Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд
Joseph Jérôme Lefrançois de Lalande
Jérôme Lalande.jpg
Жозеф Жером Франсуа Лаланд
Народився 11 липня 1732(1732-07-11)
Бург-ан-Бресс, Франція
Помер 4 квітня 1807(1807-04-04) (74 роки)
Париж, Франція
Поховання
Громадянство Франція Франція
Діяльність астроном, математик, професор
Відомий завдяки астрономія, математика
Науковий керівник Жозеф-Нікола Деліль
Вчителі Жозеф-Нікола Деліль і Pierre Charles Le Monnier[d]
Відомі учні Pierre-François Bernier[d], Жан-Батист Жозеф Деламбр, Джузеппе Піацці і П'єр Франсуа Андре Мешен
Володіє мовами французька[2]
Заклад Колеж де Франс[3]
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Академія надписів та красного письменства, Académie de Marine[d], Російська академія наук, Académie des sciences, belles-lettres et arts de Rouen[d], Grand Orient de France[d], Les Neuf Sœurs[d] і Національна академія наук Італії[d]
Конфесія атеїзм[4]
Автограф Signature de Lalande.jpg
Нагороди
член Лондонського Королівського Товариства

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд (фр. Joseph Jérôme Lefrançois de Lalande; 11 липня 1732 — 4 квітня 1807) — французький астроном, член Паризької АН (1753).

Життєпис

Родився в Бург-ан-Бресс. Освіту здобув у Ліонському єзуїтському колежі, потім вивчав юриспруденцію в Парижі, слухав лекції Ж.-Н.Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 — астроном Паризької АН, з 1761 — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

Наукові роботи відносяться до позиційної астрономії. У 1751—1752 виконав у Берлінській обсерваторії (одночасно з Н. Л. Лакайлем, котрий перебували в той час у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод обліку несферичності Землі при обчисленні місячного паралакса. Обчислив спільно з А. К. Клеро момент повернення комети Галлея в 1759. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця в 1769 і обробив ці спостереження. Протягом 1788—1803 виконав спостереження положень понад 47000 зірок, які поряд зі спостереженнями Ф. В. Бесселя 1821—1833 послужили першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зірок. Провів велику роботу щодо поліпшення астрономічних таблиць у французькому астрономічному щорічнику «Connaissance des temps», редактором якого був у 1760—1776 і 1794—1807.

Voyage d'un françois en Italie, fait dans les années 1765 et 1766. Tome premier, 1769

Лаланд був чудовим педагогом (серед його учнів в Колеж-Ройяль — Ж. Б. Деламбр, Дж. Піацці). Автор відомих підручників і популярних книг з астрономії. У 1802 заснував щорічну нагороду за найвищі досягнення в астрономії, що присуджується Паризькою АН (Премія Лаланда).

Член Берлінської АН (1751) і Лондонського королівського товариства (1763), іноземний почесний член Петербурзької АН (1764).

Див. також

Примітки

Джерела

  • Колчинский И.Г., Корсунь А.А., Родригес М.Г. Астрономы: Биографический справочник. — 2-е изд., перераб. и доп. — К., 1986. — 512 с.

Посилання