Відмінності між версіями «Закопанський стиль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (вилучено Категорія:Культура Польщі за допомогою HotCat)
Рядок 19: Рядок 19:
   
 
== Характеристики ==
 
== Характеристики ==
Головними особливостями стилю є [[фундамент]]и з колотого каменю, високий [[ґонт]]ови дах, велика кількість дерев'яних декоративних елементів.
+
Головними особливостями стилю є [[фундамент]]и з колотого каменю, високий [[ґонт]]овий дах, велика кількість дерев'яних декоративних елементів.
   
 
== Впливи стилю на архітектуру України ==
 
== Впливи стилю на архітектуру України ==

Версія за 16:38, 15 серпня 2019

Вілла «Окша»
Станіслав Віткевич
Вілла «Колиба»
Вілла «Константинувка»

Закопа́нський стиль (пол. Styl zakopiański) — архітектурний стиль, започаткований Станіславом Віткевичем в 90-х роках XIX століття.

У закопанському стилі Віткевич поєднав традиційний стиль будівництва ґуралів та елементи модерну, створивши таким чином основу для сучасної польської народної архітектури на основі культури Підгалля. В основному використовувався у будівництві пансіонатів, заміських будинків та вілл в курортному місті Закопане.

Закопанський стиль був також поширений у меблях (за проектами львівського архітектора Казимира Мокловського виготовлялись меблі у «закопанському» стилі[1]), господарському приладді, одязі, виробах з порцеляни, музичних інструментиах та сувенірах. У ширшому сенсі закопанський стиль охоплює всі прояви проникнення народної культури Підгалля в загальнонаціональну польську культуру.

Історія

Витоки закопанського стилю, як прояв польського національного модерну, почались у середовищі польських митців, які належали до патріотичного руху «Молода Польща». Формування закопанського стилю було реакцією польських патріотів на поширення швейцарського та норвезького стилів, напрямків історизму, в курортах Підгалля.

У 1886–91 роках Станіслав Віткевич намагався зацікавити своєю ідеєю архітекторів, що створювали проекти вілл, пансіонатів, санаторіїв та готелів, які масово будувалися в Закопаному для потреб туризму в кінці ХІХ століття. У 1892 році він переселяється до Закопаного. Завдяки старанням та наполегливості Станіслава Віткевича закопанський стиль почав розвиватися, за рахунок будівництва нових споруд і створення суспільного дискурсу навколо цієї тематики. У Закопаному були збудовані вілли «Колиба» (1892–93), «Пепіте» (1893), «Корвінувка» (1895–96), «Зоф'ювка» (1895–96), «Окша» (1895–96), «Под Єдламі» (1896–97), санаторій доктора Гавранка (1897–98) та інші.

У 1904 році Станіслав Віткевич видав монографію «Закоп'янський стиль», у якій намагається привернути до стилю увагу польських митців та критиків мистецтва.

Інший поширювач закопанського стилю, архітектор Едгар Ковач, автор наукової праці «Закопанський спосіб» (1899), цікавився деталями та орнаментом закопанського стилю.

Характеристики

Головними особливостями стилю є фундаменти з колотого каменю, високий ґонтовий дах, велика кількість дерев'яних декоративних елементів.

Впливи стилю на архітектуру України

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела

  • Христина Харчук, Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ — першої половини ХХ ст.: Монографія. — Львів, 2008.-209с