Жіноча збірна України з волейболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жіноча збірна України з волейболу
Flag
Асоціація Федерація волейболу України (ФВУ)
Конфедерація CEV
Веб-сайт uvf.org.ua
Головний тренер Гарій Єгіазаров
Рейтинг ФІВБ 33 (станом на 22 серпня 2016)
Олімпійські ігри
Виступів 1

Жіноча збірна України з волейболу — жіноча волейбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з волейболу. Утворена у 1992 році після розпаду СРСР. Контроль і організацію здійснює Федерація волейболу України (ФВУ).

Станом на 22 серпня 2016 року займає 33-тє місце у світовому рейтингу ФІВБ.

Історія[ред. | ред. код]

Збірна України дебютувала на міжнародній арені восени 1992 року у відбірковому турнірі чемпіонату Європи під керівництвом відомого тренера Володимира Бузаєва — одного із засновників і незмінного протягом двох десятиліть наставника запорізької «Орбіти», в 1980-ті роки була однією з найсильніших команд в СРСР.

Бездоганно пройшовши кваліфікацію (8 перемог у 8 матчах), українські волейболістки викликали фурор і в фінальній стадії Євро-1993. У стартовому матчі чемпіонату, що проходив 24 вересня 1993 в чеському Брно, вони з рахунком 3:0 обіграли майбутнього чемпіона — збірну Росії, потім здобули ще 4 перемоги й посіли перше місце в групі. У важкому п'ятисетовому півфінальному двобої українська команда поступилася збірній Чехії і Словаччини, але потім у матчі за 3-тє місце взяла гору над італійками.

Завдяки успішному виступу на континентальній першості збірна України стала учасницею чемпіонату світу 1994 року, що проходив у Бразилії. Нова перемога над збірною Італії дозволила команді Володимира Бузаєваа вийти в 1/8 фіналу, однак після зустрічі з Японією (0:3), українки були змушені припинити боротьбу за високі місця.

На початку 1990-х Володимир Бузаєв також керував молодіжною збірною України, в 1993 році стала срібним призером чемпіонату світу в Бразилії. У 1995 році він зайняв з національною збірною 7-е місце на чемпіонаті Європи в Нідерландах і в тому ж сезоні переїхав до Туреччини.

Збірну України очолив тренер луганської «Іскри» Гарій Єгіазаров. З його ім'ям пов'язаний виступ української команди на перших в її історії Олімпійських іграх, що був невдалим — складена на базі «Іскри» збірна (за луганський клуб виступали 9 з 12 гравців), в Атланті-1996 не змогла виграти жодної партії.

У 1997 році Єгіазаров також виїхав працювати за кордон, в італійську «Равенну», на посаді головного тренера змінив його колишній помічник, одеський фахівець Ігор Філіштинський. Під його керівництвом збірна знову зайняла 7-е місце на чемпіонаті Європи, але не змогла пробитися ні на чемпіонат світу-1998, ні на наступну європейську першість.

Повернувшись на Батьківщину в команду, Гарій Єгіазаров 2001 року мало не привів збірну до п'єдесталу пошани чемпіонату Європи, що проходив у Болгарії, але в півфіналі цього турніру українки поступилися збірній Росії, а в зустрічі за «бронзу» не змогли обіграти господарок. Ірина Жукова, що здобула популярність за виступами за італійські клуби, була визнана кращою зв'язуючою чемпіонату. Незважаючи на те, що і інші українські волейболістки успішно виступали в сильних зарубіжних лігах (зі складу команди 2001 року 10 гравців представляли клуби Італії, Франції, Польщіі, Болгарії, Австрії, Іспанії) і досягнення молодіжної та юніорської збірних, наступне десятиліття не було відзначено високими результатами національної збірної України.

У 2003 році після дев'ятого місця на чемпіонаті Європи в Туреччині відбулася відставка Єгіазарова, а чергового виступу в фінальному турнірі європейської форуму уболівальникам довелося чекати 8 років - три відбіркових циклу поспіль збірна України починала з новим головним тренером (Ігорем Філіштинський, Олександром Гутором, Сергієм Голотова) і кожен раз терпіла невдачі. Причинами падіння були конфлікти між тренерами клубів і збірної , а також масовий вихід з країни гравців, які змінили спортивне громадянство. Серед них стала лідером збірної Азербайджану Наталія Казка (більш відома під прізвищем Мамедова) і її партнери по команді Лідія Максименко та Поліна Рагимова (Петрашко), гравці збірної Росії Наталія Гончарова (Обмочаєва) і Анна Макарова (Цокур), що виступають за збірну Казахстану Олеся Сафронова і Ольга Кубасевіч (Дробишевська), що представляє Ізраїль Юлія Воливач, що захищає кольори французької збірної, Вероніка Гудима.

Після 13-річної перерви національну збірну України знову очолив Володимир Бузаев, після повернення з Туреччини працював у «Сєвєродончанка» і в молодіжній збірній. У травні 2009 року українська команда провально виступила у відбірковому турнірі чемпіонату світу, програвши Білорусі, Азербайджану і Ізраїлю, але через рік складена з гравців українського чемпіонату дружина виявилася боєздатною в кваліфікації Євро-2011 — обігравши збірні Ізраїлю, Словаччини та Великої Британії, українки через 8 років завоювали путівку в фінальний турнір чемпіонату Європи в Сербії і Італію.

Основу збірної на Євро-2011 становили гравці бронзового призера чемпіонату України - «Северодончанки», а єдина легіонерка Марина Марченко з «Омічка» перед початком турніру вибула через травму. Капітанські функції виконувала Ірина Комісарова — гравець «бронзової» команди Володимира Бузаєва на чемпіонаті Європи-1993 (тоді вона носила прізвище Пухальская). На груповому етапі в Белграді українки зазнали трьох поразок з однаковим рахунком 0: 3 від Німеччини, Сербії та Франції і тим самим не змогли вийти в плей-оф [5].

Відбірковий турнір чемпіонату Європи-2013 збірна України починала під керівництвом нового головного тренера — наставника «Галичанки» Андрія Романовича.

Результати[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
1996 США Атланта 11-е місце
2000 Австралія Сідней не кваліфікувалась
2004 Греція Афіни не кваліфікувалась
2008 КНР Пекін не кваліфікувалась
2012 Велика Британія Лондон не кваліфікувалась
2016 Бразилія Ріо-де-Жанейро ?

Чемпіонат світу[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
1994 Бразилія Бразилія 11-е місце
1998 Японія Японія не кваліфікувалась
2002 Німеччина Німеччина не кваліфікувалась
2006 Японія Японія не кваліфікувалась
2010 Японія Японія не кваліфікувалась
2014 Італія Італія ?

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
1993 Чехія Чехія 3-е місце
1995 Нідерланди Нідерланди 7-е місце
1997 Чехія Чехія 7-е місце
1999 Італія Італія не кваліфікувалась
2001 Болгарія Болгарія 4-е місце
2003 Туреччина Туреччина 9-е місце
2005 Хорватія Хорватія не кваліфікувалась
2007 Бельгія Бельгія/Люксембург Люксембург не кваліфікувалась
2009 Польща Польща не кваліфікувалась
2011 Сербія Сербія/Італія Італія 15-е місце

Поточний склад[ред. | ред. код]

Склад збірної України на матчі чемпіонату Європи-2017

Гравець Дата народження Зріст Клуб Позиція
3 Ірина Трушкіна 1986 188 Туреччина «Нілюфер Беледіеспор» Центральна блокуюча
4 Тетяна Козлова 1984 185 Туреччина «Нілюфер Беледіеспор» Центральна блокуююча
5 Карина Денисова 1997 184 Італія VolAlto Caserta Нападаюча
6 Вікторія Дельрос 1993 172 Франція «Ле-Канне-Рошвіль» ліберо
7 Інна Молодцова 1986 186 Україна Хімік (Южне) Центральна блокуюча
8 Анастасія Чернуха 1995 193 Україна Хімік (Южне) Нападаюча
9 Юлія Герасимова 1989 185 "ТЕД Анкара" Центральна блокуюча
10 Ганна Кириченко 1991 187 "Маккаб" (Хайфа) Догравальниця
11 Анна Степанюк 1992 180 "Джакарта" Догравальниця
12 Аліна Степанчук 1991 175 "Хімік" Ліберо
13 Олена Новгородченко 1988 180 Польща «Вісла» Зв'язуюча
16 Надія Кодола K 1989 184 "Канни" Нападаюча
17 Світлана .Дорсман 1993 184 Азербайджан"Азерйол" Центральна блокуюча
18 Олександра Перетятько 1984 182 "Єнісей" (Красноярськ) Звязуюча

Посилання[ред. | ред. код]