Закон Мозлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:33, 5 травня 2020, створена Mykola7 (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 194.44.192.206 (обговорення) до зробленого 193.161.14.26)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спектральні та лінії для низки хімічних елементів

Закон Мозлі — емпірично встановлена залежність частоти та довжини хвилі серій характеристичного рентгенівського випромінювання від атомного номера хімічного елемента.

Для лінії характеристичного випромінювання закон Мозлі має вигляд:

Для інших серій

,

де  — деяке число, що описує екранування заряду ядра внутрішніми електронами.

Закон носить ім'я свого першовідкривача — англійського фізика Генрі Мозлі.

Історичне значення[ред. | ред. код]

Закон Мозлі відіграв дуже важливу роль у ідентифікації хімічних елементів та визначення їхнього місця в періодичній таблиці. Складаючи періодичну таблицю, Дмитро Менделєєв опирався на відомі значення атомних мас елементів. Однак, йому довелося переставити деякі елементи місцями й припустити існування інших, ще невідомих. На відміну від атомної маси, закон Мозлі не має винятків — спектральні лінії характеристичного рентгенівського випромінювання розташовані у строгій закономірності. Аналіз їхніх частот дозволив точно встановити місця в періодичній таблиці перехідних елементів, які мають схожі хімічні властивості й не сильно різняться за масою. Аналіз спектрів допоміг також переконатися в тому, що в періодичній таблиці нема прогалин — від Гідрогену до Урану рівно 92 хімічні елементи.

Див. також[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.