Закон Мейє (акцентологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:45, 23 травня 2019, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антуан Мейє

Зако́н Мейє́ (також «метатоні́я Мейє́»[1]) — акцентуаційний закон у праслов'янській мові, що його 1902 року відкрив А. Мейє. Суть закону полягає в тім, що балто-слов'янський акутований кореневий голосний у словах рухомої акцентної парадигми став у праслов'янській мові циркумфлексованим. Отже, закон Мейє пояснив утрату акутованих форм у слов'янській рухомій акцентній парадигмі, на відміну від балтійскої, де акут зберігся[2], наприклад: укр. головá, гóлову, але лит. galvà, gálvą, сербохорв. sȋn, але лит. sū́nų. Ф. Кортланд дану зміну пов'язуює з утратою ларингалів.

Суть[ред. | ред. код]

На час дії закону Мейє (після метатези плавних[1]) ларингали вже зникли між приголосними (пра-і.є. dʰugHtḗr >… лит. duktė̃, Педерсенiв закон), між голосними (пра-і.є. golHvaHes >... лит. galvõs) і перед кінцевим носовим (пра-і.є. ronkaHm >... лит. rañką). Згодом ларингали спершу занепали в позиції перед наголошеним складом, унаслідок чого попередня або наступна голосівка подовжувалася, отримавши циркумфлекс:

У першому складі після наголошеного ларингали ще зберігалися.

Подальший розвиток[ред. | ред. код]

Після заверешення дії закону Мейє ларингали досі залишалися в кореневім складі до того часу, коли вони остаточно занепали. Тоді вже ніяких змін не відбувалося:

Джерела[ред. | ред. код]

  • N.E. Collinge. The Laws of Indo-European. — Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins Publishing, 1985. — С. 117-118.
  • Ranko Matasović. Poredbenopovijesna gramatika hrvatskoga jezika. — Zagreb : Matica hrvatska, 2008. — С. 133. — ISBN 978-953-150-840-7.
  • Frederik Kortlandt. Slavic accentuation. A Study in Relative Chronology. — Lisse / Netherlands : The Peter de Ridder Press, 1975. — С. 10-12.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sukač, Roman (2013). Holzer and his chronology. Introduction to Proto-Indo-European and Balto-Slavic Accentology [Вступ до протоіндоєвропейської та балто-слов'янської акцентології] (Англійською). Cambridge scholars publishing. с. 271. 
  2. Sukač, Roman (2013). Introduction to Proto-Indo-European and Balto-Slavic Accentology [Вступ до протоіндоєвропейської та балто-слов'янської акцентології] (Англійською). Cambridge scholars publishing. с. 253. 
  3. Stachowski, Marek (2012). Studia Etymologica Cracoviensia 17 (Англійською). Kraków: Jagiellonian University Press. с. 167. ISBN 978-83-233-3358-6.