Забайкальське козацьке військо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забайкальське козацьке військо
123 Illustrated description of the changes in the uniforms.jpg
3. Урядник Забайкальського козачого війська
На службі 18511918
Країна Російська імперія
Вид козацькі війська
Тип сухопутні війська
Чисельність 14 500 вояків
Оборонець Святий Олексій

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Забайка́льське коза́цьке ві́йсько (рос. Забайкальское казачье войско) — одне з одинадцяти козацьких військ Російської імперії 19 — 20 століття. Розміщувалося в Забайкальській області. Військовий штаб — місто Чита. Існувало протягом 18511918 років. Патрон — святий Олексій. Брало участь в придушенні Іхетуаньського повстання (18991901), в російсько-японській (19041905 і Перший світовій війнах (19141918). Ліквідоване радянською владою в ході громадянської війни в Росії.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Забайкальське козацьке військо було утворене 17 березня 1851 наказом імператора Миколи I на території Забайкалля. Воно формувалося з частини сибірських козаків, бурятів, евенкійських військових формувань, російських та українських селян-колоністів. Військо складалося з 3 кінних полків і 3 піших бригад. До них входили 1-й, 2-й, 3-й російські полки, 4-й тунгуський (евенкійський) полк, 5-й і 6-й бурятські полки. Забайкальські козаки мусили здійснювали охорону кордону з Китаєм, а також нести внутрішню службу.

1858 року зі складу Забайкальського козачого війська було виокремлено Амурське козацьке військо.

На чолі війська стояв наказний отаман, яким з 1871 був військовий губернатор Забайкальської області з центром в Читі.

Першим наказним отаманом 23 жовтня 1871 став Павло Іванович Запольський. На початку XX століття забайкальські козаки виставляли в мирний час 1 гвардійську півсотню, 4 кінних полки і 2 батареї; у Першу світову війну виставили 1 гвардійську півсотню, 9 кінних полків, 4 батареї і 3 запасних сотні.

24 грудня 1890 року було встановлено день війкового свята. Ним стало 30 березня (17 березня за старим стилем), день поминання святого Олексія.

Російсько-китайська війна[ред. | ред. код]

Забайкальські козаки брали участь у придушенні повстання боксерів в китайській династії Цін 18991901 років.

Російсько-японська війна[ред. | ред. код]

Павло Скоропадський, командир 5-ї сотні 2-го Читинського полку забайкальських козаків в російсько-японській війні.

Забайкальські козаки брали активну участь у російсько-японській війні 19041905 років. 18 січня 1904 року була створена Забайкальська козацька дивізія, до складу якої увійшли:

  • 2-й Аргунський полк;
  • 2-й Верхньоудинський полк;
  • 2-й Нерчинський полк;
  • 2-й Читинський полк;
  • 3-я батарея;
  • 4-я батарея.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

У 1916 козаче населення Забайкальського козачого війська становило 265 тисяч чоловік, на військовій службі знаходилося 14,5 тисяч. Воно брало участь в Перший світовій війні.

Під час Громадянськой війни в Росії отаманом забайкальських козаків було обрано Г. М. Семенова, який виступив проти Жовтневого перевороту і вів бойові дії проти більшовиків. Під його керівництвом у 1918 році діяло державне утворення Забайкальська республіка, а у 1920 - Російська Східна Окраїна.

У 1920 припинило існування у зв'язку з ліквідацією Радянською владою козацтва як військового стану.

Карта земель Забайкальського війська

Організація[ред. | ред. код]

  • Наказний отаман Забайкальського козацького війська (голова дивізії і губернатор Забайкалля).
    • Військове чергування (військові справи)
    • Військове правління (господарські справи)
  • Бригада → Полк → Сотня. Усього 6 бригад.

Керівники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]