Заблудів
Заблудів Zabłudów
| |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Основні дані | |||||
53°01′ пн. ш. 23°20′ сх. д. / 53.017° пн. ш. 23.333° сх. д.Координати: 53°01′ пн. ш. 23°20′ сх. д. / 53.017° пн. ш. 23.333° сх. д. | |||||
Країна |
![]() | ||||
Регіон | Підляське воєводство | ||||
Засновано | 1553 | ||||
Площа | 14,3 км² | ||||
Населення | 2450 (2008[1]) | ||||
· густота | 171 осіб/км² | ||||
Телефонний код | (48) 85 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | BIA | ||||
GeoNames | 754331 | ||||
OSM | пошук у Nominatim | ||||
Поштові індекси | 16-060 | ||||
Міська влада | |||||
Веб-сторінка | www.zabludow.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
![]() |
Заблу́дів (пол. Zabłudów; біл. Заблудаў) — місто в північно-східній Польщі, у гміні Заблудів Білостоцького повіту Підляського воєводства. Центр гміни.
Зміст
Географія
Розташоване на білорусько-українсько-польському прикордонні, за 20 км від Білостока, повітового центру. Площа 14,3 км²[2].
Історія
Засноване у XV столітті[2] магнатським родом Ходкевичів, які переселились з Київщини[3]. У 1553 році отримало магдебурзьке право[2].
У 1567—1568 роках у Заблудові на кошти гетьмана Великого князівства Литовського Григорія Ходкевича організована друкарня, де Іван Федоров і Петро Мстиславець, які після запровадження опричнини залишили Московське царство, у 1568—1569 роках видрукували Заблудівське євангеліє (перше друковане учительне євангеліє), а у 1570 році — псалтир із часословом. З XVI століття у місті почали поселятися євреї, які наприкінці XIX століття становили близько 60 % населення. У 1795—1807 роках входило до складу Пруссії, з 1807 року — до складу Російської імперії[2].
Станом на 1885 рік у містечку Заблудівської волості Білостоцького повіту Гродненської губернії мешкало 2698 осіб, існували православна церква, костел, синагога, 4 молитовних будинки, богодільня, фланельна фабрика, 2 шкіряних, винокурний, 4 маслобійних і 6 фарбових заводів, вітряний і 4 ручних млини, 44 лавки, 3 постоялих двори, 7 постоялих будинків, відбувалось 4 ярмарки на рік[4].
Зазнало значних втрат під час Другої світової війни. У 1975—1998 роках входило до складу Білостоцького воєводства[2].
У Заблудові та його околицях селилося українське населення, яке, проте, асимілювалось з численнішими білорусами, хоча ще у XX столітті деякі польські, російські і українські мовознавці відносили місцеві говірки до українського мовного масиву[3].
Населення
Станом на 2004 рік населення міста становило 2393 особи[2].
Станом на 1885 рік у містечку мешкало 2698 осіб[4].За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3772 осіб (1784 чоловічої статі та 1988 — жіночої), з яких , 2621 — юдейської, 974 — римо-католицької[5].
Культура
Серед архітектурних пам'яток — православна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1847–55)[2].
Персоналії
- Григорій Ходкевич — власник міста
- Іван Федоров — друкар.
- Гринь Іванович (? — ?) — український гравер та друкар кінця 16 століття.
Галерея
Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б в г д е ж Гаврилюк Ю. Заблудів // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- ↑ а б Юрій Гаврилюк. Наші міста і села. Словник (ч. 4) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 4 (20) (липень-серпень). — С. 24. — ISSN 1230-2759.
- ↑ а б рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-45)
Література
- Гаврилюк Ю. Заблудів // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Заблудово // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907.(рос.)
- Zabłudów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заблудів
|
|