Заборонений цвіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:45, 12 вересня 2020, створена Bondya (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заборонений цвіт
Copy of Obkladunka Ihorya Pavlyuka.jpg
Жанр повісті
Автор Ігор Павлюк
Мова українська мова
Опубліковано 2007

Заборонений цвіт - книга українського письменника Ігора Павлюка, що вийшла у 2007 р. у видавництві «Твердиня» (Луцьк) [1]. У виданні вміщені кілька повістей, яким характерне стилістичне поєднання прозових і поетичних мотивів (за висловом І. Ольшевського - це злиття жанрів прози і поезії — «проезія»)[2]. Книга була номінантом на «Книжку року-2007». У сучасній літературній формі автор піднімає питання пошуку одвічних істин - Любові, Єдності зі світом, Війни і Миру.

Анотація[ред. | ред. код]

Рано чи пізно поети стають прозаїками. Звісно, не всі. У випадку з Ігорем Павлюком ситуація трохи інакша. Складається враження, що він паралельно з музою поезії все життя дружив і з музою прози. У своїй новій книзі І. Павлюк подає ранні зразки свого «прозового» буття. У них тісно переплітається фантазія і реальність, любов і ненависть, смерть і життя. Але майже на кожній сторінці із-за маски прозаїка прозирає маска поета. Це одночасно є і позитивом і негативом «Забороненого цвіту». А щодо серії, яка прихистила ще одного автора… Проза поета — сама собою вже ексклюзив…

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Ігор Павлюк. Заборонений цвіт (Серія «Ексклюзив»). — Луцьк: Твердиня, 2007. — 268 с.
  2. Ігор Ольшевський. Чисте небо над Гамаліївкою, або на шляху до «проезії»