Перегляд вихідного коду сторінки Закон Оно

'''Закон Оно''' — генетичний закон, який стверджує, що різні групи [[ссавці]]в мають спільну структуру [[ДНК]] та [[ген]]ів в [[X-хромосома|Х-хромосомі]], яка дісталася їм від спільного предка.<ref name=Ohno67> Ohno S. (1967). ''Sex Chromosomes and sex-linked genes.'' Berlin:Springer-Verlag.</ref>  Закон запропонований японським біологом [[Оно Сусуму]] в [[1967]] році.

== Докази ==
Як [[цитологія|цитологічний]] доказ наводиться те, що довжина Х-хромосоми у різних видів ссавців, включаючи [[людина розумна|людину]] і мишу, має майже однаковий розмір, з відмінностями, що досягають лише 5% від загального [[геном]]а. Також ряд Х-зчеплених генів є загальними для ссавців. Наприклад, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PD), антигемофільний ген ([[Фактор згортання крові VIII]]), цитоплазматичні гени компонента тромбопластину ([[Фактор згортання крові IX]]) і так далі. <ref name = Ohno67/>

==Механізм збереження ==
Зміст [[хромосома|хромосоми]] змінюється, головним чином, в результаті [[мутація|мутацій]], після [[Дуплікація|дуплікації]] хромосоми і [[Транслокація|транслокації]] з іншими хромосомами. Однак, у ссавців хромосомний механізм визначення статі встановився на ранньому етапі їх еволюції, тому [[плоїдність|поліплоїдія]] закріплюватися не буде, через її несумісність з механізмом визначання статі. Крім того X-аутосомну транслокацію закрито, оскільки, в процесі еволюції вона, можливо, приводила до згубних наслідків для виживання організму. Таким чином у ссавців, зміст X-хромосоми зберігся після подвійної дуплікації, що мала місце на ранніх еволюційних етапах їх розвитку на стадії [[риби]] або [[амфібії]] ([[2R гіпотеза]]).<ref name=Ohno67 /><ref name=Ohno70>Ohno S (1970). ''Evolution by Gene Duplication.'' London: Allen and Unwin, ISBN 0045750157.</ref>

== Суперечності ==
Деякі гени людини, що містяться в X-хромосомі, у сумчастих розташовані на [[аутосома]]х.<ref name=Watson>Watson JM, Riggs A, Graves JA (1992). «Gene mapping studies confirm the homology between the platypus X and echidna X1 chromosomes and identify a conserved ancestral monotreme X chromosome». ''Chromosoma'' 101(10): 596—601, PMID 1424984.</ref> Це може пояснюватися тим, що [[Однопрохідні|яйцекладучі звірі]] та [[сумчасті]] не є, як думали раніше, прямими предками справжніх ссавців, але вони дуже рано відокремилися від основної лінії.<ref name=Ohno93>Ohno S (1993). «Patterns in genome evolution». ''Curr Opin Genet Dev'' 3(6): 911—914, PMID 8118217.</ref> Також, ген [[Хлорні канали|хлорного каналу]] [[CLCN4]], розташований у людини на Х-хромосомі, у [[миша хатня|хатніх мишей]] лінії C57BL/6 знаходиться на 7-й хромосомі, хоча в [[Mus spretus|алжирської миші]] (''Mus spretus'') і [[Щур|пацюка]] теж розташований на Х-хромосомі.<ref name=Palmer>Palmer S, Perry J, Ashworth A (1995). «A contravention of ohno’s law in mice». ''Nat Genet'' 10(4): 472—476, PMID 7670497, {{DOI|10.1038/ng0895-472}}.</ref>

==Примітки ==
{{Reflist }}

== Посилання ==
* Rédei GP (2003). «Ohno’s law.» ''Encyclopedic dictionary of genetics, genomics, and proteomics, 2nd ed.'' New York: Wiley-Liss, p. 870. ISBN 0471268216.

[[Категорія:Історія біології]]
[[Категорія:Еволюційна біологія]]
[[Категорія:Генетика]]
[[Категорія:Біологічні закони]]