училища]]&nbsp;— [[Олександр Білаш]], [[Зоя Гайдай]], [[Ольга Микитенко]]; в цьому місті працювали композитори [[Юліуш Зарембський]], [[Михайло Скорульський]], [[Віктор Косенко]], [[Задерацький Всеволод Петрович|Всеволод Задерацький]].
 
: ''Див. також: '''[[Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка]]'''''.
 
: ''Див. також: '''[[Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка]]'''''.
Рядок 496: Рядок 499:
 
* [[музей історії пожежної охорони]];
 
* [[музей історії пожежної охорони]];
 
* єдиний в Україні [[Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова|музей історії космонавтики]].
 
* єдиний в Україні [[Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова|музей історії космонавтики]].
<gallery mode="packed" heights="140px">
+
<gallery mode="packed" heights="150">
 
Файл:Житомирський краєзнавчий музей.JPG|[[Житомирський краєзнавчий музей]]
 
Файл:Житомирський краєзнавчий музей.JPG|[[Житомирський краєзнавчий музей]]
  +
Файл:Korolev-museum-zhytomyr.jpg|[[Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова]]
Файл:Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги.jpg|[[Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги|Обласний український музично-драматичний театр ім. І. Кочерги]]
 
  +
Файл:Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка.jpg|[[Літературно-меморіальний музей В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка]]
Файл:Zhytomyr Museum.JPG|[[Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова]]
 
</gallery>
 
<gallery mode="packed" heights="130px">
 
Файл:Житомир. Литературный музей..JPG|[[Житомирський обласний літературний музей]]
 
 
Файл:Zhytomyr PV.jpg|[[Музей історії пожежної охорони]]
 
Файл:Zhytomyr PV.jpg|[[Музей історії пожежної охорони]]
Файл:Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка.jpg|Літературно-меморіальний музей В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка
 
 
</gallery>
 
</gallery>
   
 
=== Бібліотеки ===
 
=== Бібліотеки ===
[[Файл:Житомирський ботанічний сад.jpg|міні|праворуч|Ботанічний сад]]
+
[[Файл:Житомирська обласна бібліотека для дітей.jpg|міні|праворуч|250пкс|Житомирська обласна бібліотека для дітей]]
 
* [[Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича|Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Ольжича]]
 
* [[Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича|Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Ольжича]]
 
* Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)
 
* Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)
Рядок 517: Рядок 516:
 
{{main|Пам'ятники Житомира}}
 
{{main|Пам'ятники Житомира}}
 
{{see also|Пам'ятки Житомира}}
 
{{see also|Пам'ятки Житомира}}
У місті на обліку перебувають 74 [[пам'ятка історії|пам'ятки історії]], 24 [[Пам'ятка археології|пам'ятки археології]], та 15 [[пам'ятка монументального мистецтва|пам'яток монументального мистецтва]] (з яких одна&nbsp;— національного значення).<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p4032|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>Пам'яток архітектури та містобудування державного значення&nbsp;— 10<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p544|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}</ref>, місцевого значення&nbsp;— 72<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p545|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}</ref>.
+
У місті на обліку перебувають 74 [[пам'ятка історії|пам'ятки історії]], 24 [[Пам'ятка археології|пам'ятки археології]], та 15 [[пам'ятка монументального мистецтва|пам'яток монументального мистецтва]] (з яких одна&nbsp;— національного значення).<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p4032|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>Пам'яток архітектури та містобудування державного значення&nbsp;— 10<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p544|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, місцевого значення&nbsp;— 72<ref>{{Cite web|title = Житомирська міська рада|url = http://zt-rada.gov.ua/pages/p545|website = zt-rada.gov.ua|accessdate = 2016-02-11}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
   
 
Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:
 
Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:
Рядок 542: Рядок 541:
 
== Храми міста ==
 
== Храми міста ==
   
=== Українська православна церква Київського патріархату ===
+
=== Православна церква України ===
  +
[[Файл:Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир).jpg|міні|праворуч|250пкс|Свято-Михайлівський кафедральний собор]]
 
* [[Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир)|Свято-Михайлівський кафедральний собор]]
 
* [[Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир)|Свято-Михайлівський кафедральний собор]]
 
* [[Церква Почаївської ікони Божої Матері]]
 
* [[Церква Почаївської ікони Божої Матері]]
Рядок 552: Рядок 552:
   
 
=== Московська православна церква в Україні ===
 
=== Московська православна церква в Україні ===
  +
[[Файл:Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир.jpg|міні|праворуч|250пкс|Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир]]
 
* [[Спасо-Преображенський собор (Житомир)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]]
 
* [[Спасо-Преображенський собор (Житомир)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]]
 
* [[Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Житомир)|Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор]]
 
* [[Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Житомир)|Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор]]
Рядок 564: Рядок 565:
   
 
=== Римсько-католицька церква ===
 
=== Римсько-католицька церква ===
  +
[[Файл:Кафедральний костел Св. Софії - 1 (MG 2603).jpg|міні|праворуч|250пкс|Собор святої Софії (Житомир)]]
 
* [[Кафедральний собор святої Софії (Житомир)|Кафедральний собор Святої Софії]]
 
* [[Кафедральний собор святої Софії (Житомир)|Кафедральний собор Святої Софії]]
 
* [[Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (Житомир)|Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі]]
 
* [[Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (Житомир)|Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі]]
Рядок 616: Рядок 618:
 
* 107,7 МГц&nbsp;— «[[Lux FM|Люкс FM]]»
 
* 107,7 МГц&nbsp;— «[[Lux FM|Люкс FM]]»
 
; Інтернет-ЗМІ
 
; Інтернет-ЗМІ
  +
* [https://tomchukrakov.pro/ TOMCHUKRAKOV PRO]
 
;*[https://www.zhitomir.info/ Житомир.info]
 
;*[https://www.zhitomir.info/ Житомир.info]
 
;*[https://zhytomyr-future.com.ua/uk Житомир&nbsp;— місто майбутнього]
 
;*[https://zhytomyr-future.com.ua/uk Житомир&nbsp;— місто майбутнього]
 
;*[https://zhytomyryanka.info/uk Житомирянка]
 
;*[https://zhytomyryanka.info/uk Житомирянка]
   
[https://zhytomyr-online.com/ua Zhytomyr-online.com]
+
* [https://zhytomyr-online.com/ua Zhytomyr-online.com]
   
* [https://tomchukrakov.pro/ TOMCHUKRAKOV PRO]
 
 
* [https://freshnews.zt.ua «Fresh News»]
 
* [https://freshnews.zt.ua «Fresh News»]
 
* [http://www.1.zt.ua/ Перший Житомирський інформаційний портал]
 
* [http://www.1.zt.ua/ Перший Житомирський інформаційний портал]
Рядок 659: Рядок 661:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[117240 Житомир]]&nbsp;— [[астероїд]], названий на честь міста
 
* [[117240 Житомир]]&nbsp;— [[астероїд]], названий на честь міста
  +
* [https://www.youtube.com/watch?v=d_hGxMLSlSE&list=PLaoCQkNmZlgcRy0nSTk0Q7C6VgIBOh42K/ Про Житомир]
 
* [[Гідропарк (Житомир)|Гідропарк Житомира]]
 
* [[Гідропарк (Житомир)|Гідропарк Житомира]]
 
* [[Вулиці Житомира]]
 
* [[Вулиці Житомира]]
Рядок 697: Рядок 700:
 
Державні установи:
 
Державні установи:
 
* [http://zt-rada.gov.ua/ zt-rada.gov.ua&nbsp;— сайт Житомирської міської ради]
 
* [http://zt-rada.gov.ua/ zt-rada.gov.ua&nbsp;— сайт Житомирської міської ради]
* [http://www.dcz.gov.ua/zhy/control/uk/index Житомирський регіональний центр зайнятості]
+
* [https://web.archive.org/web/20081205105258/http://www.dcz.gov.ua/zhy/control/uk/index Житомирський регіональний центр зайнятості]
 
* [http://medcenter.org.ua/hospitals/zhytomyr.html Житомирська обласна дитяча лікарня]
 
* [http://medcenter.org.ua/hospitals/zhytomyr.html Житомирська обласна дитяча лікарня]
 
* [http://zhdcsms.zt.ukrtel.net/ Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації]
 
* [http://zhdcsms.zt.ukrtel.net/ Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації]
Рядок 706: Рядок 709:
 
* [http://zhzh.info/index/0-12 Мапа міста Житомира]
 
* [http://zhzh.info/index/0-12 Мапа міста Житомира]
 
* [http://zt-news.org.ua/index.php?do=static&page=wifi_map Карта безкоштовного WIFI]
 
* [http://zt-news.org.ua/index.php?do=static&page=wifi_map Карта безкоштовного WIFI]
* [http://zt.lyubar.info/ Актуальні події міста (оновлення щохвилини)]
+
* [https://web.archive.org/web/20150519104536/http://zt.lyubar.info/ Актуальні події міста (оновлення щохвилини)]
 
Бібліотеки:
 
Бібліотеки:
 
* [http://www.lib.zt.ua/ '''www.lib.zt.ua'''&nbsp;— Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича]
 
* [http://www.lib.zt.ua/ '''www.lib.zt.ua'''&nbsp;— Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича]
* [http://medbib.zt.ua/ '''www.medbib.zt.ua'''&nbsp;— Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)]
+
* [https://web.archive.org/web/20081022194316/http://medbib.zt.ua/ '''www.medbib.zt.ua'''&nbsp;— Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)]
 
* [http://childlibr.org.ua/ '''www.childlibr.org.ua'''&nbsp;— Житомирська обласна бібліотека для дітей]
 
* [http://childlibr.org.ua/ '''www.childlibr.org.ua'''&nbsp;— Житомирська обласна бібліотека для дітей]
 
* [http://zhzh.info/publ/5-1-0-135 &nbsp;— Всі бібліотеки Житомира]
 
* [http://zhzh.info/publ/5-1-0-135 &nbsp;— Всі бібліотеки Житомира]
 
Культурні заклади:
 
Культурні заклади:
 
* [http://zhzh.info/publ/5-1-0-2290 Ресторани та кафе Житомира]
 
* [http://zhzh.info/publ/5-1-0-2290 Ресторани та кафе Житомира]
* [http://www.park.zhitomir.ua/ Парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна]
+
* [https://web.archive.org/web/20100202160843/http://www.park.zhitomir.ua/ Парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна]
 
Культурні організації:
 
Культурні організації:
* [http://www.z-a.net.ua/ Житомирська спільнота шанувальників японської анімації]
+
* [https://web.archive.org/web/20120624015700/http://www.z-a.net.ua/ Житомирська спільнота шанувальників японської анімації]
 
* [http://www.interesniy.zhitomir.ua/ Блог «Интересный Житомир».]
 
* [http://www.interesniy.zhitomir.ua/ Блог «Интересный Житомир».]
 
* [http://zt-grad.blogspot.com/ Блог «ZT-GRAD»&nbsp;— розповіді, фоторепортажі, історії, події]
 
* [http://zt-grad.blogspot.com/ Блог «ZT-GRAD»&nbsp;— розповіді, фоторепортажі, історії, події]
Рядок 723: Рядок 726:
 
* Телеканал [http://sk1.tv/ СК1]
 
* Телеканал [http://sk1.tv/ СК1]
 
Радіо:
 
Радіо:
* [https://web.archive.org/web/20160916063309/http://103fm.com.ua/ «Житомирська хвиля»][http://pit-bull.biz:8018/listen.pls Слухай ONLINE]
+
* [https://web.archive.org/web/20160916063309/http://103fm.com.ua/ «Житомирська хвиля»][https://web.archive.org/web/20110205022437/http://pit-bull.biz:8018/listen.pls Слухай ONLINE]
 
* [https://web.archive.org/web/20110915195159/http://www.zhytomyr-rda.gov.ua/Rozdil_3/Golodomor_1932_1933_rokiv/Golodomor_u_regioni/Masshtabi_Golodomoru_u_regioni__CHorni_doshki__Postrazhdali_sela_ Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА]
 
* [https://web.archive.org/web/20110915195159/http://www.zhytomyr-rda.gov.ua/Rozdil_3/Golodomor_1932_1933_rokiv/Golodomor_u_regioni/Masshtabi_Golodomoru_u_regioni__CHorni_doshki__Postrazhdali_sela_ Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА]
 
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України]{{ref-uk}}
 
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України]{{ref-uk}}

Поточна версія на 16:35, 5 липня 2019

Житомир
Coat of Arms of Zhytomyr.svg Flag of Zhytomyr.svg
Герб Житомира Прапор Житомира
Zhytomyr Montage 2019.jpg
Міська рада (Будинок взаємного кредиту), Дім Трибеля, Свято-Михайлівський кафедральний собор, вул. Михайлівська
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Житомирська область
Район Житомирська міська рада
Код КОАТУУ 1810100000
Засноване 884 (1135 років)
Магдебурзьке право 1444[1]
Статус міста з 1884 року
Поділ міста 2 райони
Населення 265 240 (01.01.2019)[2]
 - повне 265 240 (01.01.2019)[2]
Агломерація Житомирська агломерація
Площа 61 [3] км²
Густота населення 4348 осіб/км²
Поштові індекси 10000—10499
Телефонний код +380-412
Координати 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778Координати: 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778
Висота над рівнем моря 226 м
Водойма р. Тетерів, Кам'янка, Лісна
Міста-побратими Росія Смоленськ[4]
Грузія Кутаїсі
Болгарія Монтана
Білорусь Гомель[4]
Польща Плоцьк[5]
Польща Битом[6]
Польща Катовіце[7]
КНР Шанло[8]
КНР Дачжоу[ru][9]
КНР Хулун-Буір[ru][10]
День міста 2-а субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Житомир
До Києва
 - фізична 130 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 131 км
Міська влада
Адреса 10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
Веб-сторінка Житомирська міська рада
Міський голова Сухомлин Сергій Іванович

CMNS: Житомир на Вікісховищі

Карта
Житомир. Карта розташування: Україна
Житомир
Житомир
Житомир. Карта розташування: Житомирська область
Житомир
Житомир

Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 265 тис. осіб (2019), територія — 6100 га[3]. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Також через місто пролягають автошляхи E40, E583, М21.

Межує з Пулинським, Бердичівським, Чуднівським, Андрушівським, Коростишівським, Романівським, та Черняхівським районами. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська, проспект Незалежності, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги.

Належить до столичного економічного району. Основними галузями економіки міста є легка, переробна та харчова промисловість.

Зміст

Назва[ред. | ред. код]

Камінь, встановлений на честь 1100-річчя із дня заснування міста
Логотип Житомира

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії. Також назва Житомир, поряд з назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії[11].

Географія[ред. | ред. код]

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею. Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги, Покровська. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, Мальованка та інші.

Парки та сквери міста[ред. | ред. код]

На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк, в який входить Корбутівський парк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

В історичному центрі міста розташований парк імені Юрія Гагаріна, який був заснований бароном де Шодуаром; статус міського парку отримав у 1964 році. Парк Природа знаходиться за підвісним мостом по річці Тетерів на південному кордоні міста. Смоківський парк знаходиться в північно-східному напрямку міста по Київському шосе. Парк Замкова гора знаходиться на житомирській Замковій горі; по центру парку розташований камінь на честь заснування міста.

В місті існують наступні сквери: сквер Корольова, сквер Героїв Небесної сотні, Соборний сквер, Мальованський сквер, сквер Короленко, сквер Згоди, сквер Перемоги, Театральний сквер, Сквер біля суду[12].

Мости міста[ред. | ред. код]

Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через річку Тетерів у парку імені Гагаріна, який споруджено 1981 року. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий монумент Слави.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,0 16,0 20,0 26,0 27,0 29,0 37,0 36,7 34,0 21,0 13,0 9,0 37,0
Середній максимум, °C −2,8 −1,4 3,5 11,9 19,6 22,9 24,9 24,0 19,1 11,9 4,1 −0,7 11,4
Середня температура, °C −5,7 −4,9 −0,4 7,0 13,9 17,0 18,9 17,8 13,1 7,2 1,3 −3,2 6,8
Середній мінімум, °C −8,8 −8,3 −3,7 2,6 8,3 11,6 13,3 12,4 8,1 3,2 −1,4 −5,6 2,6
Абсолютний мінімум, °C −35 −35 −27 −11 −4 1,0 5,0 2,0 −5 −20 −23 −31 −35
Норма опадів, мм 32 29 31 38 53 66 78 75 50 41 43 34 570
Джерело: Sistema de Clasificación Bioclimática Mundial[13]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Район Населення Площа
Богунський район 153,7 тис. 30 км²
Корольовський район 118,5 тис. 31 км²

Історія[ред. | ред. код]

Театр у Житомирі, ХІХ століття
Площа у Житомирі, ХІХ століття
вул. Київська, ХІХ століття

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологічні розкопки[ред. | ред. код]

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, ранньої залізної доби. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI століть. З 1886 року археологічні розкопки на території міста вів Сергій Гамченко, результатом яких була його монографія «Житомирський могильник».

У 1990 році в Житомирі на базі обласного спортивно-туристичного клубу «Полісся» була створена група спелеологів, яка розпочала вивчення підземних ходів міста та області. В огляді та науковій розробці знахідок брали участь, зокрема, М. Ю. Брайчевський, С. О. Висоцький[14]. Дослідження підземель міста продовжується[15]

6 жовтня 2016 року на вулиці Великій Бердичівській у середньовічне підземелля провалився бульдозер[16][17][18][19][20] На дослідження було виділено 300 тис. грн. З 16 жовтня по середину грудня 2016 року проходили археологічні розкопки на Замковій горі, де зародилося стародавнє місто.[21] Виявилося, що культурний шар Житомира сягає п'ять метрів і більше.[20] Археологи знайшли старовинний посуд, предмети побуту, монети часів Київської Русі (882—1240), празькі гроші часів правління короля Вацлава ІІ (1271—1305), козацькі люльки XVI століття, мушкетні кулі тощо.[21] За словами старшого наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна[22], вперше на території Житомирщини знайдена монета з арабською в'яззю та візерунками.[21]

Писемні джерела[ред. | ред. код]

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва[джерело?]. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано[джерело?]. До XVII століття місто постраждало від татар ще кілька разів.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішою спорудою був замок. У 40-х роках XVI століття замок був перебудований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Українська революція 1917—1921[ред. | ред. код]

В 1917 році місто входить до складу Української Народної Республіки.

У листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами області пролягав шлях Волинської (командувач — Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань місто надовго окуповане більшовиками.

Голодомор 1932—1933[ред. | ред. код]

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932—1933. В основному голод зачепив довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних тривалим голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило геноцид, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

Впродовж 19571990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962 року) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968—1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму[23].

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1545 600
1798 5400 +800.0%
1884 54 800 +914.8%
1897 65 900 +20.3%
1909 88 000 +33.5%
1913 90 700 +3.1%
1923 64 200 −29.2%
1926 69 700 +8.6%
1939 95 100 +36.4%
1941 40 100 −57.8%
1945 53 000 +32.2%
1950 76 000 +43.4%
1959 105 600 +38.9%
1962 117 000 +10.8%
1970 160 900 +37.5%
1979 243 800 +51.5%
1989 292 100 +19.8%
1994 302 800 +3.7%
2005 277 900 −8.2%
2008 272 500 −1.9%
2010 271 700 −0.3%
2012 271 800 +0.0%
2015 269 900 −0.7%

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

Станом на 1788 рік в Житомирі налічувалось 303 двори[24]. Що приблизно могло складати близько 2600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі мешкало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5 % населення Житомирської області.[25]

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:

1926[26] 1939[27] 1959[28] 1989[29] 2001[29]
українці 37,2 % 47,8 % 56,4 % 71,8 % 82,9 %
росіяни 13,7 % 10,5 % 18,9 % ~16 % ~10 %
євреї 39,2 % 30,6 % 13,9 % 3,7 % 0,6 %
поляки 7,4 % 7,9 % 8,7 % ~6 % ~4 %
інші 2,5 % 3,2 % 2,1 % 2,5 % 2,5 %
населення, тис. 76,6 95,1 105,6 292,1 284,2

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська російська
83,18 % 16,27 %

Економіка[ред. | ред. код]

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону. Після розпаду СРСР багато підприємств Житомира опинилися у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися проблеми з Промінвестбанком, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можливо отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розпаду СРСР.

Підприємства[ред. | ред. код]

  • Добувна промисловість: «Західукрвибухпром», «Євровибухпром»
  • Харчова промисловість: «Житомирпиво», «Золотий каравай», «Житомирські ласощі», «Норвеліта-Україна», «Житомирський комбінат хлібопродуктів», «Укрхміль», «Молочна фабрика „Рейнфорд“», Житомирський маслозавод — компанія «Рудь», Лікеро-горілчаний завод, «Житомирський м'ясокомбінат», «М'ясо Полісся», «Молочник», «Житомирський птахокомбінат», «КОХ», «Рибні промислові технології», «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича», «Корецький цукровий завод», Маслозавод «Прилуки»
  • * Легка промисловість: ЗАТ «Україна», УВПУТОГ, ВАТ «Крок», Філія СП ТОВ «Ріф-1», ТОВ «Ферпласт-Україна», ТОВ «ТУСМО», ПП «Желвім», «Житомирська лляна мануфактура», ЗАТ «Тетерів», ВАТ «Іскра», КВТП фабрика, «Трикотажниця», ДП «Модітал», ТзОВ «Фешен Груп», ТОВ «Емі-Україна ЛТД»
  • Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів: «Соколовський кар'єр», «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів», «Житомирський завод скловиробів», «Крошенський цегельний завод», «Будсуміші» фірми «Житомирінвест», Торговий дім «Керамік», «Житомирський комбінат силікатних виробів», «Агробудіндустрія», «Біомедскло», ВАТ «Хміль», КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд», ТзОВ «Мівса», ЗАТ «Каменеобробка», Обербетон
  • Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа: Спільна фірма «Скерцо», книжково-газетне видавництво «Полісся», «Житомирська обласна друкарня», «Житомирський картонний комбінат»
  • Хімічна і нафтохімічна промисловість: ТзОВ «Виробнича компанія „Марк“»
  • Металургія та оброблення металу: «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ДП ТзОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна», ДП «Євроголд», КП «Інструментальник», Державне підприємство Житомирської тюрми № 8, Котлозавод «Крігер»
  • Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування: «Верстатуніверсалмаш», «Промавтоматика», ТОВ «РЕК», ВАТ «Вібросепаратор», КП «Верстатреммаш», БМП «Торнадо», Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), ТзОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», ВАТ «Електровимірювач», ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ПП «Буд-Маш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»
  • Виробництво електроенергії, газу та води: ПЕМЗО «Міськсвітло»
  • Інше виробництво: СП «Мікро-Мет», «Житомирвторресурси», підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет», ТОВ «ОНВІ», Державне підприємство Житомирської виправної колонії № 4
Житомирська ОДА

Транспорт[ред. | ред. код]

Міжміський автовокзал

Житомир — великий транспортний вузол України.

Зі станції Житомир розходяться п'ять напрямків: на Фастів I, Бердичів, Новоград-Волинський I, Овруч і Коростишів. Залізницею станцiя Житомир з'єднує з Києвом, Санкт-Петербургом, Кишиневом, Вінницею, Одесою, Мінськом, Вітебськом, Могильовом.

2011 року проведена електрифікація ділянки Фастів I — Житомир, якою щоденно курсують електропоїзди до Фастова та Києва. У 20162020 роках планувалась подальша електрифікація ділянок Житомир — Новоград-Волинський I і Коростень — Житомир — Бердичів, але її поки відкладено.

З 25 травня 2016 року призначено прискорений електропоїзд Житомир — Київ. Відправлення з Житомира по неділях — о 18:25. Електропоїзд робить єдину зупинку у Фастові. Зворотно з Києва о 18:02 щоп'ятниці (зупинки на станціях Вишневе, Боярка, Мотовилівка, Фастів). Також пасажирське сполучення з Києвом здійснюється електропоїздами Житомир — Фастів I — Київ, швидким потягом сполученням Львів — Бахмут (щоденно, з 9 грудня 2018 року). З 31 березня 2019 року призначено щоденний швидкий потяг сполученням Житомир — Одеса[30].

На всіх напрямках, крім Коростишівського, налагоджене регулярне пасажирське сполучення. До станції Коростишів потяги курсують лише влітку по днях тижня.

Місто розташоване на важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест — Литовському. Тепер це автошлях європейського значення Кале — Ріддер. Через місто пролягають автошляхи Мінськ — Ізмаїл, а також регіональні автошляхи — на Хмельницький, Сквиру.

Див. також: E40 E583 М03 М06 М21.

У місті діє 3 автостанції. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю, з 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, ніби трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвиконкому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 км.

З 1939 року у місті функціонував аеродром Смоківка, проте 24 листопада 2011 року Державіаслужба виключила його з реєстру цивільних аеродромів країни. 30 грудня 2015 року сертифікат поновили, тепер Міжнародний аеропорт «Житомир» знову приймає літаки[джерело не вказане 455 днів].

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Медичні заклади:

Медична допомога жителям надається в:

  • Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
  • Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну
  • Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
  • Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
  • Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
  • Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
  • Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 і знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37,5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по місту Житомиру 39,8 / середній показник по містах — 45,3.

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Спорт[ред. | ред. код]

Центральний стадіон під час реконструкції, травень 2016

У Житомирі налічується кілька великих стадіонів: Центральний стадіон «Полісся», «Спартак», «Колос» (Житомирський Агротехнічний коледж). Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.[31]


Перелік дитячо-юнацьких спортивних шкіл:[32][ред. | ред. код]

  • ДЮСШ № 1
  • ДЮСШ № 2
  • СДЮШОР з легкої атлетики
  • ЖДЮСШ  з футболу «Полісся»
  • ДЮСШ з боротьби
  • КДЮСШ «Спартак»
  • ДЮСШ «Старт»
  • ЖДЮСШ  «Авангард»
  • КДЮСШ «Колос»
  • ДЮСШ «Динамівець»
  • ДЮСШ «Юність»
  • ДЮСШ Житомирської обласної ради
  • Житомирський обласний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»
  • Обласна школа вищої спортивної майстерності 

Освіта[ред. | ред. код]

У 2003/2004 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/2004 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації[ред. | ред. код]

Державні за формою власності:

Приватні:

Коледжі та технікуми[ред. | ред. код]

Ліцеї[ред. | ред. код]

Деякі інші навчальні заклади[ред. | ред. код]

Загальноосвітні навчальні заклади[ред. | ред. код]

Житомирський міський колегіум, Міська гімназія № 3, Гуманітарна гімназія № 23, Загальноосвітні школи № 1, 5, 6, 7, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28, 30, 32, 33, 35, 36.

Спеціалізовані мистецькі навчальні заклади[ред. | ред. код]

Дошкільні навчальні заклади[ред. | ред. код]

Житомирський дитячий навчальний заклад № 63, дитячий ясла-садок № 54, центри розвитку дитини № 53, 55, 68, 69, навчально-виховні комплекси № 65, 22, 11, 34, 38, спеціальний центр розвитку дитини санаторного типу № 41, навчально-виховний комплекс спеціального типу № 59, дошкільні навчальні заклади № 3, 6, 10, 15, 17, 21, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 35, 37, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 51, 52, 56, 57, 61, 66, 70, 71, 73.

Позашкільна освіта[ред. | ред. код]

  • Дитячо-юнацька спортивна школа № 1
  • Дитячо-юнацька спортивна школа № 2
  • Житомирський Центр творчості дітей і молоді
  • Хореографічний ансамбль «Сонечко» Житомирської міської школи хореографічного мистецтва
  • Школа юних десантників
  • Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді
  • Міжшкільний навчально–виробничий комбінат м. Житомира[33]

Культура[ред. | ред. код]

Житомир — значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади — 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.

Ботанічний сад ЖНАЕУ

Театри і музика[ред. | ред. код]

Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв.

Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги
Житомирська обласна філармонія

Нині в місті працюють:

З 1973 року в місті працює Житомирський академічний ансамбль танцю «Сонечко»[34] Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Юліуш Зарембський, Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

Див. також: Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка.

Музеї[ред. | ред. код]

Житомир — мала батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів української науки та культури. Тут діють такі музеї:

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Житомирська обласна бібліотека для дітей

Архітектура: пам'ятки та пам'ятники[ред. | ред. код]

У місті на обліку перебувають 74 пам'ятки історії, 24 пам'ятки археології, та 15 пам'яток монументального мистецтва (з яких одна — національного значення).[36]Пам'яток архітектури та містобудування державного значення — 10[37], місцевого значення — 72[38].

Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

та ін.

У 1996 році на Богунії був споруджений Меморіал «Жертвам фашизму», скульптор Йосип Табачник (пам'ятне місце розташування богунського концентраційного табору військовополонених).

У місті встановлені пам'ятники та меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Івану Огієнку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському, Миколі Сціборському, Сергієві Бабичу та багатьом іншим видатним постатям.

Храми міста[ред. | ред. код]

Православна церква України[ред. | ред. код]

Свято-Михайлівський кафедральний собор

Московська православна церква в Україні[ред. | ред. код]

Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир

Римсько-католицька церква[ред. | ред. код]

Собор святої Софії (Житомир)

Українська греко-католицька церква[ред. | ред. код]

  • Свято-Введенський монастир Сестер Чину Святого Василія Великого
  • Церква на честь Входу Господнього в Єрусалим (будується на розі вул. Шевченка — вул. Вітрука)[39]

Старообрядці[ред. | ред. код]

Юдейські релігійні організації[ред. | ред. код]

Лютеранська кірха
  • Синагога «Хабад»

Німецька євангелічно-лютеранська церква[ред. | ред. код]

Інші релігійні організації євангельських християн-баптистів

  • Церква євангельських християн-баптистів
  • Церква «Різдва»
  • Церква «Воскресіння»
  • Церква «Еммануїл»
  • Церква «Маяк надії»

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Газети
Телеканали
  • ЖОДТРК «Житомир» — регіональний телеканал Житомирської області[40]
  • Телеканал СК1
  • Союз-ТВ[41]
FM-радіостанції
Інтернет-ЗМІ

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. Люди, пов'язані з Житомиром

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Военно-статическое обозрѣніе Россійской Имперіи. Томъ X. Часть 3. Волынская губернія. Санктпетербургъ. 1850. ст.129
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  3. а б Житомирщина у цифрах у 2013 році, Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 6 липень 2015. Процитовано 16 червень 2015. 
  4. а б Житомир.info | Российский Смоленск до сих пор остается городом-побратимом Житомира
  5. Житомирська міська рада | Новини | Житомир показав Україні приклад євроінтеграції: Житомир і Плоцьк підписали Договір про побратимство. Архів оригіналу за 23 травень 2014. Процитовано 13 жовтень 2013. 
  6. Сергей Сухомлин - Підписав Угоду про встановлення партнерських стосунків з польським містом Битом.
  7. Катовіце - Польща | Житомирська Міська Рада. Архів оригіналу за 16 травень 2018. Процитовано 15 травень 2018. 
  8. В Житомире подписано соглашение о стратегическом сотрудничестве с китайским городом Шанглу
  9. Дачжоу - Китайська Народна Республіка | Житомирська Міська Рада
  10. Житомир.info | ​Житомир підписав документ про дружбу з китайським округом, на території якого 8 портів і 2 летовища
  11. Брайчевський Михайло: вчений і особистість, Україна: наука і культура. т.26-27, 1993
  12. Сквери в центрі Житомира – місця відпочинку чи просто «зелені зони» (Українська). zhitomir.info. Процитовано 23 березня 2018. 
  13. RUS UKRAINSKAYA - ZHITOMIR (in Spanish). Centro de Investigaciones Fitosociológicas. Retrieved 6 October 2012.
  14. Житомирські підземні ходи // Игорь Толстой. Журнал Житомира
  15. Підземелля Житомира
  16. На Большой Бердичевской провалившийся экскаватор «открыл» житомирские подземелья // zhitomir.info, 2016-10-06
  17. Історики вивчають випадково знайдене під час реконструкції тротуарів у центрі Житомира старовинне підземелля // zhitomir.info, 6 жовтня 2016 15:13
  18. У Житомирі під час дорожніх робіт виявили підземелля // malyn.daily, 11/10/2016
  19. У Житомирі під час дорожніх робіт виявили підземелля // uazmi
  20. а б Загадкові жахи минулого нагадали про себе археологам: В Житомирі трактор випадково провалився у середньовічне підземелля // Патріоти України, четвер, 1 грудень 2016, 1:06
  21. а б в У Житомирі археологи розкопали старовинні підземелля // Юлія Чепюк. radiosvoboda, 2016-10-27
  22. Тарабукін Олександр Олександрович. Старший науковий працівник відділу досліджень, обліку і паспортизації об'єктів культурної спадщини Житомирського обласного краєзнавчого музею. Дійсний член Національної спілки краєзнавців України. Історик-музеєзнавець, археолог. До історії вивчення старожитностей Брусилівщини Архівовано 20 December 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine.
  23. http://zhitomir.ltd.ua/zhitomir-today-22.html[недоступне посилання з травень 2019]
  24. https://books.google.com.ua/books?id=Z841AAAAMAAJ&pg=PA297&lpg=PA296&dq=Zytomierz&source=bl&ots=aE5f-X3Ysa&sig=RvK7Mw0Qz1yosbyOAUwmHEy-iwU&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi6grPJsajbAhUBDywKHU29AFY4ChDoAQhGMAU#v=onepage&q=Zytomierz&f=false
  25. Головне управління статистики в Житомирській області — Чисельність населення
  26. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  27. http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=111 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР
  28. Кабузан В. М. «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  29. а б Володимир Скляр — Українці в етнічному складі міського населення: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр. Архівовано 4 October 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine.
  30. «Укрзалізниця» запускає щоденний потяг Житомир  — Одеса // Економічна правда, 2019-03-19
  31. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. [недоступне посилання з липень 2019]
  32. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2016-09-02. Процитовано 2016-02-11. 
  33. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2016-12-29. Процитовано 2016-02-11. 
  34. http://sonechko.org.ua/informatsiyna-dovidka.html
  35. Prostir.Museum: Житомирський музей природи
  36. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. [недоступне посилання з травень 2019]
  37. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. [недоступне посилання з липень 2019]
  38. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. [недоступне посилання з липень 2019]
  39. Парафія святого Василія Великого УГКЦ міста Житомира - Наш храм. stbasilparish.at.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  40. http://tvradiozt.com.ua
  41. http://soyuztv.zhitomir.org
  42. Репортер. reporter.zt.ua. Процитовано 2017-04-07. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Державні установи:

Місця для зупинки:

Довідник міста:

Бібліотеки:

Культурні заклади:

Культурні організації:

Телебачення:

Радіо: